ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Володимир Мацуцький
2025.12.02 12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...

Ярослав Чорногуз
2025.12.01 02:53
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.

Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,

Олександр Буй
2025.11.30 22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...

Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,

Микола Дудар
2025.11.30 21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…

Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,

Євген Федчук
2025.11.30 19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Долик (1965) / Вірші

 Бабця Зінька




Найвища оцінка Любов Бенедишин 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-11-15 16:22:54
Переглядів сторінки твору 8150
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.254 / 5.67  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.975 / 5.5  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2022.11.13 19:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-11-15 16:45:57 ]
Щаслива й на тому світі твоя бабця Зінька, Любонько, що вигойдала таку внучку... Безсмертне - таке слово подяки...
До речі, тепер я дещо розумію... Мабуть, оті риси, про які ти сама в собі знаєш, - родинне по жіночій лінії твого роду.
Дякую тобі за цей вірш. Я рідко оцінюю твори високо. Цей - мені хочеться оцінити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:32:55 ]
Зворушила мене, Любцю. Дякую тобі за таку оцінку. Я сама задумуюся деколи, звідкіля у мене вязлося оце чуття до слова, подивування світом... І розумію, що все іде звідси - з роду мого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-11-15 19:25:05 ]
Як то добре і правильно, і сила велика у тому, що не загубилася та Любов, а відлунює тут, у наших серцях. У моєму - точно. Схиляю чуба).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:33:31 ]
Ярославе, твій схилений чуб дорогого вартий! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-11-15 20:40:33 ]
Доля жіноча... І остання строфа особливо щемлива - "заплАчено" бабці Зіньці на цьому світі, онуками і правнуками, з такого кореня міцне дерево розростеться. І нагорі теж буде "заплАчено" - Бог милостивий до добрих людей.
Світла їй пам"ять!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:34:17 ]
Дякую, Іване! Щиро дякую тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-16 01:05:06 ]
Сильно!!! Вражаюче!!! А скільки таких, як бабця Зінька, по всій Україні! Низький уклін їм і вічна пам’ять! Щиро дякую за проникливий вірш, пані Любо!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:35:41 ]
Так, Юрію, мабуть кожен має таку бабусю, може про неї так сказати. Саме це робить нас людьми - любов, і пам"ять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2013-11-16 08:42:43 ]
Спасибі Вам, пані Любо, що Святої Суботи спрямували і мою думку на спогад. Тіткою була мені по-справжньому Баба Ганна, але називав я ЇЇ так, бо моя мати рано стала сиротою і сестра замінила їй матір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:36:56 ]
Ті, хто нас любить по-справжньому - творять найбільше світло у нашому житті. Дякую за відгук, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-16 08:54:59 ]
Життя наших бабусь - фокусована і пережита жива історія, не з табачниківських підручників...
пливла, наче княгиня, - дуже точне і влучне порівняння. Княгині духу...
Дякую, Любо, за такий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:39:57 ]
Я маю давній борг перед бабцею - я бачила цю вересневу процесію, таку величезну, довгу, я бачила нас усіх - моїх рідних тіток, дядьків, бачила племінників,бачила моїх двоюрідних братів і сестер... то було родинне море, яке несло у човні княгиню свого роду... так це було... і давно мала це написати. А от коли мені вихлюпнулося... Дякую, Галю, за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-16 09:07:07 ]
сильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:40:14 ]
Дякую, Яно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-16 09:44:36 ]
На жаль, з'явившись на світ, я застав лише бабусю по маминій лінії, та й то ненадовго...
Щемко...з любов'ю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:43:36 ]
Бабця Зінька - теж бабуся по маминій лінії. Вона померла, коли мені було вже 33. Страшний був рік, було стільки втрат, похоронів. Але саме ця смерть мене вразила найбільше... Бабця мала бути вічною, завжди жити. Так я собі розуміла з малолітнього дитинства, не вірила, що вона колись помре. А от... А любов не помирає. Дякую за відгук, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2013-11-16 14:02:17 ]
Це справжня поезія життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:44:54 ]
Це життя, Світлано. А поезія проростає, коли душею стаєш зріліший. От і в мені нарешті проросло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2013-11-16 18:16:19 ]
До сліз!
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-17 20:45:12 ]
Щиро дякую, Наталю!