ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.07.06 05:25
Усе життя – це сила різних митей:
спокійних і веселих чи сумних…
Плодів солодких, спілих, соковитих
і поцілунків щирих та п’янких!

Трапляються не рідко туги миті,
часини болю, суму і утрат.
Вони у долю кожного ушиті,

Віктор Кучерук
2024.07.06 05:06
Глибшає бажаний спокій,
Дихає димом курінь, –
Місяць примруженим оком
Блимає мрійно вгорі.
Тліє поволі багаття,
Кахкає качка в гнізді, –
Жовті лілеї латаття,
Наче свічки на воді.

Артур Курдіновський
2024.07.06 02:39
Чекали ми весну. Прийшла війна.
Плювала снігом у сумні обличчя.
Я бачив відчай з власного вікна,
Це був наш спільний величезний відчай.

Холодний страх від голови до ніг.
Все поспіхом - машини та валізи.
Ховав старе життя байдужий сніг,

Гриць Янківська
2024.07.05 23:17
Перші веснянки
На рожевих щічках-пелюстках
З'являються не від сонця.
Чи не насмішка судьби –
Багно на дикому милі.
***

Але ж погляньте –

Леся Горова
2024.07.05 18:18
Гаптує літо щедро покривало,
Що зеленню розвісилось по саду -
Черешень жовтих постаті огрядні
Там, на вершках, залишили принади
Для птаства, що до них поналітало
З усіх округ, і галасує радо.

Обтяжене бурштиновим намистом

Микола Дудар
2024.07.05 15:46
Можливо з вітром краще чим без вітру…
Можлива, якщо байдуже тобі
Якщо перестаратися не вміти
Зіграти три акорди на трубі…

Можливо й переселишся в європу…
Можливо і буття перечеркнеш,
Якщо, умовно, вирядишся в копа

Віктор Кучерук
2024.07.05 11:25
Стає густішою пітьма
Та все дзвінкіше мертва тиша, –
Чомусь блищання зір нема
І вітер холодом не дише.
Ні духу в’ялої трави,
Ні живописної картини, –
Лише не йде із голови
Думок усяких плутанина.

Самослав Желіба
2024.07.05 11:07
   «Поза межами болю» О. Турянського є повістю в українській літературі багато в чому знаковою. Зовсім не дивно, що на Заході вона здобула собі значно більше слави, ніж на Батьківщині. І йдеться тут не лише про радянські заборони та викреслення з історії

Іван Потьомкін
2024.07.05 10:56
Не спалось Шломо тої ночі.
Начебто хтось дорікав йому:
«Ось уже чотири роки,
Відколи ти сидиш на троні,
А Дому Всевишнього немає й досі.
Давид, покійний батько твій,
Якби дозволив йому Бог,
Одразу ж взявся б за цю справу.

Козак Дума
2024.07.05 10:35
Я говорю не завжди те, що думаю,
і думаю не те, що говорю –
бо не дарма колись назвали Думою,
благословивши на життєву прю.

Але частенько все ж сказати хочеться
відкрито, неприємно, без прикрас,
усім лакузам і відвертим збоченцям –

Артур Курдіновський
2024.07.05 00:29
У кожного своя примхлива вдача.
Комусь - багато, а комусь - замало.
Був день ясний. Та раптом я побачив,
Як дівчину вродливу ґвалтували.

Почув жахливі крики. Краєм ока
Помітив ніж, приставлений до скроні.
Я висловив стурбованість глибоку

Микола Дудар
2024.07.04 22:57
Сприйми мене таким як!
На похвалу не претендую
Коли зустрінеш у фойє
Ти не підходь, бо зацілую…
Якщо не згодна, дай хоч знак —
Я підлаштую неповагу…
На це погодився б не всяк
Тут навіть ні, не про присягу…

Роксолана Вірлан
2024.07.04 17:53
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Євген Федчук
2024.07.04 16:35
Сидять старі під під’їздом на лавці в неділю.
Хоч на вулиці спекотно та тут прохолода.
Ото вийшли ще із ранку, як на лавці сіли,
До квартири їх загнати задушної годі.
Сидять собі, розмовляють, згадують минуле,
Як були ще молодими і сил вдосталь мали.

Іван Потьомкін
2024.07.04 10:26
Віщун навідавсь уночі.
Присів на ліжка край.
Худющий – шкіра та кістки.
Очі запали вглиб.
Тепер я знала, що розпавсь
Старий і вутлий міст,
Що між «було» і «має буть»
Руки часу сплелись.

Світлана Пирогова
2024.07.04 08:44
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.

У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Опанас Драпан (1945 - 2014) / Вірші

 хіти

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-11-02 10:37:07
Переглядів сторінки твору 9102
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.590 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.446 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2020.12.07 19:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-11-02 11:35:27 ]
Ех! Отак завжди... Цікавий хід думок. Отримала задоволення від рядочків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-02 14:52:08 ]
радий про це дізнатись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-11-02 12:52:46 ]
якби перелічені митці вважали,що всі шедеври створені до них - ми б не мали їхніх хітів... Хіт Вашого ЛГ, можливо, ще попереду, адже стільки є сфер застосування таланту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-02 13:12:07 ]
а скільки ще існує життєвих тем, які б допомогли авторам не товктися біля майже однієї...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-11-02 15:04:44 ]
Можливо хтось із авторів і пише за принципом: сідаю до столу, обираю оригінальну тему, оригінальні рими, оригінальну лексику і віршую це все так оригінально, щоби вразити оригінальністю колег наповал (утрирую, зрозуміло :) Я ж пишу інакше: іду по вулиці, чи готую їжу, чи дивлюсь після пробудження у вікно, чи лягаю увечері спати - в будь-який момент може пролітати фраза, словосполучення, думка - зловлю її, запишу - буде основа для вірша, не запишу - забувається... А буває, що якась подія, явище мучить, нуртує - а на папір ніяк... Тоді минає час - і раптом слова самі виринають - тільки встигай записувати... Живу зараз тим, що твориться довкола в Україні - то й пишу по нього... (Вибачайте за, можливо, занадто розлогі роздуми:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-02 15:53:01 ]
так воно і буває. сів автор багатогранного таланту за стіл - і давай писати. по понеділках про важке, по вівторках - про більш легке, потім на прохання слухачів (я згадав радіо) - і про смішне.
якось допишу. час йти до нічного клубу. про нього вже було.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-02 22:24:45 ]
аналогічно. виникає думка або рима (це вже інша категорія першопричини), яка не відпускає від себе. до неї прикуті помисли. а тобі в цей час треба працювати з персоналом або відповідати на усілякі е-мейли. я вже не кажу про витріпування килимів. пекельно бракує Ясної Поляни та власного домашнього кабінету. і скільки задумів і геніальних рим залишились без їхнього втілення у вірші, поеми, пісні, ораторії, щоденники, романи... а скільки конкурсів, які могли бути виграними...
але так чи інакше "все залишається людям" ©


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-03 10:52:32 ]
Просто про мене


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Мир (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-02 14:54:14 ]
Ой і шкода Вас, Опанасе!- все ото грощі та дівки. а Мудрість де? Життя ж іде!
Ну гаразд, за Ваші poetikus strazdanius підказочка для Вас - замість отого вічного хотіти, навчіться Ви хоч раз ЛЮБИТИ - it works!:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-02 15:35:55 ]
ага... отак. дякую. виходить, що мудрості бракує. може бути, може бути. не сперечатимусь.
та справа в тому, що я вже стільки намудрствувався, що вже немає коли продовжувати. спробували б Ви уявити, як мені зле від мудрощів і публічної любові на людях... напевне, це не моє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-02 15:21:00 ]
Сподобались перші два рядки, налаштувалася на філософську поезію, а тут раз, і знову тема жінки, які ж ми, все таки підступні й передбачувані створіння! Щиро! Успіхів!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-02 15:47:29 ]
а як без них? ("ты мне скажи, скажи. мы с ними хоть куда, без них мы никуда"). це рядки пісенного тексту часів моєї першої зрілості. Італія практично поряд, і Джанні Моранді мені близький, і "Пори року" (зокрема, "Осінь") Антоніо Вівальді мене налаштовують на вічну тематику... а виходить таке-от...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілля Радуський (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-02 15:57:11 ]
Почуття є різні, але тільки Любов нас робить Людьми і надихає на творчі подвиги. Бажаю Вам знайти свою справжню музу. Успіхів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-02 16:08:17 ]
мудро. що й казати... ні відняти, ні додати. поет без Музи хто? не поет, а графоман, якщо плодовитий, або й письменник, якщо надрукувався.
немає вже коли чекати на Музу, а є лише дещиця часу на сугестологію - щоб про неї не щомиті згадувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-11-02 18:05:27 ]
Ех, не ті дівчата зустрічались).
Та ще не вечір!)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-02 22:12:35 ]
прагматичність зіпсувала не всіх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2014-11-02 20:15:39 ]
сякі-такі жінки, тільки модільяні їм подавай)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-03 00:11:25 ]
природа наділила даром відчуття егоїстичного самця - надійного транспортера генофонду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2014-11-02 23:08:44 ]
"Я донині не маю хітів,
І карбованці всі - дерев'яні,
І на конкурсах я "пролетів".
А жінок малював Модильяні..."

Скілечки невдач на одні плечі... не кожний винесе. Але та ноша, яка є важкою в очах чоловіка для поетичної творчості це справжнісіньке надбання, такий собі оазис роздумів.

Написано з перцем, смаковито !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-02 23:54:41 ]
до висловлених Вами думок, які я поділяю, я додав би ще одну - думку про сміливість визнати поточний стан речей. а визнання - це вже перший крок у напрямку усунення вказаних недоліків. грати страуса - марнотратство часу.