ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Ядуча мова окупанта ( в орбітах честі)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-11-23 07:18:43
Переглядів сторінки твору 4669
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.04 05:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 10:24:09 ]
"пристрій -вуст" (глаголюючий) змушує нас і до мови їхньої більше придивлятись, але ж тільки з позиції окупанта, чи не так, Рокі??? Окупант любою мовою у моєму обісті - ворог №1, навіть якщо він свої чорні справи творить українською… довели, а?… А вірш пречудовий - все на своєму місці


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 20:25:29 ]
Миколо, мова - це не пристрій вуст - це зброя - і навіть високоточна зброя, завдяки котрій ми можемо захистити свою національну самобутність, або розчинитися - втративши цей "пристрій" у коловороті замішаному рукою "сильних" світу цього. Асоціації мають надто довге коріння, яке веде не тільки у дитинство з його запахами, кольорами, іграшками, словами, що промовляли рідні, але і в глибокі минулі покоління. Генна пам"ять не обманює - убивці нації найбільше боялися мови - тому стільки заборон вона пережила. Гадаю, що сьогодні - у форматі війни з Московією - бойкотування язика є першорядною стратегією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-23 10:48:52 ]
Вбиває гірше кулі - холоста - така ядуча - мова окупанта!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 20:29:06 ]
Так, Іннусю. Бувша жона путіноїда, якось висловилася, що кордони рассеї там, де звучить рускій язик - це багато про що нам промовляє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 11:36:16 ]
Мова окупанта немає національності, бо нав'язуючи себе у різних проявах, вона стає злом, а це вже не етнічна категорія. Мова окупації - кров, біль, страждання і т. д. Політика Росії до України тоталітарно-агресивна, а отже має ознаки окупації: душі, культури, території. Але вочевидь, що сама російська мова тут ні до чого. Це мова великої культури, хоча, якщо судити по позиції більшості її носіїв, сьогодення не сприяє її подальшому зросту. Практично усі здобутки цієї культури у минулому. І це викликає жаль - невідповідність між спадщиною і нинішніми амбіціями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 20:34:16 ]
Олександре, власне ж хочеться усім серцем кричати до російськомовних потріотів України, аби полюбили мову, аби вклали усі зусилля, аби забойкотувати язик - бодай у форматі нашого сьогодення. Мова це в"язиво нації - таке саме в"язиво як жовток для пігменту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-23 20:29:47 ]
Блатняк, суцільні тюремні жаргонізми - така вона мова окупанта. А російськомовні україці, герої АТО, воюють за високі людські цінності і славну державу Україну! Нещодавно познайомився з росіянкою, яка з чоловіком українцем змушена була тікати від путіна на Україну. Вона вже чудово вивчила українську й упевнена в тому, що кіькість україномовних зростатиме. Такі реалії життя. Сильна образність у вірші і авторська мова - родзинкова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 20:40:53 ]
шана жінці, що вивчила мову, або намагається це робити - це направду прояв розуміння складної політ ситуації у країні.
Згадався вірш Шовкошитного:


. Шовкошитного «Я — украинец» ).

Я — украинец до седьмых колен.
Прапрадед мой шелками шит на Сечи.
И ни чужбина, ни турецкий плен
Его козацкой не лишили речи.

...........................................
............................................

Прости мене, прапрадіде-козаче,
Прости мене, мій споконвічний краю,
За те, що на російській мові плачу
Об тім, що мови рідної не знаю...
..................................

МОва - наш останній форпост.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 22:33:19 ]
Як не гірко, у мови окупанта - обличчя окупанта. Спопеляюча образність, Роксоланко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-11-24 05:46:33 ]
Світланко, Ви дуже точно вловили найпосутніше - щодо мови окупанта - дякую Вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-11-26 21:29:55 ]
Якось пропустив цю публікацію... не часто з'являюся в ПМ...
Дуже вдалий епітет мови цих покидьків цивілізації...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-06 22:59:59 ]
оце несприйняття язика - на генному рівні, бо прояв нелюдськості був - у великій мірі - на тлі їхньої матерщини...і сьогодні теж.
Украіна стане єдиною завдяки мові, бо мова це спосіб мислення- ключ до ментальности нації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 23:02:18 ]
усе як починається із, так врешті й повертається до - слова, Роксолано, усе...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-06 23:00:37 ]
безперечно! Дякую, Бра...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 22:23:21 ]
Роксолана -воїн...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-06 23:01:22 ]
лише вчуся...дякую, Світлано!