ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи

Володимир Бойко
2026.09.26 23:12
Стратегія без тактики – що теорія без практики. Закономірність законом не міряна. Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами. Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Мозаїка натхнення" (Пори року, природа...)

 Передзимове

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-12-01 13:16:07
Переглядів сторінки твору 8983
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.457 / 5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 13:25:13 ]
Трохи є збігів,сама бачу :) Але так вже хотілось поділитись відчуттям неприреченості зимової у перший зимовий день...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 17:38:04 ]
Гарно.
"Радосте, гряди!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 20:43:42 ]
Дякую! Кажуть, що кожен сам моделює своє майбутнє. Тож моделюю позитив!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 20:17:14 ]
Онтологія зими....гарно, багато, насичено, все як я люблю!)) Натхнення веееееличеееезного!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 20:59:51 ]
Дякую, і Вам того ж, Марисечко! :) Зима, як природнє явище - сувора і немилосердна, але зимовий період народного календаря - такий насичено святковий!!! Все так продумано народом за віки, щоб жодна особа, як часточка соціуму, не потерпала взимку... Інша річ, що все те було поламано... Але наш український соціум відроджується!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 20:55:31 ]
ось-ось - і почнемо. шкода, що снігу немає. і не обіцяють.
натомість надійдуть свята у супроводі такого чудовий гіда як Ваш вірш.
здається, "отава" не має множини. цікавий іменник. "трава" вживається, бо трав багато, і всі вони різні: лікувальні, жувальні, для паління тощо.
а от отава - ні. за що їй так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 21:20:37 ]
Певно, то незаслужено, щодо отави. Бо як подає вікісловник: "Отава — трава, що виросла на місці скошеної або після випасання худоби.
Вважають, що отава соковитіша і м'якша за первинну траву, що була до неї." Тому, якщо скошені трави можуть бути різні, то й різні будуть отави :)) 12-томний словник справді подає тільки однину, але мені й множина зовсім не ріже вухо, і, начебто, у поетичних і пісенних текстах теж чула це слово у множині. Але спасибі, що звернули на це увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 21:27:12 ]
отава колись устилала нашу Землю. не було ні ісландій, ні лапландій. а була лише одна практично суха поверхня - єдине, що залишилось після глобальної пожежі, яка панувала сотні тисяч років.
така от, якщо стисло, історія цього слова, яке зі страшного перетворилось а обнадійливе. трави зросли, Земля розверзлась. а далі - за Святим письмом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 21:33:05 ]
водночас у росіян є.
ота́ва /ота́вы
прибічники та прихильники імперії можуть радіти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:14:26 ]
Переконали!:) не хочу навіть близько стояти з прибічниками імперії, тому змінила множину на однину. ) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 21:42:12 ]
В моєму дусі, але все одно я ще правив би. Крім останніх двох рядків, хоч немає межі досконалості. Всипле дітворі - досить двозначно щодо дітвори. Може щось подібне до і подарує гірки дітворі, якщо не жалкувати за тим, що вони веселі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:15:35 ]
Спасибі за міркування! врахувала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 21:48:39 ]
Пробачте, заспів у перших строфах теж чудовий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:16:55 ]
З нього все й почалося :) декілька днів нуртувала ота перша строфа, а учора вилилася у цілий вірш... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-12-01 21:51:18 ]
Майбутня збірка розбухає!:)
Я б назвав вірша "Передвесняне"("І до весни – діткнутися рукою…"):))
Щодо "всипле" Ігор має рацію, тим більше, що дві сусідні строфи "веселі".
А ще "дріма_й ріка..." та "й_ріка" можуть спокійно обійтися без "й".
Але загальне враження гарне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:18:12 ]
Зауваги врахувала - дякую! Тішуся, що отримали гарне враження :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-12-01 21:57:41 ]
Дуже! Тема близька і люба серцю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:20:12 ]
Спасибі, Лесю! Видно, такий вже я невиправний оптиміст - взялася писати щось таке суворе передзимове, а те святкове переважило )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 23:15:15 ]
наспівано густо й соковито, Галино. Свята якби невеселі, цьогоріч, ну що ж, і таке треба колись було прожити...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:23:13 ]
Так хочеться, щоби свята цьогоріч були мирними і веселими...
Спасибі за увагу!