ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
* * *
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
* 59 *
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Артуру Дмитровичу Курдіновському
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Геліопавза
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образа́х
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
На тлі десяткового дробу
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
На сходинах літ
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Натхнення
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
* * *
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Історія
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Ролан Биков (1929-1998)
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Весні - осанну
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Зіркова доріжка (Jefferson Airplane)
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Журавель
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов СЕРДУНИЧ (1959) / Вірші

 Катерині БІЛОКУР, Художниці від Бога
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-12-06 21:15:44
Переглядів сторінки твору 12654
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2020.09.06 13:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-12-06 21:46:37 ]
Сердечне спасибі Вам, пані Любове, за вірш, що відтворює долю геніальної Майстрині пензля!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-06 22:09:39 ]
Дякую, пане Іване, на доброму слові! :) Та що я?.. МИ щасливі, що мали - МАЄМО! - ТАКУ геніальну мисткиню! Тому й повинні поширювати, аби і світ не забував, а насамперед - ми самІ. Бо в нас є ким пишатись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-12-06 22:10:24 ]
У квітах уся ВОНА!
Достойна присвята, Любочко!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-06 23:23:53 ]
Дякую, пані Роксолано! Мені вельми важлива Ваша думка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 09:25:42 ]
Гарна присвята ГЕНІЮ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-09 02:03:45 ]
Дякую Вам, пані Інно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 11:33:41 ]
Піднесла й картоплі цвіт.
Справді.

Ружі людям дарувала –
Йшла по їхніх шпичаках.
(Тут цікавий момент для розмислу - по чиїх шпичаках - руж чи людей)

чарівнИцтво...

А вірш світлий, від душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-09 02:11:22 ]
Звісно ж, "по шпичаках" ужито в переносному значенні, позаяк сАме це і малось на увазі: глуми, насміхання, кпини і т. п..
Мабуть, Ваша правда, пані Любове: "чарівнИцтво". Хоча у словнику нема цього слова, але, пригадується, сАме тоді, в рік написання вІрша, останній рядок був таким: "Й чарівнИцтво все твоє". Треба виправити. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 14:25:48 ]
Гідна присвята добрій, великій художниці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-09 02:04:18 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 13:27:10 ]
Була в хаті-музеї Катерини Білокур у Богданівці десь на початку 2000-х. Незабутні враження...
"піони"? чи таки"півонії" укр.?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-09 02:05:51 ]
"Піони" - правильна (літературна чи наукова) назва, а "півонії", а в нас ще кажуть "павонії" - назва народна. Дякую, пані Галино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-09 05:39:08 ]
Не можу погодитись щодо літературності в українській мови назви "піон":
ПІВО́НІЯ, і, жін.
1. Багаторічна напівкущова декоративна рослина з трійчастим листям і великими квітками білого, рожевого або червоного кольорів. Тут [в заповіднику Хомутовський степ] зустрічається.. півонія тонколиста, або воронець (Український ботанічний журнал, XIII, 2, 1956, 5).
2. Запашна квітка цієї рослини. В ньому [букеті] красувалися пишні й пахучі півонії, жасмин, .. ніжні троянди й багряні гвоздики (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 192); На порозі з'явився захеканий Янко Потоцький з великим букетом червоних і білих півоній (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 155); * У порівняннях. Ярина вперше в житті почула про себе, що вона «молодиця», і почервоніла, мов півонія (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 346).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 385.http://sum.in.ua/s/pivonija
ПІВО́НІЯ (напівкущова декоративна рослина та її квітка); ВОРОНЕ́ЦЬ (вузьколиста). За вікном плантація півоній (О. Ющенко); На круглому столику горіли півонії (П. Панч); Весна тут коротка. Відцвів воронець, облетіли на вітрах маки (О. Гончар).
піво́нія – іменник жіночого роду

відмінок однина множина
називний піво́нія піво́нії
родовий піво́нії піво́ній
давальний піво́нії піво́ніям
знахідний піво́нію піво́нії
орудний піво́нією піво́ніями
місцевий на/у піво́нії на/у піво́ніях
кличний піво́ніє* піво́нії*
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=%EF%B3%E2%EE%ED%B3%FF&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8
А слова "піон" в українських словниках я не знайшла, навіть у синонімах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-09 05:40:54 ]
...мовІ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-09 16:47:52 ]
Не маю, пані Галино, нічого проти слова "півонія", однак на вустах моїх краян - не воно. Так само є чимало джерел на підтвердження використання слова "піони". Не хочу сперечатись і шукати їх, але це - не мій неологізм, та й взагалі не неологізм. За все життя я тільки таке (піони) і чула, та ще - тутешній діалект "павонія".
Про "піони" пишуть сайти:
http://rosluna.ucoz.ua/publ/legendi_ta_mifi_pro_roslini/pion/37

http://ua-dproekt.com.ua/articles/material/text/451/
http://www.frukta.ru/UKR/FLOVERS2/flovers67-ua.html

Навіть на найсучаснішу, найзлободеннішу тему: http://news.meta.ua/ua/metka:%D0%BF%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8/
Можна ще пошукати, у т. ч. - й у словниках та в художніх творах, бо ж "хто що шукає, той те і знаходить". І взагалі - хто шукає, той знаходить. Та... навіщо ламати списи, якщо слово таке є?.. Дякую Вам! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-09 07:58:41 ]
Який-небудь "шал троянд і вир півоній" пристойно би римувався з "матері-землі на лоні".
Пафос унікальний, та куди від нього дінешся.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-09 16:51:16 ]
Ваш рядок, пане Миколо, теж гарний. Дякую! Тож від мене Вам - "шал троянд і вир павоній"! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-10 13:20:00 ]
Шановна пані Любове! Справді, списи ламати немає над чим. Слово «піон» в устах наших краян (і на Хмельниччині, і на Львівщині теж) на жаль функціонує як росіянізм, як і маса інших росіянізмів і суржикізмів (заглиблюватися у причини чому так, не буду, адже всі ми прекрасно знаємо про багатостолітнє винищення української мови імперією нашого сусіда-агресора). І завдання нас з Вами, як тих, хто пише вірші чи прозу,- якраз не узаконювати такий стан нашої мови, а надавати властивого саме їй звучання і мелосу.
Для мене найавторитетнішим джерелом є академічні словники, а з них жоден навіть не згадує слова «піон». З цим коренем є тільки слово «піонер» )) (Етимологічний словник української мови.- т.4.- К, Наукова думка, 2004.- с.385, 410; та сама ситуація і у Словнику синонімів української мови.- т.2.- К.Наукова думка, 2006.- С.199, 233; і тлумачному словнику).
Так от, розгортаю паперове видання Етимологічного словника української мови.- т.4.- К, Наукова думка, 2004.- с.385: півонія (бот.) – «багаторічна квіткова рослина Paeonia L.» [ півóня, півóнь, пивóнія, павóнія, полóнія ] – р. (російське!- Г.М.) - пиóн [ пивóния ], бр. (білоруське) – півоня, п. (польське) pivonia, pivonka… і т.д., (переписувати усю статтю не буду, хто захоче – знайде.)
Тому Ваше діалектне «павонія» - як бальзам на душу, порівняно зі зросійщеним «піон».
(Про наведені Вами у якості аргументу посилання на сайти навіть не варто багато коментувати, адже лише побіжно проглянувши наведені там тексти і заголовки, неозброєним оком видно, що це автоматичний електронний переклад з російської. Про «Піони» як зброю, взагалі мовчу – назви ці придумує хто? фахівці українські філологи? Чи чиновники від оборони, яким що «піон», що «півонія», - абсолютно однаково).
Наводячи свої аргументи, я не маю ані найменшого наміру якось Вас образити чи чого іншого. Просто, коли я на 100% упевнена у правильності своєї позиції, я хочу її донести до опонента як мою власну думку. А Вам, як автору, вже вирішувати чи погодись, чи не погодитись з моїми заувагами. Адже це є «Поетичні майстерні», мета учасників яких і полягає в удосконаленні, навчанні один від одного.
Я завше тільки дуже вдячна, коли колеги висловлюють свої міркування, зауваги – адже зі сторони часом видно те, чого автор, варячись у своєму звичному оточенні часом просто не помічає.
З великою повагою до Вас і запрошенням до співпраці!
ПС. А той мій коментар з посиланням на Вікіпедію
- видаліть (поняття не маю чого його так розтянуло при вставлянні), бо тільки Ви можете видаляти на Вашій сторінці.
Ще раз всього найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-10 15:00:42 ]
Дякую (ЩИРО), пані Галино, за Вашу стовідсоткову впевненість! І за те, що не полишили розмову - теж дякую! Доведеться переробити вірш, бо у 2001 році я, мабуть, не перевірила це слово, задовольнившись тим, що таке слово чула, читала, а інтернету не було й особистого академічного словника не мала. Тепер, пишучи щось новЕ, без словника не обходжуся. Джерело про Вікіпедію (у Вашому дописі) забрала. Ще раз дякую Вам за витрачений час і корисну інформацію! :) Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-10 15:03:29 ]
Мудрі люди завжди порозуміються :) Щиро тішуся, що зуміла донести те, що хотіла.
Щоб видалити той мій коментар, треба натиснути курсором на квадратик зі стрілочкою, який є зліва біля мого імені і фото-аватарки, клацнете мишкою - вискочить запитання, чи Ви справді хочете його видалити. Тиснете ОК чи "Добре", чи "так" ( не пам'ятаю, який там саме варіант), і воно видаляється.
:)