ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.08.25 23:48
Дощить
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на

Ірина Вовк
2026.08.25 23:04
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу"
І. МЕСОПОТАМІЯ

Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)

***

хома дідим
2026.08.25 20:58
* 184 *
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім

Мирон Шагало
2026.08.25 20:24
Ти
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі

Світлана Пирогова
2026.08.25 16:01
До осені от-от...(рондель)
До осені от-от...Чекають Перешори,
Смакуючи красу останніх літніх днів.
Давно там Чикаленко - меценат ходив,
І літо теж щезало світлом метеора.

Там дихав степ, вклонялися фортуни зорі,
Журливо серпень, ніби вечір тихо млів.
До осені от-от...Чекают

Віктор Кучерук
2026.08.25 15:29
* * *
Появляється холод смеркання
І втішається горем чужим, -
Дай же руку мені на прощання,
Або правду у вічі скажи.
Пролетіла нечувано швидко
Неповторна пора теплих див, -
Вже усмішок на лицях не видко
І звучить невеселий мотив.

Борис Костиря
2026.08.25 13:26
* * *
Дешеве срібло висне із дахів,
Важливе щось промовити нам хоче.
Це витвори прихованих гріхів,
Які прийдуть нечутно серед ночі.

Прозорий страх, розкаяння і блуд,
Прозора пристрасть бачиться узимку.
Вони впадуть на зледенілий брук.

Віктор Кучерук
2026.08.25 06:42
* * *
Позникали сни тривожні,
В тиші мліє літня ніч, -
Височіє місяць можний
І сіяє увсебіч.
Час іде, але не спиться,
Через поблиски ясні, -
За зірницею зірниця,
Мов, підморгує мені.

хома дідим
2026.08.24 23:14
* 183 *
національна незалежність
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів

Іван Потьомкін
2026.08.24 20:56
***
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Артур Курдіновський
2026.08.24 18:10
Mamita (квартон)
Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.

У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу

Володимир Бойко
2026.08.24 14:59
Лімерики F 4
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.

Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.

Вячеслав Руденко
2026.08.24 13:14
Pteromalus puparum
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...

Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну

Володимир Каразуб
2026.08.24 12:45
Про часовиння
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною

Ірина Вовк
2026.08.24 12:33
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 7)
Фінал. Останній крок Лагіди «Історія запам'ятає її як коханку Риму. Мені ж вона залишить право бути його єдиним незавойованим ворогом». З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.

Ольга Садкова
2026.08.24 12:14
Собі замість медитації
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.

Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ЗУСТРІЧ ЗІ СТАРИМ ДРУГОМ (Із циклу «У скляній корчмі»)
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-03 21:53:56
Переглядів сторінки твору 6058
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:10:58 ]

а я боюся болю
і боюся тверезого погляду на життя :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:17:54 ]
І чому ви тоді жодного разу не випили з нами із келиха хмелю?!
Правда Ігоре?

До речі, ви вже тут, у Львові, з нами-козаками?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:22:33 ]
...Сьогодні прибув, Володимире, з Києва.
Півдня відсипався.

Тепер ліричний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:24:37 ]
Ну, якось не було нагоди :))
до Львова я поки що тільки в мріях,
ні, була на тому тижні, але о 6-й ранку – проїздом – потяг "Одеса-Ужгород" :0


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:23:33 ]
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:19:36 ] - відповісти

Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:18:50 ] - відповісти
І я боюся, Василинко.
Але сміливий не той, хто не боїться, а той, хто перемагає біль страху і страх болю...
Давайте перемагати їх разом.
Впевнений, що Ви сильна і добра.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:25:53 ]
усе саме так
дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-05 19:22:21 ]
Продовжую "висказувати" Вам свою "невисказану" любов...

Зустрів учора старого друга -
Також поета.
Взяли по пиву, щоб знять напругу
І сигарети.

А я в дарунок дістав із сумки
Іще тараню.
Здавалось, - мало... Було нам сумно.
Було нам ранньо.

Були ми ніжні, були невинні
(Ридай, козаче!..)
І вже від пива були ми сині,
Немов апачі.

Ми обнімали стовпа з розгону
(Єсенін - клена).
Було нам жовто. Було червоно.
Було зелено.

А як співали недружним хором!..
(Ти ж "помниш", Вова?)
... Таке-то сталось під світлофором
У центрі Львова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 20:59:58 ]
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 20:58:54 ] - відповісти
Мила Світланко!
Ціную в поетах ліричність, а ще більше ліричну іронію, УСМІХ.
Якщо я першою якістю з горем навпіл володію, то з гумором на письмі Ви - явний лідер!
У житті ж у мене із анекдотами etc наразі все здорово, тому й дужжжжже радію пародіям на себе+на мої писанія! Особливо таким талановитим, як оце у Вас!
Були би Ви, Світланко, не в Італії, стиснув би Вас (по дружньому!.. :))) за талію...
Дякую.
Цей вірш достойно поповнить колекцію пародій на мене.
Будьмо і тримаймося!
Ваш Ігор Павлюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-06 17:56:22 ]
Ігорцю солодкий, про яке лідерство Ви говорите? Чудово знаю, що і в "підМузники" Вам не годжуся ( та і "Бабая" боюся. Ще з дитинства :))) Поповнюватиму Вашу колекцію із величезним задоволенням, бо "дружні жарти" мені жартуються лише з гарними поетами. (Безнадійно вдивляється у далечінь): - О таліє, куди ти подалася?.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-06 19:48:52 ]
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-06 19:47:20 ] - відповісти
Можна зі мною, Світлано, на Ти -
І у розмові й писати листи.
А в Україну коли занесе -
Я покажу Вам, що хочете...
Все. :)

Дякую за сонячно-світланковий настрій!
Жду.
Вас і віршів+пародій на мене. :)

Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-07 05:39:46 ]
Потужний вірш.

Світлано, ну а пародія - теж классс!

А проблема талій - так вона скрізь... поширена(я в ту далечінь сама не раз очі видивляла)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Міщук (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-09 00:04:07 ]
Ein Treffen mit altem Freund
(Aus dem Zyklus „In der Glaskneipe“)


Mit altem Freunde traf ich mich gestern bei schwarzem Biere.
Mit ihm besprachen ganz unser Wesen,
trübselig, lyrisch.

Für die wir tranken, die schon im Abflug…
Für die, die leben.
Dass unsre Zeit fliegt so, wie ein Eilzug,
rasch uns entgegen.

Dafür, dass trotzdem uns etwas bleibe.
Wovon? Wozu denn?
Wie Tauwasser nimmt ein das Ew’ge
Die Angst, die Sünden.

Zum Kommunismus endlich zu kommen,
verspricht mehr keiner.
Wohin? Wofür denn wir uns beeilen?
zur Leichenfeier?


… Mit Freund wir saßen am Ahorn gelben
mit schwarzem Biere.
Es ging uns herrlich, so morgens frische,
all‘ schien uns grüne.

Es flogen Vögel, die Federn fielen,
Gesänge klangen.
Und leise klirrten des Freunds Medaillen,
das Schwarzkreuz schlagend.

Und aus der Tasche nahm ich als Gabe
Eins meiner Bücher ….

Es ging uns ewig, es ging uns trübe,
Es war uns nüchtern.

01.03.2015

Deutsche Nachdichtung: Oleksandr Mishchuk
переклад на німецьку Олександр Міщук