ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Критика | Аналітика

 В Україні більше цінують поетів-публіцистів, ніж поетів кохання або відповідь Ігорю Шосі




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-02-17 00:27:06
Переглядів сторінки твору 8075
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.695 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.695 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-18 14:23:16 ]
Спасибі, дорога Таню, що Ви так мене цінуєте. Мені здається, що перебільшуєте мої заслуги. Але Ваша підтримка для мене дуже цінна, особливо в нелегкий цей час. Обіймаю Вас взаємно, дружньо стискаю в обіймах! Натхнення, здоров"я і всіх благ!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-02-17 21:32:17 ]
Ну що ж, визнати публічно свої помилки це теж громадянський поступок. Я не люблю пафосу, тому про мужність і героїзм не будемо. Цього досить – не дворяни. Але, Ярославе, якщо Ваш статус вимагає дотримання іншого етикету, то напівжартома доводжу до Вашого відому, що якось, гортаючи журнал «Дзвін» за 90-ті роки знайшов дані з архівів переписки турецького султана і коронного гетьмана про те, що запорожець Шоха, єдиний із відпущених на волю під чесне слово полонених козаків, повністю виплатив у турецьку казну обіцяний ним викуп бочками меду, збіжжя і т.п. Це я до того, що не варто збиткуватись із мого прізвища, яке було в анналах історії задовго до виникнення тюремного сленгу і гри в дурня. Міг би навести й інші аргументи на користь благородності походження мого роду. Тому будемо вважати, що словесна дуель відбулась на достойному рівні без анексій і контрибуцій. Обидві сторони відмовляються надалі від будь-яких сатисфакцій і не виключено, що коли-небудь знайдеться привід потиснути один одному руки.
А якщо серйозно, то я сьогодні дуже стомлений і тільки завтра зможу щось опублікувати у запропонованому Вами форматі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-18 14:33:31 ]
Ну, Ігоре, Вам же вже 70 років, Ви ж повинні розуміти, що в запалі бою використовуються всі засоби для перемоги.
Але ми з Вами помирилися і на доказ цього наведу Вам одну літературну бувальщину, до якої має відношення гра в дурня.
На бульварі зустрілися випадково Пушкін і Міцкевич. Пушкін сходить з дороги і каже сам до себе:
- З дороги, шістко, туз іде.
Міцкевич йому навздогін: Козирна шістка і туза б`є.

Так що все відносне. Може і туз опинитися на місці шістки і навпаки.
Дякую за дискусію, вона була корисна і дл нас обох і для багатьох авторів з "ПМ". Цікаво було б дізнатися думку і Редакції Майстерень у світлі цих суперечок.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2017-02-19 03:06:40 ]
Цікаво. Дякую Ярославе. Прочитано відвертість думок.Видно коефіцієнт 0,807 .. 8+7= безкінечність щаблів мудрості. Відветість - цк гарно. Двоє порозумілися - це добре діло. Свідомість ваша знаходить розуміння законів Всесвіту. Ви розумієте чому відбуваються події і бачите як одне витікає з іншого і вас зав'язує і обволікає прагнучи занурити в пітьму. Тільки ваша свідомість вибирає правильний (Праведні дії) напрямок і ви завжди перебуваєте в світлі, усвідомлюючи події. Так ви вже розумієте де істина, а де лише тінь подій...

Саме так, коли ви починаєте свідомо жити, ви починаєте бачити, як кожна подія впливає на вас. Вам хочеться припинити діяння, які сіють тільки карму страждання. Кожна карма один раз створена приводить вас до місця, де ви це зробили... І тільки спокутування дозволить вам покинути це місце і тоді хвиля карми зникне. Або, ви запрягаете її і здійснюєте свої мрії. І ваші нащадки(а вони добре бачуть) минуть ям, які ви пройшли...

Багатовимірність простору чисел в нашому житті присутня...Геометрія чисел дає можливість вдивлятися в нові обрії, як минулого так і майбутнього, та цього дня. Коли ми очистимо свою свідомість і змінимо свої вібрації нам відкриється двері нового світу і ми побачимо свої майбутні народження. Нова свідомість дозволить нам воскреснувши пам'ятати про минуле життя і рости далі об'єднавши в собі ці два світи. Так ми подорожуємо і пізнаємо світи своєю свідомістю.
До чого веду - є ще одне маленьке значення числа 807=800х7=5600=5+6+00=1100=11 число божественного, необхідно навчиться гармонії (рівноваги) і тоді ви уладнаєте суєтність своєї свідомісті. Це і є те - що мені видко. Саме це ви і ладнаєте.... Вібрації змінюють простір навколо. Тепер ваші думки і ваші почуття будуть запам'ятовувати багатомірний простір і живити інших, котрі проходять по вашому сліду... Ви показуєте як навчилися трансформувати себе і боротися з темрявою думок і тому ваша хода залишає святий слід...
Чому так? Бо головний аспект вашого існування - чим більше усвідомлюєте життя тим стає зрозуміліше. Ви бачите своє минуле і що правильно або неправильно зроблено і звідси сієте свої бажання в майбутнє(поміркували і опублікували думки свої). Якщо ви розумний то бажане притягнеться дуже швидко. Якщо ваш розум спить ви ходите навколо так близько, але ні як не отримаєте те, що так хотіли і сумнів жене геть реалізацію. Недосяжно бачити але свідомість сприймає, що в світі йде хвиля світлої енергії яка впливає на вас.
Шануймося до усвідомлення єдності.

Емоції гніву роз'їдають захистну систему людей. Некерований гнів створено було нездоровим способом життя людей.

Полюбля числа на ПМ. Дзеркалом 807 - число 708, є мірило роботи людини над своєю досконалістю. Всі ми повинні навчиться керувати своїми бажаннями і не допускати вампірів роду людського до свого тонкого тіла. Ми повинні виробляти правильні відносини по відношенню до друзів, близьких та родичів. Ви тепер повинні розуміти звідки беруться хвороби і що дозволяє вам протистояти їм. Саме при такому сприйнятті життя у вас виникне необхідність зміцнювати віру в доброчинність дій, в Бога і пророщувати зерно віри в самих себе(діти уважно стежать за нами). Так ви починаєте усвідомлювати що Бог - є Світло, і пророщена тканина зерна думок є Світлоносна, вона створює ступінь вашої святості і розуміння шляху до шатів Бога.
Працювати над вдосконаленням самого себе - гарна можливість для кожного з нас.
Дякую сім читачам за відветі думки, щиро.