ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.09.24 23:11
Затісно в суєтному сьогоденні…
Кривавицею мерехтить майбутнє…
Невже таким задумано наш світ?
«А ти в минувшину занурся!
Між слів і дій тамтешніх віднайди
Наміри й помисли, далекі сьогоденню.
Чи хоч на гріх бодай один поменшало?»-
Не знати чий щораз

Артур Сіренко
2024.09.24 22:37
У містичному і в міру готичному місті Станіславі різними його старовинними вуличками гуляють різні типажі. І вміють вони якось не перетинатися, створювати на кожній вуличці свій мікросвіт. Особливо це стосується жінок. Я не маю на увазі часи, коли одна з

Олена Побийголод
2024.09.24 21:55
Із Олексія Ейснера

По юрмі пройде вдих глибокий,
й урветься враз жіночий плач,
коли, надувши люто щоки,
«похід» зіграє штаб–трубач.

Устромляться у небо піки;

Юрій Гундарєв
2024.09.24 19:50
Ось він сидить на підвіконні - молодий, високий, стрункий. Великі каштанові очі трохи сумні, але на вустах незмінна посмішка. І завжди в оточенні дітей - маленьких або вже великих. На колінах - розкрита «Енеїда» з фантасмагоричними ілюстраціями Базилевича

Сонце Місяць
2024.09.24 17:50
сонце із ґрунтом щедротно розмазане
минаючи ананаси авокадо кокоси
& сезанн вештається фруктовим базаром
споживаючи врешті-решт осінь

як раніш ґійом полюбляв попоїсти
смачно й дешево на монпарнасі
а потім туди вступили фашисти

Козак Дума
2024.09.24 16:26
Нарешті ми зустрілися, козаче,
уперше за ці довгі дні війни.
З-за хмари сумовито лине «Кача»,
окіл – лише посохлі полини…

Маленький горбик, вкритий чагарями,
облуплений, мікроскопічний хрест…
Невже Всевишній прямо біля брами

Микола Дудар
2024.09.24 10:09
Які ж ви гарні тут усі
Цвітущо - ніжні до упаду…
Що значить правильний сусід —
Коли пристьобує позаду
Своє пошкодження душі
До красоти... так мелодійно…
Переконай мене утім,
Що вже траплялося подібне…

Юрій Гундарєв
2024.09.24 09:09
Коли панує спека-жарінь,
від тебе вже не відкидається тінь,
а ноги набиті ватою
і хочеться лише спати, -
рятує вона одна:
прозора, живильна,
всесильна
вода…

Олександр Сушко
2024.09.24 09:04
Ех, кохання, кохання! Ну хто я без тебе, скажи?
А ні бе, а ні ме, працьовитий шматок протоплазми.
А з тобою - живу! В теплу пазуху вужиком "вжик"
І уже у раю! Кожен день не буденщина - празник.

Я дрімати не звик біля мавки, бо ще не скопець,

Микола Соболь
2024.09.24 06:54
Чорні голівоньки соняхів
помежи пожухлих трав.
Іншими стали сьогодні ми,
Бог нас такими не знав.
Очі запалені, зморені,
став ратоборцем ратай,
дух наш козацький не скорено,
в’ється між шанцями плай –

Віктор Кучерук
2024.09.24 05:32
Не залишаючи слідів
Ніяких вздовж узбіч, –
Ми, наче кола по воді,
Розбіглись навсібіч.
Ніхто сьогодні не знайде
Відбитків наших ніг,
Бо ми давно вже бозна-де
Від юності доріг.

Володимир Каразуб
2024.09.23 19:32
Так легко обривається в тобі
Мотив весни.
Мотив без нот, без імені, без слова,
Що йде за ним.
Спадає цвіт, зникає світ, вгорі
Здається, — байдуже. Міжчасова безмовність.
Слова. Холодний бісер ночі… бісер… ночі,
І чорний бісер з дна твоїх зіниць

Ілахім Поет
2024.09.23 19:02
Я ліз у пекло поперед батьків.
Бентежив лихо, доки воно тихе.
Хотілось - не надкусював, а їв.
Кохалося – тим почуттям і дихав.
З пісень слова незграбні викидав,
А стогін перетворював на блюзи.
Ловилась риба, хоч не ліз у став.
Любила та, на кого

Юрко Бужанин
2024.09.23 17:09
Думки нуртують
і на скроні тиснуть дзвінко,
У фантазій
сплелися вони
візерунки...
Поряд мене Ти(!) йдеш,
найпрекрасніша

Тетяна Левицька
2024.09.23 14:56
Сутеніло! Вечір ковтав світло так швидко, що Жанна не встигала завидно добратися з роботи в дитячий садок. Погода засмучувала. Зранку зарядила нудна мжичка. Небо заволокло чорними хмарами. Пізня осінь палила густий туман, що стелився над річкою сивою куря

Олександр Сушко
2024.09.23 12:54
Був поетом. Літав понад хмарами,
А тепер на Донбасі, в рову.
Не залякуйте Божими карами,
Бо і так я у пеклі живу.

Ні вперед, ні назад. Нема виходу.
Смерть усюди. Хитається світ.
Перепаленим порохом дихати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 Зимовий квартет

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-21 06:01:01
Переглядів сторінки твору 9253
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.24 17:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 07:52:13 ]
це та поетична хода, про яку мрію, і котрої, скоріше всього, у мене не буде

сьогодні сніг зранку, такий тихий, у повітрі завмерлому йшов, і його не вловити було, не спинити, увібрати ніяк неможливо, він крізь очі наскрізно проходив углиб, крізь мене проходив у інші виміри, поки йшов, чула мить, чула вічність, він лишив її у мені...... Ваші слова, Місяцю, як той сніг переходять крізь душу, і залишають слід назавжди


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 16:05:46 ]
дякую Ларисо

Ви маєте безпосередність & інтуїцію
саме те, що взагалі потрібно ―
все інше прийде

моя формула дуже проста
кожен текст розглядається, як, можливо,
останній



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 16:11:05 ]
поки я не готова скористатись такою формулою, ляк маю, що самозапрограмуюсь )
поки просто живу вповні, щодня, не залишаючи нічого на завтра, в дитячій впевненості, що завтра набереться ще більше


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 16:14:59 ]
авжеж, так і слід


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 09:25:49 ]
ух... перехопило дух...
такі вібрації зимової самотності...
і попри все - і понад усе -
життя проростає кудись в потрібному напрямку...
і вибору немає, здається...

о СоМі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 16:07:33 ]
’it was the only way to progress, to stop’
. . . . . . . . . . .

осінній карнавал відпалав, брате


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-21 17:58:12 ]
чесно?
просто приголомшена панорамністю барв і звуків...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 18:08:15 ]
дякую сердечно, пані Любове

музикальні сюїти нечасті, але
часом якби надходить
пора


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-22 07:38:00 ]
Дискретна поезія. Любите вищу математику? Особливо рівняння з багатьма невідомими?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-22 18:51:06 ]
о так, я обожнюю всяку дискретність

& щиро дякую за відгук, Олександре


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-26 17:13:37 ]
Квартет різноголосий, а мелодія все ж одна.
"Брехня & терор" - це, здається, стиль усіх земних епох, на всіх витках - одне й те ж править світом.
Для мене як для пересічного читача трохи заскладні назви частин: st.antonymus - святі протилежності? А над bonafidae чуть не плакала, бо оте "ае" видає латину, але саме такого написання Ґуґл не знає, натомість розказує мені про bona fide - "чесно", "по совісті", тоді bonafidae - доброчесність?
Маніяк чогось розсмішив.
"Сніги у місті ніби як мости що через річки хоча їх і нема" - гарно, дуже. От тільки ще якби ті мости не танули ((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-26 18:33:00 ]
тут є звуки, які зв’язують у ціле
прикладом ’у’ зимовий такий...

st.antonymus = св.антонім
bona fidae = добрі наміри

маніяк звідси:

інтенсивно цвітуть барбариси
оптимальні ставки й відсотки
маніяк подає у відставку

алконавти & хронозаври
добивають чергову дійсність
зловживаючи типу просто

кришталево~ небесні арфи
брехунці харчать упівголоса в
злободенному пароксизмі

раж пророків & штин вітчизни
ляльки вуду вчорашні барбі
їх стандартна
фабрична
жорсткість


мости це символ переходу, якби портал
він часом відкритий, але здебільшого
не


*сердечно обіймаючи,
з усіма вітаннями*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-26 22:29:16 ]
Спасибі за пояснення, а то я зі своїм спробами тлумачення вже в такі нетрі забралася, що ну ))
Так он він звідки, той маніяк )) Я і тоді, вперше читаючи про нього, розсміялася, але тоді мене більше вразили ляльки - настільки, що я їм навіть неправильний наголос простила ))
Мости-портали... Таке враження, що все довкола - символи і знаки, от ще б навчитися їх бачити і розуміти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-26 23:26:42 ]
а що з наголосом у ляльках?

лялькИ ж, хіба нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-27 23:19:16 ]
Так у тому ж і печаль, що "лялькИ", але щоб не збиватися з ритму, заданого попередніми рядками, доводиться читати "лЯльки" )) Правда, і попередні рядки не скрізь плавно текли (але ж це і не обов'язкова умова), проте саме на "лЯльках" я спіткнулася остаточно - і зажурилась ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-28 05:21:51 ]
покрутив і сяк, і так -
навіть не знаю як ще би сказати про тих ляльок

прийдеться мабуть яксь із тим все-таки жити














а для розради можна поставити щось народне & гуляльне
ну і рівноритмове


* типу *