ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.06.15 16:37
Лети, Пегасе
Побути трохи ще у раю,
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.

Хельґі Йогансен
2024.06.15 13:56
Хто ми?
Я не буду брехати, що знаю життя,
Розкидатись пихато словами.
Лиш скажи мені, хто ти і хто тобі я!
Поясни, що насправді між нами!

Може, карма чи так, випадковий союз?
Чи зустрілись споріднені душі?
І чому у тобі так фатально погруз?

Леся Горова
2024.06.15 12:12
Мовлю...
Мовлю сонцем і мовлю вітром я,
Мовлю променем,
Слів розмаєм, думок палітрою,
Серцем стомленим.

Та вмокаючи пера- образи
В рути-шавлії,
Мовлю так, щоб одну лиш обрану

Ігор Деркач
2024.06.15 10:51
Фейки єрмакратії
Синекура має привілей
і сама повірити готова
у казки із тисячі ночей,
на які купились безголові.
Логіку включаємо, панове,
і спаде полуда із очей.

***

Тетяна Левицька
2024.06.15 09:15
Сонцесяйний
Не хвилюйся, любий, я не бачу
порізно у цьому світі нас.
Хто обпікся об сльозу гарячу,
на холодну дує повсякчас.

ДНК твоє в моєму лоні,
у твоєму серці образ мій.
Душу заколисуєш в долоні.

Козак Дума
2024.06.15 07:29
Орелі часу
Колише вітер грона калинові
в моїм саду майнулого життя,
немов орелю булої любові,
під супровід твого серцебиття…

І гойдалка, як та опона часу,
спадає долу прямо із небес.
Несе тебе, життя мого окрасу,

Микола Соболь
2024.06.15 06:17
Казка поетичного ресурсу
Тридев’яте царство. Все без змін.
Пароксизм доконує Кощея.
Якби ж, бідний, мав можливість він
на Сушка наслати гонорею.
Зріє дума в лисій голові,
зараз буде вихлоп недовірша,
рими не такі вже і нові,
ще й виходить – абирвалг, не більше.

Віктор Кучерук
2024.06.15 05:07
* * *
В скверику під липою,
Влітку з дня у день, –
Безнастанно глипаю
На ряди людей.
Поглядом допитливим,
Кожного й завжди, –
Зазвичай запитую:
Звідки і куди?

Артур Курдіновський
2024.06.15 01:53
Вдівець та вдова
Стали комом у горлі слова.
Сидимо за столом візаві.
Ми з тобою - вдівець та вдова,
Хоч обидва сьогодні живі.

Тиха осінь плете макраме,
Покриваючи смутком рудим.
Тиха осінь - це гра в буріме,

Борис Костиря
2024.06.14 23:32
Пізнання
Я кину вудочку
по той бік Всесвіту,
По той бік розуму,
по той бік серця,
По той бік розпачу,
по той бік лиха,
Яке говорить нам
крізь море тихо.

Володимир Каразуб
2024.06.14 20:36
...тому що потрібно вірити
тому що потрібно вірити хоча б у щось.
Читати псалми над головами і зливати розтоплений віск,
Говорити про те, що фігурки — це те, що тобі здалось,
Про тонку павутинчасту форму страхів, які запеклись
На воді.
Неодмінно потрібно вимовляти чиїсь імена

Самослав Желіба
2024.06.14 18:58
Монолог Зорі
ЗОРЯ. ДОБРА БАГАТО В ЦЬОМУ СЛОВІ
Добра багато, а ще більш любові,
Такої що обійме цілий світ,
Мов руки матері й весняний квіт.
            А що лишилося від нього?
Де? Який в нім слід?
Воно ростануло, як ранок,
Як ранок, що обернувсь днем…

Козак Дума
2024.06.14 16:19
Повна свобода
Аби людина отримала повну свободу – вона повинна померти…

Іван Потьомкін
2024.06.14 12:16
Тарфонові помістя
Це потім про раббі Тарфона йтиме слава,
Що схожий він на піраміду із горіхів:
Торкнись - і покотяться вони ураз.
А йшлось про те, що притьмом добував він
Із священних книг те, що учні просили.
Але це потім. А поки що був він скупердяй.
Раббі Аківа

Світлана Пирогова
2024.06.14 10:10
Бракує шепотінь
В мою весну тендітну тихо стукав,
Як краплі-перли юного дощу.
У подумках душі тягнулись руки,
І сонця проникав крізь землю щуп.

В мою весну проходив лабіринти.
Окрилений ти птахом прилітав.
Гігантське небо квітло гіацинтом

Юрій Гундарєв
2024.06.14 09:08
Юркодар - 109
Пописюн


Учора прочитав новий твір Олександра Сушка, який, на жаль, швидко розчинився в інтернеті. Але запам‘яталося ключове слово - пісюн.
Варто наголосити, що погляд Сушка-художника рідко піднімається вище пояса (жона взяла за шкабарняк, задрав хво
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Їзда
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-07-07 10:36:01
Переглядів сторінки твору 4817
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 10:49:29 ]
Я спіткнувся об торбу чиюсь.

отут посміхаюся широко на всі зуби.......

Юрію, Ви мій поет.
Ніколи не стомили поезією, завжди свіжонаписане, відеокліп...
Іронія, ненав'язливі житечні мудрощі.
Майстерність - саме та.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 10:59:09 ]
Зміна тональності може подобатися, а може вводити у ступор.
Приходить якийсь умовний поет зі своєю високою поезією за чиєюсь або тільки зі своєю. А тут - якась торба.
Посміхнеться або ні.
Або здивується - що за дурниці?

Писав колись лімерики. Багато. Неопублікованих десятки лежать. Теж анапест. Але якісь короткі ці комікси. Ось довший.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 11:07:58 ]
На таке я лише скажу: супер.
Мене такі зміни декорацій, інтонацій тішать.
Яж не до умовних належу, до креативних. І визнаних не панаами у панамах С і С...а функціонерами і не лише.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 11:16:31 ]
Головне - не передати куті меду.
Незнайомих читачам географічних назв намагаюся не використовувати. Карколомні піруети - теж не моє. Контрасти таки полюбляю.

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 11:12:58 ]
Зримо, іронічно, з підтекстом)

Усміхнулась. Але усмішка - сумна, бо сумна реальність за вікном вагона. І не лише вагона...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 11:28:08 ]
І у вагонах теж свої реалії. Можна придбати і предмети білизни, і насіння, і засоби боротьби зі шкідниками, газети, календарі... Спробуй заснути.

Дякую,
Ю. С,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 17:55:55 ]
Розкішно. І витончено до повної прозорості.
Можливо , суто як на мене, слово "життя" в першому рядку корелюється з останнім рядком-ключем.
Якщо точніше - місцеслово, де зараз "життя", здається, тісно пов"язане із рядком-ключем. Можливо тільки тут ще можна додати ще щось делікатніше, а може й так бути. Хоча запитання особисто для мене ще не знайшло варіанту можливої відповіді. Цікаво, яка ваша думка, пане Юрію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 18:06:30 ]
Якщо цікаво, то особиста практика часто доводить, що найлегше знаходити можливі відповіді в творах зі схожим манеристичним піднесенням - у фонетиці. Тобто , невідоме ще слово може мати певні близькі фонетичні риси з оточуючими словами.
На кшталт "Промайне ..е.. не... невблаганно"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 18:12:17 ]
Звукопис неабияку роль відіграє...заколисує вірш, перебуваєш у вагоні... медитативно...і раптом.........проза буття з пиріжками, "вадічкой...півам"....шкарпетками...лосинами на руках трбешників...уявляю електричку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 18:12:43 ]
(торбешників)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 18:47:05 ]
Чисто технічно або формально у даному випадку частково роль коди вірша на себе взяв рядок з назвою залізничної станції між двома вузловими по дорозі до Хутора Михайлівського і далі.
Казати, що я настільки зрілий поет, що і ця обставина є важливою, я б не хотів.
Становище виникло саме, а мені треба було закінчити вірш, і не як якийсь блюз, після виконання якого джаз-бенд пішов на перепочинок пити пиво, а слухачі залишилися у роздумах - чи вони настільки тупі, що не впетрали, що ж воно вийшло, чи джазбенд собі забавляється. Грає та й грає. А ви, слухачі-ресторанна публіка, гадайте. "Сім сорок" джаз-бенд не виконує. Це серйозний колектив. Не для клубів.

Що за Хутором Михайлівським, ми всі знаємо. Мордор, ворожий уламок імперії.

От я і закінчив на цій ноті або обставині.
Коди як такої на всі 100% немає, але з огляду на те, що є один окремий рядок (про торбу чиюсь), то я міг би вважати, з двох напівкод (це вже щось нове у віршотворенні) вийшла одна.
Торба і Кобижчі.
Який може бути Париж і де?
Хіба що у снах.

Хотілося би більшого, звичайно. Глибшого.
Та справжньої коди ще не підібрав.
І піком майстерності була би несподівана, прийнятна і дотепна.
А з цим усім у мене поки що проблема.

Дякую за серйозний розгляд і довіру мені як автору-поету, а не як графоману-реміснику.
Ю. С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-08 05:57:02 ]
Хороший дитячий віршик із розряду "Пишеться - і добре". Трохи сну, трохи буденщини. І родзинка любові на місті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 07:57:19 ]
Мені вже зрозумілі Ваші вимоги до віршів.
Повинно бути як у підручнику - наприклад, зі зварювальних робіт. Точно, з деталізацією, з технічно бездоганною побудовою речень.
Будь-яке відхилення або стрибок на місці (така норма існує у певних закладах і, напевно, в системі в цілому) відповідним чином розцінюється і з подальшими діями конвоїрів.
Як пишете своє, яка там мішанина граматичних форм etc, то це інше питання. Навіть не до Вас.
Нами, як я чув, керує воля Верховного владики.
До кожного - свій підхід, свої вимоги з уявними "планками" творчих, душевних і фізичних висот і здібностей.
Ваші вірші, якщо вони досить далекі від "сатири", викликають непідробний інтерес. Лірика буває високою, а дитячість - природною.
Сатира буває "сатирою". За це вже йшлося.
На одному з Ваших виступів з маленьким кулуарним концертом я не шкодував оплесків.

(пишу - наче прощаюся. вибачте мінор).

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-08 09:52:59 ]
Колись ми ще зустрінемося і перетремо цю тему більш детально. Ви не проти?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 10:28:40 ]
Поки не розсварилися, це є можливим.
Та й Земля кругла.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-08 10:37:06 ]
Ті "високі регістри" у порівняннями з поезіями Маланюка, Стуса... Павлюка......особисто мені - дитячий лемент дорослого дядька, що ганяється за напівбайдужими сучасниками, підтанцьовує... від нудоти житейської пише-гурготить про все, не дослідиш, у кого тему підсмоктав, які метафори скомпонував з читаного-чутого...
Немає у мене відчуття високого польоту, неповторності, доторку до сутозлотого-вічного...
Не вважайте мій коментар "бімбою", бо чекала від Сушка неабиякого росту, а маю непошану за доскіпування, що насправді розчарування.
Може, я надто вимоглива, та вже такою лишуся.
І прийшов критикувати чи хвалити вірша Юрія, та повчився б писати у нього...Дитинність-мудрість сама та риса, яка робить поета цікавим.
Нема, як писав один молодий авторитетний поет, тяглості у текстах...є січка словесна...

Колись я у радіопередачі сказала, що не заздрісна і щиро радію, коли читаю гарну поезію.
Та планка моя (вимог) надвисока. Тому на ПМ намагатимуся відійти у тінь, не коментуватиму майже нічийого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 10:53:36 ]
Мені аж ніяково.
Дякую.
Колись довелося прошаржувати (якщо так можна висловитися), один з віршів І. П. Було за що і було як це зробити необразливо, по-людськи.
І нічого. Ми колись з одним поетом досліджували образний ряд (шеренгу, лаву, фалангу) його віршів. З одного вірша до другого, з другого до наступного. Йдуть, як траки, дорогами та бездоріжжям.
І тому я суворо не ставлюся до подібного явища у творчості наших з Вами знайомих поетів.
Це, що вони роблять, є звичайним явищем, технологією, наслідуванням, пошуком і відшуканням найлегших шляхів у письмовій творчості. Тактика.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 06:10:49 ]
З приємністю прочитав і перечитав цей небуденний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 07:38:57 ]
Небуденно про буденне.
Для мене залізниця - як раніше море.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2019-07-08 08:22:59 ]
А біля Львова є Кожичі, - гарне сільце з дачним масивом біля соснового лісу... ) Мені вони засоціювалися )