ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Мандри в космосі 59. 33. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-04-27 11:34:35
Переглядів сторінки твору 4589
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.08.17 05:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-04 09:35:48 ]
Коли мерзне голова (сезон, стрижка etc), то звертаюся до Ваших творів.
Починають пухнути мізки. Виділяється тепло.
Голова працює.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-23 12:21:49 ]
... на здоров'я - дякую... за оптимізм...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-09-23 13:19:24 ]

А ось для мене цікаво було би почути мотивовані заперечення мого, наразі, абсолютного переконання в тому, що т.з. "розум" - це "простір" існування. )
І цих просторів вистачає )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 12:21:07 ]
... загалом... Кант розділяє розум-Vernunft та розсудок-Verstand – буття-Dasein і снування-Existenz... - думаю - якщо говорити про конкретний предмет та метод.
... але - коли узагальнювати - то, певне, "... просторів вистачає"... хоч - переконуюсь - що всяке мислення відбувається по Канту... його метод в різних перекладах - надто спрощено - важко сказати, що не розумієш Канта... якщо маєш себе за розумного... каюсь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 13:16:03 ]
Якщо "розум" особи - це таки простір його буття, тобто, - простір, освітлений його особистою свідомістю, тоді, за логікою, "зрозуміти" Канта - це повністю його охопити?
"Мати себе за розумного", начебто, теж не обов'язково за "дуже розумного", аби Канта охопити ).

Щодо "мислення" - то воно теж навряд чи відбувається по Канту. Все живе "мислить". Багато нових даних з'явилося з часів Канта. І цих даних значно більше, аніж все, на що опирався "мислитель".
До речі, "мислення", це і вибудова голографічних перспектив на, скажімо, т.з. "тілесних" рівнях нашого буття.От задля чого вибудовувати ці перспективи, і за для кого , навряд. чи в Канта є відповідь. Бо це, скажімо, "нові" питання - над архаїкою тогочасного бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 14:07:28 ]
... так - воно звісно... але коли "мислення" як метод, має у собі спосіб сумніву... і ось цитата, з останньої публікації, навмання: "А кінцевий намір, до чого зведуться спекуляції розуму в трансцендентальному (задля виходу за межі) вживанні, стосуватиметься трьох предметів, конкретно: свободи намірів (Freiheit des Willens), безсмертя душі, і буття Бога"... Зрештою Кант впирається у пошуках... що той пошук-якоїсь миті, мусить бути, останній... (übrig-зайвий), але я собі вільний... у вічних пошуках... завжди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 14:27:02 ]
Схоже, що це навіть критики не потребує, настільки вже архаїчна інформативна база. Звідси і архаїчне використання термінів. Бо і "мислення", нмсд, не є методом, ні "спекуляції розуму" також не існує в більш широкому плані,аніж погляд на це Ніцше, ні Бога в уявленні Ніцше, ні "пошуку", який виходить з поняття "розум"...

Кожен "мислитель", вже не кажучи про тих, які претендують на статус "філософа", мав би дати прості і зрозумілі, не суперечні хоча би людському досвіду, означення що таке "буття", а що "небутття", що таке "живе", і що "неживе", "існує" - "не існує", "є" - "не має". І тільки після того ускладнювати, і бажано ускладнювати від "початків" - тобто, не "звідси", а від "існує" - "не існує", "є" -немає" - просто і зрозуміло. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 18:28:47 ]
... мене особисто... подібне наближення до абсурду - влаштовує... як існуюче-Existenz в свідомості...
... щоб зрештою: "свободі намірів (Freiheit des Willens), безсмерттю душі, і буттю Бога" - зрештою бути-Dasein поза свідомістю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 19:31:16 ]
Тут я з вами повністю згоден, особисте сприйняття завжди доленосно невипадкове. Отже, все недарма.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 18:42:53 ]
...ще маю сказати, що простої правди, в Канта, - годі шукати...
Вірніше - в цілому світі - Ейнштейн - зрештою - показує нам язика - а ракети в космос літають і ... практичний розум в Канта є... а я - поміж того всього - люблю себе відчути дурнем - повним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 19:40:55 ]
Можливо Ейнштейн не переконливий приклад, він, схоже, помилявся в більшості своїх заплутаних поглядів. Ще за життя йому довели, що він помилявся і зі сталою швидкістю світла, і з ефіром. Тож, нмсд, Ейнштейн, як і Ніцше, як і безліч інших науковців і ненауковців, коли не здатні формулювати просто і ясно свої доктрини, починають всіх і себе заплутувати.
І якшо вам цікаво, ракети літають не з огляду на теорії Ейнштейна (хоча він сам нічого такого, фундаментального, здається, і не народив, лише узагальнював чужі винаходи). А ракети літають з огляду на купу силенну емпіричних поправок. Без них кудись потрапити, кажуть, проблематично...
Щодо "дурня" не все так просто, як на мене, щось не зрозуміти пристойніше, аніж обманювати людство, навіть не навмисно...