ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Критика | Аналітика

 Професор Тищенко відкриває нові сторінки історії України

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-04-03 17:02:52
Переглядів сторінки твору 11057
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.037 / 6  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 4.037 / 6  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціум
Наша міфологія, аналітика
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-04-03 17:07:24 ]
Як на мене, прийнявши погляди шановного професора К.Тищенка, маємо достатні підстави називати себе виключно українцями, не рефлексуючи русами, малоросами, хохлами, скіфами, арійцями і т.д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-11 09:21:30 ]
Думаю, що тут багато відповідей для тих, хто цікавиться минулим нашого краю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-16 20:04:55 ]
Так, і не тільки відповідей, а розширюється сам фокус розуміння історії... Треба дякувати Редакцію Майстерень за публікацію цього інтерв"ю. До речі, на Київщині, у Баришівському районі зустрічається прізвище Орап.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 13:19:13 ]

Генконсул Росії у Львові: Мені погрожують, що вб’ють, бо я пропагую “руський світ”

“У нас є концепція, яку проводить патріарх Кирило і наше керівництво, - єдиного загальноруського світу”... Консул потребує захисту, але не від “націоналістів”?..

Днями у Львові розгорівся скандал з міжнародним душком. Генеральний консул Російської Федерації в тому місті Євген Гузеєв заявив, що українську мову на Західну Україну принесли більшовики, доти тут розмовляли по-російськи, а «проект Україна» створили австрійці ...

Пан консул не історик, не філолог, тому плутається в поняттях, які в Україні знає кожен школяр. Українська мова (як і, скажімо, російська, білоруська тощо) в різні історичні періоди називалася по-різному. У пізні середині віки, аж до середини ХІХ ст., її переважно називали «руська мова» - на противагу московській та іншим слов’янським. «Русинською мовою» вперше українську мову назвали поляки (це польський прикметник від колишньої самоназви українців «русинів»).

Уперше слово «Україна» вжито в «Іпатіївському літописі» за 1189 рік, назва «українська мова» широко вживається для позначення розмовної та нової літературної мови України-Русі з середини XIX ст. (паралельно з іншими, попередніми назвами), оскільки назва “руська” перейшла на московську мову.

Проте у пана генконсула сформувалися власні історико-філологічні знання, які, звісно, нічого спільного ні з наукою, ні з дипломатією не мають.

Консул люб’язно відповів на наші запитання, театрально попоросивши нічого не публікувати, “бо мені погрожують, що мене тут уб’ють”. Я цього, звісно, йому не обіцяла. Бо такий “скарб” як журналістка просто не маю права приховувати.

До речі, щодо “уб’ють”... Спецслужбам України (якщо вони ще є), може, і варто звернути увагу на можливі провокації щодо цієї екстравагантної особи – зрозуміло, не з боку “українських націоналістів”... Адже так легко здійняти “антинаціоналістичну істерію”...

Пане консуле, ви заявили, що українську мову принесли на Західну Україну... більшовики. Це була хитра дипломатична провокація чи ви серйозно?

Я проводив бесіду з молодою людиною – націоналістом, який нічого не знає ні про культуру, ні про мову, ні про історію України. Я хотів розповісти йому в такому популярному плані щодо цих моментів. Я цитував видатних українських письменників.

Кого саме?

Видатну українську письменницю Марію Матіос. Вона у своїй книжці «Нація» наводить такий пасаж: персонаж Юр’яна каже: «Мій батько Ілля за румунів говорив по-румунськи, бо він розумів, що треба, аби був порядок, але вдома він розмовляв по-своєму – по-руському».

Тобто я йому пояснював, що доти люди тут розмовляли давньою мовою, яка тоді звалася руською. Я ніколи не казав, що люди не розмовляли українською мовою. Можливо, українська і так називалася, не знаю.

Я йому підкреслював, що офіційна українська мова сюди, у Львів, прийшла з новою владою, радянською, бо доти ж не було офіційної української мови, була польська.

Тобто ви вважаєте, що така освічена людина, як Марія Матіос, начебто стверджує, що люди тут не розмовляли українською? Ну це ж несерйозно...

Розмовляли, але офіційна була польська. А офіційну українську принесли більшовики. Проте я не хочу це знову й знову повторювати.

Громадськість закликає РФ відкликати вас із посади генконсула за «ганебно низький рівень освіченості»...

Я працюю тут п’ять з половиною років. За цей час у мене не було проблем, конфліктів, бо я поважаю Україну, український народ, українську мову, спілкуюсь нею. Я не хотів нікого образити, тільки роз’яснював деякі елементарні речі, на мій погляд. Я зробив помилку, що робив це в присутності журналістів. Це була помилка.

Чому “помилка”, якщо ви, на ваш погляд, говорите правдиві речі?

Так, я казав правдиві речі, нічого брехливого. Я казав, що офіційно українську мову принесла з собою радянська влада. Це що, суперечить історичним фактам?

(Від автора. Не просто суперечить... Це, дуже м’яко кажучи, неграмотно. Невже пан консул не знайомий з історією краю, у якому працює?) По-вашому, до 1939 року люди тут розмовляли якоюсь іншою мовою?

Усі ж витоки з руської мови. Наводжу цитату великого вченого, історика Ярослава Ісаєвича. Він пише, що всі витоки сучасної російської мови, української білоруської, русинської – з давньоруської мови. Давньоруська мова – мова східних слов’ян. І всі розмовляли єдиною мовою – літературною, маю на увазі. Це була літературна мова на основі церковнослов’янської мови.

(Від автора. Відомий пропагандистський принцип: трішки правди, а решта – теж сприйматиметься за правду. В основі давньоруської літературної мови справді лежала церковнослов’янська. Це правда. Решту знань пана консула навіть у радянські часи сприйняли б зі сміхом. Ніхто на цьому “просторі” не розмовляв літературною мовою, тим більше єдиною... Це визнають навіть російські професори-філологи...) Ви, до речі, знаєте різницю між руською і московською мовами?

Ну, була така московська мова. Було дуже багато діалектів однієї мови. Я пояснював молодому націоналістові, що немає російської мови, а є руська.

У запалі полеміки ви загубили російську мову?

А де вона ця російська? У нас, у Росії, ми називаємо нашу мову рускій язик, не російський, а він походить з давньоруської мови.

Ви навмисне граєтеся в слова? А хто ви за освітою?..

Я не філолог, я дипломат...

Я казав, що австрійці хотіли зробити проект відриву південно-західної окраїни Австрійської імперії від загальноруського світу. Я не казав «проект Україна». Це відомий факт, пройшло більш як століття.

Я це пояснюю лише для вас, я вас прошу нічого не публікувати, бо не хочу знову сварок. Бо як тільки це з’явиться, знову буде полум’я сварки. А якщо ви напишете, то я все спростую, скажу, що такого не казав.

Це все я вам сказав по-дружньому. Усім іншим журналістам я абсолютно нічого не коментуватиму. Скажете, що пан Гузєєв сказав: «No comments».

Отже, австріяки з “німецького світу” хотіли відділити “окраїну” від єдиного “руського світу”?

Так, але не від Росії, а саме від загальноруського простору.

Що ви маєте на увазі під «загальноруським простором»?

Зараз у нас є концепція, яку проводить патріарх Кирило, яку проводить наше керівництво, ми говоримо про єдиний загальноруський простір, маючи на увазі, що це руський світ.

Які країни до нього відносяться?

Усі наші братні країни. Ну, така в нас концепція. Такий у нас погляд на історію. Ми вважаємо, що ми були єдиним народом, який тут жив, на просторі Східної Європи і мав руську мову.

Коли Іван Федоров друкував книжки, то друкував їх однією мовою, яку всі розуміли.

І що випливає з вашої концепції?

Хочемо, щоб наші країни, наші народи жили в спокої, злагоді, були єдині, були братами, жили дружньо.

А якщо ви не розповідатимете на кожному розі – давайте будемо єдиними, - то від цього гірше почуватиметеся?

Я на всіх заходах кажу, що росіяни, українці – брати. Я тут працюю на позитив.

Але ж ви бачите, що виходить навпаки?

Тому що терміни різні. Коли я кажу “рускій” язик і що нема російської мови, то мене не розуміють. Коли кажу про відрив, мені кажуть, що я кажу про відрив від Росії, але я ж цього не казав.

Вам як пересічному росіянину хіба не вистачає того простору, який Росія має сьогодні, вам обов’язково ще більше треба?

Ми кажемо, що це простір, бо є англійський простір, є німецький простір, французький. (Насправді таких “просторів” у ідеологічному розумінні немає. – Авт.). Це нормально, цивілізація. Я не кажу, що обов’язково брати територіально. Ми просто так вважаємо, це наша концепція, то чому ми не можемо її казати?

Ви ж маєте свій український світ, маєте потужні діаспори в Канаді, Америці.

Ну, ми ж не претендуємо на спільний простір з Канадою, який, за вашою логікою, теж мав би входити в загальноруський, і не кажемо, що це одна країна...

Ми не претендуємо на Канаду…

Я ще раз вас прошу, не друкуйте нічого, бо мене й так уже покарали.

Як саме?

Ось зараз під вікнами консульства проходить черговий мітинг. Гадаєте, так легко працювати?

А де центр цього загальноруського простору?

Зараз він у Москві. А колись був у Києві.

І надалі теж має бути в Москві?

А він буде там, де буде потужніша руська культура, руська цивілізація. Можливо, завтра це буде Київ, як і руська православна церква буде в Києві, бо вона таки зародилася в Києві.

То нехай би вже був центр у Києві, якщо все починалося з Києва?

Ну, розумієте, що православіє єдине, воно ділиться на так звані національні хати, а ось у католиків нема такого поділу. Коли була татаро-монгольська навала, то зруйнували і Київ, і все.

Та не все, Софія Київська, Лавра, відбудовані Мазепою, стоять…

Може, через деякий час – через століття – центр знову повернеться сюди, і Київ знову стане центром нашої культури. Сьогодні цього ніхто не може знати. Головне – зберегти наш єдиний цивілізаційний простір, православний простір, єдиний руський світ.

А як щодо монарха? Він нам теж потрібен?

Ні, цей етап ми вже пройшли. У Росії вже монархії не буде, бо в нас уже встоялася республіканська форма правління. У нас є президент.

Я розумію, що ви хочете знати мою точку зору. На це запитання, яке мене могло б образити, спокійно відповім: на нашу думку, у нас у Росії – демократія. Зараз це – нелегкий шлях переходу від тоталітарної системи до ліберальної, капіталістичної. І наш президент на ту пору, Путін, сказав, що ми повинні пройти авторитарним шляхом, аби не втратити країну, економіку. І зараз ми перейшли до капіталістичного, демократичного шляху, але авторитарним методом. І це нормально.

То ви вже перейшли до демократії?

Так. У нас є політична система, є політичні партії, діють закони. Ми така ж демократична держава, як і будь-яка інша держава у світі. Як Франція, Німеччина. У нас діють усі ті самі інститути.

Звісно, що ми робимо помилки, але ми їх подолаємо.

А для вашої концепції також важливо, аби й територіально країни були разом?

Після Радянського Союзу ми розуміємо, що є п`ятнадцять незалежних, суверенних, демократичних держав у світі, які об’єднані в СНД. Ну не 15, а десять у цій співдружності.

Ми пропонуємо руку дружби, співпраці на рівних умовах, на умовах поваги одне до одного.

Сьогоднішнє українське керівництво сприймає вашу концепцію?

Ми нікому не нав’язуємо свою концепцію. Ми знаємо для себе, що ми б хотіли мати загальноруський світ. І це наша концепція. А сприймається вона чи не сприймається – інша справа.

На посаді генконсула у Львові пропагування вашої концепції – першочергове завдання?

Ні, перш за все – розвиток торговельно-економічних зв’язків західних регіонів з регіонами Росії. Потім – захист інтересів громадян Росії на території Західної України, це консульські справи, а розвиток позитивних зв’язків на рівні керівників областей, підтримка руської (очевидно, російської. – Авт.) культури, мови на теренах Західної України. Ось широкий комплекс нашої роботи. А вже такі ідеологічні моменти – теорія, яку я втілюю в практику.

Що означає поширення “руської культури” в Західній Україні?

Це означає підтримка руської культури, не російської, бо російська – це дагестанці, якути, татари, чеченці й ще 160 національностей, які проживають у Росії. Це російська культура, а я тут запроваджую, підтримую руську культуру.

Тобто українську? Їй-Богу, не розумію!

Бо вас, молодих людей, так навчили, що ви нічого не розумієте. Я кажу прості речі, а ви їх не розумієте. Бачите, проблема не в моїх висловлюваннях, а у вашому нерозумінні таких простих речей, що є руська культура і є російська культура. Є Росія, а є Русь. Є руська мова і є близькі до руської мови, наприклад, русинська чи українська.

Дякую вам, пане консуле, за відверту розмову.

Євген Гузеєв Пані Оксано, я вам пояснив це як простій громадянці України, яка займається дуже важливою справою. Якщо ви хочете, щоб було все нормально, не друкуйте все, що я казав. Я зрозумів, що не варто бути відкритим. Більше я жодному журналістові нічого не скажу. Я вам це сказав, бо мені подобається ваш голос.

Я просто хочу зробити щось із вашою освітою, бо неможливо відчувати, коли молодь не розуміє таких простих речей.

Якщо ви напишете це, ви мене вб’єте, бо мені йдуть погрози, що мене вб’ють.

З боку націоналістів?

Так. Тоді ситуація буде зовсім погана...

Розмовляла Оксана Климончук


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-23 16:38:11 ]
Ясна справа. Кожна держава дбає не тільки за збереження, але й за розширення своєї культури, цілком зрозуміло. А Росія хоче мати по сусідству багату, стабільну, процвітаючу Україну це добре. Та й з фактом, що саме з приходом більшовиків українська мова стала офіційною посперечатися важко.
А з "руською культурою" Оксана хотіла познущатись над чиновником?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-02-12 11:06:08 ]
"Крізь всю російську літературу, історичну і художню, проходить приписувана Олегу фраза, яку він нібито сказав, прийшовши до Києва: «Тут буде мати міст руських.» Мене багато років інтригувало, як міг таке сказати швед (Олег - викривлене шведське ім'я Heleg, воно означає святий, віщий, як це знав Пушкін), коли нічого руського: ні нації, ні держави, ні мови, - ще не існувало. Все стало на свої місця, коли я переклав цю фразу на шведський. Вийшло «Här skall vara moderstaden av russi». Читається: «Хер скель воор модерстаден ів Руси» і означає: «Тут буде головний опорний пункт племені веслярів». Мати міст з'явилася через неправильний переклад шведського слова moderstaden." Леонід Шульман

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 20:51:42 ]
А чому так мало робиться наголос на автохтонність? Український на власній території -- автохтон, як би, коли, на протязі історії він не називався.Решта усе похідне...А то вчить теля корову, як їй пастись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2023-09-02 11:35:15 ]
Не забуваймо, що таки була і є Україна, і ніякої русі.