ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.10 15:48
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.

Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по

Борис Костиря
2026.07.10 13:21
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.

У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,

хома дідим
2026.07.10 12:37
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у

Тетяна Левицька
2026.07.09 14:08
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.

Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —

Борис Костиря
2026.07.09 13:53
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.

Ці вершники на трьох шалених конях

Володимир Бойко
2026.07.09 12:00
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.

Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються

хома дідим
2026.07.09 11:42
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями

Юхим Семеняко
2026.07.09 09:25
Це рідна його країна,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.

Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,

С М
2026.07.09 09:15
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал

Віктор Кучерук
2026.07.09 07:18
Під кручею, улігшись горілиць,
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит

Борис Костиря
2026.07.08 13:50
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.

Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то

Тетяна Левицька
2026.07.08 13:08
Не ловіть мене, як рибку срібну —
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / СВІТЛИНИ

 Востаннє на прощання

« Ще мандрівка рання
пахне щовесни...»

Автоцитата

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-05-05 20:48:36
Переглядів сторінки твору 948
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.300 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.661 / 5.93)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.045
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.06.25 08:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2024-05-08 18:20:15 ]
Поетичні влучності, глибокі обдумування і образі. Ваше письмо - впізнаване.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2024-05-28 07:57:59 ]
Дякую за відгук.
Сьогодні в моді речетативна проза. У кожного своя поетична манера формувати думки комусь актуальні, а більшості – байдужі :) :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-28 09:22:45 ]
Вочевидь, поезія виконує і значно вищу місію, аніж розмова з масами. Вочевидь, це й налаштування простору, як навколо нас, так і навкруг нашого світу.

Ваші, пане Ігорю, вірші, не лише глибоко сенсовні, але й завжди музичні. Спробуйте, якщо ви з музикою близько дружите, сайт музичної обробки loudly, чи пісенної udio.com.

Вони, як і інші (Suno) дозволяють задавати точний темп, тональність, набір інструментів, та стилі міксування. Це вже дуже багато (порівняно, скажімо, із тим же Suno), але достатньо для нас, щоб використовувати, але і процес стає складнішим.

Впевнений, що є і ті сайти, де можна ноти задавати, але це вже буде наближення до класичних редакторів.
Які, до речі, теж вже вставляють ці функції AI генерації

Кожна генерація - 30 секунд.
Відповідно за один раз їй треба давати тексту приблизно на цей час.

Теги:
[Verse] - куплет
[Bridge] - перехід
[Chorus] - приспів
[Drop] - "яма", тихий перехід - для того щоб посилити акцент наступної частини
[guitar solo] - гітарне соло
[sax solo] - саксофонне соло

Подвоєння голосних тут працюють, але вони пропонують також розділяти складні слова на частини, для того, щоб вони правильно промовлялись

Manual mode - слід вмикати, щоб він більше реагував головний запит, в якому можна описати структуру та характер треку.
Запит краще писати англійською, але це не точно.
Вибір жанрів там одразу під головним запитом.

Але для початку найкраще безкоштовний сайт Suno, для перших кроків.
І вони важливі, бо музика завжди дає можливість відійти від нашої особистої поетичної фетишизації, не покидаючи словесну гармонію, вливати її в інші...
Це проблема всіх поетів - без виключення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2024-05-30 10:47:47 ]
Дякую за розуміння і підтримку мого творчого статус кво. Намагаюсь бути зрозумілим і відповідати вимогам часу, незалежно від смаків і уподобань читаючої публіки. Все одно нашими успіхами і невдачами управляють випадковості і закономірності у хаосі оточуючого простору.
Щодо музикальної наповненості цієї життєвої течії, то навіть штучний інтелект навряд чи створить резонанс між особистістю і пустопорожнім его юрби, яку задовольняє більше фетишизація, ніж конкретика образного(критичного) мислення .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-30 11:54:35 ]
Я з вами згоден, але в юрб і своя місія. А ті, що не юрба, мають володіти не лише критичним мисленням, але й любов'ю до всього живого.
Проте і розуміння всіх процесів непроста справа навіть для тих, хто над юрбами.
І маси, наприклад, ніколи не зрозуміють, що, скажімо, лінгам - це, насправді, не поєднання статевих органів, а вістря духу в оболонці душі. Але на їхньому рівні - інь (дуща) та Ян (дух) - це суто статеві інструменти, бо такий рівень буття, і він найважчий.
Тому, нмсд, і кожен наш п'єдестал в тій чи тій царині - глибока ілюзія, але не тому, що все ілюзія - в жодному випадку - а тому, що ми закриті від світу отим самим станом свого "его" - невжитими тут інструментами душі-духу й тіла.
Більшість вважає досі що в них лише 5-ть системних інструментів (органів чуття). А їх 8-м грубих і 8-м тонких. І вони тут, при нас.
І що цікаво, їхнє повноцінне використання дає повне заповнення нашим "я" цього виміру.
Так до чого тут поезія, а тим паче - музика - бо це заповнення (нами нашого виміру) можливе суто зі збігами з найвищими гармоніями, та й простори мають значення.
А вірш, пісня, музика - ці простори створюють.
Тому все в наших "руках", точніше - серцях )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2024-05-30 17:34:09 ]
На жаль чи на щастя, сентенція, що карфаген повинен упасти, ускладнює місію творчої та ще й патріотичної любові, а орієнтація на тонкі матерії духу і філософії не затребувана демократичною більшістю суспільства і, відповідно, його виразниками.