ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.12 21:59
Втома (сонет)
Заплющив очі. Темрява сліпа
Минуле та майбутнє застелила.
Посеред ночі витончене "па"
Виконує нічне ясне світило.

Слова юрби, солоні, мов ропа,
Окупували правду, цвіллю вкрили.
Наївне серце сольно виступа

Вячеслав Руденко
2026.07.12 19:49
Berceuse
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,

Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Як гинуть багаті царства…
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес

Борис Костиря
2026.07.12 13:42
* * *
Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.
То нахабний, як збуджений гопник,
То пестливий, сумний, осяйний.

Насувається сніг так епічно,
Наче думи, поеми зими.
Насувається катастрофічно,

Роксолана Вірлан
2026.07.12 12:08
* * *
Душа віршами з тіла проривається -
душі дарма, що тілові болить,
що кожна кракелюрочка і зсадина
за тим віршем зривається...ще мить

і ти - не ти, а вже розхвилля видиху,
кометний хвіст, що розпилив себе
у чорний простір - у порожність витихлу

хома дідим
2026.07.12 10:33
* 139 *
ми на березі ріки
в золотому рейві
є дешеві цигарки
алкоголь дешевий
не гламурний і не пляж
де усяк волає
відчуття собі завваж
терпкуваті скраю

Устимко Яна
2026.07.12 10:31
люблю римовані вірші
люблю римовані вірші
без реповипендрендів
та в час нарації і ші
вони уже не в тренді

у стовпчик проза й недорим
і білі вірші з ними…. –
і що робити з тим усім

Віктор Кучерук
2026.07.12 07:20
* * *
Поки сонця-світу -
Доки ясний день, -
Жайвір шле з привітом
Радісних пісень.
Золотиться жито,
Соняхи в цвіту, -
Як же захистити
Цю красу святу?

Ірина Вовк
2026.07.12 06:37
"АНАСТАСІЯ. Срібний хрест Адмонта" (продовження1)
СПАЛАХ ДРУГИЙ. «СТУПАЙ, СЕСТРО, НА БІЛЕ ПОЛОТНО…» За вузьким вікном-бійницею монастиря Адмонта невситима різдвяна віхола на мить затихла, лишаючи по собі важку, липку тишу. У кутку келії сестра Беата беззвучно, мов тінь, підійшла до столу, щоб замінит

Роксолана Вірлан
2026.07.11 21:12
Сила ( Ahothaho - 33)
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки

на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,

Вячеслав Руденко
2026.07.11 20:27
Де ви нащадки богів?
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?

Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
***
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
* * *
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
* * *
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
* 138 *
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта»
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонта догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / СВІТЛИНИ

 Востаннє на прощання

« Ще мандрівка рання
пахне щовесни...»

Автоцитата

...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2024-05-05 20:48:36
Переглядів сторінки твору 952
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.300 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.661 / 5.93)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.045
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.06.25 08:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2024-05-08 18:20:15 ]
Поетичні влучності, глибокі обдумування і образі. Ваше письмо - впізнаване.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2024-05-28 07:57:59 ]
Дякую за відгук.
Сьогодні в моді речетативна проза. У кожного своя поетична манера формувати думки комусь актуальні, а більшості – байдужі :) :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-28 09:22:45 ]
Вочевидь, поезія виконує і значно вищу місію, аніж розмова з масами. Вочевидь, це й налаштування простору, як навколо нас, так і навкруг нашого світу.

Ваші, пане Ігорю, вірші, не лише глибоко сенсовні, але й завжди музичні. Спробуйте, якщо ви з музикою близько дружите, сайт музичної обробки loudly, чи пісенної udio.com.

Вони, як і інші (Suno) дозволяють задавати точний темп, тональність, набір інструментів, та стилі міксування. Це вже дуже багато (порівняно, скажімо, із тим же Suno), але достатньо для нас, щоб використовувати, але і процес стає складнішим.

Впевнений, що є і ті сайти, де можна ноти задавати, але це вже буде наближення до класичних редакторів.
Які, до речі, теж вже вставляють ці функції AI генерації

Кожна генерація - 30 секунд.
Відповідно за один раз їй треба давати тексту приблизно на цей час.

Теги:
[Verse] - куплет
[Bridge] - перехід
[Chorus] - приспів
[Drop] - "яма", тихий перехід - для того щоб посилити акцент наступної частини
[guitar solo] - гітарне соло
[sax solo] - саксофонне соло

Подвоєння голосних тут працюють, але вони пропонують також розділяти складні слова на частини, для того, щоб вони правильно промовлялись

Manual mode - слід вмикати, щоб він більше реагував головний запит, в якому можна описати структуру та характер треку.
Запит краще писати англійською, але це не точно.
Вибір жанрів там одразу під головним запитом.

Але для початку найкраще безкоштовний сайт Suno, для перших кроків.
І вони важливі, бо музика завжди дає можливість відійти від нашої особистої поетичної фетишизації, не покидаючи словесну гармонію, вливати її в інші...
Це проблема всіх поетів - без виключення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2024-05-30 10:47:47 ]
Дякую за розуміння і підтримку мого творчого статус кво. Намагаюсь бути зрозумілим і відповідати вимогам часу, незалежно від смаків і уподобань читаючої публіки. Все одно нашими успіхами і невдачами управляють випадковості і закономірності у хаосі оточуючого простору.
Щодо музикальної наповненості цієї життєвої течії, то навіть штучний інтелект навряд чи створить резонанс між особистістю і пустопорожнім его юрби, яку задовольняє більше фетишизація, ніж конкретика образного(критичного) мислення .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-30 11:54:35 ]
Я з вами згоден, але в юрб і своя місія. А ті, що не юрба, мають володіти не лише критичним мисленням, але й любов'ю до всього живого.
Проте і розуміння всіх процесів непроста справа навіть для тих, хто над юрбами.
І маси, наприклад, ніколи не зрозуміють, що, скажімо, лінгам - це, насправді, не поєднання статевих органів, а вістря духу в оболонці душі. Але на їхньому рівні - інь (дуща) та Ян (дух) - це суто статеві інструменти, бо такий рівень буття, і він найважчий.
Тому, нмсд, і кожен наш п'єдестал в тій чи тій царині - глибока ілюзія, але не тому, що все ілюзія - в жодному випадку - а тому, що ми закриті від світу отим самим станом свого "его" - невжитими тут інструментами душі-духу й тіла.
Більшість вважає досі що в них лише 5-ть системних інструментів (органів чуття). А їх 8-м грубих і 8-м тонких. І вони тут, при нас.
І що цікаво, їхнє повноцінне використання дає повне заповнення нашим "я" цього виміру.
Так до чого тут поезія, а тим паче - музика - бо це заповнення (нами нашого виміру) можливе суто зі збігами з найвищими гармоніями, та й простори мають значення.
А вірш, пісня, музика - ці простори створюють.
Тому все в наших "руках", точніше - серцях )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2024-05-30 17:34:09 ]
На жаль чи на щастя, сентенція, що карфаген повинен упасти, ускладнює місію творчої та ще й патріотичної любові, а орієнтація на тонкі матерії духу і філософії не затребувана демократичною більшістю суспільства і, відповідно, його виразниками.