ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.02.07 23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.

І надрив

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод

Іван Потьомкін
2026.02.07 20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Олександр Буй
2026.02.07 20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / СВІТЛИНИ

 Востаннє на прощання

« Ще мандрівка рання
пахне щовесни...»

Автоцитата

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-05-05 20:48:36
Переглядів сторінки твору 632
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.303 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.650 / 5.91)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.045
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.02.04 18:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2024-05-08 18:20:15 ]
Поетичні влучності, глибокі обдумування і образі. Ваше письмо - впізнаване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2024-05-28 07:57:59 ]
Дякую за відгук.
Сьогодні в моді речетативна проза. У кожного своя поетична манера формувати думки комусь актуальні, а більшості – байдужі :) :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-28 09:22:45 ]
Вочевидь, поезія виконує і значно вищу місію, аніж розмова з масами. Вочевидь, це й налаштування простору, як навколо нас, так і навкруг нашого світу.

Ваші, пане Ігорю, вірші, не лише глибоко сенсовні, але й завжди музичні. Спробуйте, якщо ви з музикою близько дружите, сайт музичної обробки loudly, чи пісенної udio.com.

Вони, як і інші (Suno) дозволяють задавати точний темп, тональність, набір інструментів, та стилі міксування. Це вже дуже багато (порівняно, скажімо, із тим же Suno), але достатньо для нас, щоб використовувати, але і процес стає складнішим.

Впевнений, що є і ті сайти, де можна ноти задавати, але це вже буде наближення до класичних редакторів.
Які, до речі, теж вже вставляють ці функції AI генерації

Кожна генерація - 30 секунд.
Відповідно за один раз їй треба давати тексту приблизно на цей час.

Теги:
[Verse] - куплет
[Bridge] - перехід
[Chorus] - приспів
[Drop] - "яма", тихий перехід - для того щоб посилити акцент наступної частини
[guitar solo] - гітарне соло
[sax solo] - саксофонне соло

Подвоєння голосних тут працюють, але вони пропонують також розділяти складні слова на частини, для того, щоб вони правильно промовлялись

Manual mode - слід вмикати, щоб він більше реагував головний запит, в якому можна описати структуру та характер треку.
Запит краще писати англійською, але це не точно.
Вибір жанрів там одразу під головним запитом.

Але для початку найкраще безкоштовний сайт Suno, для перших кроків.
І вони важливі, бо музика завжди дає можливість відійти від нашої особистої поетичної фетишизації, не покидаючи словесну гармонію, вливати її в інші...
Це проблема всіх поетів - без виключення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2024-05-30 10:47:47 ]
Дякую за розуміння і підтримку мого творчого статус кво. Намагаюсь бути зрозумілим і відповідати вимогам часу, незалежно від смаків і уподобань читаючої публіки. Все одно нашими успіхами і невдачами управляють випадковості і закономірності у хаосі оточуючого простору.
Щодо музикальної наповненості цієї життєвої течії, то навіть штучний інтелект навряд чи створить резонанс між особистістю і пустопорожнім его юрби, яку задовольняє більше фетишизація, ніж конкретика образного(критичного) мислення .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-30 11:54:35 ]
Я з вами згоден, але в юрб і своя місія. А ті, що не юрба, мають володіти не лише критичним мисленням, але й любов'ю до всього живого.
Проте і розуміння всіх процесів непроста справа навіть для тих, хто над юрбами.
І маси, наприклад, ніколи не зрозуміють, що, скажімо, лінгам - це, насправді, не поєднання статевих органів, а вістря духу в оболонці душі. Але на їхньому рівні - інь (дуща) та Ян (дух) - це суто статеві інструменти, бо такий рівень буття, і він найважчий.
Тому, нмсд, і кожен наш п'єдестал в тій чи тій царині - глибока ілюзія, але не тому, що все ілюзія - в жодному випадку - а тому, що ми закриті від світу отим самим станом свого "его" - невжитими тут інструментами душі-духу й тіла.
Більшість вважає досі що в них лише 5-ть системних інструментів (органів чуття). А їх 8-м грубих і 8-м тонких. І вони тут, при нас.
І що цікаво, їхнє повноцінне використання дає повне заповнення нашим "я" цього виміру.
Так до чого тут поезія, а тим паче - музика - бо це заповнення (нами нашого виміру) можливе суто зі збігами з найвищими гармоніями, та й простори мають значення.
А вірш, пісня, музика - ці простори створюють.
Тому все в наших "руках", точніше - серцях )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2024-05-30 17:34:09 ]
На жаль чи на щастя, сентенція, що карфаген повинен упасти, ускладнює місію творчої та ще й патріотичної любові, а орієнтація на тонкі матерії духу і філософії не затребувана демократичною більшістю суспільства і, відповідно, його виразниками.