ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Ортодоксальний сонет
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Дякую і прошу
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Прощальна симфонія Гайдна
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Доленосний
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
* 253 *
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
* * *
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Втрати (сонетний триптих)
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Меч-кладенець* (Есе́й)
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онко
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Осучаснена надія
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Світло любові
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Від'їзд біженця
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
***
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.

Ігор Терен
2026.11.10 12:22
Кожній тварі по парі
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.

***
А де-не-де є мода вічна

Віктор Кучерук
2026.11.10 07:14
* * *
Радію вранішньому світлу,
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.

хома дідим
2026.11.09 23:45
* 252 *
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / СВІТЛИНИ

 Востаннє на прощання

« Ще мандрівка рання
пахне щовесни...»

Автоцитата

...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2024-05-05 20:48:36
Переглядів сторінки твору 1310
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.298 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.658 / 5.93)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.045
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.11.10 21:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2024-05-08 18:20:15 ]
Поетичні влучності, глибокі обдумування і образі. Ваше письмо - впізнаване.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2024-05-28 07:57:59 ]
Дякую за відгук.
Сьогодні в моді речетативна проза. У кожного своя поетична манера формувати думки комусь актуальні, а більшості – байдужі :) :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-28 09:22:45 ]
Вочевидь, поезія виконує і значно вищу місію, аніж розмова з масами. Вочевидь, це й налаштування простору, як навколо нас, так і навкруг нашого світу.

Ваші, пане Ігорю, вірші, не лише глибоко сенсовні, але й завжди музичні. Спробуйте, якщо ви з музикою близько дружите, сайт музичної обробки loudly, чи пісенної udio.com.

Вони, як і інші (Suno) дозволяють задавати точний темп, тональність, набір інструментів, та стилі міксування. Це вже дуже багато (порівняно, скажімо, із тим же Suno), але достатньо для нас, щоб використовувати, але і процес стає складнішим.

Впевнений, що є і ті сайти, де можна ноти задавати, але це вже буде наближення до класичних редакторів.
Які, до речі, теж вже вставляють ці функції AI генерації

Кожна генерація - 30 секунд.
Відповідно за один раз їй треба давати тексту приблизно на цей час.

Теги:
[Verse] - куплет
[Bridge] - перехід
[Chorus] - приспів
[Drop] - "яма", тихий перехід - для того щоб посилити акцент наступної частини
[guitar solo] - гітарне соло
[sax solo] - саксофонне соло

Подвоєння голосних тут працюють, але вони пропонують також розділяти складні слова на частини, для того, щоб вони правильно промовлялись

Manual mode - слід вмикати, щоб він більше реагував головний запит, в якому можна описати структуру та характер треку.
Запит краще писати англійською, але це не точно.
Вибір жанрів там одразу під головним запитом.

Але для початку найкраще безкоштовний сайт Suno, для перших кроків.
І вони важливі, бо музика завжди дає можливість відійти від нашої особистої поетичної фетишизації, не покидаючи словесну гармонію, вливати її в інші...
Це проблема всіх поетів - без виключення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2024-05-30 10:47:47 ]
Дякую за розуміння і підтримку мого творчого статус кво. Намагаюсь бути зрозумілим і відповідати вимогам часу, незалежно від смаків і уподобань читаючої публіки. Все одно нашими успіхами і невдачами управляють випадковості і закономірності у хаосі оточуючого простору.
Щодо музикальної наповненості цієї життєвої течії, то навіть штучний інтелект навряд чи створить резонанс між особистістю і пустопорожнім его юрби, яку задовольняє більше фетишизація, ніж конкретика образного(критичного) мислення .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-30 11:54:35 ]
Я з вами згоден, але в юрб і своя місія. А ті, що не юрба, мають володіти не лише критичним мисленням, але й любов'ю до всього живого.
Проте і розуміння всіх процесів непроста справа навіть для тих, хто над юрбами.
І маси, наприклад, ніколи не зрозуміють, що, скажімо, лінгам - це, насправді, не поєднання статевих органів, а вістря духу в оболонці душі. Але на їхньому рівні - інь (дуща) та Ян (дух) - це суто статеві інструменти, бо такий рівень буття, і він найважчий.
Тому, нмсд, і кожен наш п'єдестал в тій чи тій царині - глибока ілюзія, але не тому, що все ілюзія - в жодному випадку - а тому, що ми закриті від світу отим самим станом свого "его" - невжитими тут інструментами душі-духу й тіла.
Більшість вважає досі що в них лише 5-ть системних інструментів (органів чуття). А їх 8-м грубих і 8-м тонких. І вони тут, при нас.
І що цікаво, їхнє повноцінне використання дає повне заповнення нашим "я" цього виміру.
Так до чого тут поезія, а тим паче - музика - бо це заповнення (нами нашого виміру) можливе суто зі збігами з найвищими гармоніями, та й простори мають значення.
А вірш, пісня, музика - ці простори створюють.
Тому все в наших "руках", точніше - серцях )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2024-05-30 17:34:09 ]
На жаль чи на щастя, сентенція, що карфаген повинен упасти, ускладнює місію творчої та ще й патріотичної любові, а орієнтація на тонкі матерії духу і філософії не затребувана демократичною більшістю суспільства і, відповідно, його виразниками.