ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Сонцесяйний

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-06-15 09:15:15
Переглядів сторінки твору 1801
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.322 / 7  (5.587 / 6.22)
* Рейтинг "Майстерень" 6.321 / 7  (5.668 / 6.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.09 14:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В Горова Леся (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 12:14:30 ]
Щемливо-гарячо-жіночі почуття, майстерно звіршовані. Дякую, Тетяно, за задоволення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:05:11 ]
Сердечно дякую, дорога Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Бужанин (М.К./М.К.) [ 2024-06-15 14:07:08 ]
Просто неймовірна поезія!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:06:13 ]
Дорогий Юрію, щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-06-15 19:14:52 ]
Фантастично-прекрасний, пристрасний вірш. Щиро вітаю, дорога Таню!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:06:41 ]
Сердечно дякую, дорогий Ярославе, за тепло душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-15 19:28:11 ]
Ви з яких будете? З тих, що спиймаєте критику чи яких лише хвалити треба?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:09:00 ]
Від благодатної людини не очікуєш чогось неприємного, але до толерантної критики ставлюся з повагою. Тож чекаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-15 23:52:04 ]
порiзно - рiже, ще й проблему створюе - порiзно i у
подивилась - поодинцi, поокремо - далi - в цьому i т.д
сподобалось - Душу заколисуєш в долоні.
тут очiкуеться - я знов ...
з беладоною - щось занадто недозрозумiло.

Сонце лагідне заснуло тишком,
ні за що з обійм не відпущу.
- виходить - що сонце не вiдпустите.
Ще - нiзащо i нi за що. Тяжко визначити, бо з сонцем проблема.

Для чужого Музою не стану,
а за мить з тобою все віддам!

1. Для чужого Музою не стану,
а за мить з тобою - все віддам!

2. Для чужого Музою не стану,
а за мить - з тобою все віддам!

У вас який варiант?
Бо незрозумiло граматично. Можливо прочитати по-рiзному.

Про блаагодать - Вам робити висновки.
Я б радiла, якби мене хтось чесно почитав.
Успiху!
Можу помилятись. Думка лише моя.Якщо вона беззмiстовна, сприйму як таку. Якщо аргументацiя прояснить ситуацiю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-16 10:39:37 ]
Щиро дякую, Еродіє, за відгук! Хочу трохи пояснити.
"Порізно", саме те слово, яке хотіла вжити у даному випадку, бо корінь — поріз. Моя ЛГ єдина зі своїм коханим і не хоче, щоб ціле розрізали навпіл. "Порізно" не русизм, таке слово є в українському словнику.
Беладонна — лікарська рослина,яяка має багато властивостей заспокійливих, наркотичних, тож доречно з неї подати напій коханому.
"Сонце лагідне заснуло тишком", тут забула поставити "сонце" в лапках, бо малося на увазі людину, яку називаю сонцем.
Ні за що, наголос такий, як потрібно, а нізАщо на другий склад, тож у мене все вірно.
Погоджуюся, лише, з тире, після тобою — все віддам! Ще раз дякую, гарного Вам дня, успіхів, натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 11:30:01 ]
Я відчула про - порізно - що є гарне українське слово. Воно створює лише проблему з звуками о-у.
Про беладону. Відомо мені про рослину. Тут він одне - ви друге. А саме альтернатива - губиться. Але сприймаю Ваше пояснення. Ви автор.
Подяка за розмову. Грішна. Такий аналіз тексту сприймаю егоїстично. Мені допомагає в моєму віршуванні. Подяка!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 16:16:28 ]
прочитала Ваш коментар до одного з вiршiв.
Питання - як можливо зашнурувати рани?
Коли мова йдеться про рани нашi, нашого народу.

причепити ноги, пришпандюрити пальцi? Так? Це не обази, це ноповага.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-16 17:06:34 ]
"Не зашнурували рани", кожен розуміє по-своєму. А я розтлумачила так, що нічого не зробили з того часу, щоб загоїти. Де ж тут неповага? Поставила шістки за глибокий, філософський вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 17:20:22 ]
Зміст дійсно сильний. А шнурувати рани, то занадто.
Полишим це, як лише мою думку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-16 18:12:43 ]
Я бачила, як зашивають рани, їх так само стягують, як шнурують. Еродіє, якщо образ не дуже зрозумілий це не означає, що він поганий. Інколи потрібно дорости самому до автора щоб зрозуміти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 18:33:08 ]
Я вас зрозуміла. Рани не шнурують. Шнуркють черевики. Є багато слів, які пасують, не ображаючи. Слава Богу до таких образів не доросла. Сподіваюсь і не доросту. Не буду вас турбувати.