ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.08.02 20:38
Ось дивувався
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне

Ігор Шоха
2026.08.02 19:43
А верхогляд міняє рукавиці
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.

***
А «марафон пресує» всі події

Юрій Лазірко
2026.08.02 16:29
we became two islands
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received

our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver

Євген Федчук
2026.08.02 16:12
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали

Роксолана Вірлан
2026.08.02 14:38
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.

я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без

Борис Костиря
2026.08.02 13:42
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?

Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору

Іван Потьомкін
2026.08.02 13:24
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Олена Побийголод
2026.08.02 13:12
А.Фатьянов, С.Фогельсон

Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:

«Призначайте місце певне,

Ірина Вовк
2026.08.02 12:49
…За 2 години до… …Потяги колесами б’ють у скронях, повертаючи нас із тобою додому. Літо 1941 року. Ми йдемо разом. Коли я переходила радянсько-німецький кордон пішки, продираючись крізь чагарники й збиваючи ноги у кров, ти йшов на крок позаду, оберіга

В Горова Леся
2026.08.02 11:47
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.

Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує

Микола Дудар
2026.08.02 11:36
Серпень, хлопче, що з тобою? Знов зненацька задощив. Не здивуєш нас водою! Ти диви, ще й оточив... Заперіщив... розізлився? Міра жарту певно є... Ну а після в небо змився - Православного вдає... Серпень, хлопче, може, досить? Якщо чуєш, то озвись

Микола Дудар
2026.08.02 11:32
Звучали в голосі на почет Сім нот на пагорбі, на біс... І щось було від них пророче, Бо саме так рождають вість... Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча Навік зріднилися... Війна. І тут прийшла потвора суча - Не всіх повернуть звідтіля... О Боже рідний...

хома дідим
2026.08.02 10:55
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети

Віктор Кучерук
2026.08.02 06:37
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.

Володимир Бойко
2026.08.02 00:02
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.

У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві

Тетяна Левицька
2026.08.01 23:06
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.

А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Сонцесяйний

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-06-15 09:15:15
Переглядів сторінки твору 2332
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.322 / 7  (5.602 / 6.24)
* Рейтинг "Майстерень" 6.321 / 7  (5.684 / 6.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.02 08:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В Горова Леся (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 12:14:30 ]
Щемливо-гарячо-жіночі почуття, майстерно звіршовані. Дякую, Тетяно, за задоволення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:05:11 ]
Сердечно дякую, дорога Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Бужанин (М.К./М.К.) [ 2024-06-15 14:07:08 ]
Просто неймовірна поезія!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:06:13 ]
Дорогий Юрію, щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-06-15 19:14:52 ]
Фантастично-прекрасний, пристрасний вірш. Щиро вітаю, дорога Таню!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:06:41 ]
Сердечно дякую, дорогий Ярославе, за тепло душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-15 19:28:11 ]
Ви з яких будете? З тих, що спиймаєте критику чи яких лише хвалити треба?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:09:00 ]
Від благодатної людини не очікуєш чогось неприємного, але до толерантної критики ставлюся з повагою. Тож чекаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-15 23:52:04 ]
порiзно - рiже, ще й проблему створюе - порiзно i у
подивилась - поодинцi, поокремо - далi - в цьому i т.д
сподобалось - Душу заколисуєш в долоні.
тут очiкуеться - я знов ...
з беладоною - щось занадто недозрозумiло.

Сонце лагідне заснуло тишком,
ні за що з обійм не відпущу.
- виходить - що сонце не вiдпустите.
Ще - нiзащо i нi за що. Тяжко визначити, бо з сонцем проблема.

Для чужого Музою не стану,
а за мить з тобою все віддам!

1. Для чужого Музою не стану,
а за мить з тобою - все віддам!

2. Для чужого Музою не стану,
а за мить - з тобою все віддам!

У вас який варiант?
Бо незрозумiло граматично. Можливо прочитати по-рiзному.

Про блаагодать - Вам робити висновки.
Я б радiла, якби мене хтось чесно почитав.
Успiху!
Можу помилятись. Думка лише моя.Якщо вона беззмiстовна, сприйму як таку. Якщо аргументацiя прояснить ситуацiю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-16 10:39:37 ]
Щиро дякую, Еродіє, за відгук! Хочу трохи пояснити.
"Порізно", саме те слово, яке хотіла вжити у даному випадку, бо корінь — поріз. Моя ЛГ єдина зі своїм коханим і не хоче, щоб ціле розрізали навпіл. "Порізно" не русизм, таке слово є в українському словнику.
Беладонна — лікарська рослина,яяка має багато властивостей заспокійливих, наркотичних, тож доречно з неї подати напій коханому.
"Сонце лагідне заснуло тишком", тут забула поставити "сонце" в лапках, бо малося на увазі людину, яку називаю сонцем.
Ні за що, наголос такий, як потрібно, а нізАщо на другий склад, тож у мене все вірно.
Погоджуюся, лише, з тире, після тобою — все віддам! Ще раз дякую, гарного Вам дня, успіхів, натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 11:30:01 ]
Я відчула про - порізно - що є гарне українське слово. Воно створює лише проблему з звуками о-у.
Про беладону. Відомо мені про рослину. Тут він одне - ви друге. А саме альтернатива - губиться. Але сприймаю Ваше пояснення. Ви автор.
Подяка за розмову. Грішна. Такий аналіз тексту сприймаю егоїстично. Мені допомагає в моєму віршуванні. Подяка!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 16:16:28 ]
прочитала Ваш коментар до одного з вiршiв.
Питання - як можливо зашнурувати рани?
Коли мова йдеться про рани нашi, нашого народу.

причепити ноги, пришпандюрити пальцi? Так? Це не обази, це ноповага.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-16 17:06:34 ]
"Не зашнурували рани", кожен розуміє по-своєму. А я розтлумачила так, що нічого не зробили з того часу, щоб загоїти. Де ж тут неповага? Поставила шістки за глибокий, філософський вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 17:20:22 ]
Зміст дійсно сильний. А шнурувати рани, то занадто.
Полишим це, як лише мою думку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-16 18:12:43 ]
Я бачила, як зашивають рани, їх так само стягують, як шнурують. Еродіє, якщо образ не дуже зрозумілий це не означає, що він поганий. Інколи потрібно дорости самому до автора щоб зрозуміти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 18:33:08 ]
Я вас зрозуміла. Рани не шнурують. Шнуркють черевики. Є багато слів, які пасують, не ображаючи. Слава Богу до таких образів не доросла. Сподіваюсь і не доросту. Не буду вас турбувати.