ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.29 08:07
* 187 *
некрикливо та помірно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно

Ірина Вовк
2026.08.29 07:34
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 4)
ЗОЛОТА МАСКА ТУТАНХАМОНА

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха

Віктор Кучерук
2026.08.29 07:24
* * *
Мене війна стійким зробила
І сил, і віри додала, -
Не розколовся, наче брила,
Лише здригався, мов земля.
Коли горіло все навколо,
Комусь не бідкався в рукав, -
Лиш зуби зціплював од болю
І кулаки не розтискав.

Кока Черкаський
2026.08.28 21:08
Гавриліада. Гаврило в небезпеці.
Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.

- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-

Світлана Пирогова
2026.08.28 19:47
Подільська нива (рондель)
До осені от-от...- час плинний не спинити,
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.

Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о

Ольга Садкова
2026.08.28 17:20
Поночі
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.

С М
2026.08.28 16:59
Твій Блюз (The Beatles)
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда

І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу

Вячеслав Руденко
2026.08.28 14:09
В чеканні на Пилипів піст
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 3)
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
* * *
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
* 186 *
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
«Татарське побоїще» під Сєвськом в липні 1668 року
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
Охоронець
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
* * *
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Всі метелики, мов квіти
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 2)
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Редакція Майстерень (1963) / Рецензії

 Віктор Кучерук. Невеликі роздуми над одним із віршів
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2025-02-14 10:54:42
Переглядів сторінки твору 1447
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.673 / 5.5  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 3.774 / 5.5  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2026.07.27 17:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-14 19:54:28 ]
Взагалі, виглядає цікавою справою час від часу говорити про наших авторів окремими публікаціями.
Ось почали з пана Віктора, сподіваюся, пройшло без особливих травм. Варто, певно продовжити - щоб і без дифірамбів, і по суті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-14 20:28:49 ]


я хотів би насамперед відмежуватися від дискусій, які стосувалися Віктора Кучерука, як поета, лиш опосередковано
також, власне, хотів би спростувати маніпулятивне непорозуміння, в якому ніхто не став розбиратися особливо ~
те, начебто, я наміром "знецінив поета Віктора Кучерука"
ну бо це не так
______________________________

до речі, не знаю, кому і як (і чого), але мені дедалі більше подобається оцей фокус на характерних, питомих речах
котрі начеб весь час тут і не кричущі, не вимагаючі, а втім, якщо їх бракуватиме, це мабуть, всякий відчує одразу
можна говорити не тільки про поезії, митців, чи й начебто не митців, але ж, творців
те саме можна говорити про різні речі, про дерева, споруди, оздоби, інтер’єри
не як на екскурсії, коли часу нема геть, бо всіх більше цікавить ресторан, але є ось чотири-п’ять хвилин щоби нашвидкуруч пояснити
оце – Шевченко, оце – Свобода, ото – Жорж, а там Оперний, ага, та...

от що є характерним, скажімо, у Львові, це те, що можна роками ходити повз якийсь один і той самий старий будинок, сприймаючи його як щось належне
а потім випадково спинитися собі в ближчому ракурсі й раптово побачити якісь дуже навіть художні моменти, зрозумівши, що, по-перше,
вони тут завжди були, їх не помічалося (але вони чудовні!)
а по-друге, це раптове прозріння або іншобачення часом запросто перевертає світогляд узагалі





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-14 21:09:16 ]
Важлива, як на мене, заувага. Що стисло, вочевидь, розуміється і як не чітко зауважені раніше добрі конструктиви в кожному з нас, відгранені в наших спробах доброчинності - вийшло, чи не зовсім, це як потрафить, але ж тільки подібні речі не вмаляє вічність?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-14 21:14:59 ]
мені здалося, що оця безпосередня, наче б, очевидна і простодушна заувага, щодо "людини на свому місці", як раз і може бути ось таким несподіваним ракурсом... і чому би не Віктор Кучерук, як приклад, тим більше, що я згадав його чисто інтуітивно, схопившись за перше-ліпше, що зринуло собі, але все ж імовірно не так випадково, як здається?




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-15 12:15:21 ]
Особливо не просто з нами на квантовому рівні і глибше. )
Заглядаючи туди бачиш такі відмінності, що тутешні очі лізуть на лоба - як таке можна було сюди, в земне буття втиснути, і задля чого? Тут ж бо точно не рай. ))
Але сенси завжди знаходяться, і вони вагомі. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-15 13:02:35 ]



«Як художник, він мав набагато більше значення, ніж ми думали», — сказав Дега після смерті Мане. Навряд в когось іншого були серйозніші причини для такого твердження. Дега і Мане з року в рік спостерігали один одного, придивлялися, іноді сперечалися, але жодного разу не зізнавалися у взаємному захопленні. Однак, висловлюючись згаданим чином, Дега все ж використав граматичну множину. В Мане і справді був такий недолік: він здавався занадто звичайним, як будь-хто, хто завгодно. За словами Бодлера, це була «людина дуже чесна, дуже проста, яка робить усе можливе, щоб залишатися розсудливою, хоч, на жаль, є від народження зараженою романтизмом». Атож, щодо Мане, багато хто переконував себе в тому, що розуміє його. Мане любив успіх, любив свята, картини старих майстрів, жінок. Все це він робив по-дитячому безпосередньо. Від його міцної постаті променіла життєва сила, він міг бути похмурим, міг ображатися або жартувати — все це були абсолютно нормальні, зрозумілі людські реакції. Але якщо мати звичку роздивлятися його картини, то все постає розчаровуюче незрозумілим. Золя, який захищав і вихваляв його з небаченим натхненням, одного разу зізнався, що полотна Мане нерідко збивають його з пантелику. І з плином часу, Мане ставав дедалі загадковішим, подібно до Веласкеса.

(Роберто Калассо)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-15 13:22:54 ]
Що ж, проводячи деякі паралелі, вочевидь, можна зауважити мякість сонячної імпресії і в творчості Віктора Кучерука, без переходу до тлумачень. Це, як на мене, близько до художнього ремесла чистих імпресіоністів. Інша справа постімпресіонізм, де вже даються деякі тлумачення природи всього, і загалом без падіння в мирські стереотипи.
Бути безпосередньо в природі речей - найкращий спосіб порятунку від нездорових суспільних стереотипів.
Та це , певною мірою, подвиг, не надто увиразнювати своє тутешнє "я" на тлі більш вагомої Природи. Але ж наше "я", як цілісність, теж існує в різних вимірах. Точніше, маємо три таких "я". І бачиться, що їхнє поєднання становить максимальну творчу ціль без залежності від царини нашої діяльності.Це більш виразно досягається в музиці, малярстві, а ось в поезії і прозі ми завжди шукатимемо порозуміння із суспільством, бо ж інструмент мови - загальний. Тож маємо тонко балансувати між умом і разумом, і в області досяжної індивідуально гармонії. Це , певно, і ставить нас в літературі на те чи те місце....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-15 13:37:09 ]



із літературою в Україні дедалі скрутніше, рік за роком.... прикладом, я особисто і не збирався якось лізти в ту літературу, от чесно. але є ж ті, хто на повному серйозі позиціонують себе, авторецензії пишуть або ШІ їм пише рецензії, публікуються типу всяко, безкоштовно, безоплатно, змагаються вписати себе в сучукрліт, за будь-що. часом не зрозуміло, навіщо. ну, амбіції, ок. але якщо ти вже ухопив якусь формулу творчості і наплодив, у відповідності із нею, енергій, причому це зайняло всякий час, хай буде, декаду, але от наприклад, потім раптом осягнення, що це все недолуге насправді. або навіть без осягнення, все одно недолуге, але ж, що вже тепер, стільки зусиль витрачено на промоцію



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-15 13:46:55 ]
Ось від цього, на мою думку і рятує перебування в природі речей. Спершу без потреби особливо виділитися. Але якщо на території природи речей все ж це дається, тоді автор справді сягнув вершин.

Я не певен, що в українській літературі раніше було дуже добре, все ж під диким, вічним ординським тиском, розвивалося не зовсім те, що в природі речей.
Зараз є така можливість, але хто розповість нинішнім неофітам про потребу гармонійного перебування в правильному середовищі, а не відразу суспільних аля-зірковостях, бомонді....

Тому і цікаві найпростіші етапи початківців, ще не зіпсовані читанням інших, відомих, розпіарених пустоцвітів.