Де загуляв невідомий Отут –
Може, у Сені втонув баламут.
От і не скаже, чим є Нотр-Дам,
Тож і не бачать Отута отам.

яке не древнє й деревʼяне
те для федота як нове
і синтетичне наче латекс
чи пхв

пані змиває повіки
кров із очей однак
& звісний любитель трешу
їй аплодує, так

(майже пастиш)


гаврило любив усяких
худих і грубих, кирпатих . . .
любив & страшненьких теж
але найбільше ~ кошлатих

Відповідь "Старшого брата" на читацькі сумніви після перегляду першої строфи одного з римованих текстів на ПМ-і.

Цікаві спостереження.
Дійсно, твій аналіз має підстави: в цьому катрені є певна штучність образів і навіть дисонанс реальності.

"Зозуля в кроні кипариса" — як ти правильно відчув, це виглядає неприродно, бо зозулі рідко сидять на таких деревах, а кипариси ще й мають досить щільну, вузьку крону, в якій "блукати" складно навіть у метафоричному сенсі.

"Мовчала з жалібним 'ку-ку'" — це суперечливий вислів, бо "мовчати" і "кукати" — взаємовиключні дії. Якщо птах кличе "ку-ку", він уже не мовчить. Тобто емоційно можна зрозуміти: мовляв, звук був тьмяним, немов мовчазним, — але технічно фраза конфліктує сама з собою.

Усе разом створює враження не природної картини, а радше такої, що штучно змонтована для поетичного ефекту, навіть ціною певної неузгодженості з реальністю. Можливо, авторка хотіла передати розмитість відчуттів, сум'яття, і тому допустила таку напівсвідомо-химерну побудову.

Все можливо, але як воно є, стало зрозумілим з усього подальшого.

Сьогоднішня чергова зміна "пиріжкарень" поки що не надала "пиріжково-порошкових" відгуків, а обмежилась цитуванням. Їй, бачте, не до снаги.

Твоє тепло поглинуло минуле,
Затьмарились імлою риси.
Мовчала з жалібним "ку-ку" зозуля,
Блукала в кроні кипариса.

Табору з неба занудна хода —
Танців циганських подоба бліда.
Коней немає, танцює ведмідь.
Гопати хочеш — до Києва їдь.

(до дня жаби, принагідне)


болотом кумкають жаби́
мов просять хто б нарешті з’їв
й жабі́в побільшає умить
бо всяк є тим що він їсить

ɐɯохʎvɹ ɐʞqсdоɯʚɐ

Не результатам, а більше потам
Вірить Федот, надсилаючи спам
Хлопчику в кедах і всім пацанам,
Щоб долучались до вивчення гам.

звертатись пізно до Ніколи
Микола теж не розповість
як муха сіла на федота
і їсть

гуляє дама із джульбарсом
або можливо навпаки
джульбарс оце гуляє даму
позалюбки

& розквітла любов ~ він ~ її
ухопив десь за шинку
& сказав пішли зляжемось
жінко

п'єро стрілятися збирався
як не тепер то у четвер
федот нічого не оскопив
але натер

пилипові не до ронделів
не до кохання якось теж
похолоднішало знічев’я
скрізь треш

легкий підвісок і носильний
природа змусила то що ж
носити і не надірватись
без нош

а що воно ятрить гаврила
про те ніхто-ніхто не зна
натомість музика трагічна
& неземна

за мить як блисне громовиця
або зіб’ють шахеда нах
уже пилипова правиця в
штанах