ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Герман (1991) / Вірші

 Пам'яті миттєвості




Найвища оцінка Сонце Місяць 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Павло Сікорський 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2025-06-01 16:37:46
Переглядів сторінки твору 769
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.410 / 5.5  (4.840 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.788 / 6  (4.875 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.662
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.03.12 11:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Сікорський (Л.П./Л.П.) [ 2025-06-02 11:49:19 ]
Вірш гарний. Але рими якось занадто... асонансні. Для сонету не підходить. Спробуйте відточити риму в подальшому

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-06-02 12:09:25 ]



Ваша оцінка імовірно трохи жорстока
з огляду, за що на ПМі взагалі ставлять сімки...

рима це питання історичне
Верлен, у своєму art poétique вважав класичну риму примітивним брязкальцем (Quel enfant sourd ou quel nègre fou/Nous a forgé ce bijou d’un sou) ще у 1885 році - "не тону, але лише півтону" етц.

питання, наскільки дієслівна рима є ідеалом ПМу, воно файне

все якось коливається в діапазоні примітив, але автентичний
дайош, як Шевченко

і верлібером, котрий уважає Шевченка, але не бажає такого віршування, просто хоче інакшого

але от питання - де знайти баланс, чи золотий перетин, та й яким чином шукати його?


те, що останніми роками прослідковується певний ригідний або ж, жорсткий, тренд щодо формалізації до якнаймізернішої

класичний сонет! петрарка! оце все

імовірно заслуговує на якусь дещо звагу, але якщо Ви бажаєте все що тільки побачите
інтерпретувати в прокрустівському режимі....





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Сікорський (Л.П./Л.П.) [ 2025-06-02 12:38:27 ]
Верлен був ґеніальним композитором від поезії й чи не найвидатнішим символістом свого часу, тому йому й багато дозволено - він цілком виправдовував свої експерименти тим, що міг усі римовані рядки написати через співзвучні голосні чи вміло проставити цезуру. Як-то кажуть, що можна Зевсу, того...
Але гадаю, саме тут ідеться не про формальність, а про якісь традиційні особливості. Звісно ж, ніхто не говорить про ті "канони", які були вигадані якимись німецькими теоретиками ХХ ст., і нині деким сприймаються ніби такі, що їх пропагував і сам Петрарка. Згадаємо, наприклад, те, що італійська поезія силабічна й у ній рими традиційно тільки жіночі. Але у такій "твердій" формі все ж хочеться якоїсь суворости написання, яка би додала їй закінчености; а точна рима - це якраз про те саме, принаймні, у слов'янському віршуванні. Знову ж, згадаю, що в англомовній поезії асонансна рима - ключова; але там і поезія, переважно, тонічна, і навіть пишеться архаїчним правописом (у нашому розумінні це була би церковнослов'янщина, напів язичіє), що дуже віддаляє її від нашої. Якщо поет хоче і вірш хороший (а цей вірш хороший), то чому б і ні. Але я помітив, що Хельгі взагалі тяжіє до асонансів усюди, а це інколи мені здається трохи невиправданим і збиває гармоніку там, де її би дуже хотілося

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-02 12:47:46 ]
Щиро дякую за хорошу підтримку та, що не менш важливо, за глибокий екскурс у філософію рими! Надзвичайно приємно, коли твоя "писанина" (як я її скромно назвав) стає приводом для таких ґрунтовних і цікавих дискусій.
Саме пошук балансу між традицією та інновацією, між "примітивом, але автентичним" і бажанням "інакшого" – це, мабуть, одвічна дилема для кожного, хто береться за перо. І, як ви зауважили, це питання, на яке, ймовірно, немає єдиної "золотої" відповіді.
Я ніколи професійно не вивчав поезію, а тим паче, не займався. В цьому плані мало чим відрізнявся від роботяги, який заходить після роботи в більярд, щоб пропустити чарку і трохи побавитися, хай навіть добре, але на на рівні професіонала.
Ваші слова надихають. Дякую ще раз!

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-02 12:36:08 ]
Дякую за такий уважний та фаховий відгук! Завжди ціную думку досвідчених цінителів поезії.

Ви абсолютно праві: асонанс замість точної рими – це свідоме рішення, і не завжди воно доречне для класичного сонета. Для мене це був своєрідний експеримент у пошуку нового звучання, але я розумію, що такі відхилення від канонів можуть не відповідати традиційним вимогам.
І ще один нюанс, але вже більш приземлений: я не люблю точні рими)

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Сікорський (Л.П./Л.П.) [ 2025-06-02 12:45:45 ]
А Ви спробуйте якось: Глаша - параша - каша - наша. І почуєте як вірш добре звучить, що й будь-яку дурню напишеш - а вже шедевр!
Ведь иной, придумав глупость, свяжет рифмою конец,
И твердит, как мул упрямый: вот искусства образец!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Сікорський (Л.П./Л.П.) [ 2025-06-02 12:53:24 ]
Не засмучуйтеся, тут і деякі напівграмотні театрали (взагалі ніколи не розумів, як дизайн, театр і фізкультуру можна називати освітою) й письменники за правом народження літературної теорії не вивчали - але це їм не заважає! У Вас є всі шанси притягти муз від Парнасу до Говерли

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-02 13:06:49 ]
Дякую! Підбадьорили Ви мене п. Сікорський) "Каша-наша-параша"... Так днями я бачив щось подібне десь отут: https://maysterni.com/publication.php?id=175797
Подумав, що креативу на одиницю площі і без того вистачає)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Федір Паламар (Л.П./Л.П.) [ 2025-06-02 21:00:51 ]
Гарно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-02 21:31:00 ]
Дякую!

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Щербатюк (Л.П./М.К.) [ 2025-06-03 13:51:32 ]
Хельгі, вітаю Вас! Симпатичний сонет, дуже проникливий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-04 10:05:21 ]
Щиро дякую!
Завжди радий Вам

З повагою