серйозна тема й насправді складна

чомусь весь час, поки читав, очікував побачити словосполучення "стокгольмський синдром", як приклад зловживання
й імовірно, що зловживання певними сполученнями слів теж може бути таким собі аб’юзом
не кажучи про зловживання самим словом "аб’юз", котре також неоднозначне

багатьом подобається пристрасне всяке
та ж "тюремна тема", яка не Ваша, але вона у своїх правах
тобто, тема всяцького обмежування будь-чого
заганяння в глухий кут, "під шконку", припирання до стіни, зрештою
щоби подивитися, на що здатний персонаж, або наскільки довго може бути на щось здатним

ще мені любе слово "афекти", яке часом перетворюється на "мордобій"

сам "мордобій" мені не любий, я по життю більше про слова оце

Дякую за актуальний, як на мене, допис. Ледь не все приймається незаперечно, хіба, окрім, використання деяких слів, що, вочевидь, є наслідком бажань полегшення контакту із середовищем більш обсяжним.
Йдеться, передусім, про "людину", що цілком нормально б замінити на "особу", "персону", тощо. Зрештою, між "ману", "антропосом" і "людиною" теж існують чіткі відмінності, котрі прослідковуються протягом ледь не декількох тисячоліть.
Трохи не на місці, нмсд, "спотворюють" - бо ж, попри всю звичність цього слова, воно таки корелюється із "творити", тобто, з добром, з доброчинством. Подібні слова, із перекрученнями в собі, досить широко розповсюджені і здебільшого формують лінгвістичні наративи для базового обману і самообману людства.
Це все стосується і значно раніших часів, аніж конфлікт Сета із Усе-Ра (Осірісом), але ідеологія Сета (закони і влада понад магію творчості) таки перемогла, і тому нині ми не там, де мали би бути.
"Людина" - між іншим, якраз і цивілізаційний проект Усе-Ра. Тобто, базовий елемент відродження дійсної ведичності - повної гармонії із природою речей.
Тож, на цих, можливих терезах світосприйняття, "люди" цілком коректно замінити на тутешнє "суспільство", "гормаду", "групу", "соціум", тощо. "Спотворення" - на "зневаження", "знецінення", "руйнування", "спочварення", і подібні речі.
Звісно, в професійних колах, дотримуються більш чітких понять і найменувань, але на нашу спільноту, глибоко звихнуту перекрученнями варто впливати і цілком професійно. )
Це я і про наші внутрішні скандали з так званим "аб'юзом", який і справді найчастіше спричинений не однією якоюсь стороною.
Тож відчуваю вдячність за ваш натяк і на цю сторону нашого буття.
Та про це окремим коментарем.

На мою думку, непорозуміння в сприйнятті і оцінюванні в так званому "творчому" середовищі мають дуже древнє походження. Той самий конфлікт Сета і Усе-Ра (Осіріса) тому доказ.
І здавалося б, саме слово "творити", як займатися доброчинністю, нести добро - мало би надавати і необхідні відповіді й скерування в кожній ситуації. Але ж ні.
Конфлікт Сета і Усе-Ра проявляється і тут, і зі схожими наслідками.
То що казав і каже вбивця Сет?
Він наполягає на строгому дотриманні усіх спущених донизу чітких положень, на строгій владі над нерозумними і розумними, а отже - наполягав на дозволі й потребі насильства.
Усе-Ра - в цілому налаштовував на магію творчості - із відповідними результатами, як зовні, так і всередині самої особи.
Тож Сет будував керований із-зовні так званими законами безтямний соціум, а Усе-Ра (так він справді і звався) - самокеровані соціуми із самокерованих гармонією природи речей особистостей.
Як це стосується нашої ситуації - праведної боротьби одних авторів із іншими?
Більша частина конфліктних випадків базується на суперечці, хто краще дотримується тих чи тих законів, норм і правил.
Є і спроби, які викликають найлютіші непорозуміння, - свідомо чи підсвідомо довести, що буття суто в середовищі обмежених насильством норм і правил, загалом не творче, і в творах "законників" загалом відсутня магія. Але і це, здебільшого, відбувається без чіткого розуміння сторонами драми положень самих сторін, тому й переходить в дикі форми мало метафоричного насильства. Тож до виявлення об"єктивних причин недостатньої магії художнього слова справа майже і не доходить.
Тому зазвичай, і тут торжествує Сет. І сторони знову не зауважують, що "ворог" в магії дійсної творчості, як поняття, відсутнє.
І дивлячись не туди і потрапляємо в стан війни, де вже діє карма взаємовинищення. Чим ця цивілізація загалом тривалий час і займається.
Чи може адміністрація сайту навести "порядок", відповідний поглядам одних "законників" супроти інших "законників" - звісно ні. Але сайт таки і далі буде скерований на підтримку магії творчості від усіх авторів.

Я розумію, що ці пояснення не пройдуть крізь емоційні редути "свій" не "свій", але маємо дивитися в творче майбутнє, а не насолоджуватися збоченими формами короткого задоволення внутрішнього Сета від, принаймні, "словесних перемог" над "супротивниками"...

Дякую, Олег. Статтю викладено дуже доступним і зрозумілим стилем. І хоча я багато читала психологічної літератури, чи слухала фахівців на цю і подібні теми. Все одно, винесла корисне і звідси.