Це у своїх началах така от форма звітності перед Головним офісом, і як там кажуть, Ordnung ist Ordnung. Може, вони там знаються більше і на рецензуванні – це їхня парафія, а ми як інший персонал робимо своє.

Як я розумію, тема плетениць добігла проміжного, перехідного кінця, а до кінця фактичного залишається діючою предметна частина задуму – катрени, які будуть, якщо це вдається, і цікаво саме так робити, вибудовуватись один за другим, як було у плетеницях.
У такий спосіб, може, і виникне такий як би spin-off.
Спін-оф, у якому знову будуть знайомі нам постаті Данила-майстра, його підсобників і хазяйки, або і хуторян тієї купки хатин, де правлять прикажчики та бояри. Толку для хазяйчиних бізнес-моделей з того хутору аж ніякого, бо яке там розкішне життя? Хіба що робочі руки та спини. І підноси – занеси одному, піднеси другому.
Далеченький він, той хутір, однак і Ломоносов з тими Холмогорами не ближчий. А ризикнули – і пішли ходаки. Може, чогось і допросяться від науки. Патент їм, бачте, потрібний.
Воно-то відомо, чого вони там урешті допросилися, бо історія давня. Та хто коли її вивчав і для чого? Вона ж перебрехана до стану казки, в якій практично нічого немає, а таке собі – квітка, якесь amour і все таке інше.

Дякую від імені змінного персоналу за інтерес і за енергію заохочення.