ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.18 23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.

Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил

С М
2026.01.18 19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону

Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Портрети

  Із 70-тих




Найвища оцінка Тетяна Левицька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Володимир Мацуцький 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-01-17 18:08:59
Переглядів сторінки твору 121
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.757 / 5.83  (5.201 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.754 / 5.83  (5.211 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.668
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2026.01.18 17:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2026-01-18 08:53:25 ]
Це і мої спогади. Дуже сильно. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2026-01-18 10:12:34 ]
І вам дякую за увагу. Ми й справді багаті на своє оте саме минуле.
Приємно в собі ту ноту, ті акорди підтримувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-01-18 11:39:03 ]
Так, були часи...
Ну , ми то вже застали хіба слід від першої бітломанії, а от нашим на 3-5-7 років старшим братам пощастило більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2026-01-18 13:41:24 ]
Нам є що згадати і не тільки згадати - той дух ми здатні знову і знову відчути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2026-01-18 11:49:01 ]



із повагою до ветеранів . . . .

я також те все слухаю досі й щоденно
хоча наше покоління вже пішло в рознос
хоча іронія це також романтика
на подальшому рівні якби вищухання

& це все давно радше міфологія
або декаданс

але вслухаюся у те все, безумовно
& безконечно

бо в тім щось було, реально було щось




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2026-01-18 13:45:27 ]
Так, певно у всіх є це відчуття - зовнішнього відкривання чудес, в нас тоді це було постійним, нехай і по частим дрібничкам, явищем, бо ж то така пляшка соціалізму була одноманітна навколо...
Тим більше, зростав я в Мукачево, туди чимало чого швидше доходило, отой західний вітер справжньої свободи. Сьогодні і там цього вже немає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-01-18 16:09:40 ]
"західна свобода" була плодом нашої уяви :)
Ми додумували те, чого не бачили

Насправді ж було все навпаки.
Що у нас на наших дискотеках творилося, коли вмикали "Діп Пьорпл"! Потолки обсипалися! Хотілося, щоб було "як у них".
Але ж ми тоді не бачили, як у "них" було насправді. Відео були недоступні.

А тепер доступні.
Дивишся, "Пьопли" лабають "Highway Star", а ботани такі сидять, слухають. Ніхто навіть не ворухнеться, не затанцює, не підбіжить під сцену, не потрясе хайєром, не кине "козу".
Слабаки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2026-01-18 16:40:28 ]
Згоден, там був епіцентр бурі. ) А в такому центрі - більш-менш затишно.
Але ж усі ці безкінечні зібрання на будь-яких галявинах, рок-концерти без краю і завершення в них теж були. І кращі йшли в ці групи, де давали світу жару.
Ми ж могли тільки танцювати, кохатися, волати пісні, битися, та головне - мріяти.
Ось у мріяннях ми дійсно всіх перевершували . )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2026-01-18 23:36:20 ]
Коли приїжджав у Київ 2008р. Пол Маккартні, то я ледь потрапила на його концерт на Майдан Незалежності крізь, ще тоді, міліцейські кордони. До цього часу в пам'яті жива музика, яка крізь час несе в собі високі ноти блаженства. Не можу оцінити переклад, але те, що читаю подобається. Дякую, пане Володимире, що сколихнули в моїй душі щасливі миті життя!