:) Нічого страшного. "У кожного своя доля і свій шлях широкий" :)

це точно! скільки людей - стільки і думок! і нічого в цьому поганого нема

Чув такий вислів: "Інтелігентами стають у третьому поколінні, а демократами у четвертому". Гадаю, що тут замість демократів можна говорити з однаковим успіхом і про аристократів, і про дегенератів... Історія дає багато прикладів вироджування потужних родів.
РМ, ваша цитата з помилкою.

Валентине, ви би краще в себе помилки виправляли. :)
Я дозволив собі привести цитування поширеного трактування відомих рядків. Що й помилкою важко назвати. Якби я був великою занудою, то обов'язково став би біля Генія і декламував би "У всякого своя доля..." стосовно свого "нічого страшного". Подумайте трохи, Валентине, над цим етичним аспектом. :)

Щодо ваших помилок, то, по-перше, "меценатами стають у третьому поколінні", а не інтелігентами.
Щодо самого поняття демократії, то краще його не вживати взагалі - стільки в ньому обману і підступу. Краще вже "народовладдя" вживайте, тоді і очевидна буде абсолютна нісенітниця виразу про "демократів".
Щодо виродження, то жодний гармонічний ряд, закладений Творцем, як на мене, ще не виродився, бо основані вони на незмінних Господніх константах.

Подумайте трохи, Валентине, над цим етичним аспектом. :)

Щодо ваших помилок, то, по-перше, "меценатами стають у третьому поколінні", а не інтелігентами.

Шановна РМ! Вибачте, БЛ, бо я не знав, що цей вислів належить вам і зовсім не свідомо його перекрутив. Та й навіть не я, а хтось (не памятаю хто саме) так доніс до моїх вух цей цікавий вислів. А про генетику з вами сперечатися не буду, бо не відчуваюся у цьому достатньо сильним. Якщо хочете, то опублікую на підтвердження своїх слів цікавий матеріал про синдром Тей-Сакса, що його мені передавк головний генетик області. Дякую за увагу.

Та нема проблем :)
Світ ("Майстерень") врятують наші добрі наміри :)

Повертаючись до теми інтелігенції, хочу спробувати розширити розуміння явища категорією інтелектуальної чутливості. Ця категорія ще потребує осмислення щодо своїх складових (які думаю, містять у собі вищі аналогії до "зору", "слуху", "дотику", "смаку", "феромонів", запаху"), але мені видається, що саме без так званої "інтелектуальної чутливості" особистість не можна назвати інтелігентною.
Думаю, що явище "інтелектуальної чутливості" є закономірним результатом онтогенезу, на який надмірно не вплинули негативні фактори інд.буття, і позитивно вплинув досягнутий суспільний рівень взаємодопомоги.
І в жодному разі не йдеться про чистий розум - йдеться про поступове (природно - вікове) перенесення вищою нервовою системою особистості акцентів від чуттєвого тілесного, до чуттєвого інтелектуального.

Здається, у Булгакова в "Собачьем сердце" є фразочка: "С вами трудно спорить, профессор!" :))
Але знаєте, іноді мені здається, що оті мислителі і філософи Давнього Світу, епохи Відродження випередили нас назавжди у своїй інтелектуальній чутливості :)

:)(:
Любо, може бути. Але ж і йдеться про конкретні особистості. Про ступінь їх людяності? Я зовсім не виключаю, що кажучи про древніх, ми можемо говорити навіть і про вищі досягнуті колись ступені людяності. Але є в мене відчуття, що особистісні числа (не якісні, а кількісні параметри, інтелектуальні розміри), які підносяться на той чи інший ступінь сьогодні, таки значно більші.
Це виклик сучасних часів - більший об'єм потребує і якісного наповнення і вчасного переносу-підняття? :(
Тобто повторити відоме завдання з більшим навантаженням?

Чорнява Жінка, вибачте, але я вже не розумію що до мене а що ні ))))

Я теж не знаю, просто РМ вирішила тут продовжити розмову про інтелектуальну чутливість, справедливо вважаючи її однією з ознак інтелігентності :)) Ми Вам заважаємо? :)))

Ну, то й добре :) А Ви, якщо не секрет, хто за фахом? Я в плані статті

У якому плані? я ще навчаюся. буду журналістом