Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.16
08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
2026.11.16
07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
2026.11.15
18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
2026.11.15
17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
2026.11.15
09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
2026.11.15
07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
2026.11.15
07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
2026.11.15
01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців.
Хтось демократією живе, хтось нею грається.
Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує.
Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті.
Криводушн
2026.11.14
23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
2026.11.14
22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
2026.11.14
22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
2026.11.14
21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
2026.11.14
21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою».
І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз,
А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка.
Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила
2026.11.14
18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
2026.11.14
14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
2026.11.14
13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Летюча Мишка /
Проза
Дайте повітря!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дайте повітря!
Людям не вистачає повітря! Їм нічим дихати у світі, що поглинула масова культура. І навіть не важливо що це – література, чи кіно; театр, чи цирк; балет чи живопис.
Даремно ми так невдоволені шкільною програмою. Вона вчить класиці. Вчить сприймати мистецтво таким, яким його створили ще 100-200-1000 років тому. А ми, нерозумні діти історії, переходимо на сіру, неясну масу. Яку зараз вважають культурою. Ні, я у жодному разі не хочу сказати, що всі сучасні автори/постановники/режисери бездарні і не здатні створити класику. Безперечно у кожному поколінні є талановиті, справді талановиті люди!
Проте, нам вперто нав’язують масову культуру. Або роблять так, що справжня культура стає масовою. Масове мистецтво з’явилося на перетині ХІХ та ХХ століть. І так і залишилось пануючим у світі «краси». За сто років існування вона піддавалась як нищівній критиці, так і вшануванню, і навіть поклонінню. Не чисельні носії справжньої культури нарікали за її шаблонність, примітивність. Представники влади навпаки вшановували її за статус поводиря населення адже що краще та непомітніше впливає на людей?
Взяти наприклад, літературу. Це ж таємний, навіть інтимний, процес кожної людини. Процес пізнання героя, порівняння з власним життям. Ну не може, СПРАВЖДНЯ література коштувати п’ять гривень, і буди у м’якій палітурці. Де ви бачили Шекспіра за такі ціни?
Як не дивно, але масове мистецтво може як вбити культуру, так і вирішити культурну кризу. Так наприклад у США, а згодом і у багатьох інших країнах, існував так званий «мідкульт» – культура середнього рівня. Це своєрідне поєднання високого мистецтва і масового. Мідкульт створює моду на високе художнє мистецтво, класичну музику і навіть дає невичерпний грунт для сучасної інтерпретації народної творчості (етнодизайн, етномузика). Проте, цей процес вимагає владного контролю, що може перерости у цензуру.
І не треба забувати, що справжнє мистецтво народжується, як дитина – у муках. Це складний процес, але він у жодному разі не може бути комерційним. Шкода, що ми зробили культуру залежною від ринку. Роками, століттями мистецтво існувало для його реципієнтів, і лише для них.
Справжнє мистецтво не можна купити чи продати. Не можна поставити на полку, викинути, чи спалити. Не можна сфотографувати, чи записати на плівку. Його треба відчути. З таким відчуттям ставив свої балети Морис Бежар. Таке відчуття просинається коли переглядаєш класичні п’єси, чи сучасний цирк «Дюсалей». Коли слухаєш гарну музику чи дивишся на картини Далі. Кожна людина може, та здатна, обрати своє мистецтво завдяки якому масова культура справді перетвориться у той інтимний процес пізнання світу.
Даремно ми так невдоволені шкільною програмою. Вона вчить класиці. Вчить сприймати мистецтво таким, яким його створили ще 100-200-1000 років тому. А ми, нерозумні діти історії, переходимо на сіру, неясну масу. Яку зараз вважають культурою. Ні, я у жодному разі не хочу сказати, що всі сучасні автори/постановники/режисери бездарні і не здатні створити класику. Безперечно у кожному поколінні є талановиті, справді талановиті люди!
Проте, нам вперто нав’язують масову культуру. Або роблять так, що справжня культура стає масовою. Масове мистецтво з’явилося на перетині ХІХ та ХХ століть. І так і залишилось пануючим у світі «краси». За сто років існування вона піддавалась як нищівній критиці, так і вшануванню, і навіть поклонінню. Не чисельні носії справжньої культури нарікали за її шаблонність, примітивність. Представники влади навпаки вшановували її за статус поводиря населення адже що краще та непомітніше впливає на людей?
Взяти наприклад, літературу. Це ж таємний, навіть інтимний, процес кожної людини. Процес пізнання героя, порівняння з власним життям. Ну не може, СПРАВЖДНЯ література коштувати п’ять гривень, і буди у м’якій палітурці. Де ви бачили Шекспіра за такі ціни?
Як не дивно, але масове мистецтво може як вбити культуру, так і вирішити культурну кризу. Так наприклад у США, а згодом і у багатьох інших країнах, існував так званий «мідкульт» – культура середнього рівня. Це своєрідне поєднання високого мистецтва і масового. Мідкульт створює моду на високе художнє мистецтво, класичну музику і навіть дає невичерпний грунт для сучасної інтерпретації народної творчості (етнодизайн, етномузика). Проте, цей процес вимагає владного контролю, що може перерости у цензуру.
І не треба забувати, що справжнє мистецтво народжується, як дитина – у муках. Це складний процес, але він у жодному разі не може бути комерційним. Шкода, що ми зробили культуру залежною від ринку. Роками, століттями мистецтво існувало для його реципієнтів, і лише для них.
Справжнє мистецтво не можна купити чи продати. Не можна поставити на полку, викинути, чи спалити. Не можна сфотографувати, чи записати на плівку. Його треба відчути. З таким відчуттям ставив свої балети Морис Бежар. Таке відчуття просинається коли переглядаєш класичні п’єси, чи сучасний цирк «Дюсалей». Коли слухаєш гарну музику чи дивишся на картини Далі. Кожна людина може, та здатна, обрати своє мистецтво завдяки якому масова культура справді перетвориться у той інтимний процес пізнання світу.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
