ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.16 06:15
Плине небом ясний місяць,
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.

хома дідим
2026.10.15 23:54
ідеалізм чи нігілізм
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз

Артур Сіренко
2026.10.15 16:58
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола

Володимир Бойко
2026.10.15 16:38
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.

Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо

Борис Костиря
2026.10.15 15:58
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.

Артур Курдіновський
2026.10.15 15:15
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.

Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.

Євген Федчук
2026.10.15 14:27
Історія – учителька життя.
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,

Тетяна Левицька
2026.10.15 12:37
Бра над софою схилилось уклінно...
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с

Юрій Гундарів
2026.10.15 10:24
Військовослужбовець, хореограф і танцівник.
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до св

Віктор Кучерук
2026.10.15 06:04
Пригадую часто сипучі піски
На березі річки стрімкої,
І дотики ніжні тремкої руки
У лозах порою нічною.
Тьмяніли і знов яскравіли зірки,
І шурхоти в тиші тонули, -
Донині вертаю крізь довгі роки
Туди, де дрімає минуле.

С М
2026.10.14 23:17
“Ей, уваж мою чарку, бармене
Це мій дрінк, еге, це мій дрінк, гаразд
Доливай, до верху
Хтось має співати
Чи хто співатиме?
Хтось має співати, вірно?
Ну а що”

Віктор Насипаний
2026.10.14 20:43
Ще ловить сонце хитрим неводом своїм
В’юнкі мальки облич ледь-ледь осінніх.
А риби хмар шубовсь у неба течії,
Вітри плетуть із трав човни старинні.

І птахи швидко літо бабине крадуть.
Полюють нас журба, страхи та холод.
А жовтень днів листки жене,

Іван Потьомкін
2026.10.14 19:35
Коли б то можна утаїть
В найглибшім серця сховку
І навіть ти не здогадалась,
Що стискує в один тугий пучок,
Від чого ні на мить позбутися не можу,
І кожне твоє слово, усміх, ласку,
І кожну мить буття твойого
Неподільно хочу взять собі...

Борис Костиря
2026.10.14 14:20
Не спіши у час важких прозрінь,
Як хвилина переплавить вічність.
Крізь важезну кригу сновидінь
Проривається забута вірність.

Не спіши. Впіймай за хвіст момент,
Феєрверк палкий і незабутній.
Не сльозливий, ніжний сентимент,

хома дідим
2026.10.14 12:08
щось написати я хотів
прийшла сусідка інна
і настрій елегійний мій
став радше мізогінним
феміна вжеж незгірша так
напевне це важливо
лібідо тут не при ділах
її цікавить пиво

Володимир Мацуцький
2026.10.14 11:19
Вірш «Кукувала зозуленька» Володимира Мацюцького (Мацуцького) — це сучасна патріотична поезія, написана в червні 2025 року та присвячена полеглим українським воїнам і пам'яті героїв. У творі переплітаються мотиви трагічної втрати, незламності та відсилки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Як боляче…




Найвища оцінка Данчак Надія Мартинова 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Назарук 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-12 09:58:30
Переглядів сторінки твору 12858
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.368 / 5.63  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.229 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 14:29:35 ]
Cподобалося, читається легко, все - ясно, злободенно.
Дозволю лиш кілька ремарок суто контентних.
1) зореліт, як на мою думку був чи недобудований, чи його вирішили не заправляти пальним.
2) капіт виявився таким як ото з клоччя батіг :-)
3) "лжемесії" як правило гріхів не прагнуть замолювати, позаяк відчуваються безгрішними.

І, насамкінець, гадаю Ваш твір чекає гарна доля в світлі чергових позачергових виборів :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Карина Тумаєва (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 15:20:25 ]
"Ми думали – мужик,
А виявилось – баба."
Усі вони бабами поставали, блін...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-12 16:43:27 ]
Привіт, Лесю, - довго не публікувались, напевно новий роман стримував?
На деякі варіації, мені здається, можна ще звернути увагу
"Звичайний, не месія"?
Краще "ключі" ? "Обіцяний вести, розгублено блукає"...
Важка тема. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 05:18:02 ]
Ле`,
Шо Ю, шо Ю, шо Я - одне "г" - кожен думає про власну кишеню і вся біда в цьому.
Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 10:28:10 ]
Те що поети найкращі працівники промисловості ще з часів В'ячеслава Максимовича відомо.
Неясно тільки який гріх має замолювати і перед ким. Мабуть перед одними мільярдерами за те що недав украсти іншим.
А з зорельотом явний перебір. Скоріше "гономаг" на місцевій сировині-дровах. Чи віз запряжений волами. Народ кричить, пряже тих волів, бо вони винуваті, не можуть "мерседеса" обігнати.
Хочеться вже про когось почитати хто догодив всім.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-10-13 12:09:08 ]
Згодна: розчаровуватися завжди боляче. Але поету легше мабуть ніж іншим, бо він уміє сублімувати це у творчість. І тоді народжуються такі вірші, на які чекають інші розчаровані.
Майже терапія...Хоча діагноз у суспільстві запущений і задавнений;(
Спасибі за вірш, Лесю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 12:24:00 ]
Вірш навіває спогади про той "накал страстей",про те ,що світло в тунелі,ось-ось нас виведе...,
а воно погасло, дуже жаль обманутих, ще більш знедоленних... ,а що дальше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 17:16:26 ]
У нас надії кольорові, а люди грішні,зазвичай...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2008-10-13 21:56:09 ]
Доброї осені Вам, Лесю! Дякуємо за співзвучність у оцінках людини що не виправдала наших надій.
Вітання тернопільчанам, з повагою -
Ніна і Павло


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2008-10-13 22:39:41 ]
Лесю,Прочитав коментар під моїми "кіньми", дякуємо за вітання, дійсно, трохи охололи до Майстерень, робота закрутилаю... Ніна видала першу книжечку для діток під назвою "Веселкова Україна", може щось із неї покладу на її сторінку. Мріємо про зустріч з Вами, Лесю, наживо тут , у Харкові, чи у Львові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Назарук (М.К./Л.П.) [ 2008-10-29 22:39:14 ]
Дуже потужний та актуальний вірш, Лесю. Дякую за прочитані мною рядки. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Зайбер (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-22 19:53:58 ]
Шановна Лесю, чи є на цім сайті рубрика "Громадянська лірика", де б можна читати живі вірші, тобто вірші на животрепетні теми сьогодення. Мене, чесно кажучи вражає вилизана поетична кухня "Поетичних майстерень", але я чомусь більше почуваю себе українцем на не зовсім українському ХВ, аніж тут серед поетів,конкурсантів і боротьбістів за премії, призи, місця і визнання. Якщо видався Вам непоштивим, не ганіть: я не зо зла. З глибокою повагою до Вас.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 21:33:49 ]
Шановний пане Вікторе, спасибі за ваші слова. Громадянська лірика тут поза конкурсом, це майже ганебно.
Кожна річ насправді є не тим, чим вона є, а тим, що про неї говорять. А поезії це стосується більше, ніж чогось іншого. "Вилизаність" формалістики - шлях порожнечі. Але чимало людей обирає саме цей - і нехай собі. Це питання таланту, дару Божого. Кожен отримав від Господа свій подарунок і гадає, що його дар - найблискучіший.
Колись дозріють до Соломонового - і це мине...
Колись дозріють, що вірші поділяються просто на справжні і несправжні, незалежно від тематики і стилістики.
Вікторе - це лише для Вас, не хочу ображати таку людину неувагою. Стомилася від дитячої істерики, не хочу більше ні читати, ні втирати соплі, ні міняти памперси недогеніям.
На зовсім неукраїнській "Стіхірі" мені теж значно комфортніше, там я знаходжу більше порозуміння серед тамтешніх євреїв та росіян, ніж серед "наших". Отам і друкую свою громадянську лірику. А тут - заклюють і засміють. Та ще й вчитимуть, як правильно мислити. Повірте, мені є де прикласти сили в реальній боротьбі у реальному світі, а намагатися вчити тих, хто все вже й сам знає - марно...
З глибокою повагою - щиро Ваша Леся Романчук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 15:44:55 ]
Леся Іванівна, Ви серйозна людина. Чому Ви вважаєте, що коментар на вірш це намагання повчити??? А, може виглядає так? Думка навіяна віршем, а значить вірш не пройшов стороною. Це ті хто завжди правий і знає все наперед може ображатися, але не Ви. Ранимість для поета - зайва розкіш, а Ви поетка. Хочеться почитати Вашу громадянську лірику, Ваше осмислення подій минулих чи теперішніх, так що по всьому і-нету гонитися? Непоета кожний поет може образити....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 16:38:23 ]
Сашунь, ви симпатичні мені, і тому відповідаю.
По-перше, майже не пишу того, що називається високим словом "громадянська лірика". Здебільшого це - шматочки минулого, дуже особисті, на які я маю право, бо це - шматки життя.
По-друге, весь мій досвід розміщення таких віршів - прикрий. Неодмінно виповзе якась гадюка і почне вчити, з якою інтенсивністю мені слід любити Україну, враховуючи силу течій суч. літ процесу. Саме вчити, а не коментувати.
По-третє, міру ранимості не мені визначати і регулювати, бегемотової шкіри мені мама й тато не купили.
Четверте: заходите на сервер Стіхі.ру - і все вишикувано струнко. З коментарями всіх народів світу.
П'яте, Сашо, з жовтня я "сиджу по тюрмах" - спершу у Воркуті, тепер у Владімірському централі разом з моїми героями і Героїнями. Оскільки в процесі творення я фізично і психологічно "влажу у шкіру мого героя", уявіть, наскільки комфортно почуваюся, аби ще й брати участь у войнушках на ПМ. Сьогодні вранці мій "герой" убив Коновальця, в обід - Троцького, годину тому - Шухевича (уточнюю - Шухевич застрелився сам, хоч Судоплатов пише, що "убіт в пєрєстрєлкє"), а тепер самого посадили, от він і розповідає про свої "подвиги". Отакі веселі мої "жіночі" романи. Тому давайте про серйозне - завтра, хай трішки відійду, добре, Саш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 09:19:09 ]
Як скажете Лесю! Дуже цікаво яким Ви бачите т.Судоплатова і його подвиги. Система та ще - воював з українськими націоналістами, а сиділи разом!!! А користь від тої боротьби (націоналістів) і тоді була, не повторився розмах 33-го і зараз є трошки, хоча б тому, що 2009 не 1949. Я поки займусь вашою творчістю на тому сайті. І дуже прошу ніколи не ображайтесь хоч на мене. Я щиро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 21:20:24 ]
Шановний Вікторе і ти, Сашунь, от вам чудова ілюстрація до нашого діалогу про громадянську лірику.
Вікторе, зазирніть сюди http://maysterni.com/publication.php?id=28852,
і переконаєтеся, що мої слова - не порожні фрази.
Тут у декого дика алергія на слово "Україна", народ, мова і таке інше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 21:32:31 ]
Лесю, а ви счас хто із героїв свого нового роману? За скандалами скучили? В нас тут вже була дєва Марія, зараз, мабуть, водородну бомбу для ПМ готує.
Не перекручуйте, будь ласка, і не займайтеся дешевими провокаціями. Я - за громадянську лірику, але за ГАРНУ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 22:03:19 ]
А от і вона, з'явилась, не забарилась! Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тіна Рагас (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 09:21:21 ]
Пані Лесю, я думаю, що цей вірш був би непоганим гаслом для незагорамиперебуваючої рекламно-виборчої кампанії! Можливо, згадка про гріхи та монастир примусить Когось задуматись над Чимось. Хоча, хто зна...