ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.06.02 00:43
Очi кольору горiха
Ці очі кольору горіха
І губи з присмаком гріха -
Моя єдина в світі втіха.
Хай кажуть, що у ній пиха,
Що легковажна егоїстка.
Що бути з нею – то дурня.
І треба розгубити мізки,
Щоб так терзатися щодня.

Артур Курдіновський
2024.06.02 00:34
Від травня до серпня
Натхненно чекаючи світлого літа
Удвох, саме так, як в часи стародавні,
Життя розпочавши, чому б не сидіти
На парковій лавці у травні?

Тримавшись за руки, плекати надію...
Коли ледь за двадцять - це дуже можливо!
Ось сонце за обрієм вже червоніє...

Борис Костиря
2024.06.01 22:45
Пустеля
В пустелі на порепаній землі
Іду спокійно і шукаю смислів,
Яких не знайдеш у густій ріллі.
Шалена спека розтопила мислі.

У цій пустелі у самотині
Чи станеш ти іще одним пророком,
Який розтане десь у далині,

Леся Горова
2024.06.01 22:01
"До" і "після"
В слова раніш банальні "до" і "після"
Вернувся зразу початковий зміст,
Як тільки дикий смерч війни пронісся
Над сивим ранком зціпенілих міст .

У "до" залишив кожен того ранку
Все надбання раніш прожитих літ-
Хто захід свій, хто щемну мить с

Козак Дума
2024.06.01 20:41
Не гірше?
Лишити нині владу казнокраду –
оте не гірше за оксюморон
чи дати вдруге шанс тому, хто зрадив,
або убивці ще один патрон?

Ісая Мирянин
2024.06.01 15:03
Сумна балада про підступи тульського пряника, або Як я став патріотом української випічки
Коли життя земного половину
Спокійно перетнув я без турбот,
Зустрів раптово знижечку на ціну

Рашистського я джерела скорбот –
То пряник був із яблучним начинням,
Якого разом кинув я у рот.

Юрій Гундарєв
2024.06.01 09:22
А-БЕТ-КА
Візьму абетку - літер країна.
Які - головні? Які - командири?
Звичайно, У - моя Україна.
Звичайно, М - буква Мами і Миру.

БЕТ

Знову лунає сирени набат -

Віктор Кучерук
2024.06.01 05:23
* * *
Душа закохана світліє
І молодіє від надій,
Що не пустими будуть мрії
В незмінній вірності своїй.
Вони, рожеві та блакитні,
Хмільні й цілющі, як бальзам, -
Тебе охоплюють помітно
Своїм гарячим почуттям.

Артур Курдіновський
2024.06.01 00:17
Прошу, не помирай! (квартон)
Прошу тебе! Не помирай!" -
Слова відверті та безцінні,
Коли здається, що каміння
Востаннє вкрило небокрай.

Красива рятівна надіє,
Прошу тебе! Не помирай!
І не потрібен вогнеграй -

Ілахім Поет
2024.06.01 00:04
Нічого особистого
Формула щастя в теперішнім світі проста.
Гроші-товар… І з коханням щось схоже, як звісно.
Так, особистого ніц, але це не біда.
Бізнес, дівчатка і хлопчики, все тільки бізнес.
В щире кохання повірять хіба в дитсадку.
То є казки, актуальні, можливо, в

Влад Лиманець
2024.05.31 18:18
Chaos.
губи всихають
рельєфом скелястих гір
на шкірі рожевій
подих сплітається
з рухами грудної клітини
сльози-кришталь
стікають у море
мандрівниця в тісноті

Світлана Пирогова
2024.05.31 10:49
Червня полуничний смак
Червня полуничний смак цілує сонце,
Ллються пахощі меліси, м*яти.
І малини аромати у долонях,
Трави поглядом небес прим*яті.

Подих літа із спекотної Трезени,
І думки у нас тепер синхронні,
Бо закоханість ураз біжить по венах,

Володимир Каразуб
2024.05.31 09:13
Чернетка ІІІ
Обмовитись словом; не більше рукостискань.

Найкраще не знати, ні хто він, ні звідки, ні пристань

З якої відправилось слово у море зітхань
Піднявши вітрило з малюнком сліпучого сонця.

Найкраще не знати яким він насправді був.

Микола Соболь
2024.05.31 05:53
Самоствердження
Коли я чую: великий русский язык,
то розумію, які ми неповноцінні,
хтось просто, до болю, вторинним бути звик
і тягне у ярмо прийдешні покоління,
нате, їжте Єсеніна, Блока натще,
або ковтайте Бодрова збочені фільми.
Цікаво, що треба суспільству дати

Віктор Кучерук
2024.05.31 05:24
* * *
Красу весни в обіймах літа
Уже не видно так, як слід,
Хоча продовжує жаріти
З останніх сил весняний цвіт.
Він ще повсюди погляд гріє
І трохи пахне на зорі,
Але менш зроджуються мрії
Біля цвітінь цих у дворі.

Артур Курдіновський
2024.05.31 00:10
Софійка
Софійка. Шість років. Чернігів.
Сьогодні з'явилась нова
Сторінка злочинної книги,
Яку написала москва.

Софійка. Чернігів. Шість років.
Ракетний удар. Тільки мить.
Вивчати багато уроків
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галантний Маньєрист / Критика | Аналітика

 Дуелянська Маньєризму
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-01-12 15:33:09
Переглядів сторінки твору 31447
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.808 / 5.5  (5.149 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.796 / 5.5  (5.144 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ПРО ПОЕЗІЮ
ПРО МИСТЕЦТВО
Автор востаннє на сайті 2024.05.27 21:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-09-14 14:52:25 ]
А як вам тема: Що молодий поет Поезії?

- Що молодий поет Поезії? Ніщо?
Напруження, що нижче інтелекту?
Послушницям її палкий еректум?
Перпетум у мрійливе "ні про що"?

- О ні, Поезія і молодий поет -
це привід вчасно опустити очі,
коли позаду стогони дівочі,
а попереду Божий силует!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-16 00:50:39 ]
Що молодий Поезії поет?
Ти кажеш, Божий? Просто - силует
накачаний нівроку, плечі - рама,
картинка посередині...Майн Год!!!
Красавчік мальчік - і не ідіот,
кузен Жан Клода (того шо Ван Дама).
І кожна дама вмліє, як узрить
його очей спокусливу блакить,
його солодкі руки як скуштує...
Як поведеться на принаду губ...
Поезії поет міцний, як дуб,
А ще – стрункий, високий, ніби туя...
Він – як статуя! Ляля-Аполлон...
Йому закони жанру – не закон,
Зате законним право є наліво
З юрмою ніжних і голеньких муз...
Він витягне з райтуз козирний туз,
Його душа – відкрита, як blue tooth,
Його любов – шалена, ніби злива,
Чи пес скажений. Як укол в живіт
Його “ Бон жур, моншер” (Мала, привіт”),
Він вміє римувати “лід” і “світ”,
(Ну, він іще чого багато вміє...
Речей приємних молодий поет...
Бо слово – криця, речення – багнет,
Бо Ками й Сутри він апологет,
Бо локшину розвішує на вії
Дівчаткам (вуха заняті давно):
Приміром: Вам зніматися б в кіно!
Чи: вас люблю, чєвоже болє, мила?
Або: так не кохав ніхто іще...
І потім – бац – і в койку! Ще і ще,
Накриє тілом білим і плащем,
Залізе в серце (не лише) без мила,
Що просто мамма мія...Ловелас,
Мисливець хижий на дурненьких нас,
Дівчаток синьооких – дві панчішки,
Два бантики, дві руці, дві ноги...
Йому – Поету – все це до снаги,
І поки ми “ах-ах”, “ги-ги – ги-ги”,
Він непомітно занесе нас в ліжко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-16 02:20:44 ]
А я скажу вам, любі друзі,
якщо позбутися алюзій
і позабути пієтет -
ЩО молодій Поезії поет
(поезія хіба бува старою?),
якого надихає не любов, а сором
і вічний в шафі висохлий скелет?
ЩО їй - служниці й господині -
до тіней тих, хто і понині
вдають із себе мудрість старих дів
під клавесину тьмяний спів,
римуючи "клозет" і "менует",
і вже не розрізняють силует…
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-11-09 12:22:56 ]
До розкішного твору "Антитіла", розкішної Голубої Кішки.
Зі снива психа
Навіщо, о Блакитна Кішко,
у бюсті дні минулі гріти?
І там, і тут - те саме ліжко
і на столі ті самі квіти.
Нове в новому, кажуть люди, -
ми трохи виростимо груди,
що так білітимуть без лиха,
усніжена моя Барсиха!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2008-11-09 19:36:34 ]
І добрий вечір, прошу, не соромтесь
Здаєnmcя Ви Галантний Маньєрист?
Парфум «Dupont”, мережаний батист
І барсом йде. Жилося? Як жилося?
Я рада, я чекала, я жила,
І жевріла не королева сніжна ж!
Знімаю маску… Покотися біла сніжка,
Щоб я минулим світом не жила,
Бо груди в бюсті, а душа у тілі,
Бо кроки білі, а нове – солодке,
І розтулю свою котячу глотку,
Бо всі ми, пане, різночубі звірі.
І мило, як уверх зростаєш вперто
З тісного листопадового светра.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-11-09 12:30:48 ]
До розкішного твору "Антитіла", розкішної Голубої Кішки, і до її не менш розкішних відповідей.

ДЕМОН БЛАКИТНОЇ КІШКИ
           І мило, як уверх зростаєш вперто
           З тісного листопадового светра.
                           Блакитна Кішка

Це справді він, і може навіть „я”,
м’який батист, парфум «Dupont” – на людях,
а іноді і опівнічний тигр:
осінньо барвний, із тавром у грудях
мисливця, хижака, наглядача
над сутностями втиснутими в homo.
Бо декому потрібна пара ікл -
для порятунку, вищого питомо. :)

Бо звідсіля куди таким іти?
Вони в мені, як пташенята в жмені,
не визрілі митці і їх рядки,
водойми, небеса, луги зелені,
цілі міста, і схими самоти,
де обрані перебирають чотки,
а ті, які далекі од мети,
опохмелілі, надривають глотки.

Ну годі ж, бо, красуне, не тремти,
я ж бо цінитель витончений тіла,
в якому ти не раз уже служила
у храмі пристрасті не зовсім вміло,
та я навчу, вважай – це той каприз,
яким довічність спокушає метра,
давай-но - та не з тіла, - поки із
тісного листопадового светра. :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2008-11-09 19:38:47 ]
Ах сутності затиснені у homo?
Вам не сидиться , милий тигре вдома –
Я ж Вам не кицька сіра дворова,
Я –Ірбіс, Ірбіс, В мене очі сині!!!
І краще в шкірі загнаній дитині,
Бо можуть бути кулями слова.

Отож, пробачте, коли ви великий метр, -
Тримайте листопадовий мій светр!!!
І роздаруйте по листочку тугу
Зимових рік і року непростого…
Вперед! В нас молодим завжди дорога!
Кошача в вас була хіба подруга?

Чи учениця, що вбира, мов губка
Науки мудрі пристрасно і хутко?
Та пам’ятайте, що й моє галантне горло!
Для того, щоб натхнення розцвіло -
Потрібно тих батистів сім кіло
Й «Dupont” не хочу, а підійде Marc O’Polo
Ну, як я вас, мій метре, підколола?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2008-11-09 19:40:57 ]
Не причинись сліпим, великий муже,
Усякий, кого Бог прозвав Адам.
Ти йдеш безжально по його слідах,
І світ тримають плечі слави дужі,
Сувої розрахунку сталі в мозку…
І від стратегій і холодних схем
Затьмарився б у бочці Діоген.
Я- жінка. Я течу у тебе воском.
Вишневим квітом, голосом маляти,
Малиновим варенням і вином,
То ж ти мої малесенькі крилята
Не маж у смолянисте молоко.
І коли ти піїт, то будь мудрішим
Даруй всім Євам гідний голос вірша,
І віру, що єдиний , і один,
І кожний день годи, і жовті холоди
Тоді твоє не заморозять ліжко.:)
І сто відсотків щастя,
І киця, а не кішка,
І Любонька – Любов,
І сік твого причастя
Опуститься надіями на дно
Душі.
Кидай свої ножі!
І пий своє ласкаве щастя…
І коли светрик, зняв – купуй розкішну сукню,
Для Мельпомени.
Бо цапну,
Або стукну:).



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-11-09 20:20:51 ]
Знімаю ваш листопадовий светр
і осягаю кожен міліметр!
Хто вічності відтворить це точніше,
аніж філософічний Демон-метр? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-11-09 20:22:19 ]
Повчання
А час покличе знову камені збирати,
Тоді кохану одягни у пишні шати.
Бо не зима, а доля вимагає – „сукню!”
А ні – пізнаєш вповні „цапну, або стукну”!

Тож, не доводь феміну жодну до нестями,
купи найкраще, чим затягуються рани. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-11-09 13:12:08 ]
Пісня Трубадура дарована Варі Ч. одного жовтого мрячного дощового осіннього дня, незабутньо проведеного в мисливській хатині на околиці панського міста Луцька (1712 року від Р.Х)
* * *
Ти не вагайся, діво!
Поки не все одно,
поки живеш - грайливо,
доки усе - вино.
Доля до жінки мстива.
Роки - неначе сни.
Там, де була красива,
добре душі цвісти
буде у нагороду -
за ці осінні дні,
що дарувала вроду
втомленому мені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2008-12-27 01:58:35 ]
П’ю голубе вино очей твоїх,
П’яницею хитаюсь між тинами-
Крізь спрагу витверезників і храмів,
Крізь гріх...

П’ю голубе вино твоїх очей!
Гамуючи у грудях давню рану
До келиха вустами ще.. іще..
Бреду в Нірвану..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-02-10 13:36:48 ]

Ода жіночому роману
                        Лесі Романчук
Примарні силуети кращих днів -
минулі, і не житі ще тобою,
так схожі тим усім, чого хотів,
і що в кінці дістанеться герою.

А розсудив би на тверезий глузд,
і спершу мудро втішився главою
од Лесі Романчук, і гордих уст
би не кривив опісля з гіркотою!

А прочитав би декілька книжок,
гляди і не розм’якнув із отою,
що всі романи знає на зубок,
і ліжко зв’яже не лише з фатою.

Ти помилявся, думав – осьде світ,
твоєї волі викликаний грою.
А виявилось – все уже як слід
описано жіночою рукою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-06-09 12:20:45 ]
Арабські Мелодії
- Зажди!..
                            Я обернувся. Неждано так, чи ні,
твоє лице і тіло відкрилися мені!
Та окрик муедзина і молитовно ми
навколішки стаємо, а крýгом – килими,

а пругом – божі пташки співають у саду,
і юнолице літо, і ти – вся на виду -
покірна і побожна, і опліч тебе я!
О зможе так не кожна, а тільки-но своя!

А промине молитва, тебе я обійму,
Всевишній усміхнеться, і з вдячністю Йому,
прошепочу ласкаво у миле вушко: – Ні,
Спочатку шлюб, а потім обійми запальні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 14:48:12 ]
Які часи, мій друже, на дворі!
Усюди грип... і тут панує тиша...
аж чутно, як стара зловредна миша
прихований "Рошфор" тягає догори.

Тож - обираймо зброю, Маньєристе!
Верлібр? Чи білий вірш?
Чи рима, щоб до хисту?
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-03-08 17:06:53 ]

До 8-го березня

Прощавай мій осудливий розсуд -
Уготований спалаху лишок!
Зачаруюсь, і знову напрочуд,
Красотою душевною ніжок,
Невимовною спрагою ласки,
І повірю в будь-що, - не баріться!
О ці весни – удачі й поразки,
О суничного раю ворітця!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-04 17:14:33 ]
            Можливо ця строфа викличе маньєристичну дискусію?


Про що ти думаєш, о чоловічку!
Буває ж бо ти думаєш! - про що?
О певно не про зоресяйну нічку,
і не про гарну на своїй спідничку?
Про недосяжне, ясно, не будь-що?!
Вино ж не випите, дружина поряд, -
невже про гроші, чи туманну даль?
Де ж потаємно бродить мужній погляд,
в якому неземна така печаль! (автор Г.М)

або ж, в унісон написана інша строфа від Наталії Крісман

Про що ти думаєш, о Маньєристе? -
Про зоресяйну нічку за вікном,
На білім тілі пасма золотисті,
А на вустах - цілунки і вино...
Про те, куди таємно зір твій лине,
І мужній дух готовий у полон
Здаватися без спротиву щоднини,
Про сон, в якім немає заборон?...
Про це ти думаєш, о Маньєристе?!
Скажи, як є, щоб совість мати чисту! (автор Н.Крісман)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-04 17:27:47 ]

Ах Донно, темно на серцях і боязливо,
у зорі лицарів сьогоднішніх юга,
і ваші очі через це проймає злива -
вам жаль епоху, що - розсудливо примхлива -
так сумно ніжиться у таїні гріха?
Та киньте місто це - піжонів і брехливців,
махніть, для прикладу, у Жашків – день шляху
і ви натрапите, як сарна на мисливців,
на долю, Донно, що не відає страху.

Жінки, вино, і кроки Командора,
лише початки в мареві років.
Є для всього продовження - з учора
у майбуття, та й хто би не схотів
пройти потойбіч звичних відчуттів,
де дійсно яв, а не уява хвора?!
Я був із вами, Донно, уві сні,
у смазі літа ви лежали гола,
а віддалися спрагло навесні -
Венеція,
                   Палаццо,
                                       баркарола...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-19 11:22:56 ]
Ну може хоч це заведе поет-дівчаток? :)

Після сорока!
Сягнула спека сорока - яке кохання?!
Якби у тебе я ввійшов - була б остання!
А так останні вісті із фронтів погоди,
і „пийте, пийте кожен день” - ото уроди!

Ні, ти поглянь, які! - сказали б звідки гроші!
Немов не знають – всі в розірваній калоші!
То ж не дивись на мене, як плита на сало,
у мене зроду без півлітри не вставало!

І ще коробка довбана - оця панелька!
Ну й душегубка, блін!!! А ти - як карамелька,
у чому Бог послав, виблискуєш у хаті,
не накаляй, кажу тобі, питання статі!

А як подумати – то від жінок всі біди!
Ото утнуть своє, а нам хоч не хмеліти!
Я посадив, би Юльку ту, клянусь, за грати -
вона ж на осінь прийняла голосувати!

А так, як люди би жили - від кандидата
щодня би мали по одній гіркій на брата,
гляди й минула би і спека непомітно,
достойно, словом, би жили, хоча і бідно!

Прошу востаннє, одягнися! Бо ж не встою,
і потім з фуфелом сичатимеш гюрзою.
Там сорок градусів, як на порожній пляшці!
Мов той Адам, з тобою, чи в тобі - я в пастці...:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 18:33:11 ]
Якби в Адама без півлітри не вставало,
він Єви не торкнувся би, замало
по хаті бігати, як по стежинках Раю,
помив би краще посуд, бо вмираю

від спеки, а ще ти з ниттям без міри,
нумо, вставай, пішов - на три-чотири!
як не подобається стан тобі дівочий,
то зав"яжи свої безстижі очі.


1   2   3   Переглянути все