На суді Господнім (з добірки «Поміж рядками Аґади»)

Постали якось перед Всевишнім бідняк, багатир і грішник.
«Чому ти не вчив дарунок Мій – Тору ?- пита Господь.
«Ніколи було: все життя пішло на те, щоб якось зв’язать кінці з кінцями...»
«Невже ти був бідніший од юного Гіллеля ?»
«Чув щось про це, але, по правді, не вірю».
«Отож, послухай і скажи сам собі, хто ти такий».

...Замолоду Гіллель працював щодня, та заробляв дрібницю, половину якої віддавав сторожеві, щоб можна було слухати Шемайя та Авталійона . Якогось дня не заробив нічого, і сторож не впустив у Дім молитов.
Тоді Гіллель поліз на дах і через комин слухав мудреців. Було це взимку і юнак, засипаний снігом, знепритомнів. Уранці мудреці були здивовані, що в приміщенні темно. Полізли на дах і побачили там щось схоже на сніговика. Який, щоправда, дихав. Знесли закоцюблого юнака в господу, одігріли, а коли оклигав і оповів, як сталось, сказали мудреці в один голос: «Заради такого бажання вчити Тору, можна порушить і Святу Суботу». Викупавши й змастивши духмяними маслами, зробили його своїм учнем. Згодом Гіллель продовжив справу своїх Учителів.

«А що тобі завадило вчить Тору?- спитав Господь багатиря.- Не потерпав же ти од нестатків?»
«Та, бачиш, усі сили пішли на збагачення...»
«Невже ти став багатшим од Еліезера бен Харсоми ?»
«Не привелося знати такого...»

...Од батька успадкував Еліезер силу-силенну багатства. Здавалося б, живи та поживай без усіляких там клопотів про майбутнє..А юнак од усього того відцурався, подавшись шукати собі вчителів Тори. Ходив від одного до другого, змарнів од недоїдання й науки так, що навіть колишні слуги не впізнали його і змушували працювати на себе. Віддав Еліезер напасникам усе, що мав, аби відпустили добратись до котрогось з учителів.

«А ти,- звернувся Всевишній до грішника,- чом не взявся за Тору?»
«Бачиш, був я таким красенем, що не мав одбою од дівчат і жінок. Не до навчання було...»
«Невже ти був гарнішим од Йосефа?

…Довелося синові праотця Яакова витримати не свої, а чужі пристрасті. Розбещена дружина Потіфара не звикла чуть відмову. Тим паче од слуги. Якими тільки лаштунками не намагалась вона спокусити юнака, якими карами не погрожувала. Навіть осліпити погрожувала. І тоді Йосеф уперше відповів: «Господь робить зрячими сліпих» .

P.S.
Казав Гіллель: «Неук не боїться гріха, не може бути праведником. Сором’язливий – не годен бути учнем, а запальний – вчити. Не кожен, кому таланить у торгівлі, стає розумнішим. Навіть там, де немає людей, постарайся буть людиною» (Піркей авот, 2:6,9).
Раббі Яаков сказав: «Цей світ – як передпокій перед майбутнім світом. Готуй себе, щоб зміг увійти в бенкетну залу.Краще одна година каяття та добрих справ у цьому світі, ніж усе життя в майбутньому світі» (Піркей авот, 4:16,17).
--------------------------------
П’ятикнижжя.
Гіллель (75 до н.е. – близько 5-10).
Шемайя та Авталійон (друге століття до н.е.) – іновірці, що прийняли юдаїзм і стали великими мудрецями й тлумачами Тори. -
Еліезер бен Харсом – один з десяти мудреців, замучених римлянами після поразки повстання Бар Кохби за відмову викладати Тору.
Книга псалмів, 146:8.