ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.11.05 02:51
Прозріння
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,

Борис Костиря
2025.11.04 22:11
Перетворення
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,

Федір Паламар
2025.11.04 21:58
Жарт
Кволі у полі тополі,
В Полі доволі квасолі.

Сергій СергійКо
2025.11.04 12:43
Мій рідний край
Мій рідний край – це неосяжний простір,
Де у безхмарні, чи
скрутні часи,
Я – невід’ємна частка, дивний розчин
Кохання, волі, гідності, краси.

Мій рідний край – це ясноокі діти,
Турботою оточені родин,

Пиріжкарня Асорті
2025.11.04 11:55
Наступне з передостанніх засідань
Що бачить читач, який натрапив на публікацію одного з діючих авторів "Поетичних майстерень"? Побачене буде віршем, висота якого складає дві строфи з промовистою назвою "Гекзаметр гніву". Ось воно: "Гнів, оспівай, богине, народу, який не здається,

Микола Дудар
2025.11.04 10:09
***
А минулої доби повернули сотні тіл.
І сьогодні біль не вщух, полонив…
Московитий педофіл
Наслідив.

Ну нехай, цей сучий син… Боже праведний, вгамуй!
Підскажи — з яких провин розхитавсь наш білий світ…
Не молюсь. Кричу — почуй!

Артур Курдіновський
2025.11.04 07:38
Листопад
Мене щоб не помітили, забули,
Ховаю душу в чорному плащі.
О, листопаде! Ти - моє минуле,
Таке ж похмуре, як твої дощі.

Не треба сліз, бо в моді - безтурботність,
Усі міняють душу на протез.
О, листопаде! Ти - моя самотність

Володимир Бойко
2025.11.03 23:33
Думки про нездале – 7
Аморальні і безпринципні найбільше переймаються моральними принципами. Нечесні беруться пильнувати за чеснотами, нечисті – за чистотою, душогуби – за спасінням душ. Інстинкт заробляння грошей заступає усі інші інстинкти. Мізерним душам кортить ро

Борис Костиря
2025.11.03 21:29
Повернення по колу
Повертаюсь по колу в колишні кордони.
В дорогу рідну гавань я знов повернусь.
У торбині нічого, лише забобони
Осідають на плечі, як пил або гнус.

Повертаюсь по колу, нічого не взявши
Із собою з мандрівки, немовби жебрак.
Повертаюсь вигнанцем,

Юрій Лазірко
2025.11.03 19:06
Цьом-Цьом -- Альбом Теревені від Зеня
Цьом-цьом, лялюнь! Як в тебе справи?
Чим Лондон дихає, Париж?
Сідай, примощуйся до кави.
Куди так, Сонечко, летиш?

Абзацно кажеж? Це цікаво!
Розводиш круто мудаків!
Ти п’єш без цукру? Не гіркаво?

С М
2025.11.03 16:31
Остання стіна замку (Jefferson Airplane)
У сльозовирі вона іде
Іще роки минають
Місця для плачу немає
Я збився десь

Розуміння є чеснотою та не для всіх
Ти навчиш мене любити
Додаси зусиль

Ярослав Чорногуз
2025.11.03 14:22
Осіння пектораль
Прекрасний ранок, трохи сонний,
І трішки гріє сонцедень.
Залиті сяйвом злотодзвонним,
Пташині виляски пісень

Пробуджують медові ріки,
Що витікають із небес.
Сварог сьогодні світлоликий

Микола Дудар
2025.11.03 09:53
***
і черги на вулиці
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
А хтось не противиться
А хтось відганя
З очей на потилицю
Місцева фіґня…

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Холодом стилета
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Абрикоса
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

  Сповідь-молитва
Образ твору Я ходив із іншими жінками,
Не була стосунків то краса.
Ти одна стоїш понад віками,
Як Богиня світла в небесах.

Ти – моя Лаура, Беатріче,
Сонцесяйво в холод і зиму,
Лиш тебе прощатися покличу
Я на одрі смертному свому.

Ти одна затьмарила собою
Міріади зір в ясній красі -
Ніби розчинилися усі –
В мареві планети голубої.

Голос твій – солодкий спів сирени*,
І цілюща сила у очах,
Джерело моє ти Гіппокрени**
І політ Пегаса в небесах.

І печаль, і радощі, й натхнення,
І проміння сонця поміж хмар,
Задуми велично-дерзновенні,
Серця мого пристрасного жар.

Бути в щасті піснею твоєю –
О якби судив мені так Бог! –
Дай мені летіть понад Землею,
Сяєва торкатися твого!
*Сирена – міфічна птаха у Греції, яка зачаровувала своїм співом.
**Джерело Гіппокрени – у грецькій міфології - джерело натхнення для поетів.

24.06.-30.06.7522 р. (Від Трипілля) (2014)
Київ, Конча Озерна (півострів Печалі, дача).




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-07-01 00:41:05
Переглядів сторінки твору 3964
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.617 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.617 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2025.11.04 21:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 07:06:50 ]
натхненно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 08:47:18 ]
У любові до жінки -- теж частина Божого...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 13:40:56 ]
Справді, Таню, дякую, було!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 13:45:35 ]
Так, Анно, тут, дійсно, частина Божого в любові до жінки. А буває і навпаки! Дякую за відгук!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 15:20:48 ]
І натхненно, і сонцесяйно, і пристрасно...
Глибоке почуття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 19:22:34 ]
Дуже дякую, дорогий друже Іване, за розуміння і підтримку!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 20:14:41 ]
Велична ода коханню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 23:56:14 ]
Щиро дякую, Нінеле! Радий Вас бачити знову на своїй сторінці!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 09:28:39 ]
Ти одна стоїш понад віками,як Богиня світла в небесах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 11:55:38 ]
Так Інночко, це, певно, головні слова цього вірша. Дякую!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 13:15:24 ]
Багато людей не вірять, що таке можливо (як в цьому вірші). Кохаєш когось - то будь їй вірним! Але я вірю! Бо справжня зрада - то духовна, а не фізична.
А це мій переспів, Ярославе, іншого Вашого твору http://maysterni.com/publication.php?id=102166 ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 16:41:36 ]
Лілю, дякую за гарний переспів, співпереживання. Що я тобі скажу? Може це здасться тобі, і не тільки тобі, диким і парадоксальним, але зрада, як і вірність - це поняття відносні. Один поет, мій друг, мені казав, що він закохувався не менш ніж 20-х жінок і кожній залишався вірним. Хтось скаже, що це він так каже, щоб виправдати свою блудливість. Але я знаю, що бувають мимовільно, навіть кажучи трохи цинічно - одноразові спалахи кохання і вони відображаються у віршах, як вірне кохання. В реалі дуже часто, як поети, так і поетеси перелітають, як бджоли з квітки на квітку, від коханого до коханого і від від коханої жо коханої в пошуках отого єдиного і неповторного об"єкта, якого любиш і служиш йому пером усе життя. У моєму випадку і в цьому вірші мова йде про те, що мій ЛГ топив своє горе, страждання в інших жінках, намагаючись вибити "клин клином", але йому це не вдалося. Є одна - та, що нарокована долею бути його Музою, і як би він не намагався розпрощатися чи утекти від неї, це у нього не виходить. Це - невідворотне щось. Тому поняття вірності тут відносне, справді тут ближче духовна вірність, але в цьому вірші це швидше сила долі, нарокованість долі, коли тільки вона одна стає Музою на все життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 18:47:30 ]
Отож! Я теж би підписалась під кожним Вашим словом. Бо чудово розумію, як пишуться вірші, і що відчувають в цей час поети й поетеси!))
Натхнення Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-03 00:58:34 ]
Дякую, Лілю, ми розуміємо одне одного! І тобі натхнення і божествених осяянь у віршах!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-07-03 09:24:04 ]
Близькі мені відчуття й пориви ЛГ, власне, тут дотик до вічності, який хвилює кожного!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-03 14:17:43 ]
Щиро вдячний, Богдане, Ви відчули!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-07-06 19:21:44 ]
"В реалі дуже часто, як поети, так і поетеси перелітають, як бджоли з квітки на квітку, від коханого до коханого і від від коханої жо коханої в пошуках отого єдиного і неповторного об"єкта, якого любиш і служиш йому пером усе життя. У моєму випадку і в цьому вірші мова йде про те, що мій ЛГ топив своє горе, страждання в інших жінках, намагаючись вибити "клин клином", але йому це не вдалося. Є одна - та, що нарокована долею бути його Музою, і як би він не намагався розпрощатися чи утекти від неї, це у нього не виходить. Це - невідворотне щось. Тому поняття вірності тут відносне, справді тут ближче духовна вірність, але в цьому вірші це швидше сила долі, нарокованість долі, коли тільки вона одна стає Музою на все життя."
Цікава думка, Ярославе! Прекрасний вірш! Взаємного тобі кохання і Музи, яка б вічно надихала на таку чарівну поезію!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-07-06 20:35:06 ]
Дякую за розуміння і підтримку, дорога Таню! Життя - така річ цікава і непередбачувана. І в ньому бувають різні дивовижі, і навіть такі, коли одна Муза витісняє іншу, і заоишається такою на все подальше життя!)))