ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я

Ірина Вовк
2026.06.29 14:07
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис

Борис Костиря
2026.06.29 13:30
Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.

Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі

Вячеслав Руденко
2026.06.29 12:16
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.06.29 10:59
Гонить літо — суховій,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.

Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,

хома дідим
2026.06.29 10:45
барабан розбився на синкопи
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб

Віктор Кучерук
2026.06.29 07:20
Хоч співало далі про кохання
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.

С М
2026.06.28 22:22
десь отам, де твій альков
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні

збав мене, мила сюзі, збав мене

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Мирон Шагало
2026.06.28 20:40
Сосни в білому вбранні —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.

Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —

Богдан Манюк
2026.06.28 15:32
Сновидіння — схлип свічада,
що сміялось у минулім.
Тягне нитку Аріадна
крізь печалі наші — чули,
як шепоче нитка-змійка,
шлях обмотуючи звитий?
Скільки снів — пробуджень стільки,
а з минулим все ж не квити

Євген Федчук
2026.06.28 15:23
Йшов чоловік по дорозі, уже притомився.
Бачить, річка попереду, там село видніє.
Тож у нього відпочити зродилась надія.
Прискорив він свої кроки, до річки спустився.
Через річку місток лежить, а вздовж річки верби.
Можна в вербах відпочити. За річку

Артур Курдіновський
2026.06.28 15:21
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Серце смутком зморене, горем розіп'яте.
Посеред нещирості сірого туману
Ніжна ця мелодія стане талісманом.

Сил немає дихати, вірити, чекати...
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Кришталева музика - п

Борис Костиря
2026.06.28 13:10
Лютує дикий ураган
І зносить все навколо,
Немов убивця-уркаган.
Він грає з нами в поло.

Стихія люта потряса
Твердині і основи.
І похитнулись небеса

хома дідим
2026.06.28 10:42
знову цей червень хмарний
зі своїми осоннями
вивуджує тебе мов рибину
із глибини
ти не знаєш чого
може там інший світ
світліше щось
що ти знаєш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександра Камінчанська (2014) / Вірші

 Молитва дощу


Молитися небу за димні надлегкі хмари
Молитися землі за надійне вічне пристанище
І за щастя, хай і примарне
І за майбутнє, навіть його не маючи.
Так моляться дощі…
На гіллі дерев, у сірих калюжах
І навіть ні на чім
Отак – посеред простору і стужі
По-літньому сирі, по-осінньому колючі.
Завмирають на щоці
І молитовно освячують тишу.
Мокрі холодні рубці
Застигли на вікні
Неначе на мені…
Нині він пече, болить і ниє
Від безсилля і безвиході
Залазить за комір плаща, лиже шию
І дихає…
Дихає тривогою і страхом того,
Що не в силі змити з лиця землі
Кров і вогонь.
Його краплини-руки замалі…
Дощі, дощовиці, просто дощ
Відступник, іуда, дисидент
Не вірить у сонце. Що ж
Треба йти крізь мряку, негоду щоби вмент
Доторкнутися веселки, вимріяти не вимріяне
І… повірити в молитву безвинного дощу.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-07-16 23:37:52
Переглядів сторінки твору 3084
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.228 / 5.5  (5.026 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.016 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.812
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2019.12.02 19:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-07-20 20:03:50 ]
Мені бачиться цікавий, дуже актуальний підтекст...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-07-20 20:35:47 ]
Дякую за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-20 21:29:44 ]
молитися не лише Богу, а і землі, бо воно природне - все, що нас оточує, і воно дихає божественим духом, і просити божої благодаті - що може бути більш високе?
(садиба, діти-онуки-городи-друзі - то інша категорія, і так само не менш важлива).
чудовий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-07-20 21:56:22 ]
Дякую щиро - розшифрували мій задум!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-08-20 10:21:15 ]
Як на мене, молитва - не прохання помочі, не пошук захистку, а мобілізація внутрішніх(душевних, розумових, чуттєвих) резервів на боротьбу з тими негараздами, а може і сподіваннями, що стоять перед людиною і гризуть її вічним питанням: Що далі, що робити? Просто у цій боротьбі потрібен сторонній чинник(Бог, природа, абстракція), опираючись на який людина відчуває, що вона не сама, а отже не безпорадна і не слабка. Вибачте за філософію. Це ваш вірш надихнув.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-08-20 16:50:03 ]
Дякую, Олександре, цікаво було ознайомитися з Вашими роздумами. Але саме оте: "Що далі? Що робити?" спонукає звернутися (з молитвою-проханням) До нашого Творця, обірвати оті невидимі тенета безборадності і...йти далі усупереч всіляким негараздам. Ще раз вдячна, рада Вас читати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-08-26 22:55:05 ]
Треба йти крізь мряку, негоду щоби вмент
Доторкнутися веселки...
Треба, - ой, як треба!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-08-27 19:00:41 ]
Треба...хоча стезя ой не легка... Дякую, п.Вікторе.