ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.06.23 01:44
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 2)
Розділ III: КОЛИ ДЗВОНИТЬ СОФІЯ, ЗАТИХАЄ ПАРИЖ Це було навесні 1048 року. Київ тільки-но скинув із себе зимові кайдани, коли до Золотих воріт підходила пишна кавалькада заморських гостей – французьке посольство, очолюване єпископом Роже Шалон

Володимир Бойко
2026.06.22 14:33
Натуралістичні думки – 5
Не хочете стати овочем на старості – їжте овочі замолоду. Глибше лизнеш – більше куснеш. Безкорислива любов корисніша для здоров’я. Сила мистецтва не залежить од сили звуку. Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря. Політ думки був пере

Борис Костиря
2026.06.22 13:22
* * *
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.

Ірина Вовк
2026.06.22 12:20
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 1)
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі

хома дідим
2026.06.22 07:59
* 118 *
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою

Віктор Кучерук
2026.06.22 06:41
* * *
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.

Світлана Пирогова
2026.06.21 21:58
Гортензія
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.

І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.

Олена Побийголод
2026.06.21 21:48
1937. Прощальна комсомольська
Михайло Ісаковський (1900-1973)

Був наказ йому – на захід,
    їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
    Громадянської війни.

Йшли у військо, розставались,

Іван Потьомкін
2026.06.21 21:00
Умань (літо 1768 року)
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

Ірина Вовк
2026.06.21 20:09
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ

Борис Костиря
2026.06.21 20:08
Прозорий ліс
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.

Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну

Іван Потьомкін
2026.06.21 17:06
Умань (літо 1768 року)
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

С М
2026.06.21 16:52
На часі (Jefferson Airplane)
Давно вже я не сходив, зі своїх ей, пагорбів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів

Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно

Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів

Іван Веселий
2026.06.21 16:50
8. Проща. Переспіви.Б.К. Спіралі
Вдягнувши водолаза маску,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.

Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,

Євген Федчук
2026.06.21 16:08
Керченська катастрофа 1942 року
Скоро наші уже будуть, мабуть Крим звільняти.
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую

Борис Костиря
2026.06.21 12:48
* * *
Час тече, наче плинна вода
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.

Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 *****
З образІв недовершені погляди стерті,
а залишені – в обрисах гострих.
Покуття
для приходу щодня
нетутешньої смерті –
похизується чорним і вкотре – у простір.

Домовиниться. Лихом побиті,
повиті,
підіймаються вихором понад хатами,
і не може священик уваги просити,
зачепився за всесвіт,
за хрест і за камінь…

Позолочені сльози
на кожнім вінкові
і ячать материнські довіку… земного…
Доладнаєм ланцюг собі – слово у слові,
щоб себе прив’язати
до мертвих і Бога.

Перемовини з лихом
від хати до хати,
і в церковці старенькій,
отій на горбочку,
як і дітям убитих війною солдатів,
загубилось півщастя
німим ангелочкам.

2014р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-08-28 14:18:26
Переглядів сторінки твору 3786
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2026.06.14 08:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 14:50:04 ]
Обережними штрихами, але влучно і дошкульно по війні і її розпалювачах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 15:11:58 ]
Ігорю, дякую! Справа в акцентах. Акцентую увагу на наших українських селах і містах, в які так часто привозять тепер домовини зі Сходу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 15:43:56 ]
Вся країна несе на своїх плечах горе, засіяне і зрощене лицемірними "сусідами" на Сході...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 16:16:46 ]
Аню, дякую! Сьогодні при святі включив 2+2 і побачив російський документальний фільм з ностальгією по СРСР і обпльовуванням тих країн, які підтримують Україну в боротьбі з ворогом. Не тільки лицеміри сусіди небезпечні для України...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 15:48:40 ]
Майстерно і сильно! Бере за душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 16:18:53 ]
Іване, вдячний! Писав по свіжих слідах трагедії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 20:12:10 ]
ПлАчу, Богдане...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 22:00:25 ]
Інно, я ніколи раніше не бачив таких великих похоронів, як тепер! Такий цвіт український гине! Але рано чи пізно московський звір відповість за проклятий російський шовінізм, за смерті українців!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 21:32:42 ]
Як завше, - влучно і майстерно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 22:05:00 ]
Володю, дякую! Дай Боже нам усім позбутися російського окупанта!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-28 23:35:47 ]
Роздумую над висловом "нетутешня смерть".. Так і є, до смерті ніколи не можна звикнути, тим більше, до смерті безглуздої і передчасної..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-29 11:35:21 ]
Світлано, тут у мене не філософське розуміння смерті - географічне: ця смерть поселилася на сході України і дуже часто, на жаль, гостює в нас, супроводжуючи до могили наших хлопців.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-08-29 08:39:15 ]
зболено. хто тільки не підпишеться під цими рядками...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-29 11:36:52 ]
Зболено, Михайле! Дуже зболено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2014-08-29 10:59:06 ]
щоб себе прив’язати
до мертвих і Бога...

неодмінно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-29 11:38:09 ]
Так, Домініку, без такої прив'язки неможливо далі жити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-08-29 12:35:58 ]
"Позолочені сльози
на кожнім вінкові" - не кожний вміє відчути чужі сльози та ще й написати про це так, щоб іншим душу перевернуло... Дякую, Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-29 22:30:07 ]
Олено, вдячний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-09-02 06:02:43 ]
"Доладнаєм ланцюг собі – слово у слові,
щоб себе прив’язати
до мертвих і Бога" - о так, ця енергетична вервичка - невривна...надзвичайно сильно про сльози позолочені..Боже, як боляче!!! - важко коментувати - схиляю голову:(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-09-04 22:58:31 ]
Роксолано, дякую! Сьогодні знову вістка про нове лихо облетіла наше містечко, але все білше тих, хто мужніє і готовий захищати Україну до останнього подиху чи до повної перемоги над окупантом!