Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.14
13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
2026.11.14
13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що і так десь замешкалась,
Загубилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так при
Неминуча зима, що і так десь замешкалась,
Загубилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так при
2026.11.14
10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
2026.11.14
08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.
2026.11.13
20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
2026.11.13
13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
2026.11.13
10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
2026.11.13
06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
2026.11.12
23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
2026.11.12
22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
2026.11.12
20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
2026.11.12
20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
2026.11.12
15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
2026.11.12
11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас…
4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських
2026.11.12
07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
2026.11.12
06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.11.12
2026.11.08
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Редьярда Кіплінга
Редьярд Кіплінг Томмі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Редьярд Кіплінг Томмі
Щоб пива кухоль спорожнить, зайшов я у трактир.
"Не для солдат!" -- хазяїн в крик, уздрівши мій мундир.
Дівиць за стойкою смішок і кпини мені вслід,
Як вийшов мовчки, хоч в мені волали гнів і стид:
"О Томмі, ти такий-сякий, і Томмі -- бузувір!"
Та: "Містер Аткінс, вдячні вам!" -- коли заграють збір;
Коли заграють збір, братки, коли заграють збір:
Так, містер Аткінс, вдячні вам, -- коли заграють збір!
Тверезим, як лиш можу буть, рішив в театр сходить
Й там п'яний франт на місце сів, де б я хотів сидіть, --
А ти, солдате, йди наверх, тобі тут не парад;
Коли ж прийдеться в бій вступить -- поставлять в перший ряд!
Бо: "Томмі, ти такий-сякий, і Томмі -- стерво ти!"
Та: "Власний транспорт Аткінсу!" -- як за моря пливти;
Як за моря пливти, братки, як за моря пливти:
Так, власний транспорт Аткінсу -- як за моря пливти!
Смішним здається вам мундир солдата, що ваш сон
Оберіга -- ще б здешевить й так бідний раціон!
Що ж, набагато легше кпить, що напідпитку він,
Ніж в повній амуніції марширувать взамін.
Й знов: "Томмі, ти такий-сякий, і Томмі -- хуліган!"
Та: "Доблесні герої ви!" -- коли б'є барабан;
Коли б'є барабан, братки, коли б'є барабан;
Так, доблесні герої ви -- коли б'є барабан!
Ні, не герої доблесні -- але й не бидло ми:
Ми хлопці із казарм прості й буть хочем теж людьми;
А що тут всі не без гріха -- то де ж узять святих:
Не витворить казарма їх із хлопців холостих,
Бо: "Томмі, ти такий-сякий, і Томмі -- геть з очей!"
Та: "Томмі Аткінсе, вперед!" -- як гул чуть в тьмі ночей;
Як гул чуть в тьмі ночей, братки, як гул чуть в тьмі ночей:
Так, Томмі Аткінсе, вперед -- як гул чуть в тьмі ночей!
Пайки нам, школи обіцяють, зняття всіх перепон;
Що ж, мають рацію хоч в тім, щоб збільшить раціон.
Та не в харчах причина бід -- й не варт чесать язик,
Якщо вважати за ганьбу мундир цей кожен звик,
Бо: "Томмі, ти такий-сякий, й котись під три чорти!"
Та: "Захисник Вітчизни -- ти!" -- як в бій потрібно йти:
Так, Томмі, ти такий-сякий, й на все дурне мастак.
Але не дурень Томмі все ж: він бачить -- що і як!
"Не для солдат!" -- хазяїн в крик, уздрівши мій мундир.
Дівиць за стойкою смішок і кпини мені вслід,
Як вийшов мовчки, хоч в мені волали гнів і стид:
"О Томмі, ти такий-сякий, і Томмі -- бузувір!"
Та: "Містер Аткінс, вдячні вам!" -- коли заграють збір;
Коли заграють збір, братки, коли заграють збір:
Так, містер Аткінс, вдячні вам, -- коли заграють збір!
Тверезим, як лиш можу буть, рішив в театр сходить
Й там п'яний франт на місце сів, де б я хотів сидіть, --
А ти, солдате, йди наверх, тобі тут не парад;
Коли ж прийдеться в бій вступить -- поставлять в перший ряд!
Бо: "Томмі, ти такий-сякий, і Томмі -- стерво ти!"
Та: "Власний транспорт Аткінсу!" -- як за моря пливти;
Як за моря пливти, братки, як за моря пливти:
Так, власний транспорт Аткінсу -- як за моря пливти!
Смішним здається вам мундир солдата, що ваш сон
Оберіга -- ще б здешевить й так бідний раціон!
Що ж, набагато легше кпить, що напідпитку він,
Ніж в повній амуніції марширувать взамін.
Й знов: "Томмі, ти такий-сякий, і Томмі -- хуліган!"
Та: "Доблесні герої ви!" -- коли б'є барабан;
Коли б'є барабан, братки, коли б'є барабан;
Так, доблесні герої ви -- коли б'є барабан!
Ні, не герої доблесні -- але й не бидло ми:
Ми хлопці із казарм прості й буть хочем теж людьми;
А що тут всі не без гріха -- то де ж узять святих:
Не витворить казарма їх із хлопців холостих,
Бо: "Томмі, ти такий-сякий, і Томмі -- геть з очей!"
Та: "Томмі Аткінсе, вперед!" -- як гул чуть в тьмі ночей;
Як гул чуть в тьмі ночей, братки, як гул чуть в тьмі ночей:
Так, Томмі Аткінсе, вперед -- як гул чуть в тьмі ночей!
Пайки нам, школи обіцяють, зняття всіх перепон;
Що ж, мають рацію хоч в тім, щоб збільшить раціон.
Та не в харчах причина бід -- й не варт чесать язик,
Якщо вважати за ганьбу мундир цей кожен звик,
Бо: "Томмі, ти такий-сякий, й котись під три чорти!"
Та: "Захисник Вітчизни -- ти!" -- як в бій потрібно йти:
Так, Томмі, ти такий-сякий, й на все дурне мастак.
Але не дурень Томмі все ж: він бачить -- що і як!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
