ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Тепла ілюзія
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
* * *
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.

Юрій Гундарєв
2025.08.27 09:15
Іван Франко
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…

-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
* * *
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
У класі...
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
* * *
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
* * *
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
* * *
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
Черства жінка
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Святополк «Окаянний»
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
Халіна Посвятовска
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
***
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
1962. Сорока (із Яна Бжехви)
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
* * *
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
* * *
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Світло кохання
Образ твору Світи мені, любове осяйна,
Весну життя даруй душі, Богине,
І музику, де плаче глибина,
Тонкого болю ронячи перлини.

Люблю тебе, небесна і земна,
У пречудову і похмуру днину,
Леліє сни чарівні таїна
У величавій горизонту сині!

(Це – наслання з диявольських куліс,
Коли полуда очі закриває,
Омани серця непролазний ліс?..)

Веди вперед, за овид небокраю,
Імлу прониже ніжний сонця спис –
Його кохання світло окриляє.

27.08.7522 р. (Від Трипілля) (2014)





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-09-06 21:48:11
Переглядів сторінки твору 3959
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.08.21 23:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-07 11:04:07 ]
З плеча спаде багрянець жовтолист
Зціловано голублячи одну кохає))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-09-07 11:11:36 ]
Один з найсвітлтших Ваших сонетів! Хвилює серце!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-09-07 14:50:00 ]
вічно закоханий Муз-чина :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-09-07 18:50:10 ]
Славку, не боюся видатися занудною і повторю ще раз: не треба так довго і уперто дивитися на світло, воно заважає бачити реальні речі - то Цирцеї Вам ввижаються, то мегери. А от насолода від Т-е-п-л-а Родинного Вогнища, здається мені, зцілить і Вашу оманливу сліпоту, і Ваше стражденне серце.
Не зовсім зрозуміла, що саме є "насланням диявольських куліс" - те, про що говориться у двох перших строфах чи щось інше? Сподобалася глибина з її перлинами і сонця спис.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-09-08 13:34:04 ]
Марино, дякую за відгук, за поетичний експромт, співзвучність думок! Дозволю собі зауважити, що сонет - це п`ятистопний ямб, а в другому рядку Вашого експромту їх шість! Бажаю досконалості письма!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-09-08 13:37:18 ]
Нінеле, дякую за сердечне читацьке хвилювання! Це переконує в тому, що недарма цей сонет писався!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-09-08 13:41:51 ]
Така, певно, карма, Світлано (Костюк)! Народився в один день з Петраркою! І строчу "закохані" сонети!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-08 13:54:43 ]
Вдячна, влучне зауваження, вдосконалюватимуся)) Надалі можна розраховувати на Ваш професійний підхід у коментуванні моіх творень?))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-09-08 14:20:04 ]
Ви знаєте, Світлано, (Луцкова) мій ЛГ мало дивиться на світло, навіть зашторює вікна, коли воно занадто дошкуляє, але раз запалене, це світло горить всередині душі, у серці... І скільки б розум йому не казав -Ти ж бачиш, хто вона насправді - воно, дурне, все одно любить, і навіть плекає утопічну думку перетворити її із злої чарівниці на справжню Мрію Поета, якою вона колись була, поки її не перевірили на негатив.
А теплота родинного інтиму - вона зігріває в життї, не турбуйтеся так, але, чомусь, не надихає. Певно, так влаштована людина. Шукає добра від добра і женеться за мегерами чи оманливими химерами. Вони обманюють, але надихають.
Так, "наслання диявольських куліс" - це те, про що ішлося вище (сонет французького типу пишеться за схемою: теза(8) - антитеза (3) - синтез (3). І я чітко дотримуюся її.
Дякую, згадані знахідки і мені припали до душі. Бажаю щастя і натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-09-08 14:25:07 ]
Звичайно, Марино, і Ваші твори можу подивитися при нагоді!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-08 14:35:33 ]
Такий м'який звукопис... Амброзія на зранену війною душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-08 15:29:09 ]
Буду вдячна, заходьте при нагоді))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-09-08 19:48:28 ]
Галочко, дякую, радий Вас знову бачити на моїй сторінці і полікувати хоч трохи скромним сонетом "зранену війною душу".))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-09-08 20:13:11 ]
Добре, Марино, домовились!)