ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

  Максим Славинський В`ється стежка* (романс)
В"ється стежка поміж житом,
Поросла травою,
Там колись щовечір літом
Я ходив з тобою.

Грає вітер колосками,
Нахиля їх долі,
Я прийшов сюди із сльозами
Тяжкої недолі.

Стану землю цілувати,
Що ти походила,
Стану плакати, ридати
За тобою, мила.

В"ється стежка поміж житом,
Поросла травою.
Ходжу, броджу, нуджу світом
Тяжко за тобою.

*Максим
Славинський - поет початку минулого століття. Цей романс поклав на музику наш класик-композитор Кирило Стеценко. Пропоную Вам його послухати у моєму камерному класичному виконанні (партія фортепіано - лауреат Міжнародних конкурсів Тетяна Трипільська), відео - Олексія Тичка.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-09-09 21:47:18
Переглядів сторінки твору 7787
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.576 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.576 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Співана поезія (лише із муз.файлами)
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-09-09 22:46:28 ]
Майстерне виконання! У словах, музиці багато душі. Відео доповнює гармонію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-09-09 23:45:46 ]
Дякую, Богдане! Цей романс після Бориса Гмирі років 40-45 ніхто не виконував!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-09-10 05:34:26 ]
Ти, Ярославе, добре відчув мотиви туги, нотки розпачу в авторському тексті і вдало доніс все це до слухача.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-09-10 07:55:22 ]
Дякую, друже Вікторе! Може, це і головне для співака - передати дух настрій твору!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-09-10 09:59:36 ]
Сильна річ! Прослухав із задоволенням кілька разів, погоджуюся із хлопцями - все гармонійно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-09-10 16:34:25 ]
Спасибі, друже Іване, радий, що сподобалось виконання! Гарної тобі презентації!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-10 17:07:57 ]
Враження, що ви особисто ходили, а не ЛГ романсу - стільки душі у виконанні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-09-10 17:53:54 ]
Дуже дякую, Олександре, влучили в самісіньке яблучко! Певно, не брав би я цей романс до виконання, якби він не був мені близький по духу і життєвим колізіям! Здається, мій пісенний ЛГ теж ходив тою стежкою, тільки через сто років після Миколи Славинського і Кирила Стеценка і через 40-45 після Бориса Гмирі, який доніс блискуче до нас цю пісенну перлину. Як мало ми знаємо нашу класичну спадщину романсову. А скільки ще є чудових перлів таких!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-09-10 21:51:28 ]
Ох, ті романси...допомагають не зачерствіти...Дякую. Чекаю про Музей :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-10 22:36:58 ]
у ведмедя, напевно, бас вищих октав. чудовий густий, і я сказав би, медовий бас. шанувальники пісенного таланту Бор.Гмирі зустрінуть гідного послідовника і якоюсь мірою талановитого нащадка.
а те, що текст, якщо його побачити, а не почути, співається і під коломийки, це теж деяка символістична ознака його всеосяжної народності.
не можу не озватись. не можу і не подякувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-09-10 22:40:11 ]
Дякую, Світлано. Тобі видніше. Сподіваюсь, твої очікування справдяться!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-09-10 22:54:36 ]
Басовиті ведмеді люблять мед і лізуть за ним високо, рикаючи високими нотами. Це - жарт у відповідь на жарт, Опанасе. А за медовий бас - дуже дякую насправді, такого ніхто мені ще не говорив із слухачів. Вдячний і за гідного послідовника Бориса Гмирі, бо бути хоч трохи достойним цього генія - честь. Його називають співаком співаків.
Так, текст справді простий і доступний - істинно народний. Цікаво, що нині у Києві є подвійний тезко поета, літературний критик - Микола Славинський - теж непересічна творча особистість.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-11 07:46:00 ]
Браво!!! Світлий сум...Емоційно насичено, виразно, цікаво, образно! Приємний тембр голосу, оксамит, все ж)) Мелодія романсу,дуже близька до " Зоре моя вечірняя " Я. Степового, легко сприймається і запам'ятовується. Спасибі, потішили, порадували, збентежили...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-09-11 07:58:28 ]
Дякую, Марино, за щем і збентеження душі. Особливо приємно почути похвалу з уст професіонала - викладача вокалу. Справді, мелодії Кирила Стеценка і Якова Степового схожі. Вони були лрузями і колегами і збагачували один одного. Але все ж різниця є у мелодиці.
Із Степового я співаю і хочу записати "Зацвіла в долині червона калина" на слова Т.Шевченка. Дуже гарний також український романс.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-09-11 11:19:27 ]
Гармонія слів і музики...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-09-11 19:24:39 ]
Дуже дякую, Інночко!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-22 11:28:18 ]
Прекрасна пісня, виконання класичне, відео Олексія Тичка! Ярославе, проникливо і чаруюче звучить твій голос!