Майстерне виконання! У словах, музиці багато душі. Відео доповнює гармонію!

Дякую, Богдане! Цей романс після Бориса Гмирі років 40-45 ніхто не виконував!))

Ти, Ярославе, добре відчув мотиви туги, нотки розпачу в авторському тексті і вдало доніс все це до слухача.

Дякую, друже Вікторе! Може, це і головне для співака - передати дух настрій твору!))

Сильна річ! Прослухав із задоволенням кілька разів, погоджуюся із хлопцями - все гармонійно!

Спасибі, друже Іване, радий, що сподобалось виконання! Гарної тобі презентації!))

Враження, що ви особисто ходили, а не ЛГ романсу - стільки душі у виконанні.

Дуже дякую, Олександре, влучили в самісіньке яблучко! Певно, не брав би я цей романс до виконання, якби він не був мені близький по духу і життєвим колізіям! Здається, мій пісенний ЛГ теж ходив тою стежкою, тільки через сто років після Миколи Славинського і Кирила Стеценка і через 40-45 після Бориса Гмирі, який доніс блискуче до нас цю пісенну перлину. Як мало ми знаємо нашу класичну спадщину романсову. А скільки ще є чудових перлів таких!))

Ох, ті романси...допомагають не зачерствіти...Дякую. Чекаю про Музей :)

у ведмедя, напевно, бас вищих октав. чудовий густий, і я сказав би, медовий бас. шанувальники пісенного таланту Бор.Гмирі зустрінуть гідного послідовника і якоюсь мірою талановитого нащадка.
а те, що текст, якщо його побачити, а не почути, співається і під коломийки, це теж деяка символістична ознака його всеосяжної народності.
не можу не озватись. не можу і не подякувати.

Дякую, Світлано. Тобі видніше. Сподіваюсь, твої очікування справдяться!))

Басовиті ведмеді люблять мед і лізуть за ним високо, рикаючи високими нотами. Це - жарт у відповідь на жарт, Опанасе. А за медовий бас - дуже дякую насправді, такого ніхто мені ще не говорив із слухачів. Вдячний і за гідного послідовника Бориса Гмирі, бо бути хоч трохи достойним цього генія - честь. Його називають співаком співаків.
Так, текст справді простий і доступний - істинно народний. Цікаво, що нині у Києві є подвійний тезко поета, літературний критик - Микола Славинський - теж непересічна творча особистість.)))

Дякую, Марино, за щем і збентеження душі. Особливо приємно почути похвалу з уст професіонала - викладача вокалу. Справді, мелодії Кирила Стеценка і Якова Степового схожі. Вони були лрузями і колегами і збагачували один одного. Але все ж різниця є у мелодиці.
Із Степового я співаю і хочу записати "Зацвіла в долині червона калина" на слова Т.Шевченка. Дуже гарний також український романс.))

Гармонія слів і музики...

Дуже дякую, Інночко!))

Прекрасна пісня, виконання класичне, відео Олексія Тичка! Ярославе, проникливо і чаруюче звучить твій голос!