1. Біля плоту росла кучерява мальва. Вона була струнка, із широкими листками, наче спідницями, а великі квіти тулились одна до одної, як віночок. Обабіч стежки гонорово виструнчились чорнобривці та майорці, а в гущавині саду — пишно квітли флокси.
Даринка, сидячи на ґанку, сонно протирала очі. Кіт Васько тулився до ніг та ніжно муркотів. Обоє чекали, поки бабуня Оксана видоїть корову і налиє їм теплого молока — Даринці у горня із намальованими вишнями, котові — у миску.
Отак сиділи вони, аж раптом у сусідів почувся гамір. “Мабуть, Сіромашка Юркові усю рибку виїв”, - подумала дівчинка і усміхнулась. Вона уявила, як Сіромашка крутиться коло баняка, прикритого кришкою, лапками її зіштовхує, а потім виловлює дрібних карасиків, що ото Юрко напередодні наловив. Він і Даринку кликав із собою на рибалку, та вона відмовилась. Тепер сидить і думає, що Юрко її вже не покличе.
- Даринко! Ти уявляєш, мій котяра виїв мені усю рибу!
З-за плоту визирнуло стурбоване лице Юрка. Даринка уважно подивилася на нього.
- Оце ще мені біда! В мене вчора качечка ногу підвернула, а ми з бабунею її рятували, - відповіла Даринка.
- А мені ще вчора велика, ду-уже велика риба, певно то була щука, обірвала нову наживку — силіконову рибку. Мені тато купив її в магазині для рибалок аж за сімдесят гривень!
- А я вчора впала і розбила коліно!
- Та ти що! А я поліз на дерево по яблука, гілка піді мною трісла і я полетів додолу. Добре, що падаючи, вхопився за гілку і вона мене стримала. Але ж я зробив сальто!
- А що таке сальто?
- Та я не знаю... То мама так завжди каже, коли я кручуся, що я зробив “сальто-мортале”.
- А я знаю, що таке “па де бас”!
- А що то таке?
- А це треба ось так стати, - Даринка виструнчилась, поставила ніжки у танцювальну позицію і почала демонструвати: права нога - крок вправо, ліва позаду, правою притупнути, тоді виконати рух ногами навпаки.
- А я так зможу? - спитався Юрко.
- Ходи на наше подвір'я, буду тебе вчити.

Далі діти почали виводити танцювальні кроки на траві. Бабуня Оксана вийшла з відерком молока і зачудовано стала дивитись на ранкові танцювальні па. Гуси й собі шиї повивертали, лиш кури хазяйновито гребли в квітнику, поки їх ніхто не бачив.
- Дітоньки! А ходіть-но, я вам молока дам випити.
Юрко враз засоромився, що його побачили за таким нехлоп'ячим, на його думку, заняттям. Він почервонів як півонія. Даринка почала сміятись
- А хочеш, піду сьогодні з тобою на риболовлю, - лукаво спитала.
За годину діти рушили до ставка. В траві весело стрибали коники-стрибунці, літала усіляка комашня. Та Даринці було не до споглядання природи — вона вчилася насиляти справжнього хробачка на гачок. Він пручався, звісно, і Даринці було його трішки шкода. Вона зітхнула і закинула вудку.

Перед полуднем до дітей прийшов тато Юрка.
- А що, рибалки, не зголодніли ще? А-ну, хваліться, який улов нині... О, та ви наловили трохи, - заусміхався.
- То що, варимо нині юшку?
- Варимо, варимо!, - закричали в один голос діти.
- Тоді гайда додому. Мама на обід чекає.
Даринка з Юрком щасливі поверталися з риболовлі. Тато Юрка ніс відерце з рибкою та вудки.

Ввечері на вигоні розклали багаття, Юркова мама чистила картоплю, моркву-петрушку, цибульку, щоб вкинути у казанок. Рибку наготували швидше, щоб Сіромашка не дістався до неї. Бабуся Оксана напекла млинців і всіх присутніх пригощала. Батьки Юрка відмовлялися, а Даринка з Юрком наминали за дві щоки.
- А де ти навчилась так гарно танцювати? - несміливо спитався хлопчина.
- Та я відвідую танцювальний гурток. В нашій групі — багато дівчат, а от хлопців бракує. Прийдеш на репетиції? - відповіла Даринка.
- Прийду, - відповів Юрко, а про себе подумав: “подумаю ще...”

8. 09. 2014