Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.01
19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.
Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.
Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами
2026.06.01
17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури
2026.06.01
15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?
Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?
Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить
2026.06.01
14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло!
Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй
2026.06.01
13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.
Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.
Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі
2026.06.01
13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?
18 жовтня 1999 р., Київ
Як, Ти?
18 жовтня 1999 р., Київ
2026.06.01
13:01
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.
ІІ
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.
ІІ
2026.06.01
12:10
Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.
Мороз величною ходою
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.
Мороз величною ходою
2026.06.01
11:29
Зелена матова тарілка
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар
Землянине ми прийшли забрати твій розум
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар
Землянине ми прийшли забрати твій розум
2026.06.01
11:04
… засинає полуниця -
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,
чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,
чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,
2026.06.01
09:36
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.
Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.
Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води
2026.06.01
06:13
Пожухле листя під ногами
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...
2026.06.01
00:29
Бліда міль за токсичністю переважає навіть бліду поганку.
Хворому на всю голову і всієї землі буде замало.
«Братья» лізуть без упину – як не з любов’ю, то з ракетами.
В українській політичній історії відцентрові сили переважали доцентрові.
Кол
2026.05.31
19:17
Чи наснилось, чи ні... Вже заплутався. Не пам'ятаю...
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.
Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.
Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо
2026.05.31
15:20
Розмови на вулиці, майже сімейні
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим
Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим
Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс
2026.05.31
15:03
Як Сталін партійну «опозицію» подолав.
Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Кондратюк /
Проза
Булочки.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Булочки.
Стою в Центральному гастрономі... Він давно вже не Центральний, але мені так звичніше... Ностальгічніше! Там де колись була кав’ярня і щодня можна було побачити Василя чи Юрка, чи Валєрку, чи Вовчика... Молодих-веселих-патлатих… Щодня з новими ідеями зміни Всесвіту.
Нині тут ж - "Гарячі булочки"... Хоча вони давно вже й не гарячі... Заганявся я! Аби трохи спочити і «перекусити кави», стою в черзі за булочками... А в вікні, що виглядає на Михайлівську - «Містєцка Олєя»... Вона завжди викликає у мене жахливі агресивні емоції... Так само як звертання «Гаспада!»!!! Саме не «Панове!» чи російською «Ґоспода!», а «на жітомірском ізікє» - «Гаспада!»…. З пафосом, нездоланно-безграмотною провінційністю і мяким «Г»! «Містєцка Олєя» до Мистецтва... Ну, сказати б, то просто не мистецтво... Просто - алея...
Отож від тих емоцій, шукаючи собі рятівних картинок... Помічаю, крізь вікно, гарненьку жіночку... Добра знайома... Гарненька ... Зваблива... Смаглява... Рухлива... Груденята - так і хочуть грайливо вискочити... А ягодички, литочки, стегенця - ну просто - булочки!!!... Одне слово - гарнюня... Отож думаю і підніме настрій...
А поряд якийсь не імпозантний кругловидий, «ретельно» розмахує руками... Вона уважно слухає... Начебто уважно...
А третім - Юрко, «далеко далекий» знайомий, затятий «герой місцевих революцій», котрий відразу всіх «не наших» на гілляку... Черга д-о-в-г-а і чекати д-о-в-г-о...
От і згадавши колись вичитане про «боковий чуттєвий» зір, дивлюсь на жіночку, на усі її принади... М'о побачить і я помахаю рукою... Вона починає крутитися... Чи то розмова не цікава, чи... Оглядається... Знову...
Але... Та занадто вже активно і дивно починає крутитися Юрко... Та не дивлюся я на нього... Це потім я подивився з вулиці на вікно і зрозумів, що бачити мене він не міг, бо сонце грало в вікнах... Але... Сталася якась дивина...
Я дивився не Неї... А крутися він... І чим більше я вглядався на Неї, тим більше крутився Він...
Отака вона - спадковість і рефлексія КаГеБіських часів!!! Навіть коли слідкують не за тобою - ти оглядаєшся!!!
…
Підійшла черга!
Булочки!
2014р.
Нині тут ж - "Гарячі булочки"... Хоча вони давно вже й не гарячі... Заганявся я! Аби трохи спочити і «перекусити кави», стою в черзі за булочками... А в вікні, що виглядає на Михайлівську - «Містєцка Олєя»... Вона завжди викликає у мене жахливі агресивні емоції... Так само як звертання «Гаспада!»!!! Саме не «Панове!» чи російською «Ґоспода!», а «на жітомірском ізікє» - «Гаспада!»…. З пафосом, нездоланно-безграмотною провінційністю і мяким «Г»! «Містєцка Олєя» до Мистецтва... Ну, сказати б, то просто не мистецтво... Просто - алея...
Отож від тих емоцій, шукаючи собі рятівних картинок... Помічаю, крізь вікно, гарненьку жіночку... Добра знайома... Гарненька ... Зваблива... Смаглява... Рухлива... Груденята - так і хочуть грайливо вискочити... А ягодички, литочки, стегенця - ну просто - булочки!!!... Одне слово - гарнюня... Отож думаю і підніме настрій...
А поряд якийсь не імпозантний кругловидий, «ретельно» розмахує руками... Вона уважно слухає... Начебто уважно...
А третім - Юрко, «далеко далекий» знайомий, затятий «герой місцевих революцій», котрий відразу всіх «не наших» на гілляку... Черга д-о-в-г-а і чекати д-о-в-г-о...
От і згадавши колись вичитане про «боковий чуттєвий» зір, дивлюсь на жіночку, на усі її принади... М'о побачить і я помахаю рукою... Вона починає крутитися... Чи то розмова не цікава, чи... Оглядається... Знову...
Але... Та занадто вже активно і дивно починає крутитися Юрко... Та не дивлюся я на нього... Це потім я подивився з вулиці на вікно і зрозумів, що бачити мене він не міг, бо сонце грало в вікнах... Але... Сталася якась дивина...
Я дивився не Неї... А крутися він... І чим більше я вглядався на Неї, тим більше крутився Він...
Отака вона - спадковість і рефлексія КаГеБіських часів!!! Навіть коли слідкують не за тобою - ти оглядаєшся!!!
…
Підійшла черга!
Булочки!
2014р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
