Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.30
22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон
2026.08.30
21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж
2026.08.30
21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
2026.08.30
21:06
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
2026.08.30
19:47
якось незрозуміло вийшло
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так
2026.08.30
19:29
Я бачила, як плаче генерал,
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.
Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.
Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал
2026.08.30
18:16
Тепер уже не скоро буду бігать.
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.
Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.
Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,
2026.08.30
17:55
У схвальному минулому
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.
2026.08.30
16:56
Гаврило руку клав на серце,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув
Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув
Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,
2026.08.30
16:54
НЛО пролетів над Флоридою,
У повітрі запахло коридою.
З НЛО залюбки
Вилітали бики
І ганяли тореро Флоридою.
Москалі тараторять про Сочі
І про темні виспівують ночі.
У повітрі запахло коридою.
З НЛО залюбки
Вилітали бики
І ганяли тореро Флоридою.
Москалі тараторять про Сочі
І про темні виспівують ночі.
2026.08.30
07:22
Очі ковзають повсюди,
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.
2026.08.30
05:25
«МОНОЛОГ МОВЧАЗНОГО СФІНКСА»
(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів
(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів
2026.08.29
18:06
Був на лови вийшов кіт,
заховався, хитрий, під
широченним лопухом,
роздивляється кругом:
де горобчики сідають,
і як миші сновигають.
заховався, хитрий, під
широченним лопухом,
роздивляється кругом:
де горобчики сідають,
і як миші сновигають.
2026.08.29
17:57
Пам’ятаєш, був тоді
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.
Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.
Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла
2026.08.29
08:07
некрикливо та помірно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно
2026.08.29
07:34
ЗОЛОТА МАСКА ТУТАНХАМОНА
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Кондратюк /
Проза
Булочки.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Булочки.
Стою в Центральному гастрономі... Він давно вже не Центральний, але мені так звичніше... Ностальгічніше! Там де колись була кав’ярня і щодня можна було побачити Василя чи Юрка, чи Валєрку, чи Вовчика... Молодих-веселих-патлатих… Щодня з новими ідеями зміни Всесвіту.
Нині тут ж - "Гарячі булочки"... Хоча вони давно вже й не гарячі... Заганявся я! Аби трохи спочити і «перекусити кави», стою в черзі за булочками... А в вікні, що виглядає на Михайлівську - «Містєцка Олєя»... Вона завжди викликає у мене жахливі агресивні емоції... Так само як звертання «Гаспада!»!!! Саме не «Панове!» чи російською «Ґоспода!», а «на жітомірском ізікє» - «Гаспада!»…. З пафосом, нездоланно-безграмотною провінційністю і мяким «Г»! «Містєцка Олєя» до Мистецтва... Ну, сказати б, то просто не мистецтво... Просто - алея...
Отож від тих емоцій, шукаючи собі рятівних картинок... Помічаю, крізь вікно, гарненьку жіночку... Добра знайома... Гарненька ... Зваблива... Смаглява... Рухлива... Груденята - так і хочуть грайливо вискочити... А ягодички, литочки, стегенця - ну просто - булочки!!!... Одне слово - гарнюня... Отож думаю і підніме настрій...
А поряд якийсь не імпозантний кругловидий, «ретельно» розмахує руками... Вона уважно слухає... Начебто уважно...
А третім - Юрко, «далеко далекий» знайомий, затятий «герой місцевих революцій», котрий відразу всіх «не наших» на гілляку... Черга д-о-в-г-а і чекати д-о-в-г-о...
От і згадавши колись вичитане про «боковий чуттєвий» зір, дивлюсь на жіночку, на усі її принади... М'о побачить і я помахаю рукою... Вона починає крутитися... Чи то розмова не цікава, чи... Оглядається... Знову...
Але... Та занадто вже активно і дивно починає крутитися Юрко... Та не дивлюся я на нього... Це потім я подивився з вулиці на вікно і зрозумів, що бачити мене він не міг, бо сонце грало в вікнах... Але... Сталася якась дивина...
Я дивився не Неї... А крутися він... І чим більше я вглядався на Неї, тим більше крутився Він...
Отака вона - спадковість і рефлексія КаГеБіських часів!!! Навіть коли слідкують не за тобою - ти оглядаєшся!!!
…
Підійшла черга!
Булочки!
2014р.
Нині тут ж - "Гарячі булочки"... Хоча вони давно вже й не гарячі... Заганявся я! Аби трохи спочити і «перекусити кави», стою в черзі за булочками... А в вікні, що виглядає на Михайлівську - «Містєцка Олєя»... Вона завжди викликає у мене жахливі агресивні емоції... Так само як звертання «Гаспада!»!!! Саме не «Панове!» чи російською «Ґоспода!», а «на жітомірском ізікє» - «Гаспада!»…. З пафосом, нездоланно-безграмотною провінційністю і мяким «Г»! «Містєцка Олєя» до Мистецтва... Ну, сказати б, то просто не мистецтво... Просто - алея...
Отож від тих емоцій, шукаючи собі рятівних картинок... Помічаю, крізь вікно, гарненьку жіночку... Добра знайома... Гарненька ... Зваблива... Смаглява... Рухлива... Груденята - так і хочуть грайливо вискочити... А ягодички, литочки, стегенця - ну просто - булочки!!!... Одне слово - гарнюня... Отож думаю і підніме настрій...
А поряд якийсь не імпозантний кругловидий, «ретельно» розмахує руками... Вона уважно слухає... Начебто уважно...
А третім - Юрко, «далеко далекий» знайомий, затятий «герой місцевих революцій», котрий відразу всіх «не наших» на гілляку... Черга д-о-в-г-а і чекати д-о-в-г-о...
От і згадавши колись вичитане про «боковий чуттєвий» зір, дивлюсь на жіночку, на усі її принади... М'о побачить і я помахаю рукою... Вона починає крутитися... Чи то розмова не цікава, чи... Оглядається... Знову...
Але... Та занадто вже активно і дивно починає крутитися Юрко... Та не дивлюся я на нього... Це потім я подивився з вулиці на вікно і зрозумів, що бачити мене він не міг, бо сонце грало в вікнах... Але... Сталася якась дивина...
Я дивився не Неї... А крутися він... І чим більше я вглядався на Неї, тим більше крутився Він...
Отака вона - спадковість і рефлексія КаГеБіських часів!!! Навіть коли слідкують не за тобою - ти оглядаєшся!!!
…
Підійшла черга!
Булочки!
2014р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
