ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександра Камінчанська (2014) / Інша поезія

 Україна - моя країна
(акровірш)
Україно убога уярмлена,
Коронована карою ката
Розірвана, розіп’ята
Анексована абортована
Їй-Богу!
Незалежна? Невже, небого?!
Армія аборигенів

Має місце між млою.
Оселі обпалені
Яригами, яремні ясою.

Колись квітуча, кохана…
Роз’ятрилася рана
Арештовані азимути
Їхні?
Ніколи! Ніко…
Акафіст, або…





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-19 01:31:48
Переглядів сторінки твору 4765
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.250 / 5.5  (5.026 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.016 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2019.12.02 19:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-19 01:53:13 ]
Сильно і патріотично.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 10:21:44 ]
Тільки "колись квітуча, кохана", викликає питання - а зараз?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 10:39:48 ]
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 10:40:14 ]
"Їй-богу", нмсдд, якесь недоречне. Попередній рядок не закінчується ні комою, ні будь-яким іншим розділовим знаком. Зважаючи на вільне віршування, можно було б змінити цей клятвенний зворот на щось інше. Наприклад, на "їстівна для агресора" чи на щось більш поетичне.
"Армія" - це військове об'єднання, державна структура. "Небого" - це якось образливо.
Здається, є над чим працювати на користь поліпшення.
А ідея акровірша викликає повагу.

Без критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 10:41:30 ]
...А зараз бідна і зраджена тими, що вчора називалися українцями. Дякую, Ксеніє, рада Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 10:48:02 ]
Щиро Вам вдячна за докладне коментування. "армія" і малося на увазі, як військове формування, яке знайшло "місце між млою", "небога"-бідолаха, сердега...такою я нині побачила нашу страдальницю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 11:08:35 ]
Як читач і більш-менш пристойний автор я і в захопленні. Шлях у поезії, на якому не лише віхи такого собі версифікаторства, а зі смислом і формами - це достойна стезя.

Фінішуючий
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 12:39:06 ]
Приємно. Рада знайомству!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 14:00:25 ]
Цей вірш - закид нам, а не Батьківщині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 14:18:27 ]
авжеж, нам...невдячним дітям її


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-20 09:04:32 ]
Як там у "Моменті істини"? "Нє магу панять"? Я ось теж не все розумію. Напр., "армія аборигенів".

Повна цитата з Вікіпедії (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B8):

Абориге́ни (лат. aborigines; ab origine — від початку) — загальна назва будь-якої тубільної місцевої популяції, етносу чи нації, яка володіла конкретною територією раніше за прийшлі панівні популяції, етноси чи нації, і має соціальну систему відмінну від аналогічних систем сусідніх чи прийшлих-панівних популяцій, етносів і націй. Синоніми слова «аборигени» — «автохтони», «тубільці», «корінний народ»

Термін аборигени має наступну дефініційну парадигму:

Стародавні мешканці Середньої Італії — згідно з римськими легендами, окремий народ, який жив на Апеннінах. Витіснені сабінянами, аборигени оселилися у гирлі Тібру. Їх стали називати латинянами.
Корінні мешканці Тайваню;
Корінні мешканці Австралії;
Корінні мешканці острова Тасманія — винищені у 1876 році;
Корінні мешканці Канади (канадійські індіанці)

Тож мені незрозуміло, яку "армію аборигенів" має на увазі автор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-20 09:06:06 ]
Арештовані азимути
Їхні? (с) - чиї "їхні"? і як азимути можна арештувати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 19:56:12 ]
Постараюся надати Вам відповідь на запитання."аборигени" (у даному випадку) мається на увазі "корінні мешканці", які "мають місце між млою", тобто мають темну душу, воюють проти свого народу. "Азимути" (дороги, напрямки), тимчасово окуповані, арештовані (так я бачу нинішню ситуацію); "їхні" - маються на уваазі всевладні світу цього, які "полізли" на чужу теериторії.
Дякую за обґрунтований коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-22 02:29:23 ]
Цікаво! - акрозадум витримується не лише у перших літерах рядків, а й в перших літерах кожного слова у рядку.... Як на такий задум - досить змістовний текст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-10-22 19:09:45 ]
Щиро вдячна за підтримку і розуміння.