ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Нінель Новікова (1949) / Проза

 История одного анекдота
На Привозе Знойное утро. Несмолкающий гвалт и толкотня знаменитого одесского "Привоза". Глаза разбегаются от пестрого богатства зелени, овощей и фруктов! Возле отборных, сияющих янтарем на солнце, оранжевых помидоров торгуются по-одесски:

-Ше Ви хотите иметь за эту мелочевку?
-Двадцать гривнов!
-Ше, за стакан?

Абраша, худощавый мужчина лет пятидесяти, не отвлекается на всякие мелочи. Он важно шествует, по ответственному поручению жены, в рыбные ряды, где его встречает и обволакивает головокружительный запах моря, водорослей, свежей рыбы.
Везде бесчисленные связки сушеных бычков. В ведрах устрашающе шевелят клешнями крабы, краснеют и розовеют кучи вареных раков и креветок, пряно пахнут сереб-ристые кильки домашнего посола, не оторвать глаз от великолепной, перламутровой кефали! Чего здесь только нет!

Но сперва, Абраша битые полчаса выбирает… продавщицу, пока наконец, найдя по своему вкусу, надолго застывает, любуясь дебелой молодицей, с первого взгляда поразившей его воображение.

На шикарных бедрах буквально трещат розовые шорты, яично-желтую футболку распирают необъятные груди, белоснежное лицо, с плутоватыми черными глазками и сочным алым ртом, голову венчает зеленая бейсболка.
Все это великолепие подпирают, словно две мощные, мраморные колонны, белоснежные полные ноги. Следует сказать, что белая кожа летом – предмет особой гордости южных женщин.

Налюбовавшись вдоволь, Абраша начинает тщательно выбирать рыбу, заглядывая ей в глаза и под жабры, близоруко наклоняясь к самому лотку.
Рыба панически бъет хвостами, отчего на породистом носу Абраши уже потешно поблескивает крупная чешуя.

Продавщица медленно закипает. Белоснежное лицо ее багровеет. Наконец, не выдержав, кричит визгливым голосом:
- И ше Ви* суете свой шнобиль прамо у мой товар?
Ви таки распугаете мне усю рибу! Она уже у шоке!

Абраша вытирает вспотевшую лысину платком, не первой свежести, приглаживает кудрявые, седеющие пейсы и убийственно спокойно спрашивает:
- Дико извиняюсь, мадам, а ше, ета риба у Вас без запаха?

Продавщица "взрывается":
-Антересный Ви чудак! Видите, ше она таки живая?

Но Абрашу не так легко вывести из равновесия.
Он еще некоторое время любуется разъяренной фурией и спокойно заявляет:
- Таки слишу! Но моя Сара тоже живая! А Ви би ее понюхали!

Продавщица не выдерживает марку и раскатисто хохочет, запрокинув голову и обнажая два ряда прекрасных, слегка желтоватых, зубов!
- Ох! Перестаньте сказать! Шоб Ви так жили!- с трудом выкрикивает она. При этом все ее прелести так соблазнительно сотрясаются, что Абраша скромно отводит глаза.

Вот так и рождается один из неподражаемых одесских анекдотов.


Примечание автора:
• В одесском разговорном языке напрочь отсутствует буква «Ы»

Расслабьтесь и посмейтесь на здоровье!


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-26 11:38:52
Переглядів сторінки твору 2385
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.188 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.107 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
Автор востаннє на сайті 2024.11.05 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-26 12:46:56 ]
Колоритно і дуже візуально! Дотепно :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-10-26 13:19:10 ]
А кильки таки пУхнуть пряно чи пАхнуть? Напевно, одруківка. А взагалі так намалювали, що я і побачила, і почула, і запах рибних рядів упіймала :)
Дякую за екскурс у настрій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-26 18:22:33 ]
Ох, цей одеський колорит! Чудово. И ше я буду иметь за такой комментарий?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-10-27 12:12:17 ]
Клас, Ніночко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-10-28 10:30:36 ]
Дякую усім за чудові коментарі! Особливо, Валентині, за уважність!
Олександру Олехо - Ви таки имеете мою улибку!
Шоб Ви так жили!

С уважением