Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.25
18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
2026.10.25
17:27
Скачуть блискітки і примхи
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.
Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.
Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —
2026.10.25
17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
2026.10.25
15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеїний хрест-навхрест,
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеїний хрест-навхрест,
2026.10.25
14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.
Я жду листа, що нині заспокоїть,
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.
Я жду листа, що нині заспокоїть,
2026.10.25
14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
2026.10.25
14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються
2026.10.25
12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.
Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.
Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,
2026.10.25
07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.
2026.10.24
21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.
2026.10.24
20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
2026.10.24
18:15
Розгулявся північний, та так уже кріпко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.
Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.
Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і
2026.10.24
16:40
Не усі любили рокабілі,
Тверк медуз драглистих, ритм-енд-блюз,
Бо були руді і підозрілі,
Наче Сходу викопний хунхуз,
Що завжди, підкреслено і гучно,
У пісках між соціальних криз
Набував майно кайлом підручним,
Тверк медуз драглистих, ритм-енд-блюз,
Бо були руді і підозрілі,
Наче Сходу викопний хунхуз,
Що завжди, підкреслено і гучно,
У пісках між соціальних криз
Набував майно кайлом підручним,
2026.10.24
16:02
Сприймаю за жарти,
не скиглю від болю,
та більш ображати
себе не дозволю!
Незламна, правдива,
тверда, наче криця,
пекуча жалива,
стрімка блискавиця.
не скиглю від болю,
та більш ображати
себе не дозволю!
Незламна, правдива,
тверда, наче криця,
пекуча жалива,
стрімка блискавиця.
2026.10.24
13:54
Птахи на хижім переніссі
Вільготно направляють гнів,
Такі потужні, наче Ніцше,
В нестримнім сяєві вогнів.
Вони жорстокі і примхливі,
Розумні, злобні і сумні,
У нескоримому напливі
Вільготно направляють гнів,
Такі потужні, наче Ніцше,
В нестримнім сяєві вогнів.
Вони жорстокі і примхливі,
Розумні, злобні і сумні,
У нескоримому напливі
2026.10.24
10:38
благочинність
твереза така
ледь-ледь поведена
немовби мати тереза
при кінці
місяця осіннього другого
причетна до будь-чого
і не провинна ні в чому
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...твереза така
ледь-ледь поведена
немовби мати тереза
при кінці
місяця осіннього другого
причетна до будь-чого
і не провинна ні в чому
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
2026.09.08
2026.08.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Топ Шлягер (2013) /
Вірші
Juliet Simms серце не б’ється саме - Ukr
Translation:
все знайоме мені
зникне вдаль у вікні
гравій трясне авто
ти і дім за кутом
і я вплач
залишився бензин
повний бак для новин
а ще спогадів чар
прилягає до карт
я ще той втікач
фари
зливою пхаються
далі
милі минаються
від беладів граду
і любові зради
це самотній шлях
він йде без тебе
це мій дім і я
як птах без неба
не повірю знаю
відпускати маю
серце не б’ється саме
кожен інч кожна мить
так самоньо де ми
день за днем близько так
як земля і вода
вибачай прощавай
фари
зливою пхаються
далі
милі минаються
від беладів граду
і любові зради
це самотній шлях
він йде без тебе
це мій дім і я
як птах без неба
не повірю знаю
відпускати маю
серце не б’ється саме
не повірю ніяк
важко дихати так
важко бачити це
гру з недобрим кінцем
ти де
ти де
фари
зливою пхаються
далі
милі минаються
від беладів граду
і любові зради
це самотній шлях
він йде без тебе
це мій дім і я
як птах без неба
не повірю знаю
відпускати маю
серце не б’ється саме
серце не б’ється саме
серце не б’ється саме
серце не б’ється саме
серце не б’ється саме
Original:
Everything that I knew,
fades in the rear view.
This gravel road makes the car
shake as I leave you.
And I, I cry.
All I have left is a full tank of gas,
and the memories of us that cover the map.
And I try to hide.
Headlights, push through the rain on a long drive,
Running away,
From the mess we made of the love we gave up.
It's a lonely road when you're leaving,
Your only home.
I can't believe that I could let you go, now
I know a heart doesn't beat on its own.
Every inch, every mile
Reminded me of the vacancy, next to me
Where you used to be.
How could I... say goodbye?
Headlights, push through the rain on a long drive,
Running away,
From the mess we made of the love we gave up.
It's a lonely road when you're leaving,
Your only home.
I can't believe that I could let you go, now
I know a heart doesn't beat on its own.
And it's hard to see, hard to breathe, hard to believe
That I took the wrong turn and it took you away from me.
From me.
Well, the headlights, pushing through the rain on a
long drive,
Running away,
From the mess we made of the love we gave up.
It's a lonely road when you're leaving,
Your only home.
I can't believe that I let you go, now
I know a heart doesn't beat on its own.
A heart doesn't beat on its own
A heart doesn't beat on its own
A heart doesn't beat on its own
A heart doesn't beat on its own
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Juliet Simms серце не б’ється саме - Ukr
Автор перекладу: Юрій Лазірко
Translation:все знайоме мені
зникне вдаль у вікні
гравій трясне авто
ти і дім за кутом
і я вплач
залишився бензин
повний бак для новин
а ще спогадів чар
прилягає до карт
я ще той втікач
фари
зливою пхаються
далі
милі минаються
від беладів граду
і любові зради
це самотній шлях
він йде без тебе
це мій дім і я
як птах без неба
не повірю знаю
відпускати маю
серце не б’ється саме
кожен інч кожна мить
так самоньо де ми
день за днем близько так
як земля і вода
вибачай прощавай
фари
зливою пхаються
далі
милі минаються
від беладів граду
і любові зради
це самотній шлях
він йде без тебе
це мій дім і я
як птах без неба
не повірю знаю
відпускати маю
серце не б’ється саме
не повірю ніяк
важко дихати так
важко бачити це
гру з недобрим кінцем
ти де
ти де
фари
зливою пхаються
далі
милі минаються
від беладів граду
і любові зради
це самотній шлях
він йде без тебе
це мій дім і я
як птах без неба
не повірю знаю
відпускати маю
серце не б’ється саме
серце не б’ється саме
серце не б’ється саме
серце не б’ється саме
серце не б’ється саме
Original:
Everything that I knew,
fades in the rear view.
This gravel road makes the car
shake as I leave you.
And I, I cry.
All I have left is a full tank of gas,
and the memories of us that cover the map.
And I try to hide.
Headlights, push through the rain on a long drive,
Running away,
From the mess we made of the love we gave up.
It's a lonely road when you're leaving,
Your only home.
I can't believe that I could let you go, now
I know a heart doesn't beat on its own.
Every inch, every mile
Reminded me of the vacancy, next to me
Where you used to be.
How could I... say goodbye?
Headlights, push through the rain on a long drive,
Running away,
From the mess we made of the love we gave up.
It's a lonely road when you're leaving,
Your only home.
I can't believe that I could let you go, now
I know a heart doesn't beat on its own.
And it's hard to see, hard to breathe, hard to believe
That I took the wrong turn and it took you away from me.
From me.
Well, the headlights, pushing through the rain on a
long drive,
Running away,
From the mess we made of the love we gave up.
It's a lonely road when you're leaving,
Your only home.
I can't believe that I let you go, now
I know a heart doesn't beat on its own.
A heart doesn't beat on its own
A heart doesn't beat on its own
A heart doesn't beat on its own
A heart doesn't beat on its own
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
