ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Фаворд (1995) / Критика | Аналітика

 "почему ты сожалеешь о том, чего однажды хотел?".
Прочитав, эту небольшую фразу, в моей голове возник вопрос: «Неужели это действительно так?». Неужели, мы и в правду жалеем о том, что когда-то хотели и к чему так отчаянно стремились? Сначала, мне показалось, что это действительно так, но немножко подумав, я поняла – мы сожалеем о поступках, но, ни в коем случае не о желаниях.

То, что мы хотим, не зависит от нашей воли или характера. Желание, иногда просто возникает внутри каждого из нас, и мы можем лишь подчиниться ему, или же отвергнуть. Но, так или иначе, оно возникает вне нашего понимания. Если мы не можем контролировать появление желаний, будет ли правильно сожалеть о нём? Думаю, что нет. Нельзя сожалеть о том, что непроизвольно возникает внутри нас, ведь мы не можем его контролировать, а значит, не можем быть виновными по отношению к сути желания.

Но, что, же тогда вызывает у нас сожаления? Ответ пришел ко мне, не сразу, но он безоговорочно ясен – наши поступки, а именно, действия которые мы предпринимаем под влиянием нашего желания. Если сожалеть о том, что мы хотим - глупо, то сожалеть о поступках, которые мы совершили во имя того «желаемого», вполне естественно.
Каждый человек в своей жизни хочет разных вещей и иногда эти желания безумны. Но мы не можем судить человека, за то, что он хотел бы, и даже сам человек, не должен сожалеть о своих мыслях. И в то же время, вспомните, как часто в вашей голове, или от ваших знакомых, вы слышали «мне жаль, что я сделал это» или «лучше бы я такого не делал». Мне кажется, в жизни каждого человека, были такие моменты, о которых он сожалеет и если бы ему дали возможность, он бы изменил их. Но правильно ли это? Неужели было бы лучше, если бы человек мог бы вернуться в прошлое и изменить тот или иной этап своей жизни, момент, о котором в данное время он сожалеет? Конечно, мысль о путешествие во времени, кажется мне вполне интересной, но не взирая на это, я думаю, что возможность изменять прошлое только из-за сожаления до безумства глупо.

Для достижения того, что мы хотим, нам надо совершать кое какие поступки. Иногда эти поступки кажутся неправильными, но что вообще такое «правильно»? Это понятие настолько относительное, что в принципе теряется само по себе. Если забыть о нормах социума, то у каждого человека «правильно» свое. И даже тот поступок, который всем кажется ужасным, будет правильным, для человека который его сделал, потому, что это помогло ему достичь желаемого. Пример такого очень простой, давайте представим себе человека, который хочет продвинуться по карьерной лестнице. Он будет стараться, и делать все для своего желания. И с другой стороны, ведь таким образом он отбирает у других людей, возможность повышения, не говоря уже о том какие коварные могут быть его методы достижения цели. Но если забыть о других - разве это плохо? Для того конкретного человека, продвижение по карьерной лестнице, любыми способами, не будет «плохим», потому что так, он осуществляет свое желание.

Если задуматься то мы часто совершаем что-то, о чем со временем думаем иначе, говоря себе «сейчас я поступил бы по другому». Да, это так. Сейчас, возможно мы бы приняли другое решение, для получения желаемого, или же вообще не брались за его осуществление. Но по мне глупо думать о том, что мы сделали в прошлом. Даже если сейчас, нам кажется принятое решение не верным, тогда, мы считали его правильным. В тот конкретный момент, мы все же сделали именно вот так, и были уверены в содеянном.

Так можно ли сожалеть о том, что когда то сделал? Нет. И пускай сейчас, мы поступили бы по другому, но тогда мы поступили так, как в тот момент было на наш взгляд правильным. Глупо и трусливо хотеть изменить прошлое, ведь каждое принятое нами решение формирует нашу личность. Подумайте, о том, что меняя прошлое, вы меняли бы и себя. Поэтому, вместо сожаления, нужно просто делать выводы и жить дальше, ведь каждое решение, даже если оно кажется нам неправильным, оставило в нас след и дало нам урок. А об уроках не сожалеют, потому что, хорошие они или же плохие, все ровно учат нас – тому или же иному.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-12-01 18:22:47
Переглядів сторінки твору 856
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.666 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.666 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціум
Автор востаннє на сайті 2015.01.06 13:47
Автор у цю хвилину відсутній