ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.23 12:35
Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.

Приречений немічний птах

Іван Потьомкін
2026.07.23 12:06
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по

Ірина Вовк
2026.07.23 11:23
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ (Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери) Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се

Віктор Кучерук
2026.07.23 07:22
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.

Олег Герман
2026.07.23 03:33
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.

Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.

С М
2026.07.22 22:09
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем

Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?

Вячеслав Руденко
2026.07.22 18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,

Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Фаворд (1995) / Критика | Аналітика

 Про цінності
Давайте поговоримо про людські цінності. Навіть враховуючи те, що цінуємо ми, кожен своє, а значить і цінності у нас різні, все ж є дещо спільне. Деякі грані, яких торкається абсолютно кожен.

Всі знають, що таке «цінність» і тому, думаю, можна опустити пояснення самого визначення. Хоча, можливо, якось згодом, мені захочеться написати і про це. Втім, зараз, розберемось в деяких конкретних цінностях. Дивно те, що я довго думала, як ж саме донести інформацію і мої думки. Можливо на якомусь прикладі? Чи може, як уривок з якоїсь книги з психології, де буде багато теорії і ніяких підтверджень?

Але ні. Правильніше всього, буде написати це так, як воно засіло в моїй голові. Ітак. Що цінує одна людина, по відношенню до іншої? Звісно, це залежить від того, ким для нас являється та інша людина, так як, те що ми цінуємо в другові, і в коханному, зовсім різні речі. Давайте ж зупинимось на останьому. Кохання.

Іноді, в мою голову приходили думки про те, як саме ми обираємо когось для себе. Часто, я чула як багато милих дівчаток говорили «для мене важливіше всього душа», а потім десь між собою, обговорюючи хлопців, вони говорили « мені він не подобається –він страшний». Смішно. Дурно і смішно. Для чого ж тоді, вони кажуть одне, якщо насправді думають по-іншому? Невже, хтось може так сильно боятися суспільства і його думки, что готовий брехати людям про свою власну? Напевно, так і є. Але зараз не про це. Мені стало цікаво, що ж насправді хоче бачити дівчина( напишу так, тому що сама я дівчина і переносити думку на хлопців було б неправильно), в протилежній статі.

Отож. Так, як я вже почала з прикладу, тих дівчат, то не в образу їм, все ж скажу – краса дійсно важлива. І не варто зараз дивуватись чи заперечувати, у весь голос кричачи про душу людини. Тому що в кінці кінців, ви погодитесь зі мною так чи інакше.

Краса, не найголовніше в людині, але вона являється одним з головних факторів, які ми оцінюємо в протилежній статі. В цьому сенсі, я розділяю погляди естетів, які ніколи не заперечували цінність краси і возвеличували її на рівні зі всім іншим. Звісно, можливо вони переоцінювали її, але красу, ні в якому разі неможна недооцінювати, бо в кожному з нас є та частина, яка полюбляє насолоджуватись прекрасним. Якою б не була людина всередині, все ж зустрічаємо ми її по зовнішності, і більше того, красива зовнішність викликає в людині більше цікавості. Подумайте самі, що зустрівшись з кимось вперше, ви дивитесь на нього, і якщо він відповідає вашим смакам, це грає велику роль в виникненні бажання, зустрітись з ним ще раз, і пізнати краще. Пізнати його душу.

Доречі кажучи, душа – це другий критерій вибру людини. Цінність, яку ми шукаємо в комусь. Іноді нам хочеться, щоб душа відповідала нашій, а інколи щоб уступала, щоб ми могли заповнити її чимось. Душа, це не щось таке божественне. Ні. Зараз, я говорю про сукупність почуттів людини і її поведінки. Хтось цінить доброту в людині, хтось хитрість. І те і інше, являється частинами душі і природи людини. Нам потрібно, щоб людина була або дуже чуттєва до оточуючого світу, або ж, навпаки, для когось цінністю буде її холоднокровність.

Але чи вистаить нам, лише краси і душі? О, ні. Третьою цінністю, являється розум.

Багато хто, скаже, що розум і душа, це одне і теж, проте насправді це не так. От вам, звичайний приклад – ми хочемо зробити щось, але не робимо, тому що розуміємо, що це не правильно. Саме бажання, породила в нас душа, а от розуміння і відношення до нього- розум. Наш інтелект і почуття тісно переплетені, і в своєму союзі визначають наші дії. Бува, що іноді, навіть на перший погляд, холодна людина, всередині може виявитись дуже доброю, а всі його діяння були спровоковані певними факторами.

Тепер можна зібрати все воєдино. Що ж ми цінимо в іншій людині? Відповідь проста. Ми цінимо розум, душу і красу. Це основні компоненти, які в своїй суміші визначають, наскільки людина відповідає нашим цінностям. Звісно, не варто забувати, що всі люди різні, а значить і формула у всіх своя. Для когось, розум переважає над красою, а хтось найбільше цінує душу людини.

Проте, помітимо, що змінюється тільки співвідношення цих критерії, в той час, як самі вони залишаються незмінними. Думаю, для кожної людини важливо розібратись, що перевищує в його особистих цінностях. Та перш за все, ніколи не забувайте про свою особистість, і перед тим, як хотіти чогось від іншої людини, варто задуматись, чи відповідаєте ви таким же вимогам?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-12-01 18:20:53
Переглядів сторінки твору 1147
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.666 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.666 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціум
Автор востаннє на сайті 2015.01.06 13:47
Автор у цю хвилину відсутній