Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.22
21:23
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не
2026.04.22
16:30
Вже за фіранками минуле —
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.
Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.
Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,
2026.04.22
15:20
Такі дощі тотальні і вселенські
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.
Дощі відкриють невідомі суті,
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.
Дощі відкриють невідомі суті,
2026.04.22
14:43
Співають пісень вовки,
Надривне нічне сопрано.
Дається зима взнаки,
Радіє весна зарано.
Доходять і до 5-ти,
Буває, нічні морози.
Вона не спішить прийти
З теплом весняної дози.
Надривне нічне сопрано.
Дається зима взнаки,
Радіє весна зарано.
Доходять і до 5-ти,
Буває, нічні морози.
Вона не спішить прийти
З теплом весняної дози.
2026.04.22
07:45
Л.Давидович (1900-1986), В.Драгунський (1913-1972)
Мчать ялинки, мчать галяви,
місяць в озеро пірна.
Гарно так на верхній лаві
край відкритого вікна!
Нічка за вікном чорніє,
Мчать ялинки, мчать галяви,
місяць в озеро пірна.
Гарно так на верхній лаві
край відкритого вікна!
Нічка за вікном чорніє,
2026.04.22
05:29
На теплих крилах весняних вітрів
Ключ журавлиний звично прилетів
І на болоті ось уже курличе
Щодня невпинно зграя мандрівнича.
Гучне звучання повних голосів
Тепер не змовкне до осінніх днів,
А потім самозахист знов покличе
Птахів кудись за наше п
Ключ журавлиний звично прилетів
І на болоті ось уже курличе
Щодня невпинно зграя мандрівнича.
Гучне звучання повних голосів
Тепер не змовкне до осінніх днів,
А потім самозахист знов покличе
Птахів кудись за наше п
2026.04.21
22:19
що тут вигадувати що ліпити
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби
2026.04.21
21:35
А ти ж казав мені: «Не плач,
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.
Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.
Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк
2026.04.21
16:09
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.
Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.
Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В
2026.04.21
14:09
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.
2026.04.21
13:50
Людям справді великим манія величі ні до чого.
Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій.
Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог.
Дика природа надто чутлива до диких звичаїв.
Коли відчуваєш листопад у квітні –
2026.04.21
12:01
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…
2026.04.21
11:38
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.
ІІ
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.
ІІ
2026.04.21
08:53
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється
Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється
Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен
2026.04.21
05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.
2026.04.20
20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.
Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.
Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Вікторія Фаворд (1995) /
Критика | Аналітика
Про цінності
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про цінності
Давайте поговоримо про людські цінності. Навіть враховуючи те, що цінуємо ми, кожен своє, а значить і цінності у нас різні, все ж є дещо спільне. Деякі грані, яких торкається абсолютно кожен.
Всі знають, що таке «цінність» і тому, думаю, можна опустити пояснення самого визначення. Хоча, можливо, якось згодом, мені захочеться написати і про це. Втім, зараз, розберемось в деяких конкретних цінностях. Дивно те, що я довго думала, як ж саме донести інформацію і мої думки. Можливо на якомусь прикладі? Чи може, як уривок з якоїсь книги з психології, де буде багато теорії і ніяких підтверджень?
Але ні. Правильніше всього, буде написати це так, як воно засіло в моїй голові. Ітак. Що цінує одна людина, по відношенню до іншої? Звісно, це залежить від того, ким для нас являється та інша людина, так як, те що ми цінуємо в другові, і в коханному, зовсім різні речі. Давайте ж зупинимось на останьому. Кохання.
Іноді, в мою голову приходили думки про те, як саме ми обираємо когось для себе. Часто, я чула як багато милих дівчаток говорили «для мене важливіше всього душа», а потім десь між собою, обговорюючи хлопців, вони говорили « мені він не подобається –він страшний». Смішно. Дурно і смішно. Для чого ж тоді, вони кажуть одне, якщо насправді думають по-іншому? Невже, хтось може так сильно боятися суспільства і його думки, что готовий брехати людям про свою власну? Напевно, так і є. Але зараз не про це. Мені стало цікаво, що ж насправді хоче бачити дівчина( напишу так, тому що сама я дівчина і переносити думку на хлопців було б неправильно), в протилежній статі.
Отож. Так, як я вже почала з прикладу, тих дівчат, то не в образу їм, все ж скажу – краса дійсно важлива. І не варто зараз дивуватись чи заперечувати, у весь голос кричачи про душу людини. Тому що в кінці кінців, ви погодитесь зі мною так чи інакше.
Краса, не найголовніше в людині, але вона являється одним з головних факторів, які ми оцінюємо в протилежній статі. В цьому сенсі, я розділяю погляди естетів, які ніколи не заперечували цінність краси і возвеличували її на рівні зі всім іншим. Звісно, можливо вони переоцінювали її, але красу, ні в якому разі неможна недооцінювати, бо в кожному з нас є та частина, яка полюбляє насолоджуватись прекрасним. Якою б не була людина всередині, все ж зустрічаємо ми її по зовнішності, і більше того, красива зовнішність викликає в людині більше цікавості. Подумайте самі, що зустрівшись з кимось вперше, ви дивитесь на нього, і якщо він відповідає вашим смакам, це грає велику роль в виникненні бажання, зустрітись з ним ще раз, і пізнати краще. Пізнати його душу.
Доречі кажучи, душа – це другий критерій вибру людини. Цінність, яку ми шукаємо в комусь. Іноді нам хочеться, щоб душа відповідала нашій, а інколи щоб уступала, щоб ми могли заповнити її чимось. Душа, це не щось таке божественне. Ні. Зараз, я говорю про сукупність почуттів людини і її поведінки. Хтось цінить доброту в людині, хтось хитрість. І те і інше, являється частинами душі і природи людини. Нам потрібно, щоб людина була або дуже чуттєва до оточуючого світу, або ж, навпаки, для когось цінністю буде її холоднокровність.
Але чи вистаить нам, лише краси і душі? О, ні. Третьою цінністю, являється розум.
Багато хто, скаже, що розум і душа, це одне і теж, проте насправді це не так. От вам, звичайний приклад – ми хочемо зробити щось, але не робимо, тому що розуміємо, що це не правильно. Саме бажання, породила в нас душа, а от розуміння і відношення до нього- розум. Наш інтелект і почуття тісно переплетені, і в своєму союзі визначають наші дії. Бува, що іноді, навіть на перший погляд, холодна людина, всередині може виявитись дуже доброю, а всі його діяння були спровоковані певними факторами.
Тепер можна зібрати все воєдино. Що ж ми цінимо в іншій людині? Відповідь проста. Ми цінимо розум, душу і красу. Це основні компоненти, які в своїй суміші визначають, наскільки людина відповідає нашим цінностям. Звісно, не варто забувати, що всі люди різні, а значить і формула у всіх своя. Для когось, розум переважає над красою, а хтось найбільше цінує душу людини.
Проте, помітимо, що змінюється тільки співвідношення цих критерії, в той час, як самі вони залишаються незмінними. Думаю, для кожної людини важливо розібратись, що перевищує в його особистих цінностях. Та перш за все, ніколи не забувайте про свою особистість, і перед тим, як хотіти чогось від іншої людини, варто задуматись, чи відповідаєте ви таким же вимогам?
Всі знають, що таке «цінність» і тому, думаю, можна опустити пояснення самого визначення. Хоча, можливо, якось згодом, мені захочеться написати і про це. Втім, зараз, розберемось в деяких конкретних цінностях. Дивно те, що я довго думала, як ж саме донести інформацію і мої думки. Можливо на якомусь прикладі? Чи може, як уривок з якоїсь книги з психології, де буде багато теорії і ніяких підтверджень?
Але ні. Правильніше всього, буде написати це так, як воно засіло в моїй голові. Ітак. Що цінує одна людина, по відношенню до іншої? Звісно, це залежить від того, ким для нас являється та інша людина, так як, те що ми цінуємо в другові, і в коханному, зовсім різні речі. Давайте ж зупинимось на останьому. Кохання.
Іноді, в мою голову приходили думки про те, як саме ми обираємо когось для себе. Часто, я чула як багато милих дівчаток говорили «для мене важливіше всього душа», а потім десь між собою, обговорюючи хлопців, вони говорили « мені він не подобається –він страшний». Смішно. Дурно і смішно. Для чого ж тоді, вони кажуть одне, якщо насправді думають по-іншому? Невже, хтось може так сильно боятися суспільства і його думки, что готовий брехати людям про свою власну? Напевно, так і є. Але зараз не про це. Мені стало цікаво, що ж насправді хоче бачити дівчина( напишу так, тому що сама я дівчина і переносити думку на хлопців було б неправильно), в протилежній статі.
Отож. Так, як я вже почала з прикладу, тих дівчат, то не в образу їм, все ж скажу – краса дійсно важлива. І не варто зараз дивуватись чи заперечувати, у весь голос кричачи про душу людини. Тому що в кінці кінців, ви погодитесь зі мною так чи інакше.
Краса, не найголовніше в людині, але вона являється одним з головних факторів, які ми оцінюємо в протилежній статі. В цьому сенсі, я розділяю погляди естетів, які ніколи не заперечували цінність краси і возвеличували її на рівні зі всім іншим. Звісно, можливо вони переоцінювали її, але красу, ні в якому разі неможна недооцінювати, бо в кожному з нас є та частина, яка полюбляє насолоджуватись прекрасним. Якою б не була людина всередині, все ж зустрічаємо ми її по зовнішності, і більше того, красива зовнішність викликає в людині більше цікавості. Подумайте самі, що зустрівшись з кимось вперше, ви дивитесь на нього, і якщо він відповідає вашим смакам, це грає велику роль в виникненні бажання, зустрітись з ним ще раз, і пізнати краще. Пізнати його душу.
Доречі кажучи, душа – це другий критерій вибру людини. Цінність, яку ми шукаємо в комусь. Іноді нам хочеться, щоб душа відповідала нашій, а інколи щоб уступала, щоб ми могли заповнити її чимось. Душа, це не щось таке божественне. Ні. Зараз, я говорю про сукупність почуттів людини і її поведінки. Хтось цінить доброту в людині, хтось хитрість. І те і інше, являється частинами душі і природи людини. Нам потрібно, щоб людина була або дуже чуттєва до оточуючого світу, або ж, навпаки, для когось цінністю буде її холоднокровність.
Але чи вистаить нам, лише краси і душі? О, ні. Третьою цінністю, являється розум.
Багато хто, скаже, що розум і душа, це одне і теж, проте насправді це не так. От вам, звичайний приклад – ми хочемо зробити щось, але не робимо, тому що розуміємо, що це не правильно. Саме бажання, породила в нас душа, а от розуміння і відношення до нього- розум. Наш інтелект і почуття тісно переплетені, і в своєму союзі визначають наші дії. Бува, що іноді, навіть на перший погляд, холодна людина, всередині може виявитись дуже доброю, а всі його діяння були спровоковані певними факторами.
Тепер можна зібрати все воєдино. Що ж ми цінимо в іншій людині? Відповідь проста. Ми цінимо розум, душу і красу. Це основні компоненти, які в своїй суміші визначають, наскільки людина відповідає нашим цінностям. Звісно, не варто забувати, що всі люди різні, а значить і формула у всіх своя. Для когось, розум переважає над красою, а хтось найбільше цінує душу людини.
Проте, помітимо, що змінюється тільки співвідношення цих критерії, в той час, як самі вони залишаються незмінними. Думаю, для кожної людини важливо розібратись, що перевищує в його особистих цінностях. Та перш за все, ніколи не забувайте про свою особистість, і перед тим, як хотіти чогось від іншої людини, варто задуматись, чи відповідаєте ви таким же вимогам?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
