ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.23
10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
2024.11.23
09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
2024.11.23
05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
2024.11.23
05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
2024.11.22
19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.05.20
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Вікторія Фаворд (1995) /
Критика | Аналітика
Про цінності
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про цінності
Давайте поговоримо про людські цінності. Навіть враховуючи те, що цінуємо ми, кожен своє, а значить і цінності у нас різні, все ж є дещо спільне. Деякі грані, яких торкається абсолютно кожен.
Всі знають, що таке «цінність» і тому, думаю, можна опустити пояснення самого визначення. Хоча, можливо, якось згодом, мені захочеться написати і про це. Втім, зараз, розберемось в деяких конкретних цінностях. Дивно те, що я довго думала, як ж саме донести інформацію і мої думки. Можливо на якомусь прикладі? Чи може, як уривок з якоїсь книги з психології, де буде багато теорії і ніяких підтверджень?
Але ні. Правильніше всього, буде написати це так, як воно засіло в моїй голові. Ітак. Що цінує одна людина, по відношенню до іншої? Звісно, це залежить від того, ким для нас являється та інша людина, так як, те що ми цінуємо в другові, і в коханному, зовсім різні речі. Давайте ж зупинимось на останьому. Кохання.
Іноді, в мою голову приходили думки про те, як саме ми обираємо когось для себе. Часто, я чула як багато милих дівчаток говорили «для мене важливіше всього душа», а потім десь між собою, обговорюючи хлопців, вони говорили « мені він не подобається –він страшний». Смішно. Дурно і смішно. Для чого ж тоді, вони кажуть одне, якщо насправді думають по-іншому? Невже, хтось може так сильно боятися суспільства і його думки, что готовий брехати людям про свою власну? Напевно, так і є. Але зараз не про це. Мені стало цікаво, що ж насправді хоче бачити дівчина( напишу так, тому що сама я дівчина і переносити думку на хлопців було б неправильно), в протилежній статі.
Отож. Так, як я вже почала з прикладу, тих дівчат, то не в образу їм, все ж скажу – краса дійсно важлива. І не варто зараз дивуватись чи заперечувати, у весь голос кричачи про душу людини. Тому що в кінці кінців, ви погодитесь зі мною так чи інакше.
Краса, не найголовніше в людині, але вона являється одним з головних факторів, які ми оцінюємо в протилежній статі. В цьому сенсі, я розділяю погляди естетів, які ніколи не заперечували цінність краси і возвеличували її на рівні зі всім іншим. Звісно, можливо вони переоцінювали її, але красу, ні в якому разі неможна недооцінювати, бо в кожному з нас є та частина, яка полюбляє насолоджуватись прекрасним. Якою б не була людина всередині, все ж зустрічаємо ми її по зовнішності, і більше того, красива зовнішність викликає в людині більше цікавості. Подумайте самі, що зустрівшись з кимось вперше, ви дивитесь на нього, і якщо він відповідає вашим смакам, це грає велику роль в виникненні бажання, зустрітись з ним ще раз, і пізнати краще. Пізнати його душу.
Доречі кажучи, душа – це другий критерій вибру людини. Цінність, яку ми шукаємо в комусь. Іноді нам хочеться, щоб душа відповідала нашій, а інколи щоб уступала, щоб ми могли заповнити її чимось. Душа, це не щось таке божественне. Ні. Зараз, я говорю про сукупність почуттів людини і її поведінки. Хтось цінить доброту в людині, хтось хитрість. І те і інше, являється частинами душі і природи людини. Нам потрібно, щоб людина була або дуже чуттєва до оточуючого світу, або ж, навпаки, для когось цінністю буде її холоднокровність.
Але чи вистаить нам, лише краси і душі? О, ні. Третьою цінністю, являється розум.
Багато хто, скаже, що розум і душа, це одне і теж, проте насправді це не так. От вам, звичайний приклад – ми хочемо зробити щось, але не робимо, тому що розуміємо, що це не правильно. Саме бажання, породила в нас душа, а от розуміння і відношення до нього- розум. Наш інтелект і почуття тісно переплетені, і в своєму союзі визначають наші дії. Бува, що іноді, навіть на перший погляд, холодна людина, всередині може виявитись дуже доброю, а всі його діяння були спровоковані певними факторами.
Тепер можна зібрати все воєдино. Що ж ми цінимо в іншій людині? Відповідь проста. Ми цінимо розум, душу і красу. Це основні компоненти, які в своїй суміші визначають, наскільки людина відповідає нашим цінностям. Звісно, не варто забувати, що всі люди різні, а значить і формула у всіх своя. Для когось, розум переважає над красою, а хтось найбільше цінує душу людини.
Проте, помітимо, що змінюється тільки співвідношення цих критерії, в той час, як самі вони залишаються незмінними. Думаю, для кожної людини важливо розібратись, що перевищує в його особистих цінностях. Та перш за все, ніколи не забувайте про свою особистість, і перед тим, як хотіти чогось від іншої людини, варто задуматись, чи відповідаєте ви таким же вимогам?
Всі знають, що таке «цінність» і тому, думаю, можна опустити пояснення самого визначення. Хоча, можливо, якось згодом, мені захочеться написати і про це. Втім, зараз, розберемось в деяких конкретних цінностях. Дивно те, що я довго думала, як ж саме донести інформацію і мої думки. Можливо на якомусь прикладі? Чи може, як уривок з якоїсь книги з психології, де буде багато теорії і ніяких підтверджень?
Але ні. Правильніше всього, буде написати це так, як воно засіло в моїй голові. Ітак. Що цінує одна людина, по відношенню до іншої? Звісно, це залежить від того, ким для нас являється та інша людина, так як, те що ми цінуємо в другові, і в коханному, зовсім різні речі. Давайте ж зупинимось на останьому. Кохання.
Іноді, в мою голову приходили думки про те, як саме ми обираємо когось для себе. Часто, я чула як багато милих дівчаток говорили «для мене важливіше всього душа», а потім десь між собою, обговорюючи хлопців, вони говорили « мені він не подобається –він страшний». Смішно. Дурно і смішно. Для чого ж тоді, вони кажуть одне, якщо насправді думають по-іншому? Невже, хтось може так сильно боятися суспільства і його думки, что готовий брехати людям про свою власну? Напевно, так і є. Але зараз не про це. Мені стало цікаво, що ж насправді хоче бачити дівчина( напишу так, тому що сама я дівчина і переносити думку на хлопців було б неправильно), в протилежній статі.
Отож. Так, як я вже почала з прикладу, тих дівчат, то не в образу їм, все ж скажу – краса дійсно важлива. І не варто зараз дивуватись чи заперечувати, у весь голос кричачи про душу людини. Тому що в кінці кінців, ви погодитесь зі мною так чи інакше.
Краса, не найголовніше в людині, але вона являється одним з головних факторів, які ми оцінюємо в протилежній статі. В цьому сенсі, я розділяю погляди естетів, які ніколи не заперечували цінність краси і возвеличували її на рівні зі всім іншим. Звісно, можливо вони переоцінювали її, але красу, ні в якому разі неможна недооцінювати, бо в кожному з нас є та частина, яка полюбляє насолоджуватись прекрасним. Якою б не була людина всередині, все ж зустрічаємо ми її по зовнішності, і більше того, красива зовнішність викликає в людині більше цікавості. Подумайте самі, що зустрівшись з кимось вперше, ви дивитесь на нього, і якщо він відповідає вашим смакам, це грає велику роль в виникненні бажання, зустрітись з ним ще раз, і пізнати краще. Пізнати його душу.
Доречі кажучи, душа – це другий критерій вибру людини. Цінність, яку ми шукаємо в комусь. Іноді нам хочеться, щоб душа відповідала нашій, а інколи щоб уступала, щоб ми могли заповнити її чимось. Душа, це не щось таке божественне. Ні. Зараз, я говорю про сукупність почуттів людини і її поведінки. Хтось цінить доброту в людині, хтось хитрість. І те і інше, являється частинами душі і природи людини. Нам потрібно, щоб людина була або дуже чуттєва до оточуючого світу, або ж, навпаки, для когось цінністю буде її холоднокровність.
Але чи вистаить нам, лише краси і душі? О, ні. Третьою цінністю, являється розум.
Багато хто, скаже, що розум і душа, це одне і теж, проте насправді це не так. От вам, звичайний приклад – ми хочемо зробити щось, але не робимо, тому що розуміємо, що це не правильно. Саме бажання, породила в нас душа, а от розуміння і відношення до нього- розум. Наш інтелект і почуття тісно переплетені, і в своєму союзі визначають наші дії. Бува, що іноді, навіть на перший погляд, холодна людина, всередині може виявитись дуже доброю, а всі його діяння були спровоковані певними факторами.
Тепер можна зібрати все воєдино. Що ж ми цінимо в іншій людині? Відповідь проста. Ми цінимо розум, душу і красу. Це основні компоненти, які в своїй суміші визначають, наскільки людина відповідає нашим цінностям. Звісно, не варто забувати, що всі люди різні, а значить і формула у всіх своя. Для когось, розум переважає над красою, а хтось найбільше цінує душу людини.
Проте, помітимо, що змінюється тільки співвідношення цих критерії, в той час, як самі вони залишаються незмінними. Думаю, для кожної людини важливо розібратись, що перевищує в його особистих цінностях. Та перш за все, ніколи не забувайте про свою особистість, і перед тим, як хотіти чогось від іншої людини, варто задуматись, чи відповідаєте ви таким же вимогам?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію