ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.04 23:02
* 222 *
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Таємниця ця
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Лімерики F10
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Вогке кволої бджоли
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Битва під Лоєвом 31 липня 1649 року
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
***
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Блазень
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство

Ірина Вовк
2026.10.04 10:55
"Помпеї: За мить до Вічності" (Післямова)
СОН ДОВЖИНОЮ У ВІЧНІСТЬ (замість Післямови) Минуло майже дві тисячі років. Вулкан, який колись за лічені години стер з обличчя землі одне з найбагатших міст імперії, давно заспокоївся і покрився новим шаром зелені. Але під цим товстим, багат

Тетяна Левицька
2026.10.04 10:54
Небесний монолог
В юрбі знайти його не можу,
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.

Віктор Кучерук
2026.10.04 07:14
* * *
Ключ журавлиний у небі курличе,
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.

хома дідим
2026.10.03 22:37
* 221 *
ось побіжний віршик
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші

Артур Курдіновський
2026.10.03 20:45
Мелодія жовтня (рондель)
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.

Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,

Катерина Савельєва
2026.10.03 17:05
Роса (сонет)
Ховаючи свої веснянi роси,
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.

Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси

Борис Костиря
2026.10.03 13:57
Стрибок
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.

Пишу, пишу життя, немов роман,

Іван Потьомкін
2026.10.03 13:29
***
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.

С М
2026.10.03 12:50
Шалені коні (The Rolling Stones)
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене

я помічав твій біль неясний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші

 Досвітні натюрморти
Уже пора пливти за течією
із осені у лебедине літо.
А я усе тією ж колією
за мрією забутою моєю
іду у вечір душу обігріти.

Якщо літа у вирій полетіли,
то як не помічати цього лету?
Іще не вечір, а думки осінні.
І у полудень не щезають тіні –
минулого знайомі силуети.

Були літа і босі, і холодні,
і уночі перед очима лихо.
І не одна душа моя в полоні.
І не заснути. У моїй долоні
моя печаль мені співає тихо.

Одна журба обороняє душу.
А думи – і урочі, і убивчі.
У кого індульгенцію позичу?

Чого чекаю? І признатись мушу, –
огонь душі не подолає стужу,
і третій півень заспіває тричі.

                              4.12.2014




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-12-06 16:04:11
Переглядів сторінки твору 4208
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.304 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.664 / 5.93)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.100
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Автор востаннє на сайті 2026.09.30 12:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 16:52:07 ]
Сьогодні "тихо-лихо" вже було. Хотілось і мені, але запізнився. І до "душу - мушу" теж. Десь так років на 100.
Для читача-початківця і для версифікатора-аматора саме те.

З пошанівком,
Микола Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 20:25:38 ]
А куди дівати душу, коли вона випинається назовні? :)Звісно, якщо душу - встру́жу краще тільки тим, що це незаяложено і дуже оригінально, то прошу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 21:28:51 ]
Донині вважається, що Душа - це самостійна, безсмертна, глибоко особиста, розумно-свобідна суть, яка створена Господом Богом, Творцем нашим.
Вона має численні синоніми та означення.
І розглядати або використовувати це Боже творіння на рівні "душу-грушу", "душу-мушу-встружу", означатиме свідоме (якщо не цинічне) приниження її Божественної суті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 22:02:37 ]
У церкві найбільше стараються навчити, як хреститись і поклони бити бабці-ушуйки, і тому я туди навідуюсь нечасто. Можливо донині щось там і помінялось. А тут віднині ніхто нікому не заважає виставляти свою душу напоказ у своїх творах. Я, наприклад, постараюсь це зробити більш детально найближчим часом. Сакральної іпостасі душі я донині не торкався і Вам не раджу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 22:16:08 ]
Я саме це мав на увазі.
Схоже на те, що ми порозумілись.
Не чі-па-ти.

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 22:23:07 ]
До речі: хіба я обмовлявся про Церкву? Ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-07 10:22:34 ]
Сон розуму породжує страховищ, безсоння поета народжує вірші. Вірші без класичних рим - це привілей геніїв або словоблудство їх попихачів. Слава римам, що живуть у віках! Без них ніколи би не було поезії, хто би що не говорив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 22:45:29 ]
У поетів т/з золотого віку була негласна домовленість - не римувати дієслів, а можливо і ще щось. У ПМ є рубрика - неримована поезія. У цих рамках крайностей ще не вистачало фільтрувати добро і зло, знаючи, що вони завжди поруч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-07 12:18:38 ]
У Вас тут філософська бесіда зав'язалась бачу! Душу нікуди дівати не треба, раз пишеться, то є добре, а як, то вже другорядне, головне щиро. Ігоре, трохи накручено, та в загальному - реалізація дійсності беззаперечна! Натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 22:57:13 ]
Прислухаюсь до конструктивної критики, але не люблю ярликів - ось і вся філософія. Якщо не буде хоч трошки "накручено", то це не завжди цікаво, хоч ребусів у поезії теж не повинно бути. Це як в Біблії - кожен знаходить своє у відповідності з рівнем свідомості. Дякую за натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-12-07 20:40:01 ]
Пережито і чуттєво. Люблю Ваші вірші - читаю і перечитую. Мимохіть згадала вислів світлої пам’яти письменника Василя Остаповича: «Якщо хочеться читати вірші не раз і не двічі, то це — поезія». Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 23:26:03 ]
Поезія це і тоді, коли у кількох рядках, строфах спресовано мінімум того, що має говорити про якомога більше. Але, викидаючи лишній текст, не завжди справджується надія, що пустоти заповнить уява читача. Вимушений визнати, що у деяких Ваших віршах це у Вас получається на одному подисі і тому краще ніж у мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 11:09:54 ]
Якби тут була опція "вподобати", я б уподобала коментар пана Олександра Олехо.
Вірш сподобався. Бо в нім є душа.)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 13:36:51 ]
філософсько-меланхолійно... і таке має право бути...
"у пОлудень" мало би бути за словником, за наголошуванням падає на "у полУдень". Серед синонімів є "полУдне": І у полУдне не щезають тіні...(чи ще щось пошукайте).
З повагою!