ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Завжди з тобою
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Вулиця
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
***
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Портос (ч.1)
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Справжня зима
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Словоломки – 3
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Метеочудеса
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
На паперті юдолі
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Жахливий сон
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші

 Досвітні натюрморти
Уже пора пливти за течією
із осені у лебедине літо.
А я усе тією ж колією
за мрією забутою моєю
іду у вечір душу обігріти.

Якщо літа у вирій полетіли,
то як не помічати цього лету?
Іще не вечір, а думки осінні.
І у полудень не щезають тіні –
минулого знайомі силуети.

Були літа і босі, і холодні,
і уночі перед очима лихо.
І не одна душа моя в полоні.
І не заснути. У моїй долоні
моя печаль мені співає тихо.

Одна журба обороняє душу.
А думи – і урочі, і убивчі.
У кого індульгенцію позичу?

Чого чекаю? І признатись мушу, –
огонь душі не подолає стужу,
і третій півень заспіває тричі.

                              4.12.2014




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-12-06 16:04:11
Переглядів сторінки твору 3879
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.296 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.642 / 5.91)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.100
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Автор востаннє на сайті 2025.11.25 15:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 16:52:07 ]
Сьогодні "тихо-лихо" вже було. Хотілось і мені, але запізнився. І до "душу - мушу" теж. Десь так років на 100.
Для читача-початківця і для версифікатора-аматора саме те.

З пошанівком,
Микола Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 20:25:38 ]
А куди дівати душу, коли вона випинається назовні? :)Звісно, якщо душу - встру́жу краще тільки тим, що це незаяложено і дуже оригінально, то прошу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 21:28:51 ]
Донині вважається, що Душа - це самостійна, безсмертна, глибоко особиста, розумно-свобідна суть, яка створена Господом Богом, Творцем нашим.
Вона має численні синоніми та означення.
І розглядати або використовувати це Боже творіння на рівні "душу-грушу", "душу-мушу-встружу", означатиме свідоме (якщо не цинічне) приниження її Божественної суті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 22:02:37 ]
У церкві найбільше стараються навчити, як хреститись і поклони бити бабці-ушуйки, і тому я туди навідуюсь нечасто. Можливо донині щось там і помінялось. А тут віднині ніхто нікому не заважає виставляти свою душу напоказ у своїх творах. Я, наприклад, постараюсь це зробити більш детально найближчим часом. Сакральної іпостасі душі я донині не торкався і Вам не раджу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 22:16:08 ]
Я саме це мав на увазі.
Схоже на те, що ми порозумілись.
Не чі-па-ти.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 22:23:07 ]
До речі: хіба я обмовлявся про Церкву? Ні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-07 10:22:34 ]
Сон розуму породжує страховищ, безсоння поета народжує вірші. Вірші без класичних рим - це привілей геніїв або словоблудство їх попихачів. Слава римам, що живуть у віках! Без них ніколи би не було поезії, хто би що не говорив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 22:45:29 ]
У поетів т/з золотого віку була негласна домовленість - не римувати дієслів, а можливо і ще щось. У ПМ є рубрика - неримована поезія. У цих рамках крайностей ще не вистачало фільтрувати добро і зло, знаючи, що вони завжди поруч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-07 12:18:38 ]
У Вас тут філософська бесіда зав'язалась бачу! Душу нікуди дівати не треба, раз пишеться, то є добре, а як, то вже другорядне, головне щиро. Ігоре, трохи накручено, та в загальному - реалізація дійсності беззаперечна! Натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 22:57:13 ]
Прислухаюсь до конструктивної критики, але не люблю ярликів - ось і вся філософія. Якщо не буде хоч трошки "накручено", то це не завжди цікаво, хоч ребусів у поезії теж не повинно бути. Це як в Біблії - кожен знаходить своє у відповідності з рівнем свідомості. Дякую за натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-12-07 20:40:01 ]
Пережито і чуттєво. Люблю Ваші вірші - читаю і перечитую. Мимохіть згадала вислів світлої пам’яти письменника Василя Остаповича: «Якщо хочеться читати вірші не раз і не двічі, то це — поезія». Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 23:26:03 ]
Поезія це і тоді, коли у кількох рядках, строфах спресовано мінімум того, що має говорити про якомога більше. Але, викидаючи лишній текст, не завжди справджується надія, що пустоти заповнить уява читача. Вимушений визнати, що у деяких Ваших віршах це у Вас получається на одному подисі і тому краще ніж у мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 11:09:54 ]
Якби тут була опція "вподобати", я б уподобала коментар пана Олександра Олехо.
Вірш сподобався. Бо в нім є душа.)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 13:36:51 ]
філософсько-меланхолійно... і таке має право бути...
"у пОлудень" мало би бути за словником, за наголошуванням падає на "у полУдень". Серед синонімів є "полУдне": І у полУдне не щезають тіні...(чи ще щось пошукайте).
З повагою!