ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.05.19 18:03
Пісня меланхолійного старчика Досить
Люди запилених перехресть
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити

Артур Курдіновський
2026.05.19 16:26
Сузір'я щирості (сонет)
Навколо - тепло, а у серці - темно.
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...

Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги

Оксана Алексеєва
2026.05.19 13:41
Жива гора
На перевалі торохкотять закіптюжені авто.
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.

Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на

Борис Костиря
2026.05.19 11:30
Колишня епоха
Колишня спалена епоха
Ущент, навіки і дотла.
В снах Єремії та Єноха
Говорить немічна зола.

Епоха німо заговорить
Про дні звитяги і борні,
Здійнявши суєтливий ворох

Вячеслав Руденко
2026.05.19 11:14
Епічне
Тихше-но, рак-ліцемір, вуса повільні і довгі
Дошкам плотів піднеси … качуру справжніх утіх,
Вірити хутряним снам личить братам ротоногим* -
Тож у каміння упрись, наче чилім на весні.

Вітер блаженний знайди, шлях пустотливому птаху,
Спіриту, хвилі

Світлана Пирогова
2026.05.19 09:42
Пелюстки надій
Фіолетовий вибух травневого дня,
ніби хмара, що впала у сад.
Оксамитова, пишна, густа вишина
Залишає п'янкий аромат.
В кожнім гроні - маленькі сузір'я зірок,
таємничий приховують світ.
Заглядає в обличчя весняний бузок,
вабить душу пахучий цей кв

Тетяна Левицька
2026.05.19 05:54
Пробач мені, любий!
Янголе світлий! Солодких видінь.
Обіймаю тебе ніжним серцем.
Хай насниться тобі неземна голубінь,
біля лісу прозоре озерце.
В нім хлюпочеться рибка надій золота,
якщо хочеш, задумай бажання.
Хай гойдає на крилах тебе висота
і моє незбагненне коханн

Кока Черкаський
2026.05.19 01:45
А ось іще випадок у селі!
садок із сакур коло хати,
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть

Володимир Бойко
2026.05.19 00:14
Нетривіальні думки –7
Навіть найлихіші лиходії неминуче відходять у минуле. Якщо росія – антисвіт, то й світ – антиросія. Силам зла бракує сили, але не бракує зла. Герої варті свого народу, але чи вартий народ своїх героїв? Золота середина була заповнена посередніс

Олена Побийголод
2026.05.18 19:57
1779. Філософ (в скороченні)
Іван Хемніцер (1745-1784)

Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.

І от, не пасти задніх щоб,

Артур Сіренко
2026.05.18 19:24
Ver et vacuitas
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Довіра
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
* 83 *
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
А ВОДА ПО КАМЕНЮ... (продовження 5)
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Я, сонце і весна
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші

 Досвітні натюрморти
Уже пора пливти за течією
із осені у лебедине літо.
А я усе тією ж колією
за мрією забутою моєю
іду у вечір душу обігріти.

Якщо літа у вирій полетіли,
то як не помічати цього лету?
Іще не вечір, а думки осінні.
І у полудень не щезають тіні –
минулого знайомі силуети.

Були літа і босі, і холодні,
і уночі перед очима лихо.
І не одна душа моя в полоні.
І не заснути. У моїй долоні
моя печаль мені співає тихо.

Одна журба обороняє душу.
А думи – і урочі, і убивчі.
У кого індульгенцію позичу?

Чого чекаю? І признатись мушу, –
огонь душі не подолає стужу,
і третій півень заспіває тричі.

                              4.12.2014




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-12-06 16:04:11
Переглядів сторінки твору 4042
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.300 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.661 / 5.93)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.100
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Автор востаннє на сайті 2026.04.26 20:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 16:52:07 ]
Сьогодні "тихо-лихо" вже було. Хотілось і мені, але запізнився. І до "душу - мушу" теж. Десь так років на 100.
Для читача-початківця і для версифікатора-аматора саме те.

З пошанівком,
Микола Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 20:25:38 ]
А куди дівати душу, коли вона випинається назовні? :)Звісно, якщо душу - встру́жу краще тільки тим, що це незаяложено і дуже оригінально, то прошу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 21:28:51 ]
Донині вважається, що Душа - це самостійна, безсмертна, глибоко особиста, розумно-свобідна суть, яка створена Господом Богом, Творцем нашим.
Вона має численні синоніми та означення.
І розглядати або використовувати це Боже творіння на рівні "душу-грушу", "душу-мушу-встружу", означатиме свідоме (якщо не цинічне) приниження її Божественної суті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 22:02:37 ]
У церкві найбільше стараються навчити, як хреститись і поклони бити бабці-ушуйки, і тому я туди навідуюсь нечасто. Можливо донині щось там і помінялось. А тут віднині ніхто нікому не заважає виставляти свою душу напоказ у своїх творах. Я, наприклад, постараюсь це зробити більш детально найближчим часом. Сакральної іпостасі душі я донині не торкався і Вам не раджу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 22:16:08 ]
Я саме це мав на увазі.
Схоже на те, що ми порозумілись.
Не чі-па-ти.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 22:23:07 ]
До речі: хіба я обмовлявся про Церкву? Ні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-07 10:22:34 ]
Сон розуму породжує страховищ, безсоння поета народжує вірші. Вірші без класичних рим - це привілей геніїв або словоблудство їх попихачів. Слава римам, що живуть у віках! Без них ніколи би не було поезії, хто би що не говорив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 22:45:29 ]
У поетів т/з золотого віку була негласна домовленість - не римувати дієслів, а можливо і ще щось. У ПМ є рубрика - неримована поезія. У цих рамках крайностей ще не вистачало фільтрувати добро і зло, знаючи, що вони завжди поруч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-07 12:18:38 ]
У Вас тут філософська бесіда зав'язалась бачу! Душу нікуди дівати не треба, раз пишеться, то є добре, а як, то вже другорядне, головне щиро. Ігоре, трохи накручено, та в загальному - реалізація дійсності беззаперечна! Натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 22:57:13 ]
Прислухаюсь до конструктивної критики, але не люблю ярликів - ось і вся філософія. Якщо не буде хоч трошки "накручено", то це не завжди цікаво, хоч ребусів у поезії теж не повинно бути. Це як в Біблії - кожен знаходить своє у відповідності з рівнем свідомості. Дякую за натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-12-07 20:40:01 ]
Пережито і чуттєво. Люблю Ваші вірші - читаю і перечитую. Мимохіть згадала вислів світлої пам’яти письменника Василя Остаповича: «Якщо хочеться читати вірші не раз і не двічі, то це — поезія». Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 23:26:03 ]
Поезія це і тоді, коли у кількох рядках, строфах спресовано мінімум того, що має говорити про якомога більше. Але, викидаючи лишній текст, не завжди справджується надія, що пустоти заповнить уява читача. Вимушений визнати, що у деяких Ваших віршах це у Вас получається на одному подисі і тому краще ніж у мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 11:09:54 ]
Якби тут була опція "вподобати", я б уподобала коментар пана Олександра Олехо.
Вірш сподобався. Бо в нім є душа.)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 13:36:51 ]
філософсько-меланхолійно... і таке має право бути...
"у пОлудень" мало би бути за словником, за наголошуванням падає на "у полУдень". Серед синонімів є "полУдне": І у полУдне не щезають тіні...(чи ще щось пошукайте).
З повагою!