ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Час примирення
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
* * *
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і в світ розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Цибулинне віко (The Beatles)
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 в саду спокус
в саду спокус негожий день сльота
на кирзаках пудові гирі грязі
пізнання путь завів у болота
уже запізно з гирями у князі

а хтось устиг без яблук і труда
як на нічну останню електричку
услід сичать спокушені літа
до раю пропонуючи відмичку

у погребі запаси із оман
з надії і розвінчаної віри
і приятель гранчастий істукан
на схилі віку устаканив міри

даруйте учорашні надбання
червлені зорі і космічні кроки
натще видіння випили зрання
і кличуть у минуле лже-пророки

туман у полі річкою імла
і у душі гостює часто темінь
життя мігрує в розпач із тепла
терпцю щоразу попустивши ремінь

утім усе кінчається колись
і паски зотлівають в іго-часі
нема месії яблуні молись
і хай бояться боси на Парнасі

14.12.2014

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-12-15 11:46:55
Переглядів сторінки твору 4358
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 12:09:38 ]
Зі сльотою непогано римувався б прикметник "золота".
Наприклад, "кінчається часина золота" чи якось інакше.
Цікавий вірш. У ньому щось є. Спостерігається і звертання до народну мудрість, яку можна було б взяти у епіграф (грязі/князі). Має місце і повчальний тон. З алкоголем у когось там негаразди, і ця обставина може виправдовувати і тон, і саму тематику.
Одним словом, браво.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 13:03:32 ]
Дякую, шановний Миколо. Радий доброму слову. Не хотів спочатку міняти рими "сльота-доба", бо інші начебто нічого, то хай вже одна пара випадає, думаю, але потім усе-таки змінив, бо знайшов більш вдалий, як мені здається, образ. А ваш пошанівок впадає в око, бо рідко уживаний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 13:13:13 ]
А я би слово "сльота" зримувала з "висота" (якесь словосполучення на кшталт за змістом з недосягнутою, недосяжною тощо. висотою) - вірш свіжий, автор може згодом побачити потрібний варіант, не обов'язково вже і зараз :)
кожна строфа мені в цьому вірші образна і багатовимірна...
нема месії? - яблуні молись - рядок про природну потребу душі у молитві...
стильно без розділових знаків? Не знаю, я таки за розділові знаки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 13:49:42 ]
Дякую, Галино. Якось так написалося без знаків. Я цим не зловживаю, так, інколи. Як завжди, вдячний за поради, але: путь пізнання ... у болота - це також має право на існування, бо на гору(висоту) треба ще лізти, а тут - туди пішов, сюди вернувся і заблукав, і загруз, і зашкарубів у своєму самозадоволенні. Висота - це наче і правильно, але надто уживаний образ мріяння, благородна ідея, указаний напрямок і т. д. Можна один раз і у болото, хоча, звичайно, і не бажано. Але, що у нас, все по-бажаному відбувається? Полемічне бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 14:10:07 ]
Варіанту з "болотА" я не бачила. Почала писати коментар ще коли було "сльота-доба". Певно, поки писала Вам коментар - ви поправили. Ваш останній варіант влучний і з погляду рими, і з погляду сенсу. Якби побачила його - нічого б не пропонувала :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 13:49:46 ]
О, ці сади спокус...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 13:51:36 ]
О ці, поетеси, із трьома крапками після трьох слів... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 14:16:16 ]
Одне життя туди, одне сюди - можна і так, не всі ж по-бажаному... От тільки ще би встигнути яблук наїстися, а то ні того, ні того...
Коли Ілля Рєпін ходив по дєрєвням і малював крєстьян, то вони і за оплату не хотіли, бо вважали, що зображаючи їх, таким чином викрадає їхню душу... От коли би стільки заплатив, щоби на все життя вистачило, то можна було би...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 17:24:33 ]
Аню, мені здається, ви - ідеалістка. Чи не важкий тягар - контролювати себе і виставляти завищені вимоги до інших? Крєстьян нема, а психологія їхня залишилася. То що, яблука не їсти? Але ж туди-сюди тільки апетит наганяє... І чи ваші високі бажання завжди знаходять утілення у справах? Мабуть, ні і, мабуть, звідси(хотів би помилятися) ваше душевне маяння. Якщо щось не так сказав, вибачте. А так дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 20:17:54 ]
Все залежить від того, що розуміти під яблуками, Олександре. Очевидно, Ви розумієте під цим щось простіше, ніж я, тоді - прийнятно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 20:38:51 ]
І, мабуть, Ви сказали щось не так. Вибачаю.)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 21:40:12 ]
Дякую, Аню, за вибачення. Без іронії. А під яблуками я розумію не просто плід дерева "яблуня", а, мабуть, те саме що й ви - символ пізнання. Їсти просто яблука - корисно для здоров'я. Їсти його символ - шукати дорогу до пізнання і ніколи не переоцінювати при цьому свої здібності. Ну а апетит - це і жарт, і підтекст. Десь так. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 18:13:18 ]
той "істукан" щось мені ніяк не україниться)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 18:28:20 ]
Так ви, Ксеніє, маєте рацію. Вам він ніколи не укоріниться(україниться), бо ви з іншого тіста - здобного і естетично-вимогливого. Але ж не всі з вашого дитинства. Є і старші люди. Вони добре пам'ятають гранчастий стакан, що для декого був ідолом(істуканом), атрибутом, символом і т. д. певного стилю життя. Стакани ті практично щезли, а в пам'яті залишилися. Час був такий, не будемо відхрещуватися. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 18:35:07 ]
чому ж, "гранчак" - це із мого дитинства теж,
а "істукан" - для мене чужинець. і, взагалі, ті два слова мені не в'яжуться докупи. певно, просто я із іншого села)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 21:49:17 ]
Ксюшо, якби ми були з одного села, хіба би я вас не упізнав? Жартую. Мабуть не стільки із іншого села, як з іншого замісу. Знову жартую. Може ми з різних вагових категорій словесності? Але "істукан" є у словнику, хіба що, може, метафорично програє іншим означенням. Але це уже так, як написалось. Дякую.