ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.13 09:38
"Чорний сніг Александрії" (продовження 7)
Зрада під покровом ночі: Смерть полководця Ахілла Поки римляни святкували перемогу над спрагою, у таборі єгиптян, що розкинувся в західній частині міста, зріла зовсім інша отрута – отрута амбіцій та зради. У наметі полководця Ахілла панувала задуха. С

Віктор Кучерук
2026.08.13 06:31
* * *
В серпні, наче квіточка,
Усихає літечко
І радіти ніколи
Дітворі канікулам, -
Літа вічна кривдниця
Осінь швидко близиться.
13.08.26

Ольга Садкова
2026.08.12 22:40
"Надія була висока, як зірка..."
Надія була висока, як зірка,
і гаряча, як вогонь.

Падала довго, а впавши,
лишила по собі пляму згарища.
Згодом ця пляма ще більше почорніла
і поглибилася.
А потім наповнилася водою.

хома дідим
2026.08.12 20:25
* 170 *
ось папір
на нім лежать рядки
обіцяють щось
чи спонукають
ось вікно
за ним висять зірки
час піднятись
ще долити чаю

Борис Костиря
2026.08.12 13:14
Слушний час
Він вичікував слушну нагоду,
Щоб до неї колись підійти,
Подолавши непевність, погорду,
Перешкоди до тої мети.
Він чекав дорогу нагороду,
А одержав плоди пустоти.

Слушний час забарився, спізнився.

Вячеслав Руденко
2026.08.12 12:05
Desoria saltans
Серед листків обвислих,
У горах вод сухих,
У ручаях ребристих ,
Між клоунів німих
І коників з підскоком,
Яких несе в імлу
Крізь попелище світле,
У невідому гру,

Ірина Вовк
2026.08.12 10:15
"Чорний сніг Александрії" (продовженя 6)
Рада у таборі єгиптян: Гірка вода Брухейона Тим часом на іншому кінці Александрії, у розкішному наметі з єгипетського льону та леопардових шкур, полководець Ахілл проводив військову раду. Навколо низького столу з бронзовою картою міста стояли його най

С М
2026.08.12 09:09
Маґдалено (Frank Zappa)
Живав мужичок
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти

Віктор Кучерук
2026.08.12 07:10
В серпні
Серпень маком обсипає
Обрядові короваї,
І медами він частує
Споконвіку нас не всує,
Бо до захисту готова
Наша нація бідова
В час, коли ведуть нестерпно
Москалі себе у серпні.

Ольга Садкова
2026.08.11 22:41
"Ось і добіг зимопис крапки..."
Ось і добіг зимопис крапки.
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,

щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем

хома дідим
2026.08.11 19:32
* 169 *
як не потрапити
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує

Артур Курдіновський
2026.08.11 16:39
Повторюйся!
Повторюйся в моїм житті рефреном,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!

У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,

Олена Побийголод
2026.08.11 16:08
1989. Дев’яте травня
Станіслав Рибалкін (1935-1995, з 1970 – мешканець України)

Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.

Тягнула зі стаканчика

Володимир Бойко
2026.08.11 14:34
Desertum
Лягає смуток, як туман,
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.

Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти

Борис Костиря
2026.08.11 12:58
* * *
Нарешті випав сніг.
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.

Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива

Вячеслав Руденко
2026.08.11 10:47
За межею змісту й біганини
Упевнившись, що досить довгих рим,
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,

Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 в саду спокус
в саду спокус негожий день сльота
на кирзаках пудові гирі грязі
пізнання путь завів у болота
уже запізно з гирями у князі

а хтось устиг без яблук і труда
як на нічну останню електричку
услід сичать спокушені літа
до раю пропонуючи відмичку

у погребі запаси із оман
з надії і розвінчаної віри
і приятель гранчастий істукан
на схилі віку устаканив міри

даруйте учорашні надбання
червлені зорі і космічні кроки
натще видіння випили зрання
і кличуть у минуле лже-пророки

туман у полі річкою імла
і у душі гостює часто темінь
життя мігрує в розпач із тепла
терпцю щоразу попустивши ремінь

утім усе кінчається колись
і паски зотлівають в іго-часі
нема месії яблуні молись
і хай бояться боси на Парнасі

14.12.2014

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-12-15 11:46:55
Переглядів сторінки твору 4579
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 12:09:38 ]
Зі сльотою непогано римувався б прикметник "золота".
Наприклад, "кінчається часина золота" чи якось інакше.
Цікавий вірш. У ньому щось є. Спостерігається і звертання до народну мудрість, яку можна було б взяти у епіграф (грязі/князі). Має місце і повчальний тон. З алкоголем у когось там негаразди, і ця обставина може виправдовувати і тон, і саму тематику.
Одним словом, браво.

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 13:03:32 ]
Дякую, шановний Миколо. Радий доброму слову. Не хотів спочатку міняти рими "сльота-доба", бо інші начебто нічого, то хай вже одна пара випадає, думаю, але потім усе-таки змінив, бо знайшов більш вдалий, як мені здається, образ. А ваш пошанівок впадає в око, бо рідко уживаний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 13:13:13 ]
А я би слово "сльота" зримувала з "висота" (якесь словосполучення на кшталт за змістом з недосягнутою, недосяжною тощо. висотою) - вірш свіжий, автор може згодом побачити потрібний варіант, не обов'язково вже і зараз :)
кожна строфа мені в цьому вірші образна і багатовимірна...
нема месії? - яблуні молись - рядок про природну потребу душі у молитві...
стильно без розділових знаків? Не знаю, я таки за розділові знаки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 13:49:42 ]
Дякую, Галино. Якось так написалося без знаків. Я цим не зловживаю, так, інколи. Як завжди, вдячний за поради, але: путь пізнання ... у болота - це також має право на існування, бо на гору(висоту) треба ще лізти, а тут - туди пішов, сюди вернувся і заблукав, і загруз, і зашкарубів у своєму самозадоволенні. Висота - це наче і правильно, але надто уживаний образ мріяння, благородна ідея, указаний напрямок і т. д. Можна один раз і у болото, хоча, звичайно, і не бажано. Але, що у нас, все по-бажаному відбувається? Полемічне бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 14:10:07 ]
Варіанту з "болотА" я не бачила. Почала писати коментар ще коли було "сльота-доба". Певно, поки писала Вам коментар - ви поправили. Ваш останній варіант влучний і з погляду рими, і з погляду сенсу. Якби побачила його - нічого б не пропонувала :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 13:49:46 ]
О, ці сади спокус...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 13:51:36 ]
О ці, поетеси, із трьома крапками після трьох слів... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 14:16:16 ]
Одне життя туди, одне сюди - можна і так, не всі ж по-бажаному... От тільки ще би встигнути яблук наїстися, а то ні того, ні того...
Коли Ілля Рєпін ходив по дєрєвням і малював крєстьян, то вони і за оплату не хотіли, бо вважали, що зображаючи їх, таким чином викрадає їхню душу... От коли би стільки заплатив, щоби на все життя вистачило, то можна було би...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 17:24:33 ]
Аню, мені здається, ви - ідеалістка. Чи не важкий тягар - контролювати себе і виставляти завищені вимоги до інших? Крєстьян нема, а психологія їхня залишилася. То що, яблука не їсти? Але ж туди-сюди тільки апетит наганяє... І чи ваші високі бажання завжди знаходять утілення у справах? Мабуть, ні і, мабуть, звідси(хотів би помилятися) ваше душевне маяння. Якщо щось не так сказав, вибачте. А так дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 20:17:54 ]
Все залежить від того, що розуміти під яблуками, Олександре. Очевидно, Ви розумієте під цим щось простіше, ніж я, тоді - прийнятно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 20:38:51 ]
І, мабуть, Ви сказали щось не так. Вибачаю.)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 21:40:12 ]
Дякую, Аню, за вибачення. Без іронії. А під яблуками я розумію не просто плід дерева "яблуня", а, мабуть, те саме що й ви - символ пізнання. Їсти просто яблука - корисно для здоров'я. Їсти його символ - шукати дорогу до пізнання і ніколи не переоцінювати при цьому свої здібності. Ну а апетит - це і жарт, і підтекст. Десь так. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 18:13:18 ]
той "істукан" щось мені ніяк не україниться)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 18:28:20 ]
Так ви, Ксеніє, маєте рацію. Вам він ніколи не укоріниться(україниться), бо ви з іншого тіста - здобного і естетично-вимогливого. Але ж не всі з вашого дитинства. Є і старші люди. Вони добре пам'ятають гранчастий стакан, що для декого був ідолом(істуканом), атрибутом, символом і т. д. певного стилю життя. Стакани ті практично щезли, а в пам'яті залишилися. Час був такий, не будемо відхрещуватися. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 18:35:07 ]
чому ж, "гранчак" - це із мого дитинства теж,
а "істукан" - для мене чужинець. і, взагалі, ті два слова мені не в'яжуться докупи. певно, просто я із іншого села)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 21:49:17 ]
Ксюшо, якби ми були з одного села, хіба би я вас не упізнав? Жартую. Мабуть не стільки із іншого села, як з іншого замісу. Знову жартую. Може ми з різних вагових категорій словесності? Але "істукан" є у словнику, хіба що, може, метафорично програє іншим означенням. Але це уже так, як написалось. Дякую.