ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотнім і голим алеям,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Горденко (1978) / Вірші

 К - З - Н (три сестри)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-03-14 15:01:57
Переглядів сторінки твору 15426
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.470 / 5  (4.550 / 5.06)
* Рейтинг "Майстерень" 4.462 / 5  (4.500 / 5.01)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2010.01.02 23:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 16:28:06 ]
Молодість мусить, бо хоче, перейти всі ті шляхи.
Дай Боже, щоб їх завершенням була любов. Самого доброго Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-14 16:37:26 ]
Читаю вірш і відчуваю, що хтось знайомий-знайомий...
А потім фото...
Де я бачив ці очиська...
У мене добра зорова память.
Дякую, Мрієчко!!!
Я не помилився?
Вірш гарний!
Жіночі надії на те що Кохання буде завжди...
...та не буває воно без зрад. На щастя, чи на жаль... Але так було, так є, так буде!
На тому мабуть тримається світ.
Гарний вірш, Надійко (надіюсь, це справжнє імя, чи теж псевдо?)!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 16:45:34 ]
Завершенням всього завжди є Любов!
Бог пригортає лишень в Любові, бо Він і є ця сама Любов!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-14 16:56:34 ]
Юрку, кохання - любов, любов - кохання...
Якщо я не помилився, Надійко, мова йде про Кохання.
А з твоїми словами, Юрку, я погоджуюсь повністю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 17:03:19 ]
Питаннячко - яка різниця між коханням і любов`ю? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-14 17:13:05 ]
Та люди точного визначення кожного з цих слів ще не знайшли, а ти різницю...
По собі точно знаю, що кохання - це хворобливий не врівноважений стан. А любов - це якраз спокійний, врівноважений, смирений стан сприйняття того що навколо тебе.
Я би отак спробував трактувати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 17:23:05 ]
О, Істина тече по устам Твоїм!
Лювов - це Бог, Бог - це Любов... А Кохання - це часом Втіха, а часом Божа Кара.
Любов ніколи не переходить межу Егоїзм, Кохання - це прояв егоїзму.
Любов - це Душа... Кохання - це Серце! Ось так я думаю! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 17:24:41 ]
Лювов - Любов (вибачаюсь)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 17:33:15 ]
Справді "Любов - це Душа... Кохання - це Серце!", але я б продовжила "...і те, що трохи нижче, але ходить за ручку з пристрастю" :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-14 17:39:10 ]
Блін! Я тутки стою і думаю як би це поакуратніше, але чесно...
І раптом - жінка! Юля чесно і відверто сказала те, що я не встиг сформулювати. Кохання - це не завжди серцем. Зі свого досвіду - дуже і дуже не завжди!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 17:42:05 ]
Коли не Серцем - то це не Кохання, а Інстинкт Урівноваження Тілесного Гормонального Складу. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-14 17:45:47 ]
Найн!
Юрку, правда десь посередині!
Ти сам говориш - "А Кохання - це часом Втіха, а часом Божа Кара....Кохання - це прояв егоїзму."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 17:50:57 ]
Мав на увазі, що Серце мусить хоч якось бути присутнім... бо без нього це вже цілим букетиком Збочівництва попахує. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 17:53:59 ]
Чому болить Душа, коли Серце Зламане?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 17:58:15 ]
Можна моє слово? Бо все це гримуча суміш - такий собі коктейль з гормонів, бажань, мрій, уявлень, пошуків щастя, добра... та багато ще!
А коли поосяде, видихнеться - отоді вже буде видно, любов чи ні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 18:00:31 ]
А душа болить, бо через ті пошуки вона й собі хотіла щось урвать, хоч краплину. Вони ж усі разом!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 18:12:51 ]
Душа болить, бо не є до кінця чистою і далекою від Бога.
Скільки всього... а так мало Любові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 18:56:27 ]
А коли багато Любові, так, що аж через край, то теж не в кайф! У Бога за пазухою добре, просто надто добре. Людська ж мета - земне життя, тому радісно, коли болить, коли чогось мало. Це змушує шукати й рухатися далі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 19:05:47 ]
Любові ніколи не є забагато, бо як може бути забагато Бога???
А коли людина вважає, що забагато... - то нехай ділиться зі всіма... адже стільком Душам (деякі з них цьохо навіть не підозрюють) бракує власне Її.
Не поділяю теж філософію манаха. Занадто вона егоїстична - посв`ятити себе Служінню Богови, забувши про людей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 19:07:47 ]
Дякую, Василю! І вам бажаю всього найкращого! :)

Юрію, А як ви побачили "очиська" у Мрії? :)). Моє ім"я Надія - справжнє :).
Взагалі-то, маленька різниця є між цими прекрасними словами "любов - кохання" - із філологічної точки зору :). Кохання - це почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі. Особа, що викликає такі почуття - кохана людина. Інтимні стосунки з особою іншої статі. Любов - це (те ж саме, що і кохання +) глибока повага, шанобливе ставлення до людини. Глибока приязнь, викликана родинними зв"язками. Інтерес до чого-небудь. Внутрішній духовний потяг до чого-небудь. Пристрасть до чого-небудь. Тобто, маму, тата, дітей і Батьківщину.... треба любити, а мужчину (жінку) кохати і любити :). Ціла лекція вийшла :).
Цілком погоджуюся з Юлею.
І з Юрієм :)
І з Юрієм :))
Але, як би ми не назвали це відчуття, де б воно не знаходилося :)), правильним чи неправильним було б - це прекрасне почуття і без нього ніяк!!! :)
І на завершення своєї лекції про найпрекрасніше :) хочу сказати КОХАЙТЕ і будьте коханими!!!! :)
Дякую всім за увагу! :)