ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.09.22 20:54
Уривок
Немає нікого хто поруч твого життя
Солодким цілунком погодить тебе на завтра,
І буде не проти сказати тобі, що за-
Бути уже не спроможний, що станеш початком
Великої книги. Напише хтонічний роман,
Історію світла, історію часу та словом
Сплітаючи чис

Іван Потьомкін
2024.09.22 19:23
***
Спасибі, Доле,
Що ноги-руки цілі,
Що світ цей сприймаю
Барвою, звуком, словом...
«А решта?»
«А решта – вагомий додаток,
Що зветься так просто – ЖИТТЯ».

Володимир Бойко
2024.09.22 17:32
Зденервовані думки
Коли не годні показати розум, показують нерви. Люди з важким характером потребують жінок легкої поведінки. Коли нападають нерви, музи відпадають. Нервують усі, але далеко не всі роблять із цього рекламу. І холодний розум можна довести до точк

Сонце Місяць
2024.09.22 15:43
arose
ефемери зимового вересня
землеміри німого кіно
лейтмотив надзвичайно первісний
римування авжеж гуано

понад зірваними піввуалями
нас діждеться нуарний суар
крокодил неприродно роззявлений

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами (пісня)
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.

Євген Федчук
2024.09.22 12:58
Як Господь роки розподіляв
Сидять бабці під під’їздом на лавці широкій.
Уже кожній з них, напевно за сімдесят років.
Вже на світі нажилися та напрацювались.
Ото тільки що сидіти на лавці й зосталось.
Між собою гомоніти, щось розповідати,
Кісточки усім знайомим поперемивати.
В

Устимко Яна
2024.09.22 11:49
вже осінь
віє запах тривожний
від сухого зела
мов оплакує кожний
прутик літа й тепла

осінь в лісі та гаї
скоро зайде в міста
осінь часу не гає

Козак Дума
2024.09.22 11:07
Синові
Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.
На себе розраховуй, незалежно,
що ближній срібло й посмішку несе.

У мрії поринати на стидайся,
та не обожнюй навіть власних дум!
Брехні – не вір, а лесток – опасайся,

Юрій Гундарєв
2024.09.22 10:51
Сонце цілує землю
Війна вбиває… Земля змучена стогне. Багряна трава. Ранок. Золотий жовтень. Озеро завмерло, віддзеркалюючи заспані очі багатоповерхівок. Жінка, років сорока, повненька і, певно, не дуже вродлива, скромно одягнена, сидить на лавочці, похитуючи ног

Юрій Гундарєв
2024.09.22 09:46
Браслет
Браслетні перлини
на зап’ястя -
дарунок дружини
на щастя.

За теплі хвилини
в снігопади -
сяйливі краплини

Микола Дудар
2024.09.22 07:44
***
Тебе чекав би допізна
У край села на сінокосі
Де загубилася весна
У літі з дозволу ще й досі…

І розстелився б все одно
На місце те, не випадкове
Черпали б з неба ми вино

Віктор Кучерук
2024.09.22 07:33
* * *
Не для мене ще усмішки
Із твоїх медових уст, –
Цим вдоволенням нітрішки
Не впиваюся чомусь.
Наковтався удостачу
Тільки сильної жури,
Поки ти мене не бачиш
І не чуєш до пори.

Микола Соболь
2024.09.22 06:04
А завтра знову
Часи млинів минули і волів.
Сучасний світ немов несеться в прірву.
Колись добрішим бути я хотів.
А нині що? Давай за козир чирву.
Або вино. Достатньо вже хрестів.
Для бубни є на Банківській орава.
Поетові, на жаль, бракує слів.
А сильні світу оберу

Сонце Місяць
2024.09.21 14:44
Вороння
коли потвориться сміх
вороння зривається з древа
відлюдного острова мрій

залишає з веселощів
прокурену порож між
глюком & фаренгейтом

Микола Дудар
2024.09.21 12:59
***
Поміж...
Нібито впійманий, нібито схований…
Де ж тебе, друже, носили чорти?
Нібито вогняний, нібито вовняний,
Хто ж підтиратиме славні хвости
Різного племен, в правді упевнені
Скільки всього, чи вистачить сил?
В чаші заплетені, небом накреслені

Леся Горова
2024.09.21 12:48
Вечірнє
Вечір тіняву тче ажурну,
І спадає по краплі гулко.
То гріхи й грішки мене журять
В сповідань моїх перегуках.

Тиша ллється, та не вспокоїть,
Не обійме, така колюча.
А мені її, надважкої,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Надія Горденко (1978) / Вірші

 К - З - Н (три сестри)
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-03-14 15:01:57
Переглядів сторінки твору 14009
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.470 / 5  (4.550 / 5.06)
* Рейтинг "Майстерень" 4.462 / 5  (4.500 / 5.01)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2010.01.02 23:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 16:28:06 ]
Молодість мусить, бо хоче, перейти всі ті шляхи.
Дай Боже, щоб їх завершенням була любов. Самого доброго Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-14 16:37:26 ]
Читаю вірш і відчуваю, що хтось знайомий-знайомий...
А потім фото...
Де я бачив ці очиська...
У мене добра зорова память.
Дякую, Мрієчко!!!
Я не помилився?
Вірш гарний!
Жіночі надії на те що Кохання буде завжди...
...та не буває воно без зрад. На щастя, чи на жаль... Але так було, так є, так буде!
На тому мабуть тримається світ.
Гарний вірш, Надійко (надіюсь, це справжнє імя, чи теж псевдо?)!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 16:45:34 ]
Завершенням всього завжди є Любов!
Бог пригортає лишень в Любові, бо Він і є ця сама Любов!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-14 16:56:34 ]
Юрку, кохання - любов, любов - кохання...
Якщо я не помилився, Надійко, мова йде про Кохання.
А з твоїми словами, Юрку, я погоджуюсь повністю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 17:03:19 ]
Питаннячко - яка різниця між коханням і любов`ю? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-14 17:13:05 ]
Та люди точного визначення кожного з цих слів ще не знайшли, а ти різницю...
По собі точно знаю, що кохання - це хворобливий не врівноважений стан. А любов - це якраз спокійний, врівноважений, смирений стан сприйняття того що навколо тебе.
Я би отак спробував трактувати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 17:23:05 ]
О, Істина тече по устам Твоїм!
Лювов - це Бог, Бог - це Любов... А Кохання - це часом Втіха, а часом Божа Кара.
Любов ніколи не переходить межу Егоїзм, Кохання - це прояв егоїзму.
Любов - це Душа... Кохання - це Серце! Ось так я думаю! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 17:24:41 ]
Лювов - Любов (вибачаюсь)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 17:33:15 ]
Справді "Любов - це Душа... Кохання - це Серце!", але я б продовжила "...і те, що трохи нижче, але ходить за ручку з пристрастю" :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-14 17:39:10 ]
Блін! Я тутки стою і думаю як би це поакуратніше, але чесно...
І раптом - жінка! Юля чесно і відверто сказала те, що я не встиг сформулювати. Кохання - це не завжди серцем. Зі свого досвіду - дуже і дуже не завжди!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 17:42:05 ]
Коли не Серцем - то це не Кохання, а Інстинкт Урівноваження Тілесного Гормонального Складу. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-14 17:45:47 ]
Найн!
Юрку, правда десь посередині!
Ти сам говориш - "А Кохання - це часом Втіха, а часом Божа Кара....Кохання - це прояв егоїзму."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 17:50:57 ]
Мав на увазі, що Серце мусить хоч якось бути присутнім... бо без нього це вже цілим букетиком Збочівництва попахує. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 17:53:59 ]
Чому болить Душа, коли Серце Зламане?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 17:58:15 ]
Можна моє слово? Бо все це гримуча суміш - такий собі коктейль з гормонів, бажань, мрій, уявлень, пошуків щастя, добра... та багато ще!
А коли поосяде, видихнеться - отоді вже буде видно, любов чи ні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 18:00:31 ]
А душа болить, бо через ті пошуки вона й собі хотіла щось урвать, хоч краплину. Вони ж усі разом!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 18:12:51 ]
Душа болить, бо не є до кінця чистою і далекою від Бога.
Скільки всього... а так мало Любові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 18:56:27 ]
А коли багато Любові, так, що аж через край, то теж не в кайф! У Бога за пазухою добре, просто надто добре. Людська ж мета - земне життя, тому радісно, коли болить, коли чогось мало. Це змушує шукати й рухатися далі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 19:05:47 ]
Любові ніколи не є забагато, бо як може бути забагато Бога???
А коли людина вважає, що забагато... - то нехай ділиться зі всіма... адже стільком Душам (деякі з них цьохо навіть не підозрюють) бракує власне Її.
Не поділяю теж філософію манаха. Занадто вона егоїстична - посв`ятити себе Служінню Богови, забувши про людей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 19:07:47 ]
Дякую, Василю! І вам бажаю всього найкращого! :)

Юрію, А як ви побачили "очиська" у Мрії? :)). Моє ім"я Надія - справжнє :).
Взагалі-то, маленька різниця є між цими прекрасними словами "любов - кохання" - із філологічної точки зору :). Кохання - це почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі. Особа, що викликає такі почуття - кохана людина. Інтимні стосунки з особою іншої статі. Любов - це (те ж саме, що і кохання +) глибока повага, шанобливе ставлення до людини. Глибока приязнь, викликана родинними зв"язками. Інтерес до чого-небудь. Внутрішній духовний потяг до чого-небудь. Пристрасть до чого-небудь. Тобто, маму, тата, дітей і Батьківщину.... треба любити, а мужчину (жінку) кохати і любити :). Ціла лекція вийшла :).
Цілком погоджуюся з Юлею.
І з Юрієм :)
І з Юрієм :))
Але, як би ми не назвали це відчуття, де б воно не знаходилося :)), правильним чи неправильним було б - це прекрасне почуття і без нього ніяк!!! :)
І на завершення своєї лекції про найпрекрасніше :) хочу сказати КОХАЙТЕ і будьте коханими!!!! :)
Дякую всім за увагу! :)