ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.08 05:07
Не боюся сьогодні нічого
І ніяк не лякає мене
Ні чекання нічної тривоги,
Ні сирени гудіння гучне.
Не раптовою стала поява
Кровожерних вовік ворогів,
Бо не вірити зайдам лукавим
Мені мудрий Тарас заповів.

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Євген Федчук
2020.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Мацієвська (1951) / Поеми

 Ост-арбайтер (східний робітник)

Хай життя - одне стернисте поле,
але перейти - не промину.
Дотягну до краю. Хай руками,
хай на ліктях, поповзом - дарма,
душу хай обшмугляю об камінь –
все одно милішої нема
за оцю утрачену й ледачу,
за байдужу, осоружну, за
землю цю, якою тільки й значу
і якою барвиться сльоза.

Василь СТУC

1.

На цвинтар тата супроводив люд.
(Ти був ще з нами, був ще тут…)

Везла вантажівка, зухвало підбігаючи.
( Кудись спішить водій, і «коник» поспішає.)

Мороз тріщав, і шлях рипів горбатий.
На повозі над усіма - мій тато.
Куди ти, любий?..
Світ білів проваллям.
Кучерик непокірний над чолом
вітрисько розвівало.
Брело засмучене село.
Матусенька вмлівала.

2.

Великий Боже, цей же чоловік
ще стільки посадити міг, зростити!
А як прожив!.. Увесь свій вік
за плугом тільки й знав ходити.
Коли ж у рабство вороги погнали,
коли америки манили й обіцяли
молочні ріки, долари і статок,
чому додому повернувсь мій тато?

Хатинка біла у вишневім краї
була для нього найріднішим раєм.

Вітчизно люба поміж безлічі світів!
До тебе із полону вдвох вертались:
той сирота юнак (не йшов він, а летів!)
і я –ще ненароджена ,
та в генах озивалась.

У серці, думах, подихові - ти,
моя Вкраїно, матінко-матусе!
Ділити щастя, горенько нести
удвох з тобою, тільки разом мусимо!

3.

…Тепер везли на кладовище тата.
Десь за кордоном зважували все ще:
яка ж за труд йому належить плата?
Вже частку віддали,
чи віддавати й решту?

Як ніби й справді є ціна тим мукам!
А від грошей тих - користі онукам!

… Не раз, бувало, вже підрісши трохи,
розмови з батьком намагалась завести
про ті часи. Не плакав, не жалівсь, не охав.
Мовчав. Біду щоб одвести.

…Старенька фотокарточка. Вдивляюсь
в обличчя трьох красивих юнаків.
Ізвідти вислали, із «раю».
Із них один додомоньку й прибивсь…

І кадрик давній: збіглося село.
«Пилипку, повернувся, значить?..»
«А як, синочку, там було?..»
«Чи Дусі, Гані… ти не бачив?..»

За ними досі, Україно, плачеш.
Мільйони страчено життів -
народжених
і тих,
що мали в світ прийти.
Хрести…

4.

Знов на горбку вантажівка гицає.
Сумне й смішне йдуть поряд у житті
Співає батюшка, і хор його співає.
Мій тато - на вантажівці, в путі.

Пливе ріка , спішить авто із татом.
Он цвинтар і хрестів печальних крила.
Вже вирито могилу…
О люде, як їх тут багато!...

… Сніжок летить. Татусю, пам’ятаєш,
як ми з тобою лижі купували!
Як на санчатах ти мене возив…
Як із Німеччини спішив…

…Такі красиві в тебе руки. Міг
картоплі міх,
як іграшку, підняти,
холодне залізяччя оживляти,
онуків до грудей горнути-зігрівати.

…Чоло високе мудрістю звабливе.
Уста печальні - горенька печать…

5.

…Немає тата… Зойкнувши востаннє,
з-під рук його не озоветься корба.
Немає тата… А здається, мовби
от-от у хаті забринить світанок,
і рипнуть двері, пропустивши в літо,
і тихих кроків відгомін над світом.
Немає тата… сорок днів і нічок.
Пішов у вічність. Догоріли свічі.
У зиму осінь забрела назавше,
не попрощавшись.
Блукає спогад смутком поміж нами.
Сльоза гірка не висиха у мами.
Тремтить струна обірвана від болю,
і тужить гірко в закапелку доля.

2014 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-02-06 22:33:31
Переглядів сторінки твору 863
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.06 22:39
Автор у цю хвилину відсутній