Коли Бог вигнав Адама і Єву за райську браму , був кінець літа . Швидко наближалася осінь, а в них не було ні теплого одягу, ні своєї хати , ні власної землі де б можна було зробити бодай якусь колибу , або розпалити ватру . Дуже зажурилися обоє , бо не знали що їм далі робити. Єва у той час уже почула себе вагітною . Посідали собі на камінь , обняли коліна руками , та так і заснули міцним сном . У сні з,явився їм ангел Божий Гавриїл і сказав їм так : « вставай Адаме , забирай свою жону Єву і рушай на північ. Далеко, далеко на півночі побачиш гори , що називаються Карпати. Там ти знайдеш притулок собі, усьому роду твоєму і усім бидлятам твоїм . У Карпатах ти зустрінеш друзів із якима породичаєшся і видаш замуж за них своїх дівчат , бо там на цей час нема жінок .
Ті нові друзі , яких ти придбаєш уже не ангели , але ще і не чоловіки . Це - русини Божі сини . Вони є велика нами , дуже сильними , розумними , на лице гарними , добрими «. Встав від сну Адам і зробив так , як йому наказав ангел Божий . Взяв жону свою Єву, рушив у далеку дорогу на північ , разом із своїми ослятами та іншими бидлятами . А щоб Адам не заблудився , Бог зробив йому на небі дороговказ із зірок , який Адам назвав – Молочний шлях . Він назвав його так , тому що весь час поки ішли Адам і Єва із Едему до Карпат, вони їли переважно козяче молоко . Ну а що їм було їсти як іншого не було ? По цьому зірковому дороговказу Адам і прийшов у Карпати . Ішли вони дуже , дуже довго .По дорозі Єва народила багато синів і дочок . Це їх первісток Каїн та Авель , доньки – Білявка , Чорнявка, Красавка , Кучерявка , Русявка, та багато інших .
Дуже змучився у дорозі Адам . Розклавши шатор свій для відпочинку , він побачив, що місце тут дуже гарне , вирішив насадити новий сад , який би був для нього та для роду його раєм . Тільки но закінчив садити плодові дерева , як явився йому ангел Гавриїл і сказав : « Адаме , не роби цього .Ти знову не послухав наказу Божого . Заберай шатор свій , родину свою та йди туди , куди тобі було наказано». Адам послухав і пішов далі . А сад який він насадив на півночі Сербії ще і зараз називається- Новий сад .
І от нарешті Адам побачив перед собою сині - пресині , гарні – прегарні гори . Зірки на небі ніби зупинилися . Адам зрозумів, що це ті гори , які йому Бог дав по заповіту Своєму . На горі «Чернеча» , там де зараз монастир він поставив свій шатор і кілька днів відпочивав . Відпочивши, приступив до роботи . Робота була не легка . Треба було вирубати ліс , викорчувати терня , визбирати каміня . Робив Адам від зорі і до зорі в поті чола свого . З чола його густо капали каплі поту , але на землю вони не падали , а тут же в повітрі , кожна капля перетворювалася на пчолу . Пчола –це і є пот чола Адамового . Коли Адам на другий ранок прийшов на роботу то побачив ділянку яку вчора розчистив , що вона за ніч заросла ще густішим терням , як була до того . Це той змій-сатана який у раю спокусив Єву прийшов слідом за Адамом і шкодив йому засіваючи поле терням та різними бур,янами . На ділянці ,яку Адам задумав розкорчувати, щоб засіяти та за садити із чотирьох боків проклав межу . Межу позначив межовими знаками . На такі межові знаки русини ще і зараз кажуть « чова» . На чотирьох боках ділянки поклав великі камяні стовпи – чови а між ними по периметру безліч менших . Одну велику чову поклав на замковій горі ,що на півдні . Ця чова потім стала краєугольним каменем замку «Паланок».Другу велику чову поклав на заході , на верху гори «Ловачка». Третю велику чову поклав на півночі , на верху гори «Жорнина» . Четверту чову поклав на горі « «Велика» . Мушу сказати про те ,що ще коли я ходив до школи , то ми учні із нашими вчителями ходили на екскурсію на гору Жорнина . Один старий лісник показав мені камень-чову який давно , давно поставив Адам . Я на цьому камені трохи посидів . З одного боку каменя ,на рівній його частині можна було видіти якусь надпись . Я за фотографував цей камень . Надпись важко було прочитати бо букви , що були видовбані на камені під впливом сонця , морозу , вітру та води, майже зникли . Можна було прочитати хіба що перші букви слова бо були видовбані глибше за інших . Ось як це виглядало:
А…….Є……..
Т……..Б……..
П……..І..
Н……..П
………..
На нижніх рядках навіть перші букви на превеликий жаль зтерлися .
Я довго ламав собі голову, як розтлумачити цю надпись . Щось у мене не виходило . Аж через шістьдесят років , коли появилися комп’ютери , я нарешті розтлумачив видовбані Адамом слова . Ось вони
Адам і Єва
Тутка були
Потятка імали
Не пускали
……………
На жаль нижні рядки навіть при допомозі комп’ютера відгадати поки що не можливо .
Мушу признатися, що мій колег , всесвітньо відомий учений муж в області історії , археології, етнографії , лінгвістики , паралельно зі мною досліджуючи цю надпись, прийшов до іншого тлумачення третього рядку . У нього це виходить так :
За потятка ся імали
Не пускали………..
Якщо вийде що мій колега правий , то я змушений буду переглянути свій погляд на те , чим займалися Адам І Єва нагорі Жорнина .
А тим часом діти Адама повиростали . Він мав надію ,що діти повиростають і буде йому допомога у тяжкій роботі . Та крім клопоту нічого не дочекався . Як це усі знають старший його син Каїн через зависть убив брата свого Авеля . А потім оправдувався , що сам Авель у всьому винен , бо ніби його барани потоптали Каїнове жито , чим завдали великої шкоди .
Дівки Адамові були дуже красиві і станом і лицем , як їхня мама Єва . Невдовзі всі вони знюхалися з русинами та й наплодили багато копилів – байстрюків . Не один раз казав Адам - малі діти спати не дають , а дорослі діти жити не дають . Каїна вигнали з дому і понад сто років блукав він по лісах та полонинах спокутуючи гріхи. Нарешті він покаявся, зустрів доньку сестри своєї Чорнявки і взяв її собі за жону . Звали жону Каїна Дана .
Ця пара побудувала собі хату і зайнялася землеробством . Село , яке вони заснували назвали Кайданово , по імені Каїна і Дани . Від них розмножилося велике потомство .Всі були добрими землеробами,- орачі , сіячі, косарі , жниварі . Багато праць овали , мучилися . Село Кайданово і зарас існує за п'ятнадцять кілометрів на захід від Мукачева .
Колись на жителів Кайданова казали так: « тяжко працюють,- легко їдять , товсто дзвонять, - тонко пердять» .
Донька Адама- Чорнявка зустрілася зодним руснаком і сильно залюбилася у нього.
Не дочекавши Адамового благословіня втікла зним кудись далеко в гори і там заснували село , яке назвали по імені Чорнявки – Усть Чорна . Білявка теж знайшла собі доброго хлопа руснака і заснували село Білки по імені Білявки . Красавка уподобала собі гарного хлопця та й пішли на притисянську долину і там обробляли землю . Місце де вони жили та працювали назвали – Красне поле ,по імені Красавки. Найпривабливішою із доньок Адама була Русявка. Її уподобав славний русиньський передняк і узяв собі за жону .Поселилася ця пара жити не далеко від Адама . Це село назвали Руськово . Адам іЄва довго жили тому у них народилося велике множество дітей , котрі розійшлися по усьому білому світу і стали родоначальниками багатьох держав та народів .
Тим часом Адам важко працюючи , у великих муках розчистив таки своє поле від терня і почав його засівати від межі і до межі , від чови і до чови, зерном . Але у нього нічого не родилося крім дітей . Єва порадила йому зробити ручку до мотики на сорок локтів аби міг швидше перекопати землю від чови ідо чови . Це нічого не помогло , хіба що додало більше муки . Місце де жив і мучився Адам , і де в муках Єва дітей родила назвали Мукачово, від слова мука і чова . Бо мучився він перекопуючи землю від одної чови до другої , від другої щедо іншої . Одного разу Адам і Єва косили сіно не далеко від Великої гори .Звідкись узялася смерть із косою і одним махом скосила їх обох .
Прожили Адам І Єва понад девятсот років , нічого не нагадували , нічого не придбали , обоє померли в один день . Погребли їх на полі де Адам косив сіно, яке ще і зараз зветься


Косово ,або Косівка . Над їхнім гробом поставили великий камень , а на тньому написали:
Адам і Єва
Довго жили
Много знали
Нич не мали
Із землі їх узяли
У землю поклали
Щей каменем приклали

2013