На горі Жорнина , що височіє на північному боці від Мукачева , був колись давно-давно камяний палац-фортеця . Жила в цьому палаці одна люта пре-люта пані . Від народження цю люту пані батьки назвали Чорнобривка . Вона була володаркою на тільки над всім Мукачевом , а й над всіма селами що простягалися близько та далеко від її палацу . Всі , хто жив в цих селах та містах , були її кріпаками. Цю люту пані кріпаки поміж собою прозвали Чорнокривда . Ця прозивка була виправдана тим , що люта пані насправді була дуже лютою , вона збиткувалася над всіми підлеглими кріпаками , та кривдила їх як тільки могла . З виду на лице вона була гарною , миловидною жінкою , з красивою поставою. Всі хто її знав дивувалися , звідки в такому красивому тілі береться так багато люті та злості. Та найбільше вона терпіти не могла гарних дівчат та молодих жінок. Вона наказувала своїм слугам шукати по селах гарних дівчат і привозити їх до неї в палац. Там дівчат запрягали до воза і примушували возити Кривду по горах та лісах . Відбувалося це дійство у дуже дивний спосіб. Дівчат привязували до воза за їхнє волося , а колеса Кривда наказала зробити квадратними. Коли від втрати сил дівчата падали непритомними і від цього часто помирали , Кривда наказувала приводити інших. Не обминала лиха доля і молодих чоловіків та парубків. Парубків приводили у її палац . Насолодившись різними дикими похотями , Кривда надівала на голови хлопцям вуздечка із німецькими вудилами , сама сідала верхи на шию хлопця і поганяючи кнутом примушувала бігати вверх та вниз по горах аж доки парубок не падав мертвим . На самому верху Жорнини , у дворі палацу , у скелі був видовбаний колодязь глубиною понад сто метрів. Так цей колодязь був заповнений трупами замордованих хлопців та дівчат . Всі виноградники на горі Чернеча , Червена , Ловачка , аж до Бобовища і далі до Середнього належали лютій Кривді. Не один кріпак на цих виноградниках знайшов собі смерть. Що тільки не придумувала Кривда аби завдавати більше горя кріпакам. Наприклад , примушувала обкопувати кусти винограду зверху в низ по крутому схилу, або стоячи на колінах . В посушливі роки , в спекотні дні , примушувала кріпаків носити воду з річки Латориця на верх гори Ловачка в решетах і таким чином поливати виноградник . Зимою , коли не було роботи на полях чи виноградниках , Кривда теж придумувала різні способи знущянь над людьми. Так вона одної суворої зими наказала спорудити льодяну горку із Чернечої гори аж у річку Латориця. Кожного дня , добре виспавшись вона приходила сюди , щоб порозважатися. Сівши на сани вона примушувала дівчат витягувати їх на самий верх льодяної горки , а звідти спускалася аж до лівого берега річки. А щоб ноги дівчат не ховзалися коли її витягували на верх горки , наказала дівчатам роззутися . Так босоніж , в сильні морози дівчата возили люту пані цілими днями по річці та по її берегах. Ця пані знала , що її позаочі прозивають Кривдою , але не сердилася . Навіть пишалася тим , що вона може скривдити всіх , в той час , як на неї ніхто не смів косо подивитися. Одного зимового морозного дня Кривда запросила своїх гостей , які понаїздили чи то з Польщі , чи то з Туреччини , щоб і вони порозважалися на льодяній горці. Був самий розгул веселощів , коли Кривда побачила двох жінок , що йшли по замерзлій річці . Це була одна старенька , біла як сніг, жінка і молоденька , років 16-17 дівчина. Коли жінки наблизились , Кривда сердито спитала.
- Ви хто такі , що без мого дозволу блукаєте у моєму володінні . – Я Істина , сказала старенька , а це моя донька Правда. – А чому ти така вся біла ? -- Тому , що я старішша за весь світ . – Тоді чому в твоєї доньки таке смішне імя ? -- Тому , що вона завжди перемагає . Засміялася Кривда на всі свої жовті прокурені зуби , та й каже . –Ну , це ми ще побачимо , як вона перемагає. А тепер , кажи бабо , чого тобі тут треба , чого прийшла. – Плач і стогін бідних , замучених тобою людей дійшов до небес. Ми прийшли тобі сказати , щоб ти покаялася , щоб від сьогоднішнього дня ти робила тільки добро людям , щоб завжди ходила по паравді. Знову засміялася диким сміхом Кривда , що аж дерева задрижали. – Почула я тебе , бабо. Від сьогодні і кожного дня я буду ходити по Правді . Ти це будеш бачити твоїми очима. Тоді наказала слугам схопити прибулих жінок і звязати їх обох . Істину привязали до верби , що росла на самому берегу річки , а Правду звязали і кинули на лід у річку Латорицю біля самого підніжжя льодяної горки . Після цього Кривда підійшла до лежачої Правди і почала місити її груди своїми гострими каблуками , та скакати по її тендітному тілові. Гості Кривдені дивилися і теж реготали від задоволення . Трохи далі стояли кріпаки і плакали витираючи сльози хто рукавом , а хто краєм хустки , аби Кривда не побачила , бо вона могла і за це бідняків покарати. Так було щодня на паротязі тижня . Кривда підійшла до верби де була привязана Істина і каже:- - Ну ,що бабо , тепер ти бачила , що я кожного дня хожу по Правді? А сама наказала босим дівчатам аби витягли її на верх горки . Тим часом лід під теплим лежачим тілом Правди таяв і ставав все тоншим . А від її рясно пролитих сліз лід став кригким як вафлі. Як тільки босі дівчата витягнули Кривду на самий верх горки , вона дала знак рукою слугам відтягнути Правду в бік , аби не заважала саням. І ось з швидкого розгону сани з Кривдою налетіли на те місце де лежала Правда . Лід тріснув і сани разом із Кривдою навіки зникли під водою. Це бачили кріпаки і з радістю почали обнімати один одного , вигукуючи при цьому : - Правда перемогла! Є Бог на небі ! Правда перемогла! Тоді зібралися бідні люди з навколишніх сіл та з Мукачева і пішли палити палац , що на горі Жорнина . Коли все вигоріло , то взялися за мури . Через досить таки короткий час каменя на камені не залишилось від паньського палацу. А ще через якийсь час прийшов до Мукачева десь із далека божий чоловік , котрий побудував на тому місці де була льодяна гора монастир Богу на славу , а людям на згадку про Істину та Правду Божу.

2013