ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Омелян Курта (1940) /
Проза
Русини- ангельська раса
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Русини- ангельська раса
Р У С И Н И - А Н Г Е Л Ь С Ь К А Р А С А
Коли Бог створив народ свій – русинів , то став думати куди б його поселити . Подивився Творець довкола і побачив що кращого на світі як Карпати нічого немає . Та й вирішив Бог заселити Карпати русинами . По правді казати , тоді , на початку народ цей русинами ще не називали. Їх просто називали народом божим . Але і то правда, що народ божий, котрий проживав на різній місцевості Карпат давав собі різну самоназву . Так, ті що населяли центральні Карпати, взяли собі назву – бойки . Народ , що жив на схід сонця від бойків , називався – гуцули . І бойки і гуцули це одна і та сама назва . Бойки – русинська назва , означає вона що це бойові люди котрі нікого і нічого не бояться . Ті, що жили на сході Карпат , межували з румунами По румунські гуцул це і є бойко . На захід сонця від бойків живуть лемки . На цій самоназві зупинюся трохи докладніше .
Коло підніжжя гори « Востра» , там де тепер село Середнє жила колись дуже давно одна заможна родина . Чоловіка звали Велет а його жону Лемка . Було в них багато дітей , та так багато ,що Лемка інколи забувала котрого як звати, та хто за ким народився . А ще більше було у них онуків . Ну а правнуків було так много , що і порахувати усіх було важко . Людей , яких наплодили Велет та Лемка спочатку називали велетами або велетнями . Бо і по правді це були високорослі, сильні, працьовиті люди . Але , так як в той час набувало широкого розмаху таке суспільне явище , як матріархат , то цих людей стали називати по імені матері – лемками . Воно може було б і краще , як би цих людей і до тепер називали велетами , але сталося так як сталося.
Пройшло досить багато часу і Бог захотів узнати як живе Його творіння – божий народ .
Він послав у Карпати один полк воїнства небесного –ангелів. За старшого у них був архістратег по імені Рус . Ангели повинні були навідатися у всі закутки Карпат, щоб побачити як живе народ божий , чи не має якусь нужду , чи не потребує поміч, чи не грішить . Коли ангели прийшли у Карпати то побачили , що поправді тут дуже красиво,
зелені ліси, щедрі поля , чисте повітря , кришталева вода . А що най головніше ,так це те ,
що тут працьовитий ,сильний , красивий божий народ . А які тут красиві дівчата ! Коли архістратег Рус прийшов у село Середнє, що під горою «Востра», та коли побачив наймолодше дівча Велета - Росаву , то залюбився до неї з першого погляду . Та так міцно залюбився , що і дня не міг прожити аби не бачитися з Росавою . Та що там дня , якщо не бачив Росаву хоча б одну годину ,то це йому здавалося ,як сто років . На таку любов Руса
відповідала Росава взаємністю . Коли сонце сідало за Хомецьку гору, коли з поля поверталися до дому змучені важкою працею люди, то старші повечерявши та помолившись лягали спати. А молоді не зважаючи на важку денну працю, гуляли до пізньої ночі . А деколи співали ,танцювали ,веселилися аж до третіх півнів по садах та хащах довкола Середнього. Архістратег Рус нетерпляче чекаючи коли вийде на вулицю
Росава ходив у неї попід вікнами співаючи ангельську пісню
Сині Карпати
Сині небеса
Куди подивлюся
Там русинська краса.
А з Велетової хати доносився дзвінкий голос Росави
Моя краса
Як та роса
На лелію
Як на тебе подивлюся
Та й зомлію.
Ця, сильна полум’яна любов привела до того,що невдовзі Рус засватав Росаву,а через два тижні зробили многолюдне весілля. На сватанках свати та свахи приспівували
Сталося, сталося
Що ся мало стати
Узяв Рус Росаву
Бо ї важив брати.
На весілля до Середнього зійшлося дуже много народу з усіх куточків Карпат. До речі маю казати, що село Середнім назвали тому, лежить воно по середині русинської держави.
На половині дороги від Попраду до Ясіня. Дружбами на весіллі були ангели, а дружками най красиві дівчата із усього Закарпаття . За прикладом свого архістратега Руса, ангели тут- же на весіллі засватали карпатських дівчат , а незабаром всі вони поженилися і поробили шумне весілля. Від ангелів та карпатських дівчат народилося велике потомство,
яке назвали руснаками , або русинами на честь архістратега Руса . А ті, що і по сьогоднішній день сповідують матріархат називають цей нарід карпаторосами . Ось чому
ще і досі по усіх Карпатах (та і не тільки в Карпатах) співають таку гарну ангельську пісню
Од Попраду до Ясіня
Там русинське коріня.
Богу мерзко було дивитися на таке гріхопадіння ангелів . Але за ради Своєї великої милості, за ради безмежної любові до народу божого-русинів, Бог простив цей проступок.
Русини були дуже плодючі, багатодітні . Від них розплодилися усі славянські народи , що живуть на території від Середземного і до Білого морів, від Трієста до Камчатки. Багато
з них заснували колонії в Америці, Австралії . Всі народи світу мають їх за ангельську
расу тому , що вони покірні ,з лагідним характером, працьовиті , терплячі , добрі.
Це ж руснаки і придумали поговірку –« добрий дурному –брат» . Руснака вдарять у ліве
лице, а він підставить і праве . Від нього заберуть верхній одяг , а він віддасть і сорочку.
Та що там сорочку, з нього сьому шкуру деруть , а він терпить і мовчить . Йому в очі плюють , а він каже – дощ паде . Це про них сусідні народи кажуть:-« дурні бо бідні ,
а бідні ,бо дурні.».Скільки було серед них розумних мужів , котрі старалися розбудити русинів та все даремно . Вони терплять і мовчать бо кращого життя не знали .
Та хіба це не ангельська раса ? Не приведи Боже до чогось гіршого.
ГОЙТЕ РУСНАКИ НЕ ДАЙТЕСЯ БІДІ СТАТИ.
2013 р.
Коли Бог створив народ свій – русинів , то став думати куди б його поселити . Подивився Творець довкола і побачив що кращого на світі як Карпати нічого немає . Та й вирішив Бог заселити Карпати русинами . По правді казати , тоді , на початку народ цей русинами ще не називали. Їх просто називали народом божим . Але і то правда, що народ божий, котрий проживав на різній місцевості Карпат давав собі різну самоназву . Так, ті що населяли центральні Карпати, взяли собі назву – бойки . Народ , що жив на схід сонця від бойків , називався – гуцули . І бойки і гуцули це одна і та сама назва . Бойки – русинська назва , означає вона що це бойові люди котрі нікого і нічого не бояться . Ті, що жили на сході Карпат , межували з румунами По румунські гуцул це і є бойко . На захід сонця від бойків живуть лемки . На цій самоназві зупинюся трохи докладніше .
Коло підніжжя гори « Востра» , там де тепер село Середнє жила колись дуже давно одна заможна родина . Чоловіка звали Велет а його жону Лемка . Було в них багато дітей , та так багато ,що Лемка інколи забувала котрого як звати, та хто за ким народився . А ще більше було у них онуків . Ну а правнуків було так много , що і порахувати усіх було важко . Людей , яких наплодили Велет та Лемка спочатку називали велетами або велетнями . Бо і по правді це були високорослі, сильні, працьовиті люди . Але , так як в той час набувало широкого розмаху таке суспільне явище , як матріархат , то цих людей стали називати по імені матері – лемками . Воно може було б і краще , як би цих людей і до тепер називали велетами , але сталося так як сталося.
Пройшло досить багато часу і Бог захотів узнати як живе Його творіння – божий народ .
Він послав у Карпати один полк воїнства небесного –ангелів. За старшого у них був архістратег по імені Рус . Ангели повинні були навідатися у всі закутки Карпат, щоб побачити як живе народ божий , чи не має якусь нужду , чи не потребує поміч, чи не грішить . Коли ангели прийшли у Карпати то побачили , що поправді тут дуже красиво,
зелені ліси, щедрі поля , чисте повітря , кришталева вода . А що най головніше ,так це те ,
що тут працьовитий ,сильний , красивий божий народ . А які тут красиві дівчата ! Коли архістратег Рус прийшов у село Середнє, що під горою «Востра», та коли побачив наймолодше дівча Велета - Росаву , то залюбився до неї з першого погляду . Та так міцно залюбився , що і дня не міг прожити аби не бачитися з Росавою . Та що там дня , якщо не бачив Росаву хоча б одну годину ,то це йому здавалося ,як сто років . На таку любов Руса
відповідала Росава взаємністю . Коли сонце сідало за Хомецьку гору, коли з поля поверталися до дому змучені важкою працею люди, то старші повечерявши та помолившись лягали спати. А молоді не зважаючи на важку денну працю, гуляли до пізньої ночі . А деколи співали ,танцювали ,веселилися аж до третіх півнів по садах та хащах довкола Середнього. Архістратег Рус нетерпляче чекаючи коли вийде на вулицю
Росава ходив у неї попід вікнами співаючи ангельську пісню
Сині Карпати
Сині небеса
Куди подивлюся
Там русинська краса.
А з Велетової хати доносився дзвінкий голос Росави
Моя краса
Як та роса
На лелію
Як на тебе подивлюся
Та й зомлію.
Ця, сильна полум’яна любов привела до того,що невдовзі Рус засватав Росаву,а через два тижні зробили многолюдне весілля. На сватанках свати та свахи приспівували
Сталося, сталося
Що ся мало стати
Узяв Рус Росаву
Бо ї важив брати.
На весілля до Середнього зійшлося дуже много народу з усіх куточків Карпат. До речі маю казати, що село Середнім назвали тому, лежить воно по середині русинської держави.
На половині дороги від Попраду до Ясіня. Дружбами на весіллі були ангели, а дружками най красиві дівчата із усього Закарпаття . За прикладом свого архістратега Руса, ангели тут- же на весіллі засватали карпатських дівчат , а незабаром всі вони поженилися і поробили шумне весілля. Від ангелів та карпатських дівчат народилося велике потомство,
яке назвали руснаками , або русинами на честь архістратега Руса . А ті, що і по сьогоднішній день сповідують матріархат називають цей нарід карпаторосами . Ось чому
ще і досі по усіх Карпатах (та і не тільки в Карпатах) співають таку гарну ангельську пісню
Од Попраду до Ясіня
Там русинське коріня.
Богу мерзко було дивитися на таке гріхопадіння ангелів . Але за ради Своєї великої милості, за ради безмежної любові до народу божого-русинів, Бог простив цей проступок.
Русини були дуже плодючі, багатодітні . Від них розплодилися усі славянські народи , що живуть на території від Середземного і до Білого морів, від Трієста до Камчатки. Багато
з них заснували колонії в Америці, Австралії . Всі народи світу мають їх за ангельську
расу тому , що вони покірні ,з лагідним характером, працьовиті , терплячі , добрі.
Це ж руснаки і придумали поговірку –« добрий дурному –брат» . Руснака вдарять у ліве
лице, а він підставить і праве . Від нього заберуть верхній одяг , а він віддасть і сорочку.
Та що там сорочку, з нього сьому шкуру деруть , а він терпить і мовчить . Йому в очі плюють , а він каже – дощ паде . Це про них сусідні народи кажуть:-« дурні бо бідні ,
а бідні ,бо дурні.».Скільки було серед них розумних мужів , котрі старалися розбудити русинів та все даремно . Вони терплять і мовчать бо кращого життя не знали .
Та хіба це не ангельська раса ? Не приведи Боже до чогось гіршого.
ГОЙТЕ РУСНАКИ НЕ ДАЙТЕСЯ БІДІ СТАТИ.
2013 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію