Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.12
06:15
Душу змучує тривога,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
2026.09.11
20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
2026.09.11
18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
2026.09.11
16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
2026.09.11
15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
2026.09.11
13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
2026.09.11
12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
2026.09.11
11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
2026.09.11
06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
2026.09.10
22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
2026.09.10
21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
2026.09.10
21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
2026.09.10
19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
2026.09.10
15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
2026.09.10
12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
2026.09.10
08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Омелян Курта (1940) /
Проза
Русини- ангельська раса
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Русини- ангельська раса
Р У С И Н И - А Н Г Е Л Ь С Ь К А Р А С А
Коли Бог створив народ свій – русинів , то став думати куди б його поселити . Подивився Творець довкола і побачив що кращого на світі як Карпати нічого немає . Та й вирішив Бог заселити Карпати русинами . По правді казати , тоді , на початку народ цей русинами ще не називали. Їх просто називали народом божим . Але і то правда, що народ божий, котрий проживав на різній місцевості Карпат давав собі різну самоназву . Так, ті що населяли центральні Карпати, взяли собі назву – бойки . Народ , що жив на схід сонця від бойків , називався – гуцули . І бойки і гуцули це одна і та сама назва . Бойки – русинська назва , означає вона що це бойові люди котрі нікого і нічого не бояться . Ті, що жили на сході Карпат , межували з румунами По румунські гуцул це і є бойко . На захід сонця від бойків живуть лемки . На цій самоназві зупинюся трохи докладніше .
Коло підніжжя гори « Востра» , там де тепер село Середнє жила колись дуже давно одна заможна родина . Чоловіка звали Велет а його жону Лемка . Було в них багато дітей , та так багато ,що Лемка інколи забувала котрого як звати, та хто за ким народився . А ще більше було у них онуків . Ну а правнуків було так много , що і порахувати усіх було важко . Людей , яких наплодили Велет та Лемка спочатку називали велетами або велетнями . Бо і по правді це були високорослі, сильні, працьовиті люди . Але , так як в той час набувало широкого розмаху таке суспільне явище , як матріархат , то цих людей стали називати по імені матері – лемками . Воно може було б і краще , як би цих людей і до тепер називали велетами , але сталося так як сталося.
Пройшло досить багато часу і Бог захотів узнати як живе Його творіння – божий народ .
Він послав у Карпати один полк воїнства небесного –ангелів. За старшого у них був архістратег по імені Рус . Ангели повинні були навідатися у всі закутки Карпат, щоб побачити як живе народ божий , чи не має якусь нужду , чи не потребує поміч, чи не грішить . Коли ангели прийшли у Карпати то побачили , що поправді тут дуже красиво,
зелені ліси, щедрі поля , чисте повітря , кришталева вода . А що най головніше ,так це те ,
що тут працьовитий ,сильний , красивий божий народ . А які тут красиві дівчата ! Коли архістратег Рус прийшов у село Середнє, що під горою «Востра», та коли побачив наймолодше дівча Велета - Росаву , то залюбився до неї з першого погляду . Та так міцно залюбився , що і дня не міг прожити аби не бачитися з Росавою . Та що там дня , якщо не бачив Росаву хоча б одну годину ,то це йому здавалося ,як сто років . На таку любов Руса
відповідала Росава взаємністю . Коли сонце сідало за Хомецьку гору, коли з поля поверталися до дому змучені важкою працею люди, то старші повечерявши та помолившись лягали спати. А молоді не зважаючи на важку денну працю, гуляли до пізньої ночі . А деколи співали ,танцювали ,веселилися аж до третіх півнів по садах та хащах довкола Середнього. Архістратег Рус нетерпляче чекаючи коли вийде на вулицю
Росава ходив у неї попід вікнами співаючи ангельську пісню
Сині Карпати
Сині небеса
Куди подивлюся
Там русинська краса.
А з Велетової хати доносився дзвінкий голос Росави
Моя краса
Як та роса
На лелію
Як на тебе подивлюся
Та й зомлію.
Ця, сильна полум’яна любов привела до того,що невдовзі Рус засватав Росаву,а через два тижні зробили многолюдне весілля. На сватанках свати та свахи приспівували
Сталося, сталося
Що ся мало стати
Узяв Рус Росаву
Бо ї важив брати.
На весілля до Середнього зійшлося дуже много народу з усіх куточків Карпат. До речі маю казати, що село Середнім назвали тому, лежить воно по середині русинської держави.
На половині дороги від Попраду до Ясіня. Дружбами на весіллі були ангели, а дружками най красиві дівчата із усього Закарпаття . За прикладом свого архістратега Руса, ангели тут- же на весіллі засватали карпатських дівчат , а незабаром всі вони поженилися і поробили шумне весілля. Від ангелів та карпатських дівчат народилося велике потомство,
яке назвали руснаками , або русинами на честь архістратега Руса . А ті, що і по сьогоднішній день сповідують матріархат називають цей нарід карпаторосами . Ось чому
ще і досі по усіх Карпатах (та і не тільки в Карпатах) співають таку гарну ангельську пісню
Од Попраду до Ясіня
Там русинське коріня.
Богу мерзко було дивитися на таке гріхопадіння ангелів . Але за ради Своєї великої милості, за ради безмежної любові до народу божого-русинів, Бог простив цей проступок.
Русини були дуже плодючі, багатодітні . Від них розплодилися усі славянські народи , що живуть на території від Середземного і до Білого морів, від Трієста до Камчатки. Багато
з них заснували колонії в Америці, Австралії . Всі народи світу мають їх за ангельську
расу тому , що вони покірні ,з лагідним характером, працьовиті , терплячі , добрі.
Це ж руснаки і придумали поговірку –« добрий дурному –брат» . Руснака вдарять у ліве
лице, а він підставить і праве . Від нього заберуть верхній одяг , а він віддасть і сорочку.
Та що там сорочку, з нього сьому шкуру деруть , а він терпить і мовчить . Йому в очі плюють , а він каже – дощ паде . Це про них сусідні народи кажуть:-« дурні бо бідні ,
а бідні ,бо дурні.».Скільки було серед них розумних мужів , котрі старалися розбудити русинів та все даремно . Вони терплять і мовчать бо кращого життя не знали .
Та хіба це не ангельська раса ? Не приведи Боже до чогось гіршого.
ГОЙТЕ РУСНАКИ НЕ ДАЙТЕСЯ БІДІ СТАТИ.
2013 р.
Коли Бог створив народ свій – русинів , то став думати куди б його поселити . Подивився Творець довкола і побачив що кращого на світі як Карпати нічого немає . Та й вирішив Бог заселити Карпати русинами . По правді казати , тоді , на початку народ цей русинами ще не називали. Їх просто називали народом божим . Але і то правда, що народ божий, котрий проживав на різній місцевості Карпат давав собі різну самоназву . Так, ті що населяли центральні Карпати, взяли собі назву – бойки . Народ , що жив на схід сонця від бойків , називався – гуцули . І бойки і гуцули це одна і та сама назва . Бойки – русинська назва , означає вона що це бойові люди котрі нікого і нічого не бояться . Ті, що жили на сході Карпат , межували з румунами По румунські гуцул це і є бойко . На захід сонця від бойків живуть лемки . На цій самоназві зупинюся трохи докладніше .
Коло підніжжя гори « Востра» , там де тепер село Середнє жила колись дуже давно одна заможна родина . Чоловіка звали Велет а його жону Лемка . Було в них багато дітей , та так багато ,що Лемка інколи забувала котрого як звати, та хто за ким народився . А ще більше було у них онуків . Ну а правнуків було так много , що і порахувати усіх було важко . Людей , яких наплодили Велет та Лемка спочатку називали велетами або велетнями . Бо і по правді це були високорослі, сильні, працьовиті люди . Але , так як в той час набувало широкого розмаху таке суспільне явище , як матріархат , то цих людей стали називати по імені матері – лемками . Воно може було б і краще , як би цих людей і до тепер називали велетами , але сталося так як сталося.
Пройшло досить багато часу і Бог захотів узнати як живе Його творіння – божий народ .
Він послав у Карпати один полк воїнства небесного –ангелів. За старшого у них був архістратег по імені Рус . Ангели повинні були навідатися у всі закутки Карпат, щоб побачити як живе народ божий , чи не має якусь нужду , чи не потребує поміч, чи не грішить . Коли ангели прийшли у Карпати то побачили , що поправді тут дуже красиво,
зелені ліси, щедрі поля , чисте повітря , кришталева вода . А що най головніше ,так це те ,
що тут працьовитий ,сильний , красивий божий народ . А які тут красиві дівчата ! Коли архістратег Рус прийшов у село Середнє, що під горою «Востра», та коли побачив наймолодше дівча Велета - Росаву , то залюбився до неї з першого погляду . Та так міцно залюбився , що і дня не міг прожити аби не бачитися з Росавою . Та що там дня , якщо не бачив Росаву хоча б одну годину ,то це йому здавалося ,як сто років . На таку любов Руса
відповідала Росава взаємністю . Коли сонце сідало за Хомецьку гору, коли з поля поверталися до дому змучені важкою працею люди, то старші повечерявши та помолившись лягали спати. А молоді не зважаючи на важку денну працю, гуляли до пізньої ночі . А деколи співали ,танцювали ,веселилися аж до третіх півнів по садах та хащах довкола Середнього. Архістратег Рус нетерпляче чекаючи коли вийде на вулицю
Росава ходив у неї попід вікнами співаючи ангельську пісню
Сині Карпати
Сині небеса
Куди подивлюся
Там русинська краса.
А з Велетової хати доносився дзвінкий голос Росави
Моя краса
Як та роса
На лелію
Як на тебе подивлюся
Та й зомлію.
Ця, сильна полум’яна любов привела до того,що невдовзі Рус засватав Росаву,а через два тижні зробили многолюдне весілля. На сватанках свати та свахи приспівували
Сталося, сталося
Що ся мало стати
Узяв Рус Росаву
Бо ї важив брати.
На весілля до Середнього зійшлося дуже много народу з усіх куточків Карпат. До речі маю казати, що село Середнім назвали тому, лежить воно по середині русинської держави.
На половині дороги від Попраду до Ясіня. Дружбами на весіллі були ангели, а дружками най красиві дівчата із усього Закарпаття . За прикладом свого архістратега Руса, ангели тут- же на весіллі засватали карпатських дівчат , а незабаром всі вони поженилися і поробили шумне весілля. Від ангелів та карпатських дівчат народилося велике потомство,
яке назвали руснаками , або русинами на честь архістратега Руса . А ті, що і по сьогоднішній день сповідують матріархат називають цей нарід карпаторосами . Ось чому
ще і досі по усіх Карпатах (та і не тільки в Карпатах) співають таку гарну ангельську пісню
Од Попраду до Ясіня
Там русинське коріня.
Богу мерзко було дивитися на таке гріхопадіння ангелів . Але за ради Своєї великої милості, за ради безмежної любові до народу божого-русинів, Бог простив цей проступок.
Русини були дуже плодючі, багатодітні . Від них розплодилися усі славянські народи , що живуть на території від Середземного і до Білого морів, від Трієста до Камчатки. Багато
з них заснували колонії в Америці, Австралії . Всі народи світу мають їх за ангельську
расу тому , що вони покірні ,з лагідним характером, працьовиті , терплячі , добрі.
Це ж руснаки і придумали поговірку –« добрий дурному –брат» . Руснака вдарять у ліве
лице, а він підставить і праве . Від нього заберуть верхній одяг , а він віддасть і сорочку.
Та що там сорочку, з нього сьому шкуру деруть , а він терпить і мовчить . Йому в очі плюють , а він каже – дощ паде . Це про них сусідні народи кажуть:-« дурні бо бідні ,
а бідні ,бо дурні.».Скільки було серед них розумних мужів , котрі старалися розбудити русинів та все даремно . Вони терплять і мовчать бо кращого життя не знали .
Та хіба це не ангельська раса ? Не приведи Боже до чогось гіршого.
ГОЙТЕ РУСНАКИ НЕ ДАЙТЕСЯ БІДІ СТАТИ.
2013 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
