ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 *****




Найвища оцінка Олена Балера 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Віка Діденко 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-04-06 11:03:46
Переглядів сторінки твору 7920
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.826 / 5.63  (4.993 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 5.064 / 6  (5.017 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.09.12 21:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-06 11:43:03 ]
Зустріч з давньою симпатією через десятки років... - так мені уявилося...
Яка пронизлива образність!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-04-08 12:22:42 ]
Наші долі - старе кіно для небожителів, для тих, хто там, на небесах, розуміє зіграні нами ролі на землі. Отаке надумалося. Дякую, Галино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-07 17:06:52 ]
Та-а-ак!.. на якусь мить перемістився у старий Підгаєцький кінотеатр... Ще не завалився?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-04-08 12:24:31 ]
Ярославе, був перед очима наш кінотеатр, коли писав... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-04-08 13:48:34 ]
Дуже глибокий, цікавий і мудрий вірш Богдане!
"Не спокусися. Не дивись повторно
на кадри-плями,
рване полотно,
замінене й тобі давно екраном" - особливо оце сподобалось". Скучила за Вашою поезією, не вистачало Вас на ПМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-04-09 11:59:59 ]
Олено, дякую! Якийсь час буду в ПМ активніше публікуватися і спілкуватися з авторами. Радий, що не забули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віка Діденко (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-08 16:25:49 ]
справді.. чудова образність. дякую) неймовірний вірш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-04-09 12:00:29 ]
Віко, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-04-08 16:36:37 ]
Богдане, не люблю оцінювати, але не люблю і несправедливості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-04-09 12:04:32 ]
Олено, я зрозумів, що Ви маєте на увазі. До низьких оцінок ставлюся спокійно. Дякую за підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-04-08 16:43:15 ]
Ого, яка любов! А мене ніхто тут не любить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-04-08 16:48:58 ]
На мій погляд, попередній вірш пана Богдана набагато кращий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-04-08 17:10:10 ]
Попередній вірш Богдана справді дуже гарний, я його вчасно не прочитала, бо були на те причини. А стосовно того, що Вас нібито "ніхто тут не любить" мабуть причина у тому що Ви й сам себе через раз любите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-04-09 12:07:01 ]
Не знаю, Сергію. У цьому вірші я, здається, трохи ближче до істини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-04-08 17:15:34 ]
Мабуть, Олено, мабуть...Але " через раз" - це ще непогано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-09 12:03:26 ]
Чудовий звукопис:
- "хибпавук".
Ефективне використання тире:
- то як замінника дієслова "бути" ("кіно - виткі туману сходи");
- то як плакатна мова ("бачиться - з розлук");
- то як пояснення (мовляв, "вже - старе кіно").
Логічні витоки правди про російське ТБ і авторські рекомендації:
- "не спокусися";
- "не дивись повторно;
- тощо.
І Божественна суть нашого життя в метафорах, побачених вище та раніше. І не без тире:
- "старе кіно приміряне – в архів".
Щоправда, і тут не без рекомендацій. Знову тире.

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-04-09 12:10:33 ]
Миколо, відвик я від логіки Вашого мислення. Буду вдумуватися. :)). Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-09 12:22:16 ]
Можливо, тема старого кіно потребує більш прозорого висвітлення.
Я скажу Вам, що я себе в ньому ніколи не впізнавав. То я я був молодшим за кіногероїв, то старшим. Щоправда, деякі нагадували мене. Наприклад, Крош у фільмах про нього (канікули з нецками та без них тощо).
Багато людей, якщо не народів, "повелося" на оте старе кіно, яке пропонував радянський кінопрокат, гадаючи, що в ньому є нинішня Росія. Смішні вони, наївні, якщо не тупі.
Але втому кіно була якась дрібка історії - як правдивої, так і ні.
А у вас вийшло, що воно все якесь монохромне. Потім виникли духовні мотиви...
Якщо коротко, то вірша замало.
Потрібна, нмд, поема, яка висвітлила б усю гаму історичних подій.
На мене, усі оцінки мають право на існування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-04-13 11:48:55 ]
Миколо, тут у мене не в буквальному розумінні старе кіно. Для небес, гадаю, немає нічого нового в тому, що відбувається на землі. Земне життя плине, як те старе кіно. У вірші - моє відчуття найвагомішого в цьому процесі. Тільки відчуття... бо знати істину мені не дано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-04-14 21:45:48 ]
Чудовий звукопис: - "хибпавук". (с) - то пан Микола, мабуть, зіронізував, бо мені не дуже...
Образність на висоті, ще б вибратися на ту ж висоту із власним трактуванням вірша. Хоча, коли кожному вбачається щось своє, рідне - то і це непогано. Автора зрозуміти на всі 100 важко, та й чи потрібно...