ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.10.22 18:31
В інституті алкогольнім,
У лікеро-горілчанім,
Завершився монотонний
Семестр денного навчання.

Ось прийшов спудей на іспит,
Викладач повідомляє: -
Будем визначати вмісти

Євген Федчук
2026.10.22 16:44
Старий дідусь сидів переді мною,
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна

Ігор Шоха
2026.10.22 15:35
Поки ще летять літа мої,
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.

ІІ

хома дідим
2026.10.22 13:21
до чого розмовляли ми
душевно та сердечно
в сарайчику покривленім
із мордами овечими
про що розказували ми
розпачливо неґречно
що зиму пережити би
а там безпечна втеча

Вячеслав Руденко
2026.10.22 08:16
Оспіваний дощами долі,
Він тишу колисав поволі,
І верби мав за парасолі
І не тримався берегів,

Де ранком панував Овідій
Під наглядом дурних сусідів,
Що салом заїдали мідій

Ірина Вовк
2026.10.22 08:03
Запрошуємо на презентацію ювілейного перевидання переспіву духовної драми Ірини Вовк "Марія з Магдали". 30 років тому побачило світ перше видання цього фундаментального твору. Тепер ще одне покоління читачів матиме змогу ознайомитися з переспівом релігі

Віктор Кучерук
2026.10.22 06:30
Ракети знову грізно і гаряче
Шугали понад містом цілу ніч,
Роїлися і падали, неначе
Летіти далі їм було невміч.
Свистячі згуки, вибухи підступні
До мене долітали звідусіль, -
Дрижали стіни, мов дверима гупав
Отой сусід, що полюбляє хміль.

В Горова Леся
2026.10.21 21:14
Білий туман торОчиться
Стьожками між ліщиною,
Скочується у брижі.
Галасами сорочими -
Сваркою безпричинною,
Ранок шматує тишу.

Зібрані листям, шелестно

Кока Черкаський
2026.10.21 15:50
Я прийшов у ліс сьогодні
По гриби, бо я голодний.
Але ж це не в тому плані:
Я ж не хотів "грибів в сметані".

Ондо білі, а там- лисички,
Та я не маю такої звички
Брати все, що попадеться

Борис Костиря
2026.10.21 15:09
Я згадую у лютому сніги,
Немов фантом примарний і нещасний.
Припливом на піщані береги
Нахлине пристрасть гостра і нещадна.

Сніг пропікав до глибини душі
Прадавнім лезом і сарматським списом.
Тепер до нас промовлять спориші

С М
2026.10.21 12:43
Що робиться на гіацинтовій хаті
Що робиться на гіацинтовій, га
На радість левам, ей
У цей день

Вірю в нового друга, без претензії
Вірю в нового друга, без проблем отих
Мені потрібен друг

Вячеслав Руденко
2026.10.21 11:43
Степи давно не мають пруфу, —
Шкодують блазням ковдри духу,
Ховають погляди від згуб
Вовків самотніх в літній дуб.
Вистава йде... Повільна тиша.
Над жолудем голодна миша,
Частково справжня, наче ми,
Світ наближає до чуми,

Володимир Мацуцький
2026.10.21 10:32
Поезія «Вмирає хата без батьків» українського поета Володимира Мацуцького була написана у вересні 2022 року. Це глибокий і проникливий вірш, що поєднує біль особистої втрати з трагедією війни в Україні. Нижче наведено повний текст твору: ______________

хома дідим
2026.10.21 08:52
він не / імя /
і не / іще імя /
і до усього
підходить він геть інакше
тобі поезія
йому маячня хоча
те саме необовязково завше
ще він торкається сердець

Віктор Кучерук
2026.10.21 06:03
Затягнуло димом просинь,
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.

Олег Герман
2026.10.20 20:08
Здається іншим світ під жовтим листям.
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Мандри в космосі 60.3. Булькові цепеліни - Марися Лавра, продовження… (вибрані тексти Поетичних Майс

(спроба ще абсурднішої аналітики)
Частина друга: пОдруга Римочка

Текст римований…

            … тут пані Рима Текстівна творить що хоче і як хоче, і хоч як би ми дерли в гору свого носа, стверджуючи начебто цей процес цілком залежним від нас є, і… що то ж ми обираємо риму!.. Насправді - якщо процес залежний (від нас), то читай - взаємозалежний і… виходить, що римований текст значною мірою, як найменше на половину, творить себе сам. Щоправда і неримований текст залежним від слова є, бо ж однак доводиться виконувати дію добору слова, а всяка дія, навіть монодія, є взаємодією, хай себе самого із собою самим… а добираючи слово вибираєш і ту химеру, яка за словом стоїть, хай і в твоїй голові… і неможливо потім буде доказати хто, чи що – яке, чи кого (автор чи слово – слово чи автора) добирає… От така от абракадабра виходить, що нібито в римованому тексті очевидно видно залежність автора від слова, котра (залежність) зумовлена певною обмеженістю набору слів - слів співзвучних… Ба, навіть більше, пані Римочка присутня в будь-якому тексті.
    Можливо тому Марися Лавра (ревниво) для свої “Монодії” обрала так звану білу форму поезії з глибоко схованим внутрішнім римуванням – навіть не на рівні слів, а десь аж на рівні складів і цей текст, як умовно римований, можна виставити ось в такій формі:
поїхав шапі то
одино ку сам от
ність межи о
чі ки
нув не відвор от
ність по ки ну то
ї ля ль ки
останню насміш ли
ву посміш ку
самими ку
тиками губ об ку
саних у
кров у
спадок ли
шивши по собі ляле
чко безтурб от
но ща сли
ва ко лись
як житимеш да лі
у да ли
ні відб лиск
ки вечірніх свічок міс та
відбивають сяйво діаман то
вих крапе льок
галактики твоєї монодичн ої
мо лю
не зрони кош то
вність душі
не дай розб итися і роз литися по то
пом с обі
три ма
йся дівчин ко
я у тобі з то
б ою
я
ти
є
дине ці ле
ми
(Марися Лавра. Монодія)

    Для моїх логічних спекуляцій у просторі тексту, тобто для обґрунтування неримованого текстового простору як римованого, можна було б виділити і інші групи співзвучних складів цього тексту, чи навіть узяти, для прикладу, якийсь інший, далекий від поезії, технічний текст та виставити його як умовно римований… але для досягнення відчуття балансування на межі абсурдності цього процесу… і абсурдності космосу тексту, чи абсурдності космосу взагалі, здається мені, достатньо… Чи ні?
30.04.2015
худ. Я. Саландяк – композиція “Космос тексту” (фотошоп).
 Я Саландяк – Космос  тексту”.><br />


</div>


<br/>


<br /><br />


  </table>


<br />





  <sub><font color=maroon> Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами </font><br /> не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)</sub><br /><br />

<div style= "Боже мій"
• Перейти на сторінку •
 "Мандри в космосі 60.2 Булькові цепеліни - Марися Лавра… (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"


Про публікацію
Дата публікації 2015-05-05 11:02:36
Переглядів сторінки твору 4244
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.18 16:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-05 11:45:15 ]
Ярославе, ти вже й до Марисі добрався! :)). Я також поважаю її літературні пошуки, врешті, як і твій неординарний підхід до бачення твору іншого автора. Рима Текстівна - супер! Про деякі інші моменти - телефоном, коли домучу свої гектари під просапне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-05 13:13:20 ]
Дякую Богдан! Поговоримо обов'язково.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2015-05-05 12:31:06 ]
голосова поезія прагне звуку і ритму - і тільки :о)

вібрації макро- і мікрокосму...

сенс вторинний, якщо не третинний...

але з цього і творяться сенси - врешті...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-05 13:15:20 ]
... розмова з Ритмом Текстовичем, надіюсь, ще попереду.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2015-05-05 12:36:44 ]
Багато кому вдається разом з життям отримать від Творця і відчуття ритму. Одні його відчувають так, як не можуть або противляться відчувать инші, а другі чи треті відчувають у всій його повноті не гірше за перших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-05 13:17:14 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-05-05 13:06:50 ]
Вочевидь, найкраще було би читати "Євангеліє" в оригіналі. Тоді би в наших головах не засіло намертво, що "спочатку було слово". Спочатку таки є логос, котрий тільки в найпримітивнішій проекції є означеним словесно образом. Тобто, логос є і в безсловесності, як і інша похідна його в найпростішій проекції на наші рівні - толковість...
На мою найскромнішу думку, ми, передусім, і чуємо, в тому числі і інтелектуальною чуттєвістю, чи в цілому, чуттєвістю нашого єства, образ (логос), образний ряд, що нанизується як намистини на лінії прядива дійсності. Ми підшуковуємо чи створюємо точні словесні відповідності чутній образності, підкріплюючи знайдені слова надихаючи оболонки знайдених слів усіма відчутими нашими органами чуття "характерностями", і це все має попасти в резонанс і між собою і з реальністю дійсності. Резонанс цілком матеріальний...
Але в кожного свої накопичені рівні (онтогенезу), і тому, цікаво бачити, як шановний Я.Саландяк по-своєму бачить невидиме. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-05 13:25:51 ]
Дякую шановний пане редакторе за добрі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-10 14:26:17 ]
Та ладно, таке свято в мою честь, це щось не те, це , якнайменше - неймовірно і загадково. Отак, взяти і на лего детальки розібрати текст, а ще і не будь-який, а мій, лоскоче, звичайно. Ілюсткомпозиція - фурор, обожнюю авангард і etc! Славчику, а, увага до меї персони випадковість, чи як?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-10 15:36:24 ]
... ну звичайно випадковість... невипадкова! :-) Взагалі то, як кажуть абсурдисти - випадковість світу в усіх випадках - фун-да-мен-тальна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-10 15:48:03 ]
Випадковостей не буває і бути неможе, апріорі, тож, давайте, розтовкмачте мені свою позицію, бо я ж як реп'яшечок манюній, не одчеплюся))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-10 16:38:01 ]
...Мари-и-исю , я ще сам не знаю в чому справа... поняття "монодії" наче несе якусь логічну перспективу - виводить з глухого кута свідомість, чи може є якимсь світлом в тому глухому куті... для моєї абсурдології ще не докінця домислене явище....
Дякую!