ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.04.30 14:05
Про що ти хочеш розповісти, Скрипко?
Чом смутком просякнута до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Артур Сіренко
2025.04.30 11:11
Доктор Марк Маркус жив самотиною в будинку на березі озера, що здивовано зазирало в Небо. Цей забутий світом і людьми будинок він колись випадково надибав під час своїх завжди несподіваних прогулянок околицями (сосновими лісами і вересовими пустищами) і п

Тетяна Левицька
2025.04.30 09:02
Якщо любиш, тоді відпусти —
Хай нап'ється він волі з надлишком!
Викинь з серця образу в затишку
І сама смак відчуй висоти!
Відпусти!

Більш за поли його не тримай!
Хоче йти, хай іде світ за очі.

Віктор Кучерук
2025.04.30 05:55
Хоч не відводжу погляд ревний
Убік подалі від спокус, –
Ще потаємних струн душевних
Не доторкаюся чомусь.
Беру невпевнено акорди
До нетривалих увертюр,
А я ж умілий і негордий,
І самобутній балагур.

Борис Костиря
2025.04.29 21:30
Так хочеться вкритися листям
Й заснути на довгі роки,
Немовби небаченим змістом,
Що з'єднує все навіки.

Так хочеться в сон зазирнути
Між грізних скелястих громадь,
Порвавши ненависні пута,

Віктор Насипаний
2025.04.29 18:36
Цілий день синок надворі.
Мамі врешті став жалітись:
- Певно, мамо, трохи хворий.
Бо живіт почав боліти.

- Бо не хочеш, хлопче, їсти.-
Каже мама до малого.-
В животі, синочку, пусто.

Іван Потьомкін
2025.04.29 18:32
Це ти, Ізраїлю, де стільки зайд перебувало,
Котрі не сіяли й не жали, ліси на шпали порубали,
Господній гріб від бозна кого визволяли
І Храм Його дощенту зруйнували...
Чи ж дивина, що болотами й колючками,
А не молочними й медовими річками
Став ти,

Артур Курдіновський
2025.04.29 16:02
Далека музо з добрими очима!
Багато під ногами кропиви!
Блукаю між рядочками сумними
У пошуках квітневої трави.

Ваш голос зігріває люті зими,
В душі зникають зболені рови.
Удвох, натхненні формами твердими,

Віктор Кучерук
2025.04.29 14:05
Коли навкруг цвіте бузок
І зеленіє пряна м'ята, -
Зробити можна швидко крок,
Який нелегко виправляти.
Тюльпани ронять пелюстки
І жалю дух стоїть в садибі,
Неначе мста за помилки,
Немов ціна за хибний вибір.

Юрій Гундарєв
2025.04.29 09:38
Дві п‘ятірки - не лише відмінно,
це не тільки наступний клас,
а й нерідко знешкоджені міни
на шляху кожного з нас.

Але попри тривожний вітер,
щоденне сиренне безсоння
вперед до жаданого світла -

Тетяна Левицька
2025.04.29 06:11
Несамовитий крик сирени, ковдра тепла,
Шахед над головою бавиться... Нестерпно...
Укрилась повністю, тремтять шибки віконні
Формальдегідом пахне смерть в повітрі — стогін.
На схід із бункера жене отар вовчисько,
Гримить і бахкає гроза — ракети близьк

Борис Костиря
2025.04.28 21:56
Людина може перевтілитися
у дельфіна.
Людина може перевтілитися
у ящірку, хранительку
мудрості. Людина може
перевтілитися в ніщо.
Різноманітні форми
перевтілення. Але як важко

С М
2025.04.28 18:31
Мало не остриг
Хайр, у невиразний день
Трохи запатлав
Типу так, але хотів не те
Не остригся, і дивуюся з чуття
Якби утримав дивацький стяг
Ніби віру, що потрібна комусь

Ярослав Чорногуз
2025.04.28 17:50
Розвалився неба п'єдестал,
На комп'ютерні розпався глюки...
Ти раніш Богинею була,
А тепер лише - ревнива злюка.

Де той поклоніння ідеал?
Що плекав у віршах я роками?
При тобі не можу назагал

Олена Побийголод
2025.04.28 14:21
Із Андрія Бєлого

Плещуть скупченням косматим
по сирих полях
кострубаті темні хати,
обсідають шлях.

Пригнобила їх неволя,

Тетяна Левицька
2025.04.28 13:26
Переповнилась чаша терпіння,
перейшов чорний кречет межу.
Може, я не твого, птахо, рівня
та, поглянь, у моєму саду

білопінно розквітнули груші —
на зеленім гіллі — білий сніг.
Не дозволю я кривдити душу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Мандри в космосі 60.3. Булькові цепеліни - Марися Лавра, продовження… (вибрані тексти Поетичних Майс

(спроба ще абсурднішої аналітики)
Частина друга: пОдруга Римочка

Текст римований…

            … тут пані Рима Текстівна творить що хоче і як хоче, і хоч як би ми дерли в гору свого носа, стверджуючи начебто цей процес цілком залежним від нас є, і… що то ж ми обираємо риму!.. Насправді - якщо процес залежний (від нас), то читай - взаємозалежний і… виходить, що римований текст значною мірою, як найменше на половину, творить себе сам. Щоправда і неримований текст залежним від слова є, бо ж однак доводиться виконувати дію добору слова, а всяка дія, навіть монодія, є взаємодією, хай себе самого із собою самим… а добираючи слово вибираєш і ту химеру, яка за словом стоїть, хай і в твоїй голові… і неможливо потім буде доказати хто, чи що – яке, чи кого (автор чи слово – слово чи автора) добирає… От така от абракадабра виходить, що нібито в римованому тексті очевидно видно залежність автора від слова, котра (залежність) зумовлена певною обмеженістю набору слів - слів співзвучних… Ба, навіть більше, пані Римочка присутня в будь-якому тексті.
    Можливо тому Марися Лавра (ревниво) для свої “Монодії” обрала так звану білу форму поезії з глибоко схованим внутрішнім римуванням – навіть не на рівні слів, а десь аж на рівні складів і цей текст, як умовно римований, можна виставити ось в такій формі:
поїхав шапі то
одино ку сам от
ність межи о
чі ки
нув не відвор от
ність по ки ну то
ї ля ль ки
останню насміш ли
ву посміш ку
самими ку
тиками губ об ку
саних у
кров у
спадок ли
шивши по собі ляле
чко безтурб от
но ща сли
ва ко лись
як житимеш да лі
у да ли
ні відб лиск
ки вечірніх свічок міс та
відбивають сяйво діаман то
вих крапе льок
галактики твоєї монодичн ої
мо лю
не зрони кош то
вність душі
не дай розб итися і роз литися по то
пом с обі
три ма
йся дівчин ко
я у тобі з то
б ою
я
ти
є
дине ці ле
ми
(Марися Лавра. Монодія)

    Для моїх логічних спекуляцій у просторі тексту, тобто для обґрунтування неримованого текстового простору як римованого, можна було б виділити і інші групи співзвучних складів цього тексту, чи навіть узяти, для прикладу, якийсь інший, далекий від поезії, технічний текст та виставити його як умовно римований… але для досягнення відчуття балансування на межі абсурдності цього процесу… і абсурдності космосу тексту, чи абсурдності космосу взагалі, здається мені, достатньо… Чи ні?
30.04.2015
худ. Я. Саландяк – композиція “Космос тексту” (фотошоп).
 Я Саландяк – Космос  тексту”.><br />


</div>


<br/>


<br /><br />


  </table>


<br />





  <sub><font color=maroon> Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами </font><br /> не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)</sub><br /><br />

<div style= "Боже мій"
Перейти на сторінку
 "Мандри в космосі 60.2 Булькові цепеліни - Марися Лавра… (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"


Про публікацію
Дата публікації 2015-05-05 11:02:36
Переглядів сторінки твору 3702
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.02.20 07:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-05 11:45:15 ]
Ярославе, ти вже й до Марисі добрався! :)). Я також поважаю її літературні пошуки, врешті, як і твій неординарний підхід до бачення твору іншого автора. Рима Текстівна - супер! Про деякі інші моменти - телефоном, коли домучу свої гектари під просапне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-05 13:13:20 ]
Дякую Богдан! Поговоримо обов'язково.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2015-05-05 12:31:06 ]
голосова поезія прагне звуку і ритму - і тільки :о)

вібрації макро- і мікрокосму...

сенс вторинний, якщо не третинний...

але з цього і творяться сенси - врешті...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-05 13:15:20 ]
... розмова з Ритмом Текстовичем, надіюсь, ще попереду.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-05 12:36:44 ]
Багато кому вдається разом з життям отримать від Творця і відчуття ритму. Одні його відчувають так, як не можуть або противляться відчувать инші, а другі чи треті відчувають у всій його повноті не гірше за перших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-05 13:17:14 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-05-05 13:06:50 ]
Вочевидь, найкраще було би читати "Євангеліє" в оригіналі. Тоді би в наших головах не засіло намертво, що "спочатку було слово". Спочатку таки є логос, котрий тільки в найпримітивнішій проекції є означеним словесно образом. Тобто, логос є і в безсловесності, як і інша похідна його в найпростішій проекції на наші рівні - толковість...
На мою найскромнішу думку, ми, передусім, і чуємо, в тому числі і інтелектуальною чуттєвістю, чи в цілому, чуттєвістю нашого єства, образ (логос), образний ряд, що нанизується як намистини на лінії прядива дійсності. Ми підшуковуємо чи створюємо точні словесні відповідності чутній образності, підкріплюючи знайдені слова надихаючи оболонки знайдених слів усіма відчутими нашими органами чуття "характерностями", і це все має попасти в резонанс і між собою і з реальністю дійсності. Резонанс цілком матеріальний...
Але в кожного свої накопичені рівні (онтогенезу), і тому, цікаво бачити, як шановний Я.Саландяк по-своєму бачить невидиме. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-05 13:25:51 ]
Дякую шановний пане редакторе за добрі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-10 14:26:17 ]
Та ладно, таке свято в мою честь, це щось не те, це , якнайменше - неймовірно і загадково. Отак, взяти і на лего детальки розібрати текст, а ще і не будь-який, а мій, лоскоче, звичайно. Ілюсткомпозиція - фурор, обожнюю авангард і etc! Славчику, а, увага до меї персони випадковість, чи як?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-10 15:36:24 ]
... ну звичайно випадковість... невипадкова! :-) Взагалі то, як кажуть абсурдисти - випадковість світу в усіх випадках - фун-да-мен-тальна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-10 15:48:03 ]
Випадковостей не буває і бути неможе, апріорі, тож, давайте, розтовкмачте мені свою позицію, бо я ж як реп'яшечок манюній, не одчеплюся))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-10 16:38:01 ]
...Мари-и-исю , я ще сам не знаю в чому справа... поняття "монодії" наче несе якусь логічну перспективу - виводить з глухого кута свідомість, чи може є якимсь світлом в тому глухому куті... для моєї абсурдології ще не докінця домислене явище....
Дякую!