ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.23 12:35
* * *
Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.

Приречений немічний птах

Іван Потьомкін
2026.07.23 12:06
Леонардо да Вінчі
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по

Ірина Вовк
2026.07.23 11:23
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 13)
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ (Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери) Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се

Віктор Кучерук
2026.07.23 07:22
* * *
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.

Олег Герман
2026.07.23 03:33
Безсоння
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.

Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.

С М
2026.07.22 22:09
Святий Стефан (Grateful Dead)
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем

Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?

Вячеслав Руденко
2026.07.22 18:11
На початкАх Ламарка-Штірліца
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,

Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Зимовий шлях
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
"Таємниці між лінями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ" (продовження 11)
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
* 149 *
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
* * *
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Останній бій гетьмана Свирговського
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Коди
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Світанок якого не було
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
* * *
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
* 148 *
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Мандри в космосі 60.3. Булькові цепеліни - Марися Лавра, продовження… (вибрані тексти Поетичних Майс

(спроба ще абсурднішої аналітики)
Частина друга: пОдруга Римочка

Текст римований…
            … тут пані Рима Текстівна творить що хоче і як хоче, і хоч як би ми дерли в гору свого носа, стверджуючи начебто цей процес цілком залежним від нас є, і… що то ж ми обираємо риму!.. Насправді - якщо процес залежний (від нас), то читай - взаємозалежний і… виходить, що римований текст значною мірою, як найменше на половину, творить себе сам. Щоправда і неримований текст залежним від слова є, бо ж однак доводиться виконувати дію добору слова, а всяка дія, навіть монодія, є взаємодією, хай себе самого із собою самим… а добираючи слово вибираєш і ту химеру, яка за словом стоїть, хай і в твоїй голові… і неможливо потім буде доказати хто, чи що – яке, чи кого (автор чи слово – слово чи автора) добирає… От така от абракадабра виходить, що нібито в римованому тексті очевидно видно залежність автора від слова, котра (залежність) зумовлена певною обмеженістю набору слів - слів співзвучних… Ба, навіть більше, пані Римочка присутня в будь-якому тексті.
    Можливо тому Марися Лавра (ревниво) для свої “Монодії” обрала так звану білу форму поезії з глибоко схованим внутрішнім римуванням – навіть не на рівні слів, а десь аж на рівні складів і цей текст, як умовно римований, можна виставити ось в такій формі:
поїхав шапі то
одино ку сам от
ність межи о
чі ки
нув не відвор от
ність по ки ну то
ї ля ль ки
останню насміш ли
ву посміш ку
самими ку
тиками губ об ку
саних у
кров у
спадок ли
шивши по собі ляле
чко безтурб от
но ща сли
ва ко лись
як житимеш да лі
у да ли
ні відб лиск
ки вечірніх свічок міс та
відбивають сяйво діаман то
вих крапе льок
галактики твоєї монодичн ої
мо лю
не зрони кош то
вність душі
не дай розб итися і роз литися по то
пом с обі
три ма
йся дівчин ко
я у тобі з то
б ою
я
ти
є дине ці ле
ми (Марися Лавра. Монодія)

    Для моїх логічних спекуляцій у просторі тексту, тобто для обґрунтування неримованого текстового простору як римованого, можна було б виділити і інші групи співзвучних складів цього тексту, чи навіть узяти, для прикладу, якийсь інший, далекий від поезії, технічний текст та виставити його як умовно римований… але для досягнення відчуття балансування на межі абсурдності цього процесу… і абсурдності космосу тексту, чи абсурдності космосу взагалі, здається мені, достатньо… Чи ні?
30.04.2015
худ. Я. Саландяк – композиція “Космос тексту” (фотошоп).
Я Саландяк – Космос тексту”.><br /> </div> <br/> <br /><br /> </table> <br />   <sub><font color=maroon> Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами </font><br /> не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)</sub><br /><br /> <div style= "Боже мій"
• Перейти на сторінку •
 "Мандри в космосі 60.2 Булькові цепеліни - Марися Лавра… (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"


Про публікацію
Дата публікації 2015-05-05 11:02:36
Переглядів сторінки твору 4119
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.18 16:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-05 11:45:15 ]
Ярославе, ти вже й до Марисі добрався! :)). Я також поважаю її літературні пошуки, врешті, як і твій неординарний підхід до бачення твору іншого автора. Рима Текстівна - супер! Про деякі інші моменти - телефоном, коли домучу свої гектари під просапне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-05 13:13:20 ]
Дякую Богдан! Поговоримо обов'язково.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2015-05-05 12:31:06 ]
голосова поезія прагне звуку і ритму - і тільки :о)

вібрації макро- і мікрокосму...

сенс вторинний, якщо не третинний...

але з цього і творяться сенси - врешті...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-05 13:15:20 ]
... розмова з Ритмом Текстовичем, надіюсь, ще попереду.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2015-05-05 12:36:44 ]
Багато кому вдається разом з життям отримать від Творця і відчуття ритму. Одні його відчувають так, як не можуть або противляться відчувать инші, а другі чи треті відчувають у всій його повноті не гірше за перших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-05 13:17:14 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-05-05 13:06:50 ]
Вочевидь, найкраще було би читати "Євангеліє" в оригіналі. Тоді би в наших головах не засіло намертво, що "спочатку було слово". Спочатку таки є логос, котрий тільки в найпримітивнішій проекції є означеним словесно образом. Тобто, логос є і в безсловесності, як і інша похідна його в найпростішій проекції на наші рівні - толковість...
На мою найскромнішу думку, ми, передусім, і чуємо, в тому числі і інтелектуальною чуттєвістю, чи в цілому, чуттєвістю нашого єства, образ (логос), образний ряд, що нанизується як намистини на лінії прядива дійсності. Ми підшуковуємо чи створюємо точні словесні відповідності чутній образності, підкріплюючи знайдені слова надихаючи оболонки знайдених слів усіма відчутими нашими органами чуття "характерностями", і це все має попасти в резонанс і між собою і з реальністю дійсності. Резонанс цілком матеріальний...
Але в кожного свої накопичені рівні (онтогенезу), і тому, цікаво бачити, як шановний Я.Саландяк по-своєму бачить невидиме. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-05 13:25:51 ]
Дякую шановний пане редакторе за добрі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-10 14:26:17 ]
Та ладно, таке свято в мою честь, це щось не те, це , якнайменше - неймовірно і загадково. Отак, взяти і на лего детальки розібрати текст, а ще і не будь-який, а мій, лоскоче, звичайно. Ілюсткомпозиція - фурор, обожнюю авангард і etc! Славчику, а, увага до меї персони випадковість, чи як?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-10 15:36:24 ]
... ну звичайно випадковість... невипадкова! :-) Взагалі то, як кажуть абсурдисти - випадковість світу в усіх випадках - фун-да-мен-тальна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-10 15:48:03 ]
Випадковостей не буває і бути неможе, апріорі, тож, давайте, розтовкмачте мені свою позицію, бо я ж як реп'яшечок манюній, не одчеплюся))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-10 16:38:01 ]
...Мари-и-исю , я ще сам не знаю в чому справа... поняття "монодії" наче несе якусь логічну перспективу - виводить з глухого кута свідомість, чи може є якимсь світлом в тому глухому куті... для моєї абсурдології ще не докінця домислене явище....
Дякую!