ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж

Борис Костиря
2026.02.24 11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.

Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,

С М
2026.02.24 05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома

Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:

Микола Дудар
2026.02.23 21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те

Юрко Бужанин
2026.02.23 17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і

Артур Сіренко
2026.02.23 16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності

Артур Курдіновський
2026.02.23 16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.

Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Владислав Лоза (1999) / Вірші

 ***
Біла кораблетроща
серед хмар, серед хмар –
для землі все одно що
непомічений дар
чи розхитана вія:
дуне вітер, і ві-
тром назавжди розмиє,
рознесе швартові,
і поріже канати,
і затопить борти –

наче варто карати
за взяття висоти,
наче скоєно замах,
і ніщо – поготів
невагомий уламок –
не досягне ґрунтів,

тобто пройде повз очі,
як розвіяний пар,
біла кораблетроща
серед хмар, серед хмар.

13.05.2015




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-05-15 13:39:15
Переглядів сторінки твору 2926
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.779 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.708 / 5.42)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2019.05.30 18:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-15 16:49:16 ]
... вельми гармонійно... та змістовно!
... був серед хмар... та химер...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-15 16:57:22 ]
це Вам дякую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-05-15 22:51:23 ]
Сентименталізмом і не пахне, романтизму і містики теж не дуже, але якщо якесь нео, то годиться. Я не прихильник шабадаби, але інколи можна і побавитись, хоч жаль сильних троп, які пригодилися б у іншому стилі віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-16 21:00:29 ]
1. Що таке тоді у Вашому розумінні романтизм і сентименталізм? Тільки не давайте мені посилання на вікіпедію, а скажіть, що ці речі означають конкретно для ВАС.

2. Про містику ніхто нічого і не говорив, говорилося про метафізику.

3. Поділу на течії не люблю, відмітив вірш належним до даних тем просто тому, що вони найближчі до нього. А взагалі, творити у певному напрямі - це мертвечина.

4. Яке нео, яка шабадаба, Ігорю? Це всього-навсього віршик про дві хмарки, які зіштовхнулись в небі) і в мене немає спеціальної скриньки, куди я збираю тропи на чорний день - вони з'являються в процесі роботи, причому я в цьому контексті я не розумію слова бавитись - саме та річ, над якою працюю в даний момент, і видається мені найскладнішою для роботи. Всілякі літературні ігри, епіграми і т.д. терпіти не можу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-05-16 22:11:03 ]
1. Романтизм – це точно не кораблетроща і т.п., а те, що викликають: Червоні вітрила і Ассоль, або Ромео і Джульєтта, або діти капітана Гранта, або аргонавти чи навіть пірати у будь-якому часовому вимірі і т.д., – це щоб було зрозуміло без заглядання у Вікіпедію. Ваші образи світосприйняття не викликають асоціацій, подібних до перечислених. Ви їх нав’язуєте як штучні, і хочете, щоб Вас зрозуміли і терпіли.
2. А як же метафізика без містики?
3. Якщо ТМ диктує певні правила, то з поваги до інших напевно потрібно притримуватись їх рамок?
4. Нео у ПМ хоч відбавляй. І, наприклад, цілком підійшов би іронічний неореалізм при описі хиаринок, від яких залишилась одна пара(жіночого роду) після кораблетрощі, тобто їх зіткнення, як зумів я зрозуміти із Ваших пояснень.
Але краще всього притримуватись відомої істини, – якщо потрібно пояснювати те, що має бути очевидним, то краще не пояснювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-16 22:38:14 ]
Це просто жах. Настільки гіперболізованого, майже комсомольського формалізму я ще не бачив. Вести полеміку з Вами - все одно що намагатися за допомогою радіозв'язку порозумітися з людиною, яка на іншій частоті. Якщо для вас романтизм - це книги виключно мінімум столітньої давності, поезія має підпорядковуватись чиїмось вимогам, а пейзажна лірика - це іронічний неореалізм, то нам немає про що говорити.