
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...
Він від першого дня повном
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.
Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.
Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Гилейская степь
памяти Бенедикта Лифшица, гилейца
а ты бывал в Гилее*? видел степь?
ты слышал как, нагрето до мерцаний,
пространство начинает тихо петь
небывших инструментов голосами
ты наблюдал, как на закате конь,
прямой наследник всадника Гилеи,
уходит прямо в раскаленный огнь,
к началу пламенистой галереи
и от копыт лучами брызжет темь,
орнамент до краев залив овражий,
и в свой полусферический гарем
заходит месяц, волоча ягдташи
и рассыпает серебро и медь
добычи убывающих скитаний,
и громоздит себя, как на мечеть,
на купола чернопрозрачной ткани
а утром небо, сорвано с петель
трудом напрасных к высоте усилий,
ложится в степь, как чадо в колыбель,
себя жарой и маревом заилив
а по степи, баюкающей синь, -
щекой к щеке прижались две стихии -
бредет, шатаясь, ветер-муэдзин,
и горизонты тонут в летаргии
и снова начинает тихо петь,
качаясь равномерно в такт ковылий,
гилейская мифическая степь
на диалекте сурдо-суахили
2015
*Гилея (Скифия) - область в низовьях Днепра, описанная Геродотом как обширный лесной массив. Один из мифов повествует, что в Гилее обитало существо с телом женщины и хвостом змеи; от брака этого существа с Гераклом произошли скифы. В настоящее время остатки лесов сохранились в виде отдельных рощиц на Кинбурнской косе и в окрестностях Цюрупинска (бывш. Олешки). Все остальное пространство Гилеи ныне занято степью.
*Гилейцы, Гилея - объединение первых футуристов России, возникшее в поместье Бурлюков, Чернянке, расположенном в Херсонской губернии. О гилейцах Бенедикт Лифшиц, поэт, рассказал в своей книге "Полутораглазый стрелец". Весьма поэтичные строки в этой книге посвящены степи, раскинувшейся на землях полумифической Гилеи.
Судьба Бенедиукта Лифшица сложилась трагически - поэт был расстрелян в 1938 году как диверсант и вредитель, после смерти Сталина реабилитирован, подробнее здесь:
http://www.poetryclub.com.ua/dread.php?id=31845
Книга "Полутораглазый стрелец" - весьма занимательное чтение, доступна в Сети
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)