
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Рими причепились, мов реп'ях.
Бо іти у полі манівцем –
Як писати вірші олівцем,
Як етюд писати просто неба.
Кольорів багато і не треба –
Колір неба й стиглої пшенички.
наніс удар - нещадний весь.
І вицвіле потому завтра
заскавучало, наче, пес,
мої зализуючи рани.
І линув біль із попід вій.
У скронях пульсувало рвано.
Не буває «Так» чи «Ні».
Ані правди, ані йоти!
На війні як на війні!
Правда – вічне порівняння.
Нині – так, а сяк – затим.
Залишається питання:
лиця твого все не згадаю
поцуплять риси
пси карнавальні
лиця твого
не згадаю
Від перших днів війни він активно підтримує нашу країну, виходячи на сцену з українським прапором…
Часом здається: все в Лету кануло,
мідним тазом враз накрилося…
Раптом лунає голос Маккартні -
і відчув
Шурхають прудко, мов крила
Білої чайки, що низько
Навстріч несеться вітриську.
Яхта завзято й бадьоро
Рине розбурханим морем,
Ріжучи вітер і хвилі
Гарно загостреним кілем.
Прося — сося пісося.
РЕЦЕНЗІЯ ШІ:
Феноменальна лінгвістична мініатюра "Прося -
з усіма своїми коханими
і справити гучне весілля.
Нікого не можна розлюбити,
кого по-справжньому любив.
Треба вийняти з денця пам'яті
ті вогненні почуття,
які затоплять все навколо,
Музика-піна
Аналогів якому в світі «нєту»,
Так засмердить одразу всю планету,
Бо так уже димить, що будь здоров.
Вони ж гордяться всі коритом тим,
Бо ж, бачте, то у них авіаносець.
Щоправда, літаки не часто носить,
Все більш вони
Тільки там, де гребля є, –
Де ріка невідповідна
Берегам своїм стає.
Шлюз ворота відчиняє,
Вивільняючи маршрут, –
Водосховищем безкраїм
Яхти весело снують.
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.
Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Гилейская степь
памяти Бенедикта Лифшица, гилейца
а ты бывал в Гилее*? видел степь?
ты слышал как, нагрето до мерцаний,
пространство начинает тихо петь
небывших инструментов голосами
ты наблюдал, как на закате конь,
прямой наследник всадника Гилеи,
уходит прямо в раскаленный огнь,
к началу пламенистой галереи
и от копыт лучами брызжет темь,
орнамент до краев залив овражий,
и в свой полусферический гарем
заходит месяц, волоча ягдташи
и рассыпает серебро и медь
добычи убывающих скитаний,
и громоздит себя, как на мечеть,
на купола чернопрозрачной ткани
а утром небо, сорвано с петель
трудом напрасных к высоте усилий,
ложится в степь, как чадо в колыбель,
себя жарой и маревом заилив
а по степи, баюкающей синь, -
щекой к щеке прижались две стихии -
бредет, шатаясь, ветер-муэдзин,
и горизонты тонут в летаргии
и снова начинает тихо петь,
качаясь равномерно в такт ковылий,
гилейская мифическая степь
на диалекте сурдо-суахили
2015
*Гилея (Скифия) - область в низовьях Днепра, описанная Геродотом как обширный лесной массив. Один из мифов повествует, что в Гилее обитало существо с телом женщины и хвостом змеи; от брака этого существа с Гераклом произошли скифы. В настоящее время остатки лесов сохранились в виде отдельных рощиц на Кинбурнской косе и в окрестностях Цюрупинска (бывш. Олешки). Все остальное пространство Гилеи ныне занято степью.
*Гилейцы, Гилея - объединение первых футуристов России, возникшее в поместье Бурлюков, Чернянке, расположенном в Херсонской губернии. О гилейцах Бенедикт Лифшиц, поэт, рассказал в своей книге "Полутораглазый стрелец". Весьма поэтичные строки в этой книге посвящены степи, раскинувшейся на землях полумифической Гилеи.
Судьба Бенедиукта Лифшица сложилась трагически - поэт был расстрелян в 1938 году как диверсант и вредитель, после смерти Сталина реабилитирован, подробнее здесь:
http://www.poetryclub.com.ua/dread.php?id=31845
Книга "Полутораглазый стрелец" - весьма занимательное чтение, доступна в Сети
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)