Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.19
08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого
2026.06.19
07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку
2026.06.19
06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.
Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.
Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
2026.06.19
06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
2026.06.18
22:09
Танець у піску на морі ]
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
2026.06.18
20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
2026.06.18
20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
2026.06.18
14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
2026.06.18
12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
2026.06.18
11:59
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
2026.06.18
10:15
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
2026.06.18
08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
2026.06.18
03:59
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
2026.06.17
22:45
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
2026.06.17
21:35
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
2026.06.17
20:26
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Кориця Медова (1991) /
Рецензії
/
Рецензія на дитячу книгу
Смачне варення від Чаклуна
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Смачне варення від Чаклуна
Книга "Банка варення" Олега Чаклуна - солодка для читання маленьким і не дуже маленьким діткам. З нею ми відкриваємо неймовірність навколо нас і чарівність у собі. Вона показує нам строкатий світ дитячих пригод, де є місце любові, дружбі, чемності, допомозі, мрії та загадці. І головне – у казках є місце для кожного читача, який візьме у руки цю книжечку. Тому сідайте зручніше та занурюйтесь глибше у "Банку варення"!
Образи, з якими автор знайомить читача – живі та яскраві. Вони вмить захоплюють увагу. Провокують фантазію та уяву. Стає цікаво і водночас тривожно за дівчинку, яка потрапила у банку з варенням; радісно – коли хлопчик знаходить справжнього друга - непосиду-вітерця і разом із ним запускає повітряного змія. Тепліє на душі від того, що маленьке ведмежа допомогло кущику дістатись до сонечка, щоб вирости великим та гарним. А читаючи казку про татів живіт, мимоволі поглядаєш на свого татка, чи раптом не про його животик написано у книжечці.
Окрім цього, звернімо увагу й на дидактичний елемент казок Олега Чаклуна, який реалізований у ненав’язливій для читача формі. Позитивний настрій спрямовує маленьких допитливиків бути добрими, щирими, людяними, уважними, кмітливими.
Мета автора - виховати у читачів найкращі моральні якості – вміння ділитися, складати свої іграшки, любити та берегти природу, бути цікавим та допитливим, ніколи не покидати мріяти і вірити у свої мрії.
Очевидно, що автор знає рецепт "як вирости справжньою людиною". І головне – він з радістю ділиться ним зі мною, з вами і всіма охочими, які не проти ласувати смачним варенням. Ням-ням!
Приємно, що "Банку варення" не лише приємно читати, а й дивитися на чудові малюнки. Бо яка ж дитяча книжка без ілюстрацій? Зауважимо, що ілюстрації у книжці виконані якісно з погляду змісту, бо повністю відтворюють, те що написано, і з погляду композиції, адже баланс між текстом та ілюстраціями не порушено. Тобто, у читача не має відчуття, що чогось бракує - тексту або ілюстрацій, або чогось забагато.
Наступне, на що ми звернемо увагу, так це на палітру героїв "Банки варення". По-перше, усі вони належать до позитивних персонажів, це сприяє гуманізації дитячого світогляду, який тільки починає ставати на ноги.
Пам’ятаємо, що позитивні герої – це не обов’язково ідеальні герої, бо всі ми час від часу робимо помилки, і головне вчасно виправити їх. Автор Олег Чаклун показав нам саме героїв, що здатні виправлятися.
По-друге, герої у казках "Банки варення" вирізняються особливою кмітливістю, що робить їхні дії та вчинки динамічними, цікавими, такими, які хочеться повторити, або такі які точно траплялися з тобою.
По-третє, герої внутрішньо близькі читачеві, бо майже у кожному з них можна впізнати себе (як вже згадувалось раніше), свого друга, однокласника, татуся, сестричку або братика, які здавалося б завжди поруч, але хто знає, яка пригода може трапитись із вами завтра. І це чарівно, що серед українських письменників є такі, що глибоко відчувають світ дитини, дещо наївний, рожевий, чи можливо різнокольоровий, але завжди живий, динамічний, цікавий, непередбачуваний!
Книга Олега Чаклуна "Банка варення" зможе стати чудовим дарунком до зимових свят, адже вона задовольнить читацькі смаки найвибагливіших мамусь і татусів, найуважніших бабусь та дідусів. І найголовніше, я впевнена, що ви полюбите "Банку варення" так як полюбила її я. Смачного читання усім!
2014 р.
Образи, з якими автор знайомить читача – живі та яскраві. Вони вмить захоплюють увагу. Провокують фантазію та уяву. Стає цікаво і водночас тривожно за дівчинку, яка потрапила у банку з варенням; радісно – коли хлопчик знаходить справжнього друга - непосиду-вітерця і разом із ним запускає повітряного змія. Тепліє на душі від того, що маленьке ведмежа допомогло кущику дістатись до сонечка, щоб вирости великим та гарним. А читаючи казку про татів живіт, мимоволі поглядаєш на свого татка, чи раптом не про його животик написано у книжечці.
Окрім цього, звернімо увагу й на дидактичний елемент казок Олега Чаклуна, який реалізований у ненав’язливій для читача формі. Позитивний настрій спрямовує маленьких допитливиків бути добрими, щирими, людяними, уважними, кмітливими.
Мета автора - виховати у читачів найкращі моральні якості – вміння ділитися, складати свої іграшки, любити та берегти природу, бути цікавим та допитливим, ніколи не покидати мріяти і вірити у свої мрії.
Очевидно, що автор знає рецепт "як вирости справжньою людиною". І головне – він з радістю ділиться ним зі мною, з вами і всіма охочими, які не проти ласувати смачним варенням. Ням-ням!
Приємно, що "Банку варення" не лише приємно читати, а й дивитися на чудові малюнки. Бо яка ж дитяча книжка без ілюстрацій? Зауважимо, що ілюстрації у книжці виконані якісно з погляду змісту, бо повністю відтворюють, те що написано, і з погляду композиції, адже баланс між текстом та ілюстраціями не порушено. Тобто, у читача не має відчуття, що чогось бракує - тексту або ілюстрацій, або чогось забагато.
Наступне, на що ми звернемо увагу, так це на палітру героїв "Банки варення". По-перше, усі вони належать до позитивних персонажів, це сприяє гуманізації дитячого світогляду, який тільки починає ставати на ноги.
Пам’ятаємо, що позитивні герої – це не обов’язково ідеальні герої, бо всі ми час від часу робимо помилки, і головне вчасно виправити їх. Автор Олег Чаклун показав нам саме героїв, що здатні виправлятися.
По-друге, герої у казках "Банки варення" вирізняються особливою кмітливістю, що робить їхні дії та вчинки динамічними, цікавими, такими, які хочеться повторити, або такі які точно траплялися з тобою.
По-третє, герої внутрішньо близькі читачеві, бо майже у кожному з них можна впізнати себе (як вже згадувалось раніше), свого друга, однокласника, татуся, сестричку або братика, які здавалося б завжди поруч, але хто знає, яка пригода може трапитись із вами завтра. І це чарівно, що серед українських письменників є такі, що глибоко відчувають світ дитини, дещо наївний, рожевий, чи можливо різнокольоровий, але завжди живий, динамічний, цікавий, непередбачуваний!
Книга Олега Чаклуна "Банка варення" зможе стати чудовим дарунком до зимових свят, адже вона задовольнить читацькі смаки найвибагливіших мамусь і татусів, найуважніших бабусь та дідусів. І найголовніше, я впевнена, що ви полюбите "Банку варення" так як полюбила її я. Смачного читання усім!
2014 р.
Оригінал матеріалу дивитись: http://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/12/141208_book_2014_reader_review_chaklun2
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
