Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.20
13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
2026.09.20
12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
2026.09.20
12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
2026.09.20
12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
2026.09.20
10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ
Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
2026.09.20
07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
2026.09.19
23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
2026.09.19
22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
2026.09.19
21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
2026.09.19
20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
2026.09.19
16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
2026.09.19
15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
2026.09.19
15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
2026.09.19
12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
2026.09.19
09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
2026.09.19
06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Кориця Медова (1991) /
Рецензії
/
Рецензія на дитячу книгу
Смачне варення від Чаклуна
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Смачне варення від Чаклуна
Книга "Банка варення" Олега Чаклуна - солодка для читання маленьким і не дуже маленьким діткам. З нею ми відкриваємо неймовірність навколо нас і чарівність у собі. Вона показує нам строкатий світ дитячих пригод, де є місце любові, дружбі, чемності, допомозі, мрії та загадці. І головне – у казках є місце для кожного читача, який візьме у руки цю книжечку. Тому сідайте зручніше та занурюйтесь глибше у "Банку варення"!
Образи, з якими автор знайомить читача – живі та яскраві. Вони вмить захоплюють увагу. Провокують фантазію та уяву. Стає цікаво і водночас тривожно за дівчинку, яка потрапила у банку з варенням; радісно – коли хлопчик знаходить справжнього друга - непосиду-вітерця і разом із ним запускає повітряного змія. Тепліє на душі від того, що маленьке ведмежа допомогло кущику дістатись до сонечка, щоб вирости великим та гарним. А читаючи казку про татів живіт, мимоволі поглядаєш на свого татка, чи раптом не про його животик написано у книжечці.
Окрім цього, звернімо увагу й на дидактичний елемент казок Олега Чаклуна, який реалізований у ненав’язливій для читача формі. Позитивний настрій спрямовує маленьких допитливиків бути добрими, щирими, людяними, уважними, кмітливими.
Мета автора - виховати у читачів найкращі моральні якості – вміння ділитися, складати свої іграшки, любити та берегти природу, бути цікавим та допитливим, ніколи не покидати мріяти і вірити у свої мрії.
Очевидно, що автор знає рецепт "як вирости справжньою людиною". І головне – він з радістю ділиться ним зі мною, з вами і всіма охочими, які не проти ласувати смачним варенням. Ням-ням!
Приємно, що "Банку варення" не лише приємно читати, а й дивитися на чудові малюнки. Бо яка ж дитяча книжка без ілюстрацій? Зауважимо, що ілюстрації у книжці виконані якісно з погляду змісту, бо повністю відтворюють, те що написано, і з погляду композиції, адже баланс між текстом та ілюстраціями не порушено. Тобто, у читача не має відчуття, що чогось бракує - тексту або ілюстрацій, або чогось забагато.
Наступне, на що ми звернемо увагу, так це на палітру героїв "Банки варення". По-перше, усі вони належать до позитивних персонажів, це сприяє гуманізації дитячого світогляду, який тільки починає ставати на ноги.
Пам’ятаємо, що позитивні герої – це не обов’язково ідеальні герої, бо всі ми час від часу робимо помилки, і головне вчасно виправити їх. Автор Олег Чаклун показав нам саме героїв, що здатні виправлятися.
По-друге, герої у казках "Банки варення" вирізняються особливою кмітливістю, що робить їхні дії та вчинки динамічними, цікавими, такими, які хочеться повторити, або такі які точно траплялися з тобою.
По-третє, герої внутрішньо близькі читачеві, бо майже у кожному з них можна впізнати себе (як вже згадувалось раніше), свого друга, однокласника, татуся, сестричку або братика, які здавалося б завжди поруч, але хто знає, яка пригода може трапитись із вами завтра. І це чарівно, що серед українських письменників є такі, що глибоко відчувають світ дитини, дещо наївний, рожевий, чи можливо різнокольоровий, але завжди живий, динамічний, цікавий, непередбачуваний!
Книга Олега Чаклуна "Банка варення" зможе стати чудовим дарунком до зимових свят, адже вона задовольнить читацькі смаки найвибагливіших мамусь і татусів, найуважніших бабусь та дідусів. І найголовніше, я впевнена, що ви полюбите "Банку варення" так як полюбила її я. Смачного читання усім!
2014 р.
Образи, з якими автор знайомить читача – живі та яскраві. Вони вмить захоплюють увагу. Провокують фантазію та уяву. Стає цікаво і водночас тривожно за дівчинку, яка потрапила у банку з варенням; радісно – коли хлопчик знаходить справжнього друга - непосиду-вітерця і разом із ним запускає повітряного змія. Тепліє на душі від того, що маленьке ведмежа допомогло кущику дістатись до сонечка, щоб вирости великим та гарним. А читаючи казку про татів живіт, мимоволі поглядаєш на свого татка, чи раптом не про його животик написано у книжечці.
Окрім цього, звернімо увагу й на дидактичний елемент казок Олега Чаклуна, який реалізований у ненав’язливій для читача формі. Позитивний настрій спрямовує маленьких допитливиків бути добрими, щирими, людяними, уважними, кмітливими.
Мета автора - виховати у читачів найкращі моральні якості – вміння ділитися, складати свої іграшки, любити та берегти природу, бути цікавим та допитливим, ніколи не покидати мріяти і вірити у свої мрії.
Очевидно, що автор знає рецепт "як вирости справжньою людиною". І головне – він з радістю ділиться ним зі мною, з вами і всіма охочими, які не проти ласувати смачним варенням. Ням-ням!
Приємно, що "Банку варення" не лише приємно читати, а й дивитися на чудові малюнки. Бо яка ж дитяча книжка без ілюстрацій? Зауважимо, що ілюстрації у книжці виконані якісно з погляду змісту, бо повністю відтворюють, те що написано, і з погляду композиції, адже баланс між текстом та ілюстраціями не порушено. Тобто, у читача не має відчуття, що чогось бракує - тексту або ілюстрацій, або чогось забагато.
Наступне, на що ми звернемо увагу, так це на палітру героїв "Банки варення". По-перше, усі вони належать до позитивних персонажів, це сприяє гуманізації дитячого світогляду, який тільки починає ставати на ноги.
Пам’ятаємо, що позитивні герої – це не обов’язково ідеальні герої, бо всі ми час від часу робимо помилки, і головне вчасно виправити їх. Автор Олег Чаклун показав нам саме героїв, що здатні виправлятися.
По-друге, герої у казках "Банки варення" вирізняються особливою кмітливістю, що робить їхні дії та вчинки динамічними, цікавими, такими, які хочеться повторити, або такі які точно траплялися з тобою.
По-третє, герої внутрішньо близькі читачеві, бо майже у кожному з них можна впізнати себе (як вже згадувалось раніше), свого друга, однокласника, татуся, сестричку або братика, які здавалося б завжди поруч, але хто знає, яка пригода може трапитись із вами завтра. І це чарівно, що серед українських письменників є такі, що глибоко відчувають світ дитини, дещо наївний, рожевий, чи можливо різнокольоровий, але завжди живий, динамічний, цікавий, непередбачуваний!
Книга Олега Чаклуна "Банка варення" зможе стати чудовим дарунком до зимових свят, адже вона задовольнить читацькі смаки найвибагливіших мамусь і татусів, найуважніших бабусь та дідусів. І найголовніше, я впевнена, що ви полюбите "Банку варення" так як полюбила її я. Смачного читання усім!
2014 р.
Оригінал матеріалу дивитись: http://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/12/141208_book_2014_reader_review_chaklun2
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
