Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.05
23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
2026.08.05
21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!
Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!
Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
2026.08.05
16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.
Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.
Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об
2026.08.05
13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в
2026.08.05
12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
2026.08.05
11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.
Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.
Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,
2026.08.05
09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм
2026.08.05
05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.
2026.08.05
00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,
і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,
і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині
2026.08.04
21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.
Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.
Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч
2026.08.04
20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.
Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.
Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень
2026.08.04
17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.
Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.
Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.
2026.08.04
16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,
2026.08.04
13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух
2026.08.04
13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.
Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.
Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,
2026.08.04
10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)
Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!
Бо неділя – це вітанки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!
Бо неділя – це вітанки
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Кориця Медова (1991) /
Рецензії
/
Рецензія на дитячу книгу
Смачне варення від Чаклуна
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Смачне варення від Чаклуна
Книга "Банка варення" Олега Чаклуна - солодка для читання маленьким і не дуже маленьким діткам. З нею ми відкриваємо неймовірність навколо нас і чарівність у собі. Вона показує нам строкатий світ дитячих пригод, де є місце любові, дружбі, чемності, допомозі, мрії та загадці. І головне – у казках є місце для кожного читача, який візьме у руки цю книжечку. Тому сідайте зручніше та занурюйтесь глибше у "Банку варення"!
Образи, з якими автор знайомить читача – живі та яскраві. Вони вмить захоплюють увагу. Провокують фантазію та уяву. Стає цікаво і водночас тривожно за дівчинку, яка потрапила у банку з варенням; радісно – коли хлопчик знаходить справжнього друга - непосиду-вітерця і разом із ним запускає повітряного змія. Тепліє на душі від того, що маленьке ведмежа допомогло кущику дістатись до сонечка, щоб вирости великим та гарним. А читаючи казку про татів живіт, мимоволі поглядаєш на свого татка, чи раптом не про його животик написано у книжечці.
Окрім цього, звернімо увагу й на дидактичний елемент казок Олега Чаклуна, який реалізований у ненав’язливій для читача формі. Позитивний настрій спрямовує маленьких допитливиків бути добрими, щирими, людяними, уважними, кмітливими.
Мета автора - виховати у читачів найкращі моральні якості – вміння ділитися, складати свої іграшки, любити та берегти природу, бути цікавим та допитливим, ніколи не покидати мріяти і вірити у свої мрії.
Очевидно, що автор знає рецепт "як вирости справжньою людиною". І головне – він з радістю ділиться ним зі мною, з вами і всіма охочими, які не проти ласувати смачним варенням. Ням-ням!
Приємно, що "Банку варення" не лише приємно читати, а й дивитися на чудові малюнки. Бо яка ж дитяча книжка без ілюстрацій? Зауважимо, що ілюстрації у книжці виконані якісно з погляду змісту, бо повністю відтворюють, те що написано, і з погляду композиції, адже баланс між текстом та ілюстраціями не порушено. Тобто, у читача не має відчуття, що чогось бракує - тексту або ілюстрацій, або чогось забагато.
Наступне, на що ми звернемо увагу, так це на палітру героїв "Банки варення". По-перше, усі вони належать до позитивних персонажів, це сприяє гуманізації дитячого світогляду, який тільки починає ставати на ноги.
Пам’ятаємо, що позитивні герої – це не обов’язково ідеальні герої, бо всі ми час від часу робимо помилки, і головне вчасно виправити їх. Автор Олег Чаклун показав нам саме героїв, що здатні виправлятися.
По-друге, герої у казках "Банки варення" вирізняються особливою кмітливістю, що робить їхні дії та вчинки динамічними, цікавими, такими, які хочеться повторити, або такі які точно траплялися з тобою.
По-третє, герої внутрішньо близькі читачеві, бо майже у кожному з них можна впізнати себе (як вже згадувалось раніше), свого друга, однокласника, татуся, сестричку або братика, які здавалося б завжди поруч, але хто знає, яка пригода може трапитись із вами завтра. І це чарівно, що серед українських письменників є такі, що глибоко відчувають світ дитини, дещо наївний, рожевий, чи можливо різнокольоровий, але завжди живий, динамічний, цікавий, непередбачуваний!
Книга Олега Чаклуна "Банка варення" зможе стати чудовим дарунком до зимових свят, адже вона задовольнить читацькі смаки найвибагливіших мамусь і татусів, найуважніших бабусь та дідусів. І найголовніше, я впевнена, що ви полюбите "Банку варення" так як полюбила її я. Смачного читання усім!
2014 р.
Образи, з якими автор знайомить читача – живі та яскраві. Вони вмить захоплюють увагу. Провокують фантазію та уяву. Стає цікаво і водночас тривожно за дівчинку, яка потрапила у банку з варенням; радісно – коли хлопчик знаходить справжнього друга - непосиду-вітерця і разом із ним запускає повітряного змія. Тепліє на душі від того, що маленьке ведмежа допомогло кущику дістатись до сонечка, щоб вирости великим та гарним. А читаючи казку про татів живіт, мимоволі поглядаєш на свого татка, чи раптом не про його животик написано у книжечці.
Окрім цього, звернімо увагу й на дидактичний елемент казок Олега Чаклуна, який реалізований у ненав’язливій для читача формі. Позитивний настрій спрямовує маленьких допитливиків бути добрими, щирими, людяними, уважними, кмітливими.
Мета автора - виховати у читачів найкращі моральні якості – вміння ділитися, складати свої іграшки, любити та берегти природу, бути цікавим та допитливим, ніколи не покидати мріяти і вірити у свої мрії.
Очевидно, що автор знає рецепт "як вирости справжньою людиною". І головне – він з радістю ділиться ним зі мною, з вами і всіма охочими, які не проти ласувати смачним варенням. Ням-ням!
Приємно, що "Банку варення" не лише приємно читати, а й дивитися на чудові малюнки. Бо яка ж дитяча книжка без ілюстрацій? Зауважимо, що ілюстрації у книжці виконані якісно з погляду змісту, бо повністю відтворюють, те що написано, і з погляду композиції, адже баланс між текстом та ілюстраціями не порушено. Тобто, у читача не має відчуття, що чогось бракує - тексту або ілюстрацій, або чогось забагато.
Наступне, на що ми звернемо увагу, так це на палітру героїв "Банки варення". По-перше, усі вони належать до позитивних персонажів, це сприяє гуманізації дитячого світогляду, який тільки починає ставати на ноги.
Пам’ятаємо, що позитивні герої – це не обов’язково ідеальні герої, бо всі ми час від часу робимо помилки, і головне вчасно виправити їх. Автор Олег Чаклун показав нам саме героїв, що здатні виправлятися.
По-друге, герої у казках "Банки варення" вирізняються особливою кмітливістю, що робить їхні дії та вчинки динамічними, цікавими, такими, які хочеться повторити, або такі які точно траплялися з тобою.
По-третє, герої внутрішньо близькі читачеві, бо майже у кожному з них можна впізнати себе (як вже згадувалось раніше), свого друга, однокласника, татуся, сестричку або братика, які здавалося б завжди поруч, але хто знає, яка пригода може трапитись із вами завтра. І це чарівно, що серед українських письменників є такі, що глибоко відчувають світ дитини, дещо наївний, рожевий, чи можливо різнокольоровий, але завжди живий, динамічний, цікавий, непередбачуваний!
Книга Олега Чаклуна "Банка варення" зможе стати чудовим дарунком до зимових свят, адже вона задовольнить читацькі смаки найвибагливіших мамусь і татусів, найуважніших бабусь та дідусів. І найголовніше, я впевнена, що ви полюбите "Банку варення" так як полюбила її я. Смачного читання усім!
2014 р.
Оригінал матеріалу дивитись: http://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/12/141208_book_2014_reader_review_chaklun2
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
